30/28
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 30/28
05.02.08
За позовомдо
проПриватного підприємства «Крим-Груп»1) Севастопольської міської державної адміністрації (далі –відповідач-1)2) Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства Служба автомобільних шляхів України Севастопольський «УПРДОР»(далі –відповідач-2)зобов'язання вчинити дії
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача Терещенко К.В. –представник за довіреністю № б/н від 10.01.08.
Від відповідача-1 не з'явився
Від відповідача-2 не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Крим-Груп»до Севастопольської міської державної адміністрації та Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства Служба автомобільних шляхів України Севастопольський «УПРДОР» про:
- припинення права Державному підприємству Відкритого акціонерного товариства Служба автомобільних шляхів України Севастопольський «УПРДОР»на земельну ділянку площею 0, 8266 га, розташовану за адресою: м. Севастополь, район перехрестя 5-го кілометра Балаклавського шосе та автошляху у напрямку на Максимову дачу, праворуч у напрямку руху в місто;
- зобов'язання Севастопольської міської державної адміністрації внести відповідні зміни до розпорядження від 28.09.98. № 1860-р та акту на право постійного користування землею Державного підприємства «Севастопольське управління автомобільних доріг»;
- затвердження договору користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) з додатками між севастопольською міською державною адміністрацією та приватним підприємством «Крим-Груп»щодо земельної ділянки площею 0,8266 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, район перехрестя 5-го кілометра Балаклавського шосе та автошляху у напрямку на Максимову дачу, праворуч у напрямку руху в місто в редакції Приватного підприємства «Крим-Груп».
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-2 в порушення статей 141, 143 Земельного кодексу України використовує спірну земельну ділянку не за цільовим призначенням, тобто не як землі автотранспорту та не для обслуговування існуючих будівель та споруд як зазначено у розпорядженні Севастопольської міської державної адміністрації та визначено державним актом на право постійного користування землею.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.07. порушено провадження у справі № 30/28, розгляд справи було призначено на 15.01.08. о 15-45.
В судовому засіданні 15.01.08. представником відповідача-1 було подано суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого Севастопольська міська державна адміністрація позов підтримує в повному обсязі та зазначає, що передача спірної земельної ділянки позивачу має суттєве значення для інфраструктури міста, створення нових робочих місць.
Представник відповідача-2 в судове засідання 15.01.08. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/28 від 11.12.07. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.08. розгляд справи № 30/28 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 05.02.08. о 15-00.
В судовому засіданні 05.02.08. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Приватне підприємство «Крим-Груп» просить суд:
- припинити право постійного користування Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»«Севастопольський УПРДОР»на земельну ділянку площею 0,8266 га, розташовану за адресою: м. Севастополь, район перехрестя 5-го кілометра Балаклавського шосе та автошляху у напрямку на Максимову дачу, праворуч у напрямку руху в місто;
- зобов'язати Севастопольську міську державну адміністрацію внести відповідні зміни до державного акту на право постійного користування землею Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»«Севастопольський УПРДОР», виданого Державному підприємству «Севастопольське управління автомобільних доріг»від 14.01.1999. на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1860-р від 28.09.1998;
- вважати укладеним договір користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) з додатками між Севастопольскою міською державною адміністрацією та приватним підприємством «Крим-Груп» щодо земельної ділянки площею 0,8266 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, район перехрестя 5-го кілометра Балаклавського шосе та автошляху у напрямку на Максимову дачу, праворуч у напрямку руху в місто в редакції приватного підприємства «Крим-Груп».
Позивач зазначає, що в зв'язку з отриманням довідки з Управління статистики у м. Севастополі та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, йому стало відомо, що Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» «Севастопольський УПРДОР»є правонаступником Державного підприємства «Севастопольське управління автомобільних доріг».
В призначене судове засідання 05.02.08. представники відповідачів не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про часі місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, крім того, відповідачем-2 не виконано вимог ухвали суду від 11.12.07. про порушення провадження у справі № 30/28. не надано суду письмового відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до матеріалів справи, позивач звернувся із заявою про надання земельної ділянки розміром 1,0 га у користування до Севастопольської міської державної адміністрації.
Листом № 3283/46/2-07 від 07.06.07. відповідач-1 звернувся до Голови Державної служби автомобільних шляхів України з пропозицією надати позивачу у користування спірну земельну ділянку в зв'язку з тим, що земельна ділянка використовується відповідачем-2 не за цільовим призначенням, на земельній ділянці відсутні будь-які будівлі та споруди, на ділянці здійснюється стихійна торгівля, незаконне встановлення рекламних щитів та незаконне використання ділянки під автостоянку.
14.08.07. позивач звернувся до Севастопольської міської державної адміністрації з проханням укласти договір суперфіція для будівництва торгово-офісного комплексу за адресою: м. Севастополь, район перехрестя 5-го км Балаклавського шосе та автошляху у напрямку на Максимову дачу, праворуч у напрямку руху в місто, але відповідачем-1 відповіді не надано не було.
У відповідності до матеріалів справи, 22.08.07. позивач повторно звернувся до Севастопольської міської державної адміністрації з проханням надати в оренду земельну ділянку під будівництво торгово-офісного комплексу, орієнтовною площею 1,0 га розташовану за адресою: м. Севастополь, район перехрестя 5-го кілометра Балаклавського шосе та автошляху у напрямку на Максимову дачу, праворуч у напрямку руху в місто.
23.08.07. відповідачем-1 було надано відповідь позивачу, якою відмовив у наданні спірної земельної ділянки в оренду на підставі того, що зазначена земельна ділянка надана Севастопольською міською державною адміністрацією у постійне користування на підставі державного акту на право постійного користування землею для обслуговування існуючих будівель та споруд Державному підприємству «Севастопольське управління автомобільних шляхів».
Як вбачається з матеріалів справи відповідач-2 отримав спірну земельну ділянку для обслуговування існуючих будівель та споруд по угіддям відповідно технічного звіту земельно-кадастрової інвентаризації, виконаного державним підприємством «Севастопольський геодезичний центр» з віднесенням цих земель до категорії земель, наданих для автомобільного транспорту згідно Українського класифікатора цільового використання земель.
Судом встановлено, що на спірній земельній ділянці відсутні будь-які споруди чи будівлі, земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням, тобто як землі автотранспорту, порушений також порядок використання земельною ділянки.
Відповідно до листа Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам»Севастопольська міська філія від 15.10.07. за № 9124 право землекористування спірної земельної ділянкою, визначеною згідно ситуаційного плану, належить Севуправтодору.
Також судом встановлено, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою був виданий Державному підприємству «Севастопольське управління автомобільних шляхів»14.01.99. на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1860-р від 28.09.98.
Як вбачається з довідки Управління статистики в м. Севастополі № 16-2/288 від 04.02.08. Державне підприємство «Севастопольське управління автомобільних шляхів»25.07.06. було реорганізовано у Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державну акціонерну компанію «Автомобільні дороги України «Севастопольський УПРДОР».
Відповідно до статуту Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державну акціонерну компанію «Автомобільні дороги України «Севастопольський УПРДОР»відповідач-2 є правонаступником Державного підприємства «Севастопольське управління автомобільних шляхів».
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим кодексом; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Статтею 143 Земельного кодексу України встановлено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку.
Стаття 69 Земельного кодексу України від 18.12.90. встановлювала правовий статус земель транспорту: землями транспорту, зв'язку та іншого призначення визнаються землі, надані у користування підприємствам і організаціям залізничного, автомобільного, морського, внутрішнього водного, повітряного та трубопровідного транспорту, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередачі та зв'язку.
Згідно ч. 2 ст. 67 Земельного кодексу України від 25.10.01. до земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливо роздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедеційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.
Таким чином, ст. 67 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік земель, які відносяться до земель автомобільного транспорту.
Як вбачається з акту Управління з контролю по використанню та охороні земель м. Севастополя від 15.10.07. № 2422 на спірній земельній ділянці відсутні будь-які будівлі та споруди.
Судом встановлено, що відповідач-2 використовував спірну земельну ділянку не за цільовим призначенням та з порушенням порядку її використання.
Своє право на звернення до суду позивач обґрунтував тим, що ч. 1 ст. 1 Господарсько процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установлено законом порядку набули статусу суб'єкту підприємницької діяльності, мають право звертатися до суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.
Інтерес позивача стосовно набуття у користування земельної ділянки є законним, не суперечить Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідає крітеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 01.12.04. № 18-рп/2004.
Стаття 19 Конституції України закріплює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до глави 34 Цивільного кодексу України визначений порядок виникнення, використання та припинення права користування чужою земельною ділянкою для забудови.
Стаття 413 Цивільного кодексу України визначає, що власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.
Стаття 414 Цивільного кодексу України визначає права та обов'язки власника земельної ділянки, наданої для забудови: власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею. Власник земельної ділянки має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем. Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою.
Крім того, статтею 415 Цивільного кодексу України визначені права та обов'язки землекористувача на користування земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором. Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом.
Згідно статті 1021 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.
Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.
Позивач надав відповідачу-1 редакцію договору суперфіцію який відповідає вимогам чинного законодавства та містить всі суттєві умови.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Порушені права позивача підлягають захисту способами, передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства.
Статтею 152 Земельного кодексу України, зокрема, встановлено що захист порушених прав здійснюється шляхом визнання права.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов до висновку про необхідність вважати укладеним договір користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) між Севастопольською міською державною адміністрацією та Приватним підприємством «Крим-Груп», розташованою за адресою: м. Севастополь, район перехрестя 5-го кілометра Балаклавського шосе та автошляху у напрямку на Максимову дачу, праворуч у напрямку руху в місто для забудови.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов Приватного підприємства «Крим-Груп»обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються порівну на відповідачів.
Оскільки позивачем при подачі позовної заяви було сплачено державне мито в меншій сумі, ніж це передбачено Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», то суд прийшов до висновку про стягнення з Приватного підприємства «Крим-Груп» до Державного бюджету України 170,00 грн. державного мита.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Крим-Груп»задовольнити повністю.
2. Припинити право постійного користування Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»«Севастопольський УПРДОР»(99029, м. Севастополь, Ленінський район, вул. Хрустальова, 22, код ЄДРПОУ 05422674) на земельну ділянку площею 0,8266 га, розташовану за адресою: м. Севастополь, район перехрестя 5-го кілометра Балаклавського шосе та автошляху у напрямку на Максимову дачу, праворуч у напрямку руху в місто.
3. Зобов'язати Севастопольську міську державну адміністрацію (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2) внести відповідні зміни до державного акту на право постійного користування землею серія I –КМ № 005464 Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»«Севастопольський УПРДОР»(99029, м. Севастополь, Ленінський район, вул. Хрустальова, 22, код ЄДРПОУ 05422674), виданого Державному підприємству «Севастопольське управління автомобільних шляхів»від 14.01.1999. на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1860-р від 28.09.1998. та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №776.
4. Вважати укладеним договір користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) з додатками між Севастопольською міською державною адміністрацією (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2) та Приватним підприємством «Крим-Груп» (95049, м. Сімферополь, пров. Сільський, 35; 95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 98, кв. 4, код ЄДРПОУ 33529628) щодо земельної ділянки площею 0,8266 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, район перехрестя 5-го кілометра Балаклавського шосе та автошляху у напрямку на Максимову дачу, праворуч у напрямку руху в місто в редакції Приватного підприємства «Крим-Груп» на наступних умовах:
ДОГОВІР СУПЕРФІЦІЮ
м. Севастополь «___»
Севастопольська міська державна адміністрація, в особі голови Куніцина С.В., що діє на підставі Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (далі за текстом «Власник») з однієї сторони та приватне підприємство «Крим-Груп»в особі директора Глобінець І.Г. діючого на підставі Статуту (далі за текстом «Користувач») з іншої сторони (далі за текстом разом «Сторони», а кожна окремо «Сторона») уклали дійсний Договір про наступне:
1. Предмет договору
1.1. Власник надає, а Користувач отримує у безстрокове платне користування право забудови земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, район перехрестя 5-го кілометра Балаклавського шосе та автошляху у напрямку на Максимову дачу, праворуч у напрямку руху в місто (далі «земельна ділянка»), для будівництва та експлуатації торгівельно-офісного комплексу для здійснення Користувачем своєї господарської діяльності.
Метою надання права забудови земельної ділянки є здійснення Користувачем будівництва та подальшої експлуатації торгівельно-офісного комплексу.
2. Об'єкт Договору та умови здійснення права забудови земельної ділянки
2.1. Загальна площа земельної ділянки право на забудову якої передається, становить 0,8266 га в межах відповідно до кадастрового плану (Додаток №1). Земельна ділянка розташована згідно схеми місцерозташування –топографічного плану (Додаток №3).
2.2. Земельна ділянка перебуває у державній власності. Розпорядником її є Севастопольська міська державна адміністрація у відповідності з п. 2 ст. 21 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, п. а), ст. 17 Земельного Кодексу України.
2.3. Право на забудову земельної ділянки надається Користувачу для здійснення будівництва та експлуатації об'єкту, вказаному у пункті 1.1. Договору. Будівництво та експлуатація об'єкту відповідає основному цільовому призначенню земельної ділянки. Користувач має право здійснювати будівництво на земельній ділянці відповідно до проекту будівництва.
2.4. Право на забудову земельної ділянки, що надане згідно цього Договору, може бути відчужене Користувачем без отримання згоди Власника, але з наступним повідомленням про це Власника в письмовій формі не пізніше одного місяця з моменту такого відчуження.
3. Строк дії Договору
3.1. Договір укладено на безстроковий термін.
4. Плата за користування правом на забудову земельної ділянки
4.1. Плата за користування правом на забудову земельної ділянки встановлюється у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень на рік.
4.2. Плата, визначена у п. 4.1., вноситься у грошовій формі.
4.3. Плата за користування правом на забудову земельної ділянки вноситься Користувачем щоквартально, але не пізніше 15 числа місяця наступного за періодом оплати шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок Власника у розмірі ј річної суми. Користувач має право здійснити плату за користування земельною ділянкою на майбутнє.
У випадку, коли Власник не надав по запиту Користувача банківські реквізити для перерахування грошових коштів згідно п. 4.1. Договору, Користувач звільняється від відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату коштів за цим Договором.
4.4. Якщо Користувач користується правом забудови земельної ділянки згідно цього Договору протягом частини періоду оплати, розмір плати за користування ним, що підлягає сплаті за відповідний період оплати, розраховується пропорційно кількості днів цього періоду, протягом яких право забудови земельної ділянки перебувало у користуванні Користувача.
4.5. Нарахування плати по цьому Договору починається з дати підписання Сторонами Акту приймання-передавання земельної ділянки.
4.6. У разі припинення або розірвання Договору внесена на майбутнє плата за цим Договором повертається Користувачу протягом одного місяця з дати припинення або розірвання Договору шляхом перерахування зайво сплачених коштів на рахунок Користувача.
4.7. У випадку зміни банківських реквізитів Власника, він зобов'язаний протягом 20 (двадцяти) робочих днів письмово повідомити про це Користувача.
4.8. Якщо Власник не повідомить Користувача про зміну банківських реквізитів у встановлений пунктом 4.7. строк, Користувач звільняється від відповідальності за несплату або несвоєчасне внесення плати за користування правом забудови земельної ділянки, що сталася внаслідок зміни банківських реквізитів Власника.
5. Умови і строки передачі земельної ділянки
для здійснення права забудови
5.1. Передача земельної ділянки для здійснення права забудови здійснюється без розроблення проекту її відведення, на підставі цього Договору з додатками (№№ 1, 2, 3), які є його невід'ємною частиною.
5.2. Передача земельної ділянки Користувачу здійснюється у 5 (п'яти) денний строк після державної реєстрації цього Договору (згідно додатку №2).
5.3. Укладений між Сторонами Договір підлягає державній реєстрації у місцевому підрозділі ДП „Центр державного земельного кадастру” при Державному агентстві України по земельних ресурсах по місцю знаходження земельної ділянки.
5.4. Відмова органу державної реєстрації (ДП „Центр державного земельного кадастру” при Державному агентстві України по земельних ресурсах) у здійсненні реєстрації цього договору не впливає на його чинність.
6. Обмеження (обтяження) щодо забудови земельної ділянки
6.1. Власник підтверджує, що на момент укладення даного Договору земельна ділянка не перебуває під арештом чи забороною відчуження, не заставлена, у податковій заставі не перебуває, відносно неї не укладено будь-яких цивільно-правових договорів чи інших правочинів з іншими особами. Треті особи не мають прав на земельну ділянку. Сервітути щодо земельної ділянки на день підписання цього Договору відсутні.
6.2. Укладення відносно земельної ділянки Договору суперфіцію не припиняє права власності Власника. Власник вправі реалізовувати свої повноваження, щодо розпорядження у майбутньому земельною ділянкою у повному обсязі але з урахуванням існуючих обмежень (обтяжень), що виникли в наслідок укладання цього Договору. При цьому Користувач має переважне право набуття права власності на земельну ділянку у випадку її продажу або іншого відчуження Власником.
6.3. У випадку відчуження земельної ділянки Власником, він повинен повідомити (з письмовим підтвердженням отримання Користувачем) у письмовій формі Користувача за три місяця до моменту відчуження, з пропозицією придбати або іншим чином набути право власності на земельну ділянку. В разі письмової відмови Користувача від придбання права власності на земельну ділянку, Власник має право її відчужити третій особі (особам) на умовах, повністю тотожніх тим, що були попередньо запропоновані Користувачу.
6.4. Недотримання права на переважне придбання земельної ділянки Користувачем призводить до наслідків, що передбачені діючим законодавством України.
7. Права та обов'язки Сторін
7.1.Власник має право:
7.1.1. одержувати від Користувача платежі за користування правом на забудову земельної ділянки в порядку та строки, передбачені розділом 4 цього Договору;
7.1.2. вимагати від Користувача будівництва на земельній ділянці об'єктів, що відповідають цільовому призначенню земельної ділянки згідно з цим Договором;
7.1.3. вимагати від Користувача при здійсненні будівництва на земельній ділянці, право на забудову якої надається, додержання державних стандартів, норм i правил;
7.1.4. вимагати відшкодування понесених збитків у разі погіршення корисних властивостей земельної ділянки, пов'язаних зі зміною її стану, окрім змін, що відбулися внаслідок будівництва та експлуатації об'єктів на земельній ділянці;
7.2. Власник зобов'язаний:
7.2.1. передати земельну ділянку Користувачу у відповідності до Акту приймання-передачі у строк, передбачений п. 5.2. цього Договору, у стані, що відповідає умовам цього Договору;
7.2.2. не вчиняти дій які можуть перешкодити Користувачу здійснювати право на забудову земельної ділянки;
7.2.3. попередити Користувача про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта Договору суперфіція.
7.3. Користувач має право:
7.3.1. вимагати від Власника передачі земельної ділянки, для здійснення права забудови, після підписання цього Договору, підписання Акту приймання - передачі земельної ділянки;
7.3.2. достроково наперед вносити плату за користування правом забудови земельної ділянки;
7.3.3. самостійно господарювати на земельній ділянці з дотриманням умов Договору суперфіція;
7.3.4. одержувати доходи від проведення діяльності, передбаченої даним Договором;
7.3.5. залучати на свій власний розсуд для виконання зобов'язань за даним Договором та для досягнення мети цього Договору третіх осіб;
7.3.6. переважного перед третіми особами придбання у власність земельної ділянки;
7.3.7. відчужувати право забудови земельної ділянки, яке надано йому за цим Договором, без згоди Власника;
7.3.8. без згоди Власника проводити поліпшення земельної ділянки без зміни її основного цільового призначення;
7.3.9. вимагати дострокового розірвання Договору в разі виявлення не обумовлених Власником у Договорі недоліків земельної ділянки, які істотно перешкоджають використовувати земельну ділянку;
7.3.10. вимагати відшкодування понесених збитків, в тому числі недоотриманих доходів, відповідно до законодавства України;
7.3.11. зводити з дотриманням технічної документації будівлі і споруди та закладати їх відповідно до умов цього Договору;
7.3.12. без погодження з Власником виконати проект будівництва на земельній ділянці.
7.4. Користувач зобов'язаний:
7.4.1. здійснювати право на забудову земельної ділянки відповідно до основного цільового призначення земельної ділянки;
7.4.2. при здійсненні права забудови земельної ділянки додержуватись природоохоронних та екологічних норм, санітарних та протипожежних норм та правил;
7.4.3. своєчасно вносити плату за користування правом на забудову земельної ділянки в порядку та строки, передбачені розділом 4 цього Договору.
8. Право власності на збудовані об'єкти
8.1. Право власності на збудовані Користувачем об'єкти, споруди, тощо, на земельній ділянці, відповідно до цього Договору, належить Користувачу, який має право володіти, користуватися i розпоряджатися зведеними ним будівлями та спорудами, у тому числі для забезпечення зобов'язань.
8.2. В разі відчуження Користувачем збудованих об'єктів, споруд, тощо, до їх покупця - нового власника, переходять права та обов'язки по цьому Договору.
8.3. Ризик випадкового знищення або пошкодження земельної ділянки, наданої для забудови Користувачу, чи її частини несе Власник.
9. Зміна умов Договору і припинення його дії
9.1. Зміни та доповнення, додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною i мають юридичну силу.
9.2. Дія цього Договору припиняється у разі:
9.2.1. поєднання в одній особі Власника та Користувача;
9.2.2. відмови Користувача від права користування земельною ділянкою.
9.3. Договір може бути розірваний:
9.3.1. за взаємною згодою Сторін;
9.3.2. у разі виявлення необумовлених Власником у Договорі недоліків земельної ділянки, які істотно перешкоджають Користувачу використовувати земельну ділянку;
9.3.3. за рішенням суду.
9.4. Розірвання цього Договору в односторонньому порядку не допускається.
9.5. Припинення або розірвання Договору не звільняє Сторони від виконання своїх зобов'язань за цим Договором, не виконаних до його припинення або розірвання, а також від відповідальності за невиконання або неналежне виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором чи інше порушення умов даного Договору.
9.6. Перехід права власності на земельну ділянку до Третьої особи не є підставою для зміни умов, або розірвання Договору, не припиняє його дії i не впливає на обсяг прав Користувача щодо користування правом забудови земельної ділянки відповідно до умов даного Договору. Новий Власник даної земельної ділянки, обтяженої суперфіцієм, не може на власний розсуд обмежити, змінити чи припинити цей Договір.
9.7. У разі ліквідації або реорганізації Користувача положення цього Договору зберігають свою чинність для його правонаступника.
10. Умови повернення земельної ділянки
10.1. Відповідно до умов законодавства України, Користувач може викупити земельну ділянку, на якій розміщені збудовані ним об'єкти. Власник може викупити збудовані Користувачем об'єкти.
10.2. Користувач має право на відшкодування з6иткiв, заподіяних внаслідок невиконання Власником зобов'язань, передбачених цим Договором.
Збитками вважаються:
- фактичні втрати, яких Користувач зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору Власником, а також витрати, які Користувач здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;
- доходи, які Користувач міг би реально отримати в разі належного виконання Власником умов договору.
10.3. Після припинення дії договору Користувач повертає Власникові земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її за цим Договором.
10.4. Здійснені Користувачем витрати на поліпшення земельної ділянки підлягають відшкодуванню.
10.5. Розмір фактичних витрат Користувача визначається на підставі документально підтверджених даних.
11. Відповідальність Сторін
11.1. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та законодавством України. Порушенням зобов'язання є: невиконання або неналежне виконання зобов'язань, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
11.2. Збитки, завдані Стороні невиконанням, або неналежним виконанням цього Договору іншою Стороною, підлягають відшкодуванню останньою, у разі наявності її вини (винних дій чи бездіяльності), у повному обсязі.
11.3. При розірванні цього Договору з ініціативи Власника до моменту його виконання в повному обсязі, останній відшкодовує Користувачу збитки, що є наслідками такого розірвання, в розмірі коштів, витрачених на підготовку до виконання договірних зобов'язань та доходів, які Користувач міг би одержати за звичайних обставин, якби Договір не було розірвано.
11.4. Усі спори, що пов'язані з виконанням цього Договору вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку.
12. Наслідки настання обставин Форс-Мажор
12.1. Сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору у разі виникнення особливих обставин з об'єктивних причин (форс-мажорних обставин), які Сторони не могли передбачити, i які перешкоджають Сторонам виконати свої обов'язки за цим Договором.
12.2. Сторони також не несуть відповідальності за шкідливі наслідки, що виникли в результаті неналежного виконання або невиконання умов цього Договору через вищезазначені обставини, що перешкодили Сторонам виконати свої обов'язки за цим Договором.
12.3. До форс-мажорних обставин Сторони відносять:
- стихійні лиха (бурі, циклони, повені, землетруси та інші природні та кліматичні явища); війну i воєнні дії, заколот, блокаду, масові заворушення, страйки, безпорядки та інші протиправні дії; технологічні фактори (відсутність електроенергії; злочинні або шкідливі дії третіх осіб, які призвели до аварії на виробництві);
- зруйнування внаслідок дії вибухових пристроїв, які знаходяться у землі, радіаційна, хімічна зараженість, ударні хвилі, що виникають при польоті літаків, або інших літальних апаратів зі звуковими та надзвуковими швидкостями, інші подібні обставини.
12.4. Сторона, яка не може виконати умов цього Договору, повинна повідомити про це у письмовій формі іншу Сторону протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту виникнення вищезазначених форс-мажорних обставин.
12.5. Початок та період дії форс-мажорних обставин підтверджують документом, що виданий Торгово-промисловою палатою України або іншим належним чином.
12.6. У разі виникнення форс-мажорних обставин, які впливають на термін виконання зобов'язань між Сторонами, виконання Договору подовжується на термін, необхідний для усунення відповідних форс-мажорних обставин.
13. Інші умови Договору
13.1. Цей договір укладено у трьох примірниках, один з яких призначається для зберігання у ВЛАСНИКА, другий –у КОРИСТУВАЧА, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію.
13.2. Користувач несе всі витрати щодо підготовки цього Договору, включаючи всі його невід'ємні частини.
13.3. Після підписання цього Договору, усі попередні переговори щодо нього, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу.
13.4. Сторони в період дії Договору вживають усіх необхідних заходів для забезпечення конфіденційності отриманої від іншої Сторони технологічної, фінансової, комерційної i іншої інформації та документації. Сторони вживають усіх необхідних заходів для нерозголошення отриманої інформації i документації.
14. Невід'ємні частини Договору
14.1. Невід'ємними частинами договору є:
Додаток № 1. Кадастровий план земельної ділянки.
Додаток № 2. Акт приймання - передачі об'єкту Договору суперфіція.
Додаток №3. Схема місцерозташування земельної ділянки - топографічний план.
15. Реквізити Сторін
ВласникСевастопольська міська державна адміністрація
місцезнаходження юридичної особи 99011, Україна,м. Севастополь, вул. Леніна, 2
(індекс, область, район, місто, село, вулиця, номер будинку та квартири) Користувач Приватне підприємство«Крим-Груп»
місцезнаходження юридичної особи
95049, м. Сімферополь, пров. Сільський, б. 35 Ідентифікаційний код 33529628
Підписи сторін
Власник
Договір зареєстрований у Севастопольській філії ДП „Центр державного земельного кадастру” при Державному агентстві земельних ресурсів України,
(назва органу державної реєстрації за місцем розташування земельної ділянки)
про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від "___"
М.П.
(підпис) (ініціали та прізвище посадової особи, яка провела державну реєстрацію)
Додаток № 2
АКТ
Прийому - передачі земельної ділянки
до договору суперфіція
складений «____»
Ми, що нижче підписалися, представник Власника земельної ділянки Севастопольської державної міської адміністрації, з однієї сторони та представник Користувача приватного підприємства «Крим-Груп»в особі директора Глобінець І.Г., з іншої сторони, склали цей Акт про те, що Власник передав, а Користувач прийняв земельну ділянку площею 0,8266 га, яка знаходиться в м. Севастополі, район перехрестя 5-го кілометра Балаклавського шосе та автошляху у напрямку на Максимову дачу, праворуч у напрямку руху в місто (Додаток №3 Договору).
Відповідно до кадастрового плану земельна ділянка вільна від забудов, обмеження та обтяження на земельній ділянці відсутні
Сторони взаємних претензій не мають.
Межі земельної ділянки встановлені.
Від Користувача Від Власника земельної ділянки
5. Стягнути з Севастопольської міської державної адміністрації (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2) на користь Приватного підприємства «Крим-Груп» (95049, м. Сімферополь, пров. Сільський, 35; 95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 98, кв. 4, код ЄДРПОУ 33529628) 127 (сто двадцять сім) грн. 50 коп. –державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Стягнути з Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства Служба автомобільних шляхів України Севастопольський «УПРДОР»(99029, м. Севастополь, Ленінський район, вул. Хрустальова, 22, код ЄДРПОУ 05422674) на користь Приватного підприємства «Крим-Груп» (95049, м. Сімферополь, пров. Сільський, 35; 95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 98, кв. 4, код ЄДРПОУ 33529628) 127 (сто двадцять сім) грн. 50 коп. –державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
7. Стягнути з Приватного підприємства «Крим-Груп» (95049, м. Сімферополь, пров. Сільський, 35; 95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 98, кв. 4, код ЄДРПОУ 33529628) в доход Державного бюджету України 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. –недоплаченого державного мита.
8. Після вступу рішення в законну силу видати накази.
9. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко
Дата підписання
рішення 11.02.08.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2008 |
Оприлюднено | 12.03.2008 |
Номер документу | 1417127 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні