Рішення

від 24.02.2011 по справі 5020-9/194-6/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/194-6/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

24 лютого 2011 року справа № 5020-9/194-6/104

За позовом Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон»

                   (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, буд. 8, кв. 2)

до                  Приватного підприємства «Югснабсервіс»

                   (м. Севастополь, пр. Октябрьської Революції, буд. 69, кв. 38)

про                  розірвання договору оренди, звільнення приміщення та стягнення

                  70604,00 грн.,

за зустрічним позовом Приватного підприємства «Югснабсервіс»

                   (м. Севастополь, пр. Октябрьської Революції, буд. 69, кв. 38)

до                Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон»

                   (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, буд. 8, кв. 2)

про              спонукання здійснити певні дії та звільнення від орендної плати,

Суддя Лазарев С.Г.

Представники:

позивача (за первісним позовом) –Пшенична С.В., начальник юридичного відділу, довіреність №1-д від 04.01.2011;

відповідача (за первісним позовом) –Хахаліна В.В., представник, довіреність №24/01 від 24.01.2011;

відповідача (за первісним позовом)  –Метальніков М.О., директор, наказ №1 від 23.12.2009.

                                                               СУТЬ СПОРУ:

          Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради «Аррікон»звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства «Югснабсервіс»про розірвання договору оренди, звільнення приміщення та стягнення 70604,00 грн.

          Позов обґрунтований неналежним виконанням з боку відповідача умов договору в частині своєчасного внесення орендної плати за договором оренди нерухомого майна             №638 від 10.02.2010. Позивач зазначає, що у відповідача за період з 01.04.2010 по 01.11.2010  утворилася заборгованість по орендній платі у сумі 66878,55 грн, на яку нараховані пеня у розмірі 3034,99 грн., 3% річних у розмірі 690,40 грн.

          Крім того, позивач, посилаючись на статтю 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та статтю 651 Цивільного кодексу України, просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна №638 від 10.02.2010 та зобов'язати Приватне підприємство «Югснабсервіс»звільнити (повернути) орендовані приміщення.

           У зв'язку із припиненням повноважень судді Рибіної С.А. на посаді судді господарського суду міста Севастополя та в цілях забезпечення дотримання процесуальних строків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №121 від 28.12.2010 справу №5020-9/194 передано до провадження судді  Лазарева С.Г.

           Ухвалою від 28.12.2010 справу прийнято до провадження суддею Лазаревим С.Г. з присвоєнням їй номеру 5020-9/194-6/104.

18.01.2011 Приватне підприємство «Югснабсервіс»звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон»про спонукання здійснити певні дії та звільнення від орендної плати.

Ухвалою від 19.01.2011 суд прийняв  зустрічну позовну заяву для сумісного розгляду з первісним позовом у справі №5020-6/104.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 24.02.2011 первісний позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд первісний позов задовольнити, у відзиві на зустрічний позов проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на позов проти позову заперечує, просить в задоволенні позову відмовити, зустрічний позов підтримав, просить його задовольнити.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк вирішення спору неодноразово продовжувався судом за клопотанням сторін.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

          10.02.2010 між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради «Аррікон»(Орендодавець), за погодженням з Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради, та Приватним підприємством «Югснабсервіс»(Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №638 (далі –Договір), відповідно до умов якого, з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду майно –будинковолодіння, яке складається з двохповерхової адміністративної будівлі літ. «А», з прибудовами літ. «а-а 2» і навісом літ. «а-4», двохповерхового житлового будинку літ. «Б», з прибудовою літ. «б1», загальною площею 237,6 кв.м, розташоване за адресою:                               м. Севастополь, вул. Керченська, 18, яке знаходиться на балансі Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон»(далі –об'єкт оренди), вартість якого складає, згідно незалежної оцінки станом на 31.05.2007 –  555110,00 грн. Об'єкт оренди наданий для розміщення офісу.

Згідно з пунктом 3.1 Договору розмір орендної плати визначається у відповідності з Рішенням Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 і складає 83266,50 грн. в рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки –15% вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою вартості майна, яке передається в оренду станом на 31.05.2007.

Пунктом 3.2 передбачено, що орендна плата складає 13400,72 грн. за місяць оренди і технічне обслуговування об'єкту оренди в сумі 14,26 грн., перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно.

Орендна плата на період з моменту підписання даного договору оренди до 23.07.2010 визначається згідно з рішеннями Севастопольської міської Ради №7273 від 14.07.2009, №8526 від 15.12.2009, складає 9380,50 грн. в місяць і перераховується Орендарем Орендодавцю до 20 числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 3.3 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.

Пунктом 4.4.3. Договору встановлено, що Орендар зобов'язується своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з використанням об'єкта оренди, у тому числі оплату комунальних послуг і технічного обслуговування об'єкту оренди.

Згідно з протоколом від 23.03.2010 узгодження змін до договору оренди №638 від 10.02.2010 цей договір діє до 24.03.2015.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги за первісним позовом такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна №638 від 10.02.2010 (т. 1, арк.с.7-8).

Відповідно до пункту 9.5. Договору даний договір являється новою редакцією договору оренди №302-99 від 23.07.1999, укладеного між Управлінням майна міста Севастопольської міської державної адміністрації і Закритим акціонерним товариством «Югснабсервіс».

На вимогу суду Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради «Аррікон»надало копію статуту Приватного підприємства «Югснабсервіс»в редакції 2004 року, з якого вбачається, що Приватне підприємство «Югснабсервіс»є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Югснабсервіс», а також те, що підприємство належить громадянину Лапко Володимиру Миколайовичу на підставі належних йому на праві власності майна і грошових коштів (т. 3, арк. с. 68-74).

Згідно з довідкою №22666-2271 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, наданою позивачем за первісним позовом, датою реєстрації Приватного підприємства «Югснабсервіс»є 23.06.2004 (т. 3, арк. с. 75).

Проте, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого відповідачем за первісним позовом, датою реєстрації Приватного підприємства «Югснабсервіс»є 23.12.2009 (т. 1, арк. с. 106).

Суд неодноразово зобов'язував Приватне підприємства «Югснабсервіс»надати докази правонаступництва Закритого акціонерного товариства «Югснабсервіс», але відповідачем таких доказів надано не було.

Відповідно до статуту Приватного підприємства «Югснабсервіс»в редакції 2009 року, наданого відповідачем за первісним позовом, власником підприємства є громадянин Метальніков Михайло Олександрович, а будь-які дані, які б підтверджували факт правонаступництва Закритого акціонерного товариства «Югснабсервіс»у статуті відсутні (т. 1, арк. с. 107-114).

Таким чином, у суду немає підстав вважати, що договір №638 оренди нерухомого майна від 10.02.2010, укладений між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради «Аррікон»та Приватним підприємством «Югснабсервіс», є  новою редакцією договору оренди №302-99 від 23.07.1999, укладеного між Управлінням майна міста Севастопольської міської державної адміністрації і Закритим акціонерним товариством «Югснабсервіс».

10.02.2010 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно –будинковолодіння, яке складається з двохповерхової адміністративної будівлі літ. «А», з прибудовами літ. «а-а 2» і навісом літ. «а-4», двохповерхового житлового будинку літ. «Б», з прибудовою літ. «б1», загальною площею 237,6 кв.м, розташоване за адресою:                               м. Севастополь, вул. Керченська, 1, що підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, копія якого міститься в матеріалах справи (т. 1, арк. с. 9).

Суд неодноразово зобов'язував Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради «Аррікон»надати докази переведення спірного об'єкту з житлового в нежитловий фонд.

Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради «Аррікон»була надана копія наказу Управління житлово-комунального господарства Севастопольського міського виконавчого комітету №128 від 11.05.1992 про прийняття на баланс будинку №18 по вул. Керченській на підставі рішення міського виконавчого комітету про виключення з жилого фонду.   

Рішення міського виконавчого комітету про виключення спірного об'єкту з житлового фонду Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради «Аррікон»надано не було, а судом встановлено, що у договорі оренди №638 від 10.02.2010 та у акті прийому-передачі орендованого майна від 10.02.2010 будівля літ. «Б»зазначена як двохповерховий житловий будинок.

Відповідно до листа від 02.02.2011 Комунального підприємства Севастопольської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна», з якого вбачається, що по даним архіву по вул. Керченській, 18 право власності зареєстроване на комплекс нежитлових будівель і споруд, які складаються з: нежилої будівлі літ. «А», прибудов літ. «а», «а1», «а2», навісу літ. «а4», сходів, гаражу літ. «В», сараю літ. «Д», будівлі літ. «Б»(в стадії руйнування), огорож і мощення (т. 2, арк. с. 98).  

Однак, відповідно до сводного оціночного акту по будинковолодінню по                         вул. Керченській, 18, який наданий Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради «Аррікон»від 30.05.2007 і який знаходиться в матеріалах інвентарної справи підприємства, до наступного часу літ. «Б»значиться як жилий будинок (т. 3, арк. с. 96-108).

Крім того, підпунктом 4.4.1. пункту 4.4. Договору сторони визначили обов'язок Орендаря при укладенні договору оренди на строк три роки і більше провести нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього договору в строки, передбачені діючим законодавством, а також здійснити оплату послуг по підготовці документів, необхідних для нотаріального посвідчення.

Відповідно до статті  209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно зі статтею 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Але в порушення вимог закону цього сторонами не зроблено.

Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради «Аррікон»допущені порушення закону до наступного часу не усунуті, а тому суд вважає за необхідне надіслати на адресу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради окрему ухвалу для відповідного реагування.

Статтями 10, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

          У відповідача за період з 01.04.2010 по 01.11.2010 утворилася заборгованість по орендній платі в сумі 66878,55 грн., на яку нараховані пеня у розмірі 3034,99 грн., 3% річних у розмірі 690,40 грн.

Суд вважає вимогу позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 66878,55 грн. такою, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

           Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

           Пунктом 8.5. Договору сторони встановили, що у випадку порушення строку внесення орендної плати, визначеного пунктом 3.2. цього договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця крім збитків пеню в розмірі 200% від облікової ставки Національного банку України, яка діє в період, за який буде нараховуватись пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

           Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем за первісним позовом розрахунок пені перевірений судом та визнаний вірним, а вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 3034,99 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.6. Договору передбачено, що у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати буде продовжуватись більше 30 календарних днів, Орендодавець має право вимагати, а Орендар зобов'язаний сплатити на користь Орендодавця крім збитків 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 690,40 грн.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та визнав його вірним, а вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 690,40 грн. визнав такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків щодо оплати за користування орендованим майном протягом тривалого часу позивач вимагає розірвати договір оренди нерухомого майна №638 від 10.02.2010 та зобов'язати відповідача звільнити орендоване майно і повернути його Орендодавцю.

           Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

           Проте, відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

          Як зазначено в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

          За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (постанова Верховного Суду України від 01.12.2009 N 50/101-08).

          Дана правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду від 15.01.2010 №01-08/12 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)».

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 7.4. договору сторони встановили, що договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду за вимогою однієї із сторін у випадку істотного порушення договору другою стороною і в інших випадках, встановлених договором або законом.

До істотних порушень договору сторони відносять порушення умов договору, визначених пунктами 3.4., 3.5., 4.4.2.-4.4.13., 6.1. Договору.  До істотних порушень договору сторони відносять також проведення Орендарем реконструкції, технічного переобладнання і інших поліпшень об'єкта оренди без письмової згоди Орендодавця.

Сторони погодились, що порушення будь-якого з вищеперерахованих пунктів являється достатньою підставою для розірвання договору.

Отже, порушення відповідачем за первісним позовом пункту 4.4.3. Договору, а саме невиконання обов'язку щодо своєчасного внесення орендної плати, є, за умовами Договору, його істотним порушенням і достатньою підставою для розірвання Договору.

Частиною третьою статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з пунктом 13 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/237 від 25.05.2000 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про оренду державного та комунального майна»одностороння відмова від договору оренди не допускається. Однак на вимогу однієї із сторін цей договір може бути достроково розірвано за погодженням сторін, а за наявності спору –за рішенням господарського суду.

Підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону або договором оренди.   

Таким чином, у відповідності із Законом України «Про оренду державного та комунального майна», невиконання відповідачем за первісним позовом обов'язку щодо своєчасного внесення орендної плати є достатньою підставою для розірвання договору.

Статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що у випадку розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача за первісним позовом про розірвання договору оренди №638 від 10.02.2010 та зобов'язання відповідача звільнити об'єкт оренди і передати його позивачу по акту прийому-передачі, такими, що підлягають задоволенню.

Приватне підприємство «Югснабсервіс»звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон»про спонукання здійснити певні дії та звільнення від орендної плати.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що орендоване майно знаходиться в стані, непридатному для використання, і потребує реконструкції. Ненадання Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради «Аррікон»дозволу на виконання робіт з реконструкції приміщень заважає здійснити таку реконструкцію з дотриманням умов договору. А тому, з посиланням на норми статей 767, 778 Цивільного кодексу України, позивач за зустрічним позовом просить суд зобов'язати Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради «Аррікон»дати дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна, і, відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України, звільнити Приватне підприємство «Югснабсервіс»від сплати орендної плати до введення об'єкту оренди в експлуатацію після його реконструкції.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги за зустрічним позовом такими, що задоволенню не підлягають.

У зустрічній позовній заяві Приватне підприємство «Югснабсервіс»вказує на те, що орендоване майно знаходиться в стані, непридатному для використання, і потребує реконструкції.

На підтвердження своїх доводів про неможливість використання орендованого майна позивач за зустрічним позовом надав суду наступні докази:

-          копію листа Севастопольської міської санітарно-епідеміологічної станції №6319 від 22.10.2010, в якому зазначено, що приміщення по вул. Керченська, 18 знаходяться в незадовільному санітарно-епідеміологічному стані, вимагають як поточного, так і капітального ремонту (т. 1, арк. с. 67);

-          копію листа Ленінського районного відділу Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в місті Севастополі №840 від 28.10.2010, в якому зазначено, що приміщення по вул. Керченська, 18 не відповідають вимогам будівельних норм і нормативним актам по пожежній безпеці, будинок для експлуатації не придатний (т. 1, арк. с. 68-69);

-           копію акту технічного обстеження і оцінки стану будівельних конструкцій жилого будинку літ. «Б»з прибудовою літ. «б»по вул. Керченська, 18, складеного Державною організацією «Архітектурно-будівельний та технічний нагляд», згідно з яким конструкції зазначеного будинку знаходяться в стані, непридатному для подальшої нормальної експлуатації та потребують капітального ремонту з посиленням та заміною окремих елементів (т. 2, арк. с. 7-15);

-          висновок Приватного підприємства «Увитал»щодо кошторису на проведення капітального ремонту приміщень по вул. Керченська, 18, зроблений за замовленням Приватного підприємства «Югснабсервіс», відповідно до якого зведений кошторис затверджено в сумі 603211,00 грн. (т. 2, арк. с. 16-90).

          Статтею 778 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

          Відповідно до пункту 5.1. Договору поліпшення об'єкту оренди можуть бути здійснені Орендарем тільки з письмової згоди Орендодавця.

         Всі поліпшення об'єкту оренди, від'ємні без шкоди для об'єкту, являються власністю Орендаря. Сторони домовились, що витрати Орендаря на проведення невід'ємних поліпшень об'єкту оренди, в тому числі поліпшень, проведених за згодою Орендодавця, Орендарю не відшкодовуються (пункт 5.3. Договору).

          Рішенням Севастопольської міської Ради №1467 від 13.02.2007 затверджено Положення про порядок надання орендарю згоди на здійснення невід'ємних поліпшень комунального майна, яке являється власністю територіальної громади міста Севастополя, відповідно до пункту 9 якого для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід'ємних поліпшень (капітальний ремонт, реконструкція, модернізація та ін.) орендованого комунального майна орендар подає орендодавцю (балансоутримувачу –у випадку, коли орендодавцем виступає Фонд комунального майна) заяву, в якій вказується строк проведення відповідних видів робіт, і наступний пакет документів:

-          копію договору оренди;

-          опис запланованих поліпшень і кошторис витрат на їх проведення або проектно-кошторисну документацію, погоджену в установленому порядку;

-          висновок про відповідність кошторисної документації Правилам визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), який готується суб'єктом оціночної діяльності на підставі представлених орендарем документів.

          Згідно з пунктом 12 цього Положення Фонд комунального майна протягом 30 днів після одержання повного пакету документів надає орендарю згоду на здійснення поліпшень або мотивовану відмову.

          Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приватне підприємство «Югснабсервіс»не надало суду жодних доказів того, що підприємство зверталося до Орендодавця із заявою про надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна по вул. Керченській, 18 в місті Севастополі у встановленому законом порядку, а також доказів ненадання Орендодавцем такої згоди.  

          Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

          Частиною першою статті 16 визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, особа має право на захист свого права у тому випадку, коли її право було порушене, а Приватне підприємство «Югснабсервіс»не надало суду жодних доказів того, що його права були порушені Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради «Аррікон».

Згідно зі статтею 767 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та його призначенню. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що підписанням даного договору Орендар заявляє, що Орендодавець повністю проінформував його про технічні та інші властивості об'єкта оренди.

При передачі Орендарю орендованого майна сторони склали та підписали акт прийому-передачі, в якому зазначили, що технічний стан об'єкта задовільний, але потребує ремонту.

Приймаючи орендоване приміщення по акту прийому-передачі Приватне підприємство «Югснабсервіс»таким чином погодилося з його станом.

Відповідно до пункту 4.4.8. Договору орендар зобов'язаний своїми силами і за свій рахунок проводити поточний ремонт об'єкта оренди, профілактичні відновлюючи роботи інженерного обладнання об'єкта оренди, які б забезпечували життєдіяльність об'єкта при обов'язковому погодженні з Орендодавцем.

Позивач за зустрічним позовом, з посиланням на статтю 762 Цивільного кодексу України, просить суд звільнити його від сплати орендної плати з 10.02.2010 до введення орендованих приміщень в експлуатацію після їх реконструкції, на підставі того, що орендоване майно знаходиться в стані, непридатному для використання.

          Згідно з частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

         Відповідно до пункту 14.3. Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/237 від 25.05.2000 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про оренду державного та комунального майна»якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від орендної плати. Такими обставинами можуть бути, зокрема, наявність у майні недоліків, які виключали його використання за призначенням.

         Як вбачається з акту перевірки технічного стану і ефективності використання об'єкту оренди, розташованого в будинку №18 по вул. Керченській в місті Севастополі, об'єкт оренди використовується за призначенням, у відповідності з пунктом 1.2. договору оренди; потрібен косметичний ремонт другого поверху літ. «А»і ремонт літ. «Б». Акт був складений 19.01.2011 в присутності директора Приватного підприємства «Югснабсервіс»(т. 1, арк. с.78).

          А тому посилання позивача за зустрічним позовом на те, що він повинен бути звільнений від сплати орендної плати, оскільки орендоване майно знаходиться в стані, непридатному для використання, не можуть бути прийняті судом до уваги.

          На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача за зустрічним позовом такими, що задоволенню не підлягають.

          Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача за первісним позовом відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                               ВИРІШИВ :

1.          Первісний позов задовольнити повністю.

     2.          Стягнути з Приватного підприємства «Югснабсервіс»(м. Севастополь,                        пр. Октябрьської Революції, буд. 69, кв. 38 ідентифікаційний код 36910444, р/р 26000223498 в ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 324021) на користь Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон»(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, буд. 8, кв. 2, код ЄДРПОУ 20711909, р/р 26005945571701 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010) 70604,00 грн., з яких: 66878,55 грн. –заборгованість по орендній платі, 3034,99 грн. –пеня, 690,40 грн. –3% річних.  

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

     3.          Розірвати договір оренди нерухомого майна №638 від 10.02.2010,  укладений між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради «Аррікон»і Приватним підприємством «Югснабсервіс».

     4. Зобов'язати Приватне підприємство «Югснабсервіс»у десятиденний строк після вступу рішення в законну силу звільнити орендоване приміщення –будинковолодіння, яке складається з двохповерхової адміністративної будівлі літ. «А», з прибудовами літ. «а-а 2»і навісом літ. «а-4», двохповерхового будинку літ. «Б», з прибудовою літ. «б1», загальною площею 237,6 кв.м, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Керченська, 18, та передати його по акту прийому-передачі Комунальному підприємству Севастопольської міської Ради «Аррікон».

     5.  У зустрічному позові відмовити.

     6. Стягнути з Приватного підприємства «Югснабсервіс»(м. Севастополь,                        пр. Октябрьської Революції, буд. 69, кв. 38 ідентифікаційний код 36910444, р/р 26000223498 в ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 324021) на користь Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон»(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, буд. 8, кв. 2, код ЄДРПОУ 20711909, р/р 26005945571701 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010) витрати по сплаті державного мита в сумі 791,04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                             С.Г. Лазарев

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано 28.02.2011