Рішення

від 18.01.2008 по справі 32/536

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/536

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  32/536

18.01.08

За позовом        Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

До                     1.Сухотіна Володимира Юрійовича

                            2.Товариства з обмеженою відповідальністю  «Розек»

Третя особа        Деснянська районна у місті Києві адміністрація

Про                   визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ

Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від позивача:             Бібік В.В.-ст. о/у, Некряч О.М. –ст.о/у

Від відповідача-1      Сухотін В.Ю.

Від відповідача-2      не зявились

Від третьої особи      не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Розек»недійсними з моменту їх складання, а саме з 07.06.2005 та анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Розек»№35360931 з моменту внесення в реєстр платників ПДВ з 06.07.2005.

Позовні вимоги мотивовані тим, що установчі та реєстраційні документи товариства з обмеженою відповідальністю «Розек»складені з порушенням вимог законодавства, оскільки його учасник не мав на меті займатися фінансово-господарською діяльністю, а здійснив реєстрацію підприємства за окрему грошову винагороду.

Відповідач-1 Сухотін В.Ю. позов визнав повністю та зазначив, що державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Розек»здійснив за грошову винагороду без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, фінансово-господарську діяльність товариства від його імені проводили невідомі йому особи.

Відповідач-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Розек»відзиву на позов не надав, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив.

Третя особа просила розглядати справу без участі її представника.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Розек»зареєстроване 07.06.2005 Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією, номер запису про державну реєстрацію 1 066 102 0000 001897.

До Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України підприємство внесено за кодом 33399251.

Як платник податків Товариство з обмеженою відповідальністю «Розек»перебуває в Державній податковій інспекції у Деснянському районі м. Києва та є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 35360931 від 06.07.2005.

Місцезнаходженням товариства згідно п.1.13 статуту є: м. Київ, вул. Братиславська, 14-Б.

У відповідності до п. 1.3 статуту учасником даного Товариства є громадянин України Сухотін Володимир Юрійович.

У судовому засіданні та у наданих суду письмових поясненнях Сухотін В.Ю. вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Розек»було ним зареєстровано з метою отримання винагороди у зв'язку із скрутним матеріальним становищем. Після підписання реєстраційних документів до подальшої діяльності підприємства він жодного відношення не мав, ніякого майна, грошових внесків у статутний фонд Товариства не вносив, цивільно-правових угод не укладав та не підписував. Місцезнаходження товариства на даний час йому невідомо, де знаходяться оригінали установчих, бухгалтерських документів товариства йому також невідомо.

Зазначені обставини підтверджуються вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 10.09.2007 у справі №1-637/07, яким Сухотіна В.Ю. визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України.

Вироком встановлено, що Сухотін В.Ю. за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, достовірно знаючи, що не здійснюватиме внески у статутні фонди підприємств як засновник та без наміру проводити господарську діяльність, підробив та збув за винагороду невстановленій слідством особі документи з метою подальшого їх використання шляхом подання у відповідні державні органи для реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Розек»(код ЄДРПОУ 33399251), Товариства з обмеженою відповідальністю «Нівельзин»(код ЄДРПОУ 33399288) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Езіан»(код ЄДРПОУ 33399314). 02.06.2005 року Сухотін В.Ю. за попередньою змовою з невстановленою особою, знаходячись в приміщенні нотаріальної контори, в присутності приватного нотаріуса підписав (підробив) статут ТОВ «Розек», в які були внесені завідомо неправдиві відомості, а саме:

-          в розділі 2 статуту зазначено мету та предмет діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Розек», які Сухотін В.Ю. та інша невстановлена слідством особа виконувати наміру не мали;

-          в розділі 6 п. 4.1 статуту зазначено, що статутний капітал товариства в розмірі

31000 грн. складається з власності Сухотіна В.Ю. у вигляді майна (офісних меблів,

комп'ютера, принтера, телефону - факса та інш.), які фактично у власності Сухотіна В.Ю.

не перебували і, відповідно, до статутного капіталу товариства не вносились. В подальшому, після посвідчення приватним нотаріусом підпису в статуті Товариства з

обмеженою відповідальністю «Розек»Сухотін В.Ю. збув за винагороду даний документ

невстановленій слідством особі з метою його використання іншими особами, а також

підписав (підробив) і збув невстановленій слідством особі протокол №1 установчих зборів

Товариства з обмеженою відповідальністю «Розек», в який були внесені завідомо

неправдиві відомості про те, що Сухотін В.Ю. вирішив створити вказане товариство,

утворити його статутний капітал та призначити себе на посаду директора, хоча фактично

ніякого майна для створення статутного фонду не надавав і не мав на меті займатися

підприємницькою діяльністю.

Згідно п. 1 ст. 56 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу.

Статтею 57 Господарського кодексу України передбачено, що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

У відповідності до ст. 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

У статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. У засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені цим Кодексом або іншим законом. В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою (ст. 88 Цивільного кодексу України).

З наведених норм вбачається, що для створення юридичної особи потрібне, насамперед, волевиявлення учасників (засновників), яке фіксується в установчому документі.

За своєю правовою природою статут господарюючого суб'єкта підприємницької діяльності є юридичним фактом - угодою, яка повинна відповідати умовам дійсності угод - про форму, сторони, зміст угоди, про відповідність внутрішньої волі і волевиявлення сторін.

У відповідності до положень ст. 35 ГПК України преюдиціально встановлені факти звільняються від доказування.

Як свідчать обставини справи та встановлено вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 10.09.2007 у справі №1-637/07, установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Розек»вищенаведеним положенням законодавства не відповідають, оскільки особа, яка значиться засновником (учасником) товариства, не мала наміру проводити господарську діяльність і фактично до діяльності підприємства відношення не має.

Згідно ст. 1 Закону України від 15.05.2003 № 755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі-виконавчий орган).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Розек»за адресою, зазначеною в установчих документах, не знаходиться, що підтверджується актом встановлення місця знаходження СПД - юридичної (фізичної) особи за адресою реєстрації, складеного співробітниками ГВПМ ДШ у Деснянському районі м. Києва (копія акта наявна у матеріалах справи).

З урахуванням викладеного суд вважає, що сукупність вищевказаних фактів є достатньою підставою для висновку щодо визнання недійсними установчих та реєстраційних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Розек»з дати їх державної реєстрації, тобто з 07.06.2005.

Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із внесеними до нього змінами та доповненнями) визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Правила, умови та порядок реєстрації осіб платниками ПДВ встановлені статтею 9 вказаного Закону.

У розумінні Закону України «Про податок на додану вартість»(п. 1.2 ст. 1) особою визнається будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, чи є така особа резидентом чи ні:

суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;

інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності;

фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України;

представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.

Пунктом 9.3 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»визначається, що особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом.

На виконання вимог ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»наказом ДПА України від 01.03.2000 №79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429, затверджено Положення про Реєстр платників податку на додану вартість. Додатком 2 до зазначеного Положення (форма N 2-Р) затверджено зразок форми свідоцтва платника ПДВ.

Відповідно до п. 25.2. Положення про Реєстр платників податку на додану вартість виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання свідоцтва відбувається також у разі прийняття судом рішення про визнання недійсним установчих документів та про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, про що є відповідне рішення суду, чи скасування державної реєстрації органом державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що за реєстраційною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Розек»від 15.06.2005 Державною податковою адміністрацією України товариство зареєстровано платником податку на додану вартість, про що 06.07.2005 видано свідоцтво за №35360931.

Згідно ч. З ст. 62 Господарського кодексу України підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Тобто, статут є основним документом, який констатує існування підприємства та визначає правову основу його діяльності.

Як встановлено судом, установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Розек»не відповідають законодавству і підлягають визнанню недійсними з моменту їх реєстрації. У зв'язку з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Розек»не може визнаватися особою, яка може мати статус платника ПДВ.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Розек»визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШІВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Розек»(02156, м. Київ, вул. Братиславська, 14-6, код ЄДРПОУ 33399251), а саме статут з дати державної реєстрації, тобто з 07.06.2005.

Визнати недійсним свідоцтво платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Розек»(02156, м. Київ, вул. Братиславська, 14-6, код ЄДРПОУ 33399251) №35360931 від 06.07.2005 з моменту видачі.

Стягнути з Сухотіна Володимира Юрійовича (м. Київ, вул. Героїв Космосу, 1-Б, кв.63, ідентифікаційний номер 2490611859) 101,5 грн. судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Розек»(02156, м. Київ, вул. Братиславська, 14-б, ідентифікаційний код 33399251) 101,5 грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя                                                                                                                О.О. Хрипун

                    Дата підписання рішення:11.02.2008