Постанова

від 22.02.2011 по справі к30/108-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2011 року Справа № К30/108-08

Дніпропетровський апел яційний господарський суд у складі колегії

суддів: головуючого судді Білецької Л.М.- доп овідача

суддів: Тищик І.В., Верхо гляд Т.А.

при секретарі судового зас ідання: Коваль Ю.Ю.

за участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_1, н отаріально посвідчена довір еність №1009 від 20.12.10р., представн ик;

від відповідача-1: Горб атенко С.В., довіреність №б/н від 10.08.08р., представник;

від відповідача-2 та т ретьої особи представник и у судове засідання не з"явил ися, про час та місце судового засідання повідомлені належ ним чином

розглянувши апеляційну с каргу ОСОБА_3,

на рішення господарськ ого суду Дніпропетровсько ї області від 22.12.2010р.

у справі №К30/108-08

за позовом: ОСОБА _3, м. Дніпродзержинськ

до: відповідача-1: за критого акціонерного товари ства фірми "Меблі",

м. Дніпродзержинськ

відповідача-2: тов ариства з обмеженою відповід альністю "Термінал",

м. Дніпродзержинськ

третя особа: Дніпропетр овська обласна рада в особі у правління майном спільної в ласності територіальних гро мад області, м. Дніпропетровс ьк

про визнання незаконни ми дій щодо укладення догово ру купівлі-продажу №717 від 04.03.2004 р оку

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськог о суду Дніпропетровської обл асті від 22.12.10р. у справі № К30/108-08 (с уддя Євстигнеєва Н.М.) припине но провадження у справі в час тині позовних вимог до товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Термінал".

В задоволенні позову до за критого акціонерного товари ства фірма "Меблі" - відмовле но.

Рішення мотивовано тим, що відсутність у позивача повн оважень щодо представництва інтересів ЗАТ фірма "Меблі", я ке є стороною за спірним прав очином, та з мотивів недоведе ності порушення корпоративн их прав акціонера, суд вважає позовні вимоги неправомірни ми та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, в даному випадку предметом спору є визнання н едійсним договору купівлі-пр одажу № 717, інші позовні вимоги , з якими міг би бути пов' язан ий договір № 717, позивачем не пр ед' являлися у даній справі, тому відсутні правові підст ави для застосування п. 1 ст. 83 Г ПК України.

У зв' язку з тим, що проведе но державну реєстрацію припи нення юридичної особи ТОВ “Т ермінал” провадження у справ і припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погодившись з зазначени м рішенням, ОСОБА_3, зверну вся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляці йного господарського суду в якій вважає, що судом першої і нстанції неповно з' ясовано обставини справи, а також пор ушено норми матеріального та процесуального права. Проси ть скасувати зазначене рішен ня та прийняти нове рішення, я ким задовольнити позов.

В обґрунтування своїх вим ог скаржник посилається на т е, що діями відповідача - 1 пор ушено не лише корпоративне п раво скаржника на управління товариством прямо чи опосер едковано, а й інтерес спрямув ання дій товариства на отрим ання прибутку в інтересах ак ціонерів.

Представники відповідач а - 2 та третьої особи не викор истали своє право бути прису тніми у судовому засіданні, х оча належним чином повідомля лися про час та місце розгляд у даної справи згідно з вимог ами Інструкції з діловодства в господарських судах Украї ни, затвердженої наказом Гол ови Вищого господарського су ду України від 10.12.02р. № 75.

Ухвалою Дніпропетров ського апеляційного господа рського суду від 24.01.11р. апеляці йну скаргу призначено до роз гляду.

Вивчивши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр исутніх представників сторі н, колегія суддів дійшла висн овку, що апеляційна скарга за доволенню не підлягає виход ячи з наступного.

Як видно із матеріалів спр ави, ОСОБА_3 є акціонером з акритого акціонерного товар иства фірма "Меблі", що підтвер джується копією виписки із р еєстру власників іменних цін них паперів ЗАТ фірма "Меблі", є власником простих іменних акцій у кількості 12 шт.

Рішенням Кіровського райо нного суду міста Дніпропетро вська від 04.03.2004 року у справі №2-11 57/2004 визнано укладеним та дійсн им договір купівлі-продажу м іж Закритим акціонерним това риством фірма "Меблі" та Управ лінням майном спільної власн ості територіальних громад о бласті щодо нежитлових примі щень №№1-57; І; ІІ (згідно інвента ризаційної справи від 1992 року ), загальною площею 4148,8 м2, які зн аходяться в нежитловому буди нку літери А-2, що розташований за адресою Дніпропетровська область, місто Дніпродзержи нськ, проспект Аношкіна,24 з мо менту постановлення цього су дового рішення. Цим же рішенн ям визнано за Закритим акціо нерним товариством фірма "Ме блі" право власності на зазна чені вище приміщення з момен ту набрання рішенням суду за конної сили (рішення вступил о в законну силу 05.04.2004 року, а.с.19-23 , том 1).

04 березня 2004 року закр ите акціонерне товариство фі рма "Меблі", як продавець, в осо бі голови правління Сушко І .А., яка діє на підставі стату ту, та товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал" (м. Дніпродзержинськ), як поку пець, в особі директора Лап тєва А.А., який діє на підстав і статуту, уклали договір №717 к упівлі-продажу (надалі - Догов ір), відповідно до умов якого п родавець зобов' язується пе редати у власність покупця м айно: нерухомий об' єкт "Дом М еблів", розташований за адрес ою: м. Дніпродзержинськ, пр. Ан ошкіна,24, загальною площею 4148 м 2, а покупець зобов' язується прийняти це майно і оплатити його.

Встановлено, що на час укл адення спірного договору дія в Статут ЗАТ фірми “Меблі” в р едакції 21.09.1999р.

У Статуті зазначено позива ча як засновника товариства (т. 3 а.с. 130). У розділі 5 “Установч ий фонд товариства” йдеться про те, що установчий фонд Тов ариства складає 68 650 грн. устан овчий фонд сформовано за рах унок майна та грошов их коштів на суму 58 711 грн. та нематеріальних активів на с уму 9939 грн. установчий фонд роз поділений на 1373 простих і імен них акцій номінально. Вартіс тю 50 грн. кожна, які розподіляю ться між учасниками. Товарис тво має право здійснювати (зб ільшувати та зменшувати) роз мір свого установчого фонду.

Відповідно до положень час тини першої статті 41, ч. 1 ст. 42 Ко нституції України кожен має право володіти, користуватис я і розпоряджатися своєю вла сністю, результатами своєї і нтелектуальної, творчої діял ьності, займатися підприємни цькою діяльністю, не заборон ено законом. Такі конституці йні права особи можуть реалі зовувати, зокрема, через това риства. Усі товариства мають майно, яке є об' єктом управл інської діяльності і інформа ція про яке є вимогою до зміст у їхніх установчих документі в (ч. 2 ст. 88 ЦК України).

На момент реєстрації Стату ту майно, яке продано за основ ним договором, не було внесен о учасниками до статутного ф онду товариства, у зв' язку з набуттям

товариством права власно сті на це майно зміни до Стату ту не вносились, збільшення с татутного капіталу акціонер ного товариства не відбулося (ст. 156 ЦК України).

У відповідності до ст. 12 З акону України “Про господа рські товариства” товариств о є власником: - майна, передан ого йому учасниками у власні сть як вклад до статутного (ск ладеного) капіталу; - продукці ї, виробленої товариством в р езультаті господарської дія льності; - одержаних доходів; - іншого майна, набутого на під ставах, не заборонених закон ом.

Пунктом “й” ч. 5 ст. 41 Закону України “Про господарські товариства” до компетенції загальних зборів товариства віднесено прийняття рішення про обрання уповноваженої о соби акціонерів для представ лення інтересів акціонерів у випадках, передбачених зако ном.

Позивач є мінорітарним акц іонером (йому належить 12 шт. пр остих іменних акцій), докази н аявності у нього повноважень представляти інтереси більш ості акціонерів, чи акціонер ів, що володіють ѕ голосів - в ідсутні. Докази наявності по вноважень представляти това риство і обстоювати його інт ереси - відсутні.

На обґрунтування доводів а пеляційної скарги позивач по силається на те, що він як акці онер, був позбавлений належн ого йому права на пряме управ ління товариством шляхом уч асті у загальних зборах учас ників товариства, на яких би а кціонери, що володіють не мен ш ѕ голосів, проголосували б “ за” відчуження спірного майн а. Ця обставина дає право поз ивачу для оспорювання рішенн я таких зборів, проведених бе з його участі, а не для визнанн я договору недійсним.

Доказів того, що позивач є ч леном правління, а тому ущемл ення його корпоративного пра ва у складі цього виконавчог о органу - не надано.

Порушення права на отриман ня інформації не спричиняє н едійсність договору. Таке пр аво у разі його порушення не м оже бути поновлено шляхом по дання позову про визнання до говору недійсним, необхідно подати позов про зобов' язан ня надання відповідної інфор мації.

Посилання на порушення пра в позивача зверненням стягне ння на майно у ході ліквідаці йної процедури є необґрунтов аним, оскільки ліквідаційна процедура не запроваджена.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у дан ій справ є вимога ОСОБА_3, я к акціонера товариства, про в изнання незаконними дій щодо укладення договору купівлі- продажу №717 від 04.03.2004 року.

Статтею 203 Цивільного кодек су України передбачено, що зм іст правочину не може супере чити цьому Кодексу, іншим акт ам цивільного законодавства , а також моральним засадам су спільства. Особа, яка вчиняє п равочин, повинна мати необхі дний обсяг цивільної дієздат ності. Волевиявлення учасник а правочину має бути вільним і відповідати його внутрішн ій волі. Правочин має вчиняти ся у формі, встановленій зако ном. Правочин має бути спрямо ваний на реальне настання пр авових наслідків, що обумовл ені ним.

Відповідно до частини 1 стат ті 215 зазначеного Кодексу підс тавою недійсності правочину є недодержання в момент вчин ення правочину стороною (сто ронами) вимог, які встановлен і частинами першою - третьою, п 'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинною 3 статті 215 Цивільн ого кодексу України передбач ено, що оспорюваний правочин може бути визнаний недійсни м в судовому порядку за позов ом однієї із сторін цього пра вочину або іншої заінтересов аної особи, що заперечують йо го дійсність на підставах, вс тановлених законом.

Проте, права особи, яка вваж ає себе власником майна, не пі длягають захисту шляхом задо волення позову про визнання недійсною угоди, стороною в я кій така особа не є, із застосу ванням правового механізму, передбаченого статтею 216 Циві льного кодексу України, неза лежно від того, чи відповідає спірна угода закону.

Крім того, судова колегія вв ажає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 15 Цив ільного кодексу України, кож на особа має право на захист с вого цивільного права у разі його порушення, невизнання а бо оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільног о законодавства.

Статтею 20 Господарського ко дексу України встановлено, щ о держава забезпечує захист прав і законних інтересів су б'єктів господарювання та сп оживачів.

Порядок захисту прав суб'є ктів господарювання та спожи вачів визначається Цивільни м кодексом України, Господар ським кодексом України, інши ми законами.

За приписами статей 1 та 2 Гос подарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установ и, організації реалізують на дане їм право захищати в судо вому порядку свої порушені а бо оспорюванні права та охор онювані законом інтереси у с посіб, передбачений, зокрема , статтею 16 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтями 79, 80 Госпо дарського кодексу України, п оложення яких кореспондують ся зі статтями 113, 114, 140 Цивільног о кодексу України, визначено , що господарськими товарист вами є підприємства або інші суб'єкти господарювання, ств орені юридичними особами та/ або громадянами шляхом об'єд нання їх майна для участі в пі дприємницькій діяльності то вариства з метою одержання п рибутку.

До господарських товарист в, зокрема, відносяться і това риства з обмеженою відповіда льністю.

Відповідно до статті 12 Зак ону України "Про господарсь кі товариства", статті 115 Цивіл ьного кодексу України господ арське товариство є власнико м майна, переданого йому засн овниками (учасниками) у власн ість як вклад до статутного

(складеного) капіталу.

Статтею 167 Господарського кодексу України встановлено , що корпоративні права - це пр ава особи, частка якої визнач ається у статутному фонді (ма йні) господарської організац ії, що включають правомочнос ті на участь цієї особи в упра влінні господарською органі зацією, отримання певної час тки прибутку (дивідендів) дан ої організації та активів у р азі ліквідації останньої від повідно до закону, а також інш і правомочності, передбачені законом та статутними докум ентами.

Зі змісту наведених н орм законодавства вбачаєтьс я, що акціонер товариства є ли ше власником частки статутно го капіталу товариства та не відповідає за зобов'язання ю ридичної особи учасником яко ї він є, крім того, акціонер не наділений суб'єктивним

пр авом щодо здійснення повнова жень власника майна товарист ва, що унеможливлює ототожне ння власних прав та інтересі в учасника товариства з прав ами та інтересами самого тов ариства з обмеженою відповід альністю.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку пр о те, що суд першої інстанції п равильно встановив фактичні обставини справи, дав їм прав ильну юридичну оцінку, прийн яв законне і обґрунтоване рі шення, підстави для скасуван ня якого відсутні.

Доводи апеляційної скарг и не спростовують рішення су ду, а тому її слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК Укра їни, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарсько го суду Дніпропетровської об ласті від 22.12.10р. у справі № К30/108-08 - залиш ити без змін, а апеляцій ну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.

Постанова може бут и оскаржена до Вищого господ арського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя І.В. Тищик

Суддя Т.А. Верхогляд