Постанова

від 18.06.2009 по справі 2а-1080/2009

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2а-1080/2009р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2009р. Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді- Оздоби М. О.,

при секретарі - Скиданенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій протиправними та зобов»язання нарахувати та виплатити 30 % надбавку до пенсії як дитині війни, суд, -

встановив:

ОСОБА_1 28.05.2009р. звернулася до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва та просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом її порушених прав за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р., визнати незаконною відмову у нарахуванні і виплаті несплаченої їй державної соціальної допомоги як дитині війни (30 % надбавки до пенсії) з 01.01.2006р. по 31.12.2008р., зобов»язати відповідача протягом п»яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати до виплати та виплатити у повному обсязі недоплачену їй, як дитині війні, щомісячну державну соціальну 30 % надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01.01.2006р. по 31.12.2008р. у розмірі 3891, 90грн., проіндексувавши її з урахуванням інфляції, що мала місце протягом вказаного періоду.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що є «дитиною війни» в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом, зокрема відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Позивач вказував, що бездіяльність відповідача грубо порушує її законні права, позбавляє права отримувати щомісячну доплату до пенсії в належному розмірі, яка визначена чинним законодавством.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, направив письмові заперечення проти позову та просив у задоволенні позову відмовити в зв»язку із пропуском строку на звернення до адміністративного суду на підставі ст. ст. 99, 100 КАС України. Суд вважає можливим вирішити справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві Святошинського району і отримує пенсію за віком.

На момент звернення позивачки до суду (28.05.2009р.), нарахування доплати до пенсії в сумі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідачем не здійснено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивачка є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що не заперечується відповідачем, а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Разом з тим, згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка.

Поряд з цим, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Суд вважає необхідним зазначити, що посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги, оскільки реалізація особою права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 09.07.2007р.) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно п.5.4 Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, Конституція України у статті 92 визначено сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя.

Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.

Так, вищевказаним рішенням Конституційного Суду України, визнано таким, що відповідають Конституції України(є конституційними), положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107- VI.

Таким чином Конституційний Суд України вирішив, визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивачка є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни, тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв’язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов’язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами: пенсії та інші види соціальних виплат що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Статтею 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Враховуючи викладене, в контексті положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 09.07.2007р.) та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Поряд з цим, частина 1 статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 викладена в новій редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розділ II цього Закону, яким, зокрема, внесено зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", набирає чинності з 01.01.2008р.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що надбавка, передбачена у статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 9 липня 2007 року), підлягала виплаті у період з 22.05.2008 року до 31 грудня 2008 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву ОСОБА_1 подано до суду 28.05.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Приймаючи до уваги, що відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності, підстав для поновлення цього строку судом не вбачається, а тому в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за невиплаченими сумами у період з 01.01.2006р. по 31.12.2007р., суд відмовляє також з мотивів пропущення строку звернення до адміністративного суду.

На підставі вищенаведеного, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду достатніх доказів в обгрунтування правомірності своєї бездіяльності, суд вважає необхідним частково задовольнити позов та зобов»язати відповідача нарахувати та виплати позивачеві надбавку у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008р. за виключенням вже здійснених Управлінням пенсійного фонду виплат за 2008р., в іншій частині адміністративного позову слід відмовити.

Що стосується позовної вимоги щодо зобов’язання управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати позивачу до виплати та виплатити у повному обсязі недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну 30 % набавку, з урахуванням індексу інфляції, то слід зазначити наступне.

Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.

Згідно ч.6 п.3 цієї ж постанови, до об’єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: соціальні виплати, які визначають залежно від прожиткового мінімуму (надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про відмову в цій частині позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 7-12, 69-71, 94, 99-100, 128, 159-163 КАС України, суд, -

постановив:

 Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги протиправними.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва нарахувати та виплати ОСОБА_1 надбавку, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 9 липня 2007р.), у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», за період з 22.05.2008р., за виключенням здійснених виплат за 2008р.

В іншій частині адміністративного позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі (19.06.2009) та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.