Рішення

від 14.02.2008 по справі 5/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.08                                                                                 Справа № 5/8.

Суддя Лісовицький Є.А., розглянувши матеріали справи  за позовом  Науково-виробничого приватного підприємства „Промтек-С”, смт.Чорноморське, Одеська область

до  Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки

про стягнення 342582 грн. 06 коп.

при секретарі судового засідання Чех Т.М.

в присутності представників сторін:

від позивача –Веляда О.О., дов. б/н від 01.06.07

від відповідача –не прибув

Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Позивачем неодноразово змінювались позовні вимоги –збільшувався чи зменшувався їх розмір залежно від строку нарахування пені, інфляційних, річних. Для надання можливості відповідачу підготувати відзив на змінені позовні вимоги за його клопотанням у справі оголошувались перерви до 07.02.08 та 14.02.08.

Після перерви представник відповідача в судове засідання не прибув, здав до канцелярії суду доповнення до відзиву на позов, у якому заперечує проти позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у зв'язку з закінченням строку спеціальної позовної давності.

Суть справи: кінцево позивачем  заявлено вимоги про стягнення заборгованості у сумі 122664 грн., пені у розмірі 196262 грн. 40 коп., 3% річних  у розмірі 2066 грн. 80 коп., інфляційних нарахувань 21588 грн. 86 коп.  за договором  від 31.01.06 № 73т/16-265 гп.

Відповідач визнав позовні вимоги в частині наявності основного боргу, проти стягнення штрафних санкцій заперечує з мотивів пропуску строку позовної давності, який відповідач рахує з 08.12.06 до 08.12.07, щодо позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних (які не є штрафними санкціями в силу закону) відповідач не висловив свою думку.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Сторонами у справі 31.01.06 № 73т/16-265 гп укладений договір поставки згідно якого позивач прийняв на себе зобов'язання поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар в номенклатурі, кількості та за цінами, зазначеними у специфікації.

Сторонами складено специфікації до договору № 15 від 29.11.06 та № 17 від 29.11.06, якими вони визначили номенклатуру, кількість та вартість товару.

Структурний підрозділ відповідача –управління матеріально-технічного постачання звернулось до позивача з листом-заявкою від 05.11.06 про постачання товару.

Позивач поставив запитаний та погоджений у специфікаціях товар за видатковою накладною № РН-0000020 від 30.11.06 на суму 122664 грн. згідно довіреності  ЯМГ № 945507 від 30.11.06.

Строк оплати товару сторонами визначений у п.3.4 договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 24.10.06 № 1) –7 календарних днів з моменту поставки товару.

Оскільки оплата проведена не була, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості у сумі 122664 грн., пені у розмірі 196262 грн. 40 коп., 3% річних  у розмірі 2066 грн. 80 коп., інфляційних нарахувань 21588 грн. 86 коп.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Так, згідно до п.3.4 вищевказаного договору, відповідач зобов'язався повністю оплатити товар протягом 7 календарних  днів з моменту поставки.

Відповідно ст. ст. 11, 526, 530 ЦК України сторони повинні виконувати належним чином свої зобов'язання та в строки вказані в договорі.

Відповідач не виконав свої зобов'язання та не сплатив належне. Тому позовні вимоги про стягнення боргу 122664 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 ЦК Покупець повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції а також 3 відсотків річних.

Дані суми не є штрафними санкціями чи взагалі мірою відповідальності. Вони компенсують знецінення грошових коштів у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань. Тому до стягнення даних платежів застосовується загальний строк позовної давності –3 роки. Цей строк не минув.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування за період з 01.12.06 (оскільки прострочення наступило до 15.12.06 береться повний місяць) до 31.12.07 у сумі 21588 грн. 86 коп. Дана сума нарахована обґрунтовано та підлягає стягненню на користь позивача.

Також позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 08.12.06 до 30.06.07 у сумі 2066 грн. 80 коп.

Ця сума також розрахована вірно та підлягає стягненню на користь позивача.

На підставі п.6.5 договору відповідач у випадку прострочення оплати зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 1% від суми поставленого товару за кожний день прострочення.

Твердження відповідача, що строк позовної давності на стягнення пені закінчився 08.12.07 є частково необґрунтованим.

На вказаний день закінчився строк позовної давності на стягнення пені нарахованої саме 08.12.06. На інші дні строк позовної давності закінчується у відповідні числа 2007 та 2008 років через 1 рік.

З урахуванням дати звернення до суду (27.12.07) позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені за рахунок зменшення періоду нарахування. Кінцево позовні вимоги про стягнення пені заявлені за період прострочення з 27.12.06 до 05.06.07 (160 днів).

Отже позивачем, з урахуванням зменшення позовних вимог, не порушується строк позовної давності на стягнення пені.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Відповідно до ст. 3 цього Закону зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, ще діяла в період, за який сплачується пеня.

Отже, розмір пені, встановлений сторонами у Договорі, перевищує подвійну облікову ставку НБУ і відповідно до ст. З Закону не може використовуватися при стягненні пені.

Пеня, розрахована за зазначений позивачем період відповідно до вказаних законодавчих актів складає 9124 грн. 18 коп. Дана сума підлягає стягненню на користь позивача.

В решті позовних вимог про стягнення пені –187138 грн. 22 коп. слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам. Зайве сплачене держмито зі зменшених позовних вимог позивачу не повертається.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки, вул.Комуністична,6, ідентифікаційний код 32320704 на користь Науково-виробничого приватного підприємства „Промтек-С”, смт.Чорноморське, б.9, Комінтернівський район, Одеська область, ідентифікаційний код 32024939 борг 122664 грн., пеню 9124 грн. 18 коп., 3% річних – 2066 грн. 80 коп., інфляційні нарахування  21588 грн. 86 коп., витрати на сплачене держмито 1554 грн. 44 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 53 грн. 57 коп. Наказ видати.

3.          В решті позову відмовити.

У судовому засіданні 14.02.08 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після  закінчення  10-ти денного строку з дня його  підписання.

Дата підписання рішення 18 лютого 2008 р.

Суддя                                                                                     Є.А.Лісовицький