Постанова

від 12.05.2011 по справі 4/195-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "12" травня 2011 р.                                                                                    

Справа № 4/195-Б  

 Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді

Удовиченка О.С.

суддів

Міщенка П.К.,

Заріцької А.О.

розглянувши касаційну скаргу

Державного комітету України з  державного

матеріального резерву

на постанову

Рівненського апеляційного господарського суду

від 27.01.2011р.

у справі

господарського суду

№4/195-б

Житомирської області

за заявою

ТОВ "Н.С.К.-Будкомплект"

до

про

Акціонерного товариства відкритого типу                "Крошенський цегельний завод"

визнання банкрутом

В судовому засіданні взяли участь представники:

ДКУ з  державного  матеріального резерву – Юхименко О.О.

ТОВ "Н.С.К.-Будкомплект" –не з'явився;

АТВТ "Крошенський цегельний завод" - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області №4/195-Б від 19.12.2008 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Н. С. К. - Будкомплект" порушено провадження у справі про визнання банкрутом Акціонерного товариства відкритого типу "Крошенський цегельний завод".

До господарського суду Житомирської області надійшла заява ДКУ з державного матеріального резерву №561/юр від 07.02.2009 року про визнання кредитором боржника на суму 366 620 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Житомирської області №4/195-Б від 30.07.2010 року (суддя Машевська О.П.) частково задоволено заяву ДКУ з державного матеріального резерву про визнання кредитором боржника на суму 366 620 грн. 00 коп., включено вимоги ДКУ з державного матеріального резерву за зобов'язаннями боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство на суму 109 268 грн. 70 коп. вартості вугілля марки ГК-т в кількості 797 тон станом на 01.03.2007 року, та припинено провадження з розгляду поточних вимог ДКУ з державного матеріального резерву на суму 257 351 грн. 30 коп., що складають різницю між вартістю вугілля марки ГК-т в кількості 797 тон станом на 09.01.2009 року та вартістю вугілля марки ГК-т в кількості 797 тон станом на 01.03.2007 року.

Ухвала господарського суду Житомирської області №4/195-Б від 30.07.2010 року в частині припинення провадження з розгляду поточних вимог ДКУ з державного матеріального резерву на суму 257 351 грн. 30 коп. мотивована тим, що про грошові зобов'язання боржника по сплаті різниці вартості вугілля на суму 257 351 грн. 30коп. стало відомо місцевому господарському суду після прийняття заяви кредитора до розгляду по суті.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.01.2011 року (колегія суддів у складі: головуючий Демидюк О.О., судді Бригинець Л.М., Петухов М.Г.) ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.07.10 р. у справі №4/195-Б змінено частково в частині припинення провадження з розгляду поточних вимог ДКУ з державного матеріального резерву на суму 257 351 грн. 30 коп., п.3 резолютивної частини ухвали господарського суду Житомирської області від 30.07.2010р. у справі №4/195-Б викладено в новій редакції: "В заяві ДКУ з державного матеріального резерву в частині визнання грошових вимог до боржника на суму 257 351 грн. 30 коп. відмовити."

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою кредитор ДКУ з державного матеріального резерву звернувся  до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.01.2011 року, та задовольнити грошові вимоги ДКУ з державного матеріального резерву в повному обсязі.

Скаржник вважає, що оскільки Законом не встановлена дата визначення зобов'язання боржника перед конкурсними кредиторами, то, за аналогією закону, скаржник вважає, що розмір грошових вимог конкурсних кредиторів має визначатися на день виникнення у них права на подачу заяви про визнання кредитором у справах про банкрутство (день публікації оголошення).

Таким чином, на думку скаржника, господарський суд Житомирської області відмовляючи у визнанні кредиторських вимог Держкомрезерву на суму 257 351,30 грн. у справі про банкрутство Боржника припустився порушень норм ст. 4-3, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8, 203 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", приписи п. 18 роз'яснень Верховного Суду України "Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ".

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника скаржника, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі- Закону).

Провадження у справі про визнання банкрутом Акціонерного товариства відкритого типу "Крошенський цегельний завод" порушено ухвалою господарського суду Житомирської області №4/195-Б від 19.12.2008 року.

Оголошення про порушення провадження у справі про визнання банкрутом Акціонерного товариства відкритого типу "Крошенський цегельний завод" опубліковано в газеті "Голос України" №35 від 09.01.2009 року.

В заяві з вимогами до боржника (вих.№561/юр від 07.02.2009 року) ДКУ з державного матеріального резерву просив визнати їх кредитором у справі про визнання банкрутом АТВТ "Крошенський цегельний завод"  та внести до реєстру вимог кредиторів  з третьою чергою задоволення вимог 366 620 грн. 00 коп. - вартість вугілля марки ГК-т в кількості 797 тон за ринковими цінами станом на 09.01.2009 року на момент опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство АТВТ "Крошенський цегельний завод".

Відповідно до  вимог ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закону) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника.

Згідно з частиною 5 ст.1 Закону конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Під час попереднього засідання суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (ст.15 Закону).

Якщо при розгляді спірних вимог кредитора господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом, в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково. Про визнання чи відмову у визнанні вимог виноситься ухвала.

Господарським судом може бути припинено провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК- України, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, що не відповідає обставинам справи.

Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, щодо часткового задоволення вимог кредитора в частині включення до реєстру вимог кредиторів заборгованості в сумі 109 268 грн 70 коп. , що виникла до порушення провадження у справі про банкрутство боржника вартості вугілля марки ГК-т в кількості 797 тон неповернутого на виконання постанови ВГС України від 01.03.2007 року у справі №16/342 з задоволення вимог третої черги.

Згідно з ч.10 ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

У разі недоцільності закладення і зберігання зазначених матеріальних цінностей або виключення їх з номенклатури, скасування мобілізаційного чи іншого спеціального завдання зазначені юридичні особи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, відшкодовують вартість відсутніх матеріальних цінностей державного резерву виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження) із сплатою пені до повного відшкодування вартості матеріальних цінностей.

Факт відсутності 797 тон вугілля марки ГК-т встановлено кредитором 16.01.2010 року, про що свідчить акт про результати перевірки наявності і якісного стану цінностей державного резерву, які передані на відповідальне зберігання АТВТ "Крошенський цегельний завод" складений за участю представника відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції та кредитора, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство АТВТ "Крошенський цегельний завод", а тому, відсутні підстави для задоволення вимог кредитора в сумі 257 351 грн. 30 коп., що складають різницю між вартістю вугілля марки ГК-т в кількості 797 тон станом на 09.01.2009 року та вартістю вугілля марки ГК-т в кількості 797 тон станом на 01.03.2007 року.

Тож,  судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що у зв'язку з неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм процесуального права, п.3 ухвали господарського суду Житомирської області від 30.07.10 р. у справі №4/195-Б в частині припинення провадження з розгляду поточних вимог ДКУ з державного матеріального резерву на суму 257 351 грн. 30 коп. змінено  та викладено в новій редакції.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які викладені в оскаржуваних  судових  рішеннях, а зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає чинному законодавству та підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного комітету України з  державного матеріального резерву залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.01.2011р.  у справі № 4/195 –б  залишити без змін.

Головуючий                                                                             Удовиченко О.С.

С у д д я                                                                                    Міщенко П.К.

С у д д я                                                                                        Заріцька А.О.