Вирок
від 14.12.2010 по справі 1-223-10
ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-223/2010 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року Ізяславський райсуд Хмельницької області в складі головуючої судді Янішевської О. С.,

при секретарі Вербицькій М. О.,

з участю прокурора Вітрука В. В., захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Поліське Ізяславського району Хмельницької

області, українця, громадянина України, не

військовозобовязаного, освіта повна загальна середня,

одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не

працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше не

судимого,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Поліське Ізяславського району

Хмельницької області, українця, громадянина України,

військовозобовязаного, освіта повна загальна середня,

розведеного, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не

працюючого, жителя АДРЕСА_2, раніше не

судимого,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Завадинці Ізяславського району

Хмельницької області, українця, громадянина України,

освіта повна загальна середня, військовозобовязаного,

одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не

працюючого, жителя АДРЕСА_2, раніше не

судимого, в скоєнні злочину, передбаченому ст. 185 ч. 2 КК

України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 22 жовтня 2010 року близько 22 години за попередньою змовою між собою за пропозицією ОСОБА_2 з метою таємного викрадення чужого майна з корисливих мотивів шляхом вільного доступу таємно викрали дві металеві секції огорожі вартістю 49 грн. 80 коп. та девять металевих стовпців, вартістю 224 грн. 10 коп. з кормового двору Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліське» (далі ТОВ), чим завдали ТОВ матеріальної шкоди на суму 273 грн. 90 коп.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, визнає факт вчинення крадіжки металевих секцій та стовпців огорожі в зазначеному розмірі за викладених обставин.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, визнає факт вчинення крадіжки металевих секцій та стовпців огорожі в зазначеному розмірі за викладених обставин.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, визнає факт вчинення крадіжки металевих секцій та стовпців огорожі в зазначеному розмірі за викладених обставин.

Крім визнання вини самими підсудними, їх вина у скоєнні крадіжки підтверджується також іншими дослідженими в ході судового слідства доказами.

Згідно протоколу огляду місця події з фототаблицями (а. с. 8-11) місцем події являється кормовий двір ТОВ біля ферми, розташований в с. Поліське Ізяславського району Хмельницької області із слідами викопування стовпців.

Відповідно до протоколу огляду та вилучення (а. с. 12) девять металевих стовпців та дві секції металевої огорожі виявлені і вилучені на присадибній ділянці ОСОБА_4

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події з фототаблицями (а. с. 78- 81) ОСОБА_2 добровільно, послідовно, несуперечливо, без будь-чийого примусу та підказок розказував і показував як він, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчиняли крадіжку девяти металевих стовпців та двох секцій металевої огорожі, належних ТОВ.

Вартість викраденого встановлювалась згідно довідки ( а. с. 7 ).

Оцінивши всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб доведена. Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 2 КК України.

Підходячи до призначення покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що помякшують покарання підсудному, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, в ході судового слідства встановлено не було.

Суд приходить до висновку, що клопотання захисника та Поліської сільської ради про застосування до ОСОБА_2 ст. 69 КК України та призначення покарання у виді громадських робіт є недоцільним, але суд приймає до уваги позицію сільської ради при призначенні підсудному міри покарання.

Враховуючи особу підсудного, який вину визнав, у скоєному розкаюється, злочин скоїв вперше, характеризується позитивно, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, та обставин справи, суд знаходить, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому підсудного доцільно звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього ст. 75 КК України, та покласти на ОСОБА_2 обовязки, передбачені ст. 76 КК України.

Оцінивши всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб доведена. Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 2 КК України.

Підходячи до призначення покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що помякшують покарання підсудному, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, в ході судового слідства встановлено не було.

Суд приходить до висновку, що клопотання захисника та Поліської сільської ради про застосування до ОСОБА_3 ст. 69 КК України та призначення покарання у виді громадських робіт є недоцільним, але суд приймає до уваги позицію сільської ради при призначенні підсудному міри покарання.

Враховуючи особу підсудного, який вину визнав, у скоєному розкаюється, злочин скоїв вперше, характеризується позитивно, та обставин справи, суд знаходить, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому підсудного доцільно звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього ст. 75 КК України, та покласти на ОСОБА_3 обовязки, передбачені ст. 76 КК України.

Оцінивши всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб доведена. Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 2 КК України.

Підходячи до призначення покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що помякшує покарання підсудному, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4, в ході судового слідства встановлено не було.

Суд приходить до висновку, що клопотання захисника та Поліської сільської ради про застосування до ОСОБА_4 ст. 69 КК України та призначення покарання у виді громадських робіт є недоцільним, але суд приймає до уваги позицію сільської ради при призначенні підсудному міри покарання.

Враховуючи особу підсудного, який вину визнав, у скоєному розкаюється, характеризується позитивно, злочин скоїв вперше, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, та обставин справи, суд знаходить, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому підсудного доцільно звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього ст. 75 КК України, та покласти на ОСОБА_4 обовязки, передбачені ст. 76 КК України.

Речові докази: дві секції металевої огорожі та девять металевих стовпців, кінь з гужовою повозкою підлягають поверненню власникам; молоток, зубило, заступ як знаряддя злочину підлягають конфіскації.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченому ст. 185 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання 2 ( два ) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченому ст. 185 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченому ст. 185 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

Речові докази: дві секції металевої огорожі та девять металевих стовпців повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліське»; коня з гужовою повозкою повернути власнику ОСОБА_5; молоток, зубило, заступ конфіскувати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області на протязі 15 днів з дня його проголошення.

Суддя

СудІзяславський районний суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення14.12.2010
Оприлюднено23.12.2022
Номер документу14015043
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —1-223-10

Вирок від 06.10.2010

Кримінальне

Іванківський районний суд Київської області

Яковенко В. С.

Вирок від 27.10.2010

Кримінальне

Приморський районний суд Запорізької області

Каряка Дмитро Олександрович

Постанова від 16.12.2010

Кримінальне

Баштанський районний суд Миколаївської області

Муругов Віталій Васильович

Вирок від 14.12.2010

Кримінальне

Ізяславський районний суд Хмельницької області

Янішевська Оксана Станіславівна

Вирок від 27.10.2010

Кримінальне

Приморський районний суд Запорізької області

Каряка Дмитро Олександрович

Постанова від 16.12.2010

Кримінальне

Баштанський районний суд Миколаївської області

Муругов Віталій Васильович

Вирок від 14.12.2010

Кримінальне

Ізяславський районний суд Хмельницької області

Янішевська Оксана Станіславівна

Вирок від 14.12.2010

Кримінальне

Покровський районний суд Дніпропетровської області

Пустовар Оксана Савеліївна

Вирок від 14.04.2010

Кримінальне

Дзержинський міський суд Донецької області

Руднєва Ольга Тимофіївна

Вирок від 04.08.2010

Кримінальне

Краснолиманський міський суд Донецької області

Мороз Ліна Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні