Рішення

від 11.02.2008 по справі 22/454

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/454

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/454

11.02.08

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного підприємства «Сокіл»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро впровадження комп'ютерних технологій»

про стягнення 8675,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Воронцов В.В., представник за довіреністю б/н від 15.11.2007 року.

від відповідача: не з'явився.

Встановив :

Приватне підприємство «Сокіл»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро впровадження комп'ютерних технологій»про стягнення 8675,00 грн.  

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.06.2007 року позивачем була здійснена оплата рахунку-фактури відповідача №Б-00014687 від 21.06.2007 року в сумі 6525,00 грн., за яким відповідач зобов'язувався передати у власність позивачу (Комутатор СІ8СО \У8-С29508Х-24 у кількості 1 одиниця «далі - товар). На підставі рахунку-фактури відповідачем встановлений термін оплати рахунку до 23.06.07 року і при виконанні цих умов відповідач гарантував наявність товару на складі.

Позивач вчасно сплатив рахунок, але всупереч взятим на себе зобов'язанням відповідач не зміг поставити зазначений (оплачений) товар, у зв'язку з відсутністю його на складі.

20.08.2007 року позивач звернувся до відповідача з листом про повернення

коштів, у зв'язку з неможливістю поставки товару.

02.11.2007 року відповідач повернув частку коштів у сумі 825,00 грн., таким чином сума заборгованості зменшилась до 5700,00 грн.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо передачі товару позивачу, останній поніс збитки у вигляді упущеної вигоди.

27.11.2007 року Ухвалою Господарського суду м. Києва згідно ст. 64 ГПК України   справу призначено до розгляду на 10.12.2007 року.

06.12.2007 року представник позивача звернувся до Господарського суду м. Києва з заявою про відвід судді Шкурата А.М., посилаючись на його упередженість в розгляді справи та неприязні особисті стосунки, які склались між представником позивача та суддею при розгляді іншої господарської справи, яку за резолюцією від 11.12.2007 року передано на розгляд іншому судді.

         Ухвалою від 12.12.2007 року заступник Голови Господарського суду міста Києва  заяву приватного підприємства "Сокіл" про відвід судді Шкурата А.М. залишено без задоволення, а справу № 22/454 передано для подальшого розгляду судді Мудрому С.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.07 року справу № 22/454 прийнято до провадження суддею Мудрим С.М. та призначено розгляд справи на 29.01.08. о 10:15.

У судове засідання 29.01.08 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.01.2008 року розгляд справи № 22/454 відкладено на 11.02.2008 року.

В судовому засіданні 11.02.2008 року представник позивача надав письмові пояснення, в яких зазначив що причини не підписання рахунку відповідачем полягають у тому, що позивач намагався оплатити і отримати товар якнайшвидше, не чекаючи поки рахунок буде підписаний, з печаткою, і переданий до позивача поштою або кур'єром. У своїй діловій практиці при покупці товару невеликої вартості позивач часто здійснює оплату на підставі усного або простого електронного підтвердження. Рахунок-фактура №Б-00014687 від 21.06.2007 року на товар в сумі 6525,00 грн., був переданий відповідачем позивачу електронною поштою з усним підтвердженням факту наявності товару і можливості його придбання за вказаною ціною.

Після оплати товару за електронним рахунком відповідач не заперечував його дійсності і вже тільки після вимог про повернення коштів через відсутність товару, повернув частину коштів позивачу.

У банківській виписці з рахунку позивача у призначенні платежу про часткове повернення відповідачем коштів вказане саме: «Повернення попередньої оплати за комутатор згідно з рах. Б-00014687 від 21.06.07. в т.ч. ПДВ 137,50 грн.». Тобто банківський документ підтверджує визнання відповідачем як факту існування рахунку Б-00014687 від 21.06.07 р. так і факт безпідставності утримання коштів позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив стягнути з відповідача, суму основного боргу у розмірі 5700,00 грн., суму упущеної вигоди у розмірі 2975,00 грн. та просив судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом доказів не подав, жодних клопотань з повідомленням причин своєї неявки не направив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявним в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення основного боргу 5700,00 грн., та відмовляє в частині стягнення упущеної вигоди у розмірі 2975,00 грн.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч.2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна, або вчинення певної дії.

Отже, оплатою зі сторони позивача та частковим поверненням грошових коштів відповідачем сторони вчинили фактичні дії, що свідчать про укладення договору у спрощений спосіб .

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інші актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 5700,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач зазначає, що 21.06.2007 року між позивачем і ПП «СИС-ТЕМА»був укладений договір купівлі-продажу товару, за яким позивач зобов'язувався передати у власність покупцю товар: Комутатор СІSСО WS –С 2950SX –24 у кількості 1 одиниця за ціною 9500,00 грн. Очікуваний дохід позивача від виконання цього договору становив 2975,00 грн. За укладеним договором позивач повинен був передати товар покупцю в строк до 01.06. 2007 року включно. В зв'язку з невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо передачі товару позивачу, покупець, якому позивач повинен був передати товар відмовився від придбання товару, а позивач зазначає, що поніс збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 2975,00 грн.

Згідно п.2 ч.2 статті 22 ЦК України упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Обов'язковою умовою виникнення у особи права на відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди є те, що сторона, яка вимагає такого відшкодування повинна бути кредитором, а інша сторона боржником.

Крім того, позивач, обґрунтовуючи розмір упущеної вигоди, посилається на розмір прибутку, який закладений у договірній ціні –договору купівлі –продажу товару укладеним позивачем з третьою особою. Запланований прибуток і реально отриманий прибуток можуть значно відрізнятися, оскільки доказів того, що третя сторона належним чином виконала свої зобов'язання не надано, а отже не має підстав вважати, що прибуток, який сторона збиралась отримати в результаті належного виконання договору укладеного між позивачем та третьою стороною є реальними збитками.

Відповідно до ч. 1 статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, вимога позивача щодо відшкодування збитків у розмірі 2975,00 грн. є необґрунтованими та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач просить суд стягнути з відповідача вартість довідки ЄДРПОУ у розмірі 15,56 грн., яка оплачена ним згідно платіжного доручення №72 від 31.01.2008 року, у якості  витрат пов'язаних з розглядом справи, яка задовольняються судом та підлягає відшкодування за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 10, 22грн.     

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до задоволених вимог мито в розмірі 67, 01 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 77, 53 грн. –покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро впровадження комп'ютерних технологій»(03037, м. Київ, вул. Клименка, 6, код ЄДРПОУ 19069499) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення

на користь приватного підприємства «Сокіл» (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 14-а, к.41, код ЄДРПОУ 32304504)

суму основного боргу у розмірі 5700 (п'ять тисяч сімсот) грн.. 00 коп., судових витрат у розмірі 10 (десять) грн. 22 коп.,  державне мито у сумі  67(шістдесят сім) грн. 01коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 77 (сімдесят сім) грн. 53 коп., а всього 5854 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 92 коп.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення упущеної вигоди –відмовити.  

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     Мудрий С.М.