Ухвала

від 18.02.2011 по справі 2а-2142/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2011 р. Справа № 61731/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Любашевського В.П.

суддів Заверухи О.Б.

ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові справу

за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі Волинської області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.04.2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі Волинської області про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2009 року позивач звернувся в суд із позовом до відповідача та просить задоволити вимоги заявлені в позовній заяві щодо виплати надбавки до пенсії, як особі, на яку поширюється статус дитини війни.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково.

Постанова суду мотивована тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, а тому вимоги позивача визнано законними, що й стало підставою для постановлення рішення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції, вважаючи її такою, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів, у відповідності до ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

З'ясувавши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав:

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач у справі є дитиною війни. Вказаний правовий статус підтверджується посвідченням, копія якого долучена до матеріалів справи.

Розглядаючи вказану категорію справ та вирішуючи питання щодо нарахування та виплати оспорюваної надбавки за 2006 рік необхідно звертати увагу на те, що підстави для її виплати відсутні, оскільки Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету не запроваджено пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на виконання ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Щодо надбавки до пенсії за 2007 та 2008 роки, то вимога про їх виплату, за умови дотримання позивачем строку на звернення до суду передбаченого ст. 99 КАС України, підлягає задоволенню, оскільки норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які зупиняли гарантоване ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» право, визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року.

Разом з тим, при розгляді позовних вимог починаючи із 2009 року та в подальших періодах, слід виходити з того, що дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» чи іншими нормативно-правовими актами після закінчення 2008 року не зупинялась, а отже позовні вимоги щодо нарахування та виплати оспорюваної державної соціальної допомоги підлягають задоволенню.

При цьому слід мати на увазі, що у випадку наполяганні відповідача на відмові у задоволенні позовних вимог у зв'язку із пропуском позивачем строку на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів необхідно враховувати, що відповідно до ч.1 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що пропуск позивачем строку на звернення до суду є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову за умови наполягання відповідача на застосуванні у спірних правовідносинах ч.1 ст. 100 КАС України.

При цьому слід зазначити, що пенсія позивачу повинна нараховуватися та виплачуватися із урахуванням мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідними нормами Закону України «Про Державний бюджет України».

За таких обставин судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведене в силу ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови, що оскаржується, та прийняття нового рішення у справі.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі Волинської області задовольнити частково, а постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.04.2009 року по справі № 2а-2142/09 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі Волинської області про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі Волинської області нараховувати та виплачувати в користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 22.05.2008 року із урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.П. Любашевський

Судді О.Б. Заверуха

ОСОБА_1