Постанова

від 27.01.2011 по справі 4/195-б

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/195-Б

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2011 р.                                                                                                    Справа № 4/195-Б

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Бригінець Л.М. ,  суддя Петухов М.Г.

при секретарі Риштун О.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора ДКУ з державного матеріального резерву на ухвалу  господарського суду Житомирської області від 30.07.10 р. у справі №4/195-Б

за заявою ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Н. С. К. - Будкомплект"

до боржника Акціонерне товариство відкритого типу "Крошенський цегельний завод"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду №4/195-Б від 30.08.2010 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу кредитора ДКУ з державного матеріального резерву на ухвалу  господарського суду Житомирської області від 30.07.10 р. у справі №4/195-Б.

Розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався.

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 17.12.2010 року справу №4/195-Б передано для здійснення апеляційного провадження до Рівненського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року справу №4/195-Б скаргу кредитора ДКУ з державного матеріального резерву на ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.07.10 р. у справі №4/195-Б прийнято до свого провадження.

Ухвалою господарського суду Житомирської області №4/195-Б від 19.12.2008 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Н. С. К. - Будкомплект" порушено провадження у справі про визнання банкрутом Акціонерного товариства відкритого типу "Крошенський цегельний завод".

До господарського суду Житомирської області надійшла заява ДКУ з державного матеріального резерву №561/юр від 07.02.2009 року про визнання кредитором боржника на суму 366 620 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Житомирської області №4/195-Б від 30.07.2010 року (суддя Машевська О.П.) частково задоволено заяву ДКУ з державного матеріального резерву про визнання кредитором боржника на суму 366 620 грн. 00 коп., включено вимоги ДКУ з державного матеріального резерву за зобов'язаннями боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство на суму 109 268 грн. 70 коп. вартості вугілля марки ГК-т в кількості 797 тон вартістю вугілля марки ГК-т в кількості 797 тон станом на 01.03.2007 року, та припинено провадження з розгляду поточних вимог ДКУ з державного матеріального резерву на суму 257 351 грн. 30 коп., що складають різницю між вартістю вугілля марки ГК-т в кількості 797 тон станом на 09.01.2009 року та вартістю вугілля марки ГК-т в кількості 797 тон станом на 01.03.2007 року.

Ухвала господарського суду Житомирської області №4/195-Б від 30.07.2010 року в частині припинення провадження з розгляду поточних вимог ДКУ з державного матеріального резерву на суму 257 351 грн. 30 коп. мотивована тим, що про грошові зобов'язання боржника по сплаті різниці вартості вугілля на суму 257 351 грн. 30коп. стало відомо місцевому господарському суду після прийняття заяви кредитора до розгляду по суті.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою кредитор ДКУ з державного матеріального резерву подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області №4/195-Б від 30.07.2010 року та задовольнити грошові вимоги ДКУ з державного матеріального резерву в повному обсязі.

Свою апеляційну скаргу ДКУ з державного матеріального резерву аргументує тим, що оскільки Законом не встановлена дата визначення зобов'язання боржника перед конкурсними кредиторами, то, за аналогією закону, скаржник вважає, що розмір грошових вимог конкурсних кредиторів має визначатися на день виникнення у них права на подачу заяви про визнання кредитором у справах про банкрутство (день публікації оголошення).

Крім того, це підтверджується ще й тим, що конкурсні кредитори не знають і не можуть знати про дату подання заяви ініціюючого кредитора про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника. Про порушення справи про банкрутство вони дізнаються лише з оголошень в офіційних друкованих виданнях.

Визначення розміру вартості майна на день звернення до суду підтверджується також і п. 18 роз'яснень Верховного Суду України „Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ", відповідно до змісту якого, визначаючи розмір грошової компенсації за майно, яке відповідач мав повернути в натурі, але з різних причин не повертає, суд повинен враховувати, що згідно зі ст.203 ЦК у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредитору завдані цим збитки, зокрема, повернути таку суму грошей, яку потрібно витратити, щоб придбати на час розгляду заяви майно, яке належало кредитору і не було повернене в натурі боржником.

Виходячи з вищезазначених положень чинного законодавства України, ДКУ з державного матеріального резерву вважає, що визначення вартості самовільно відчужених матеріальних цінностей Кредитором на день подачі ним заяви у справі про банкрутство Боржника є виправданим, не суперечить положенням чинного цивільного законодавства та законодавства у справах про банкрутство, та навпаки, підтверджується ними, а тому підлягає задоволенню судом.

Таким чином, на думку апелянта, господарський суд Житомирської області відмовляючи у визнанні кредиторських вимог Держкомрезерву на суму 257 351,30 грн. у справі про банкрутство Боржника припустився порушень норм ст. 4-3, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8, 203 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", приписи п. 18 роз'яснень Верховного Суду України „Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ".

При розгляді справи № 4/195-Б господарським судом Житомирської області було порушено та невірно застосовано норми ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3, 43, 80 Господарського процесуального кодексу України, постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.1976 № 11.

Господарським судом може бути припинено провадження у управі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, не допускається.

Скаржник звертає увагу на те, що у мотивувальній частині цієї ж ухвали по справі № 4/195-Б від 30.07.2010 господарський суд Житомирської області, виходячи з того, що кредиторські вимоги Держкомрезерву на суму 257 351,30 грн. є поточними, відмовляє у прийнятті заяви з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов'язаннях, які виникли після порушення провадження у справі, оскільки спори за такими вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження у господарських судах України.

А тому на думку ДКУ з державного матеріального резерву, припинивши провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, місцевий господарський суд порушив норми ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 43, 80 Господарського процесуального кодексу України, постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.1976 №11, чим фактично позбавив Держкомрезерв гарантованого ст.1 Господарського процесуального кодексу України права на захист своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, а саме: можливості задоволення його кредиторських вимог на суму 257 351,30 грн. у порядку передбаченому чинним законодавством України.

Боржником Акціонерним товариством відкритого типу "Крошенський цегельний завод" подано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить задовольнити апеляційну скаргу ДКУ з державного матеріального резерву, скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.07.10 р. у справі №4/195-Б та відмовити повністю в задоволенні заяви ДКУ з державного матеріального резерву про визнання кредитором боржника.

У своєму відзиві боржник зазначає, що згідно зі ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом № 2343 та п. п. 14, 15 Постанови Пленуму ВС України № 15 від 18.12.2009 року кредиторами боржника визнаються юридичні особи, які мають у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Сума боргу в натуральному вигляді та спосіб виконання рішення суду в порядку ГПК не змінювався.

Відсутність у боржника вугілля марки Гк-т підтверджується актом від 16.01.2009 року, якій складений самим кредитором, ДВС акт не складався, та виконавче провадження не закінчувалось з цієї підстави.

Відповідальний зберігач - боржник ніколи не був власником вугілля .

На думку боржника, така позиція також підтверджується постановою ВГСУ від 5.08.2009 року по справі №111/14-б з посиланням на ст.1 Закону України щодо визначеності грошових зобов'язань боржника.

Скаржник подав суду клопотання, яким повідомив, що не може направити повноважного представника на судове засідання в зв'язку з режимом економії. Явка представників сторін в судове засідання не вимагалась.  Судова колегія вважає, що неявка сторін не перешкоджатиме перегляду ухвали господарського суду Житомирської області від 30.07.10 р. у справі №4/195-Б.

В судовому засіданні 27.01.2011 року колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, вивчила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу кредитора ДКУ з державного матеріального резерву на ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.07.10 р. у справі №4/195-Б слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Провадження у справі про визнання банкрутом Акціонерного товариства відкритого типу "Крошенський цегельний завод" порушено ухвалою господарського суду Житомирської області №4/195-Б від 19.12.2008 року.

Оголошення про порушення провадження у справі про визнання банкрутом Акціонерного товариства відкритого типу "Крошенський цегельний завод" опубліковано в газеті "Голос України" №35 від 09.01.2009 року.

В заяві з вимогами до боржника (вих.№561/юр від 07.02.2009 року) ДКУ з державного матеріального резерву просив визнати їх кредитором у справі про визнання банкрутом АТВТ "Крошенський цегельний завод"  та внести до реєстру вимог кредиторів  з третьою чергою задоволення вимог 366 620 грн. 00 коп. - вартість вугілля марки ГК-т в кількості 797 тон за ринковими цінами станом на 09.01.2009 року на момент опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство АТВТ "Крошенський цегельний завод".

Відповідно до  вимог ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закону) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника.

Згідно з частиною 5 ст.1 Закону конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Під час поререднього засідання суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, вимоги кредиторів щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (ст.15 Закону).

Якщо при розгляді спірних вимог кредитора господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом, в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково. Про визнання чи відмову у визнанні вимог виноситься ухвала.

Господарським судом може бути припинено провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК- України, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, що не відповідає обставинам справи.

Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, щодо часткового задоволення вимог кредитора в частині включення до реєстру вимог кредиторів заборгованості в сумі 109 268 грн 70 коп. , що виникла до порушення провадження у справі про банкрутство боржника вартості вугілля марки ГК-т в кількості 797 тон неповернутого на виконання постанови ВГС України від 01.03.2007 року у справі №16/342 з черговістю задоволення вимог третя.

Згідно з ч.10 ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

У разі недоцільності закладення і зберігання зазначених матеріальних цінностей або виключення їх з номенклатури, скасування мобілізаційного чи іншого спеціального завдання зазначені юридичні особи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, відшкодовують вартість відсутніх матеріальних цінностей державного резерву виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження) із сплатою пені до повного відшкодування вартості матеріальних цінностей.

Факт відсутності 797 тон вугілля марки ГК-т встановлено кредитором 16.01.2010 року, про що свідчить акт про результати перевірки наявності і якісного стану цінностей державного резерву, які передані на відповідальне зберігання АТВТ "Крошенський цегельний завод" складений за участю представника відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції та кредитора, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство АТВТ "Крошенський цегельний завод".

А тому, відсутні підстави для задоволення вимог кредитора в сумі 257 351 грн. 30 коп., що складають різницю між вартістю вугілля марки ГК-т в кількості 797 тон станом на 09.01.2009 року та вартістю вугілля марки ГК-т в кількості 797 тон станом на 01.03.2007 року.

Посилання апелянта на норми статей 203 ЦК України до уваги апеляційним господарським судом не може бути прийняте, оскільки виходячи з вимог Закону України "Про державний матеріальний резерв" вартість відсутніх матеріальних цінностей підлягає відшкодуванню, виходячи з їх ринкової ціни, на день виявлення факту самовільного відчуження, норми Закону України "Про державний матеріальний резерв", у тому числі, в частині встановлення ціни матеріальних цінностей, є спеціальними по відношенню до інших нормативних актів і тому мають пріоритетне значення.

В зв'язку з неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм процесуального права, п.3 ухвали господарського суду Житомирської області від 30.07.10 р. у справі №4/195-Б в частині припинення провадження з розгляду поточних вимог ДКУ з державного матеріального резерву на суму 257 351 грн. 30 коп. слід змінити та викласти в новій редакції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу кредитора ДКУ з державного матеріального резерву на ухвалу  господарського суду Житомирської області від 30.07.10 р. у справі №4/195-Б задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.07.10 р. у справі №4/195-Б змінити частково в частині припинення провадження з розгляду поточних вимог ДКУ з державного матеріального резерву на суму 257 351 грн. 30 коп.

3. П.3 резолютивної частини ухвали господарського суду Житомирської області від 30.07.2010р. у справі №4/195-Б викласти в новій редакції:

"В заяві ДКУ з державного матеріального резерву в частині визнання грошових вимог до боржника на суму 257 351 грн. 30 коп. відмовити."

4. Постанову направити ініціюючому кредитору, боржнику, апелянту, арбітражному керуючому Діденку Є.С..

5. Справу №4/195-Б скерувати до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                       Демидюк О.О.  

суддя                                                                                               Бригінець Л.М.

суддя                                                                                               Петухов М.Г.