Постанова

від 12.03.2011 по справі 11/190-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2011 р. Справа № 11/1 90-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача - Хоміч А.А.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу СПД ФОП ОСОБА_1 , м. Суми (вх. № 659С/2-5) на ріш ення господарського суду Сум ської області від 18.01.11 по справ і № 11/190-10

за позовом СПД ФОП ОС ОБА_1, м. Суми

до ЗАТ "ПроКредит Банк " м. Київ

про визнання договору недійсним -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - СПД ФОП ОСО БА_1, м. Суми звернувся до гос подарського суду Сумської об ласті з позовною заявою в які й просив суд визнати недійсн им пункт 10.2. в сукупності з підп унктами 10.2.1 та 10.2.2. договору № 6 «п ро внесення змін та доповнен ь до Рамкової угоди № С-713/09.04 від 04.04.2008р., укладених між ним та від повідачем - ЗАТ "ПроКредит Бан к", м. Київ; визнати пункт 10.2 в сук упності з підпунктами 10.2.1. та 10.2 .2. договору № 1 «про внесення зм ін та доповнень до рамкової у годи № 1140 від 04.04.2008р.», укладених між сторонами; а також стягну ти з відповідача судові витр ати, пов' язані з розглядом с прави. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на н евідповідність зазначених п унктів договорів вимогам зак ону.

Рішенням господарського с уду Сумської області від 18.11.2011 р . по справі № 11/190-10 в частині визн ання недійними підпунктів 10.2. 1 та 10.2.2. пункту 10.2. договору № 6 «пр о внесення змін та доповнень до Рамкової угоди № С-713/09.04 від 04. 04.2008 р.» - відмовлено. В частині в изнання недійними підпункті в 10.2.1. та 10.2.2. пункту 10.2 договору № 1 про внесення змін та доповне нь до рамкової угоди № 1140 від 04. 04.2008 р. - провадження у справі п рипинено.

Рішення мотивоване з посил анням на безпідставність та невідповідність вимог позив ача матеріалам справи та вим огам закону.

Позивач не погоджується з р ішенням в частині відмови в з адоволенні позову про визнан ня недійними підпунктів 10.2.1 та 10.2.2. пункту 10.2. договору № 6 про вн есення змін та доповнень до Р амкової угоди № С-713/09.04 від 04.04.2008 р., вважає його в цій частині нез аконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу в як ій просить рішення в даній ча стині скасувати.

В обґрунтування своїх вимо г позивач посилається на те, щ о суд першої інстанції при ви несенні оскаржуваного рішен ня безпідставно проігнорува в факт невідповідності підп унктів 10.2.1 та 10.2.2. пункту 10.2. догов ору № 6 «про внесення змін та д оповнень до Рамкової угоди № С-713/09.04 від 04.04.2008р.»вимогам ст. 1, 3 За кону України «Про відповідал ьність за несвоєчасне викона ння грошових зобов' язань». Крім того, на думку позивача, с уд безпідставно застосував д о спірних правовідносин ст. с т. 551, 526, 629 ЦК України та проігнору вав положення, які містить ст . 625 ЦК України. З рішенням в час тині припинення провадження у справі позивач погоджуєть ся.

В судовому засіданні предс тавник позивача підтримав по зицію, викладену в апеляційн ій скарзі, просить її задовол ьнити.

Представник відповідача п росить рішення господарсько го суду залишити без змін, а ап еляційну скаргу без задоволе ння посилаючись на законніст ь та обґрунтованість висновк ів суду першої інстанції та в ідповідність їх матеріалам с прави та обставинам спору.

Перевіривши матеріали спр ави, оцінивши надані суду док ази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали спра ви, та правомірно встановлен о судом першої інстанції, 20.09.2004 р. між сторонами укладено Рам кову угоду № С-713/09.04 про відкритт я кредитної лінії на 20000 доларі в США.

Згідно з пунктом 2.2 вказаної угоди кредити надаються від повідачем на підставі окреми х договорів траншу.

15.10.2007 р. між сторонами укладен а Рамкова угода № 1140 із змінами та доповненнями згідно з Дог овором № 1 про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди .

04.04.2008 р. за пропозицією відпов ідача сторони уклали договір № 6 про внесення змін та допов нень до Рамкової угоди № С-713/09.04. та договір № 1 про внесення зм ін та доповнень до Рамкової у годи № 1140.

При укладенні Рамкової уго ди та внесення змін та доповн ень до неї, сторонами у п. 10.2. пер едбачено: «у випадку простро чення погашення грошових зоб ов' язань позичальник (відпо відач) сплачує кредитору (поз ивачу) пеню за кожний календа рний день прострочення (вклю чаючи день повного погашення заборгованості) у розмірі:

10.2.1 0,5% від суми непогашеної за боргованості, але не менше ні ж 15 грн., якщо строк існування з аборгованості не перевищує 3 0 календарних днів та у випадк у не застосування пені, вказа ної у наступному пункті;

10.2.2 1% від суми непогашеної за боргованості, але не менше ні ж 15 грн., якщо прострочення пер евищує 30 календарних днів. Дан ий розмір пені не застосовує ться за рішенням кредитора, а також при умові погашення не менше ніж 80% усього боргу чи м ісячного погашення не менше ніж 30% від суми заборгованості .»

Позивач при поданні позовн ої заяви зокрема зазначав, що під час укладення вказаних д оговорів про внесення змін т а доповнень до рамкових угод він допустив помилки не звер нувши увагу на те, що сторони п ри погодженні пунктів 10.2, 10.2.1 та 10.2.2. порушили вимоги закону, та , зокрема, визначили розмір пе ні в більшому розмірі, ніж це п ередбачено вимогами Закону У країни «Про відповідальніст ь за несвоєчасне виконання г рошових зобов' язань», Цивіл ьним та Господарськими кодек сами України.

З матеріалів справи також в бачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рі шення мотивував його наступн им:

В частині припинення прова дження, суд виходив з того, що рамкова угода № 1140 від 15.10.2007р. із з мінами та доповненнями згідн о з договором №1 про внесення змін та доповнень до Рамково ї угоди, укладена із фізичною особою ОСОБА_1, а не як з фі зичною особою - підприємцем , в зв' язку з чим, спір про виз нання недійсними відповідни х положень рамкової угоди № 114 0 від 15.10.2007р. із змінами та доповн еннями не підсудний господар ським судам України та має ро зглядатись у відповідності д о вимог цивільного судочинст ва.

При відмові в задоволенні п озову суд виходив з того, що за значені позивачем обставини в обґрунтування позову про в изнання недійсними відповід них положень рамкової угоди № С-713/09.04 не можуть бути підстава ми для визнання їх недійсним и.

Викладені вище висновки го сподарського суду, на думку к олегії суддів, повністю відп овідають фактичним обставин ам спору та матеріалам справ и, їм надана правильна та нал ежна правова оцінка, в зв' яз ку з чим відсутні підстави дл я задоволення апеляційної ск арги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог та заперечень .

Згідно зі статтею 43 цього ж к одексу господарський суд оц інює докази за своїм внутріш нім переконанням, що ґрунтує ться на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в суд овому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керу ючись законом.

Відповідно до ст. 1 ГПК Украї ни, Підприємства, установи, о рганізації, інші юридичні ос оби (у тому числі іноземні), г ромадяни, які здійснюють під приємницьку

діяльність б ез створення юридичної особи і в установленому порядку на були статусу суб'єкта підпр иємницької діяльності (далі - підприємства та організац ії), мають право звертатися д о господарського суду згідно з встановленою підвідомчіст ю

господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюв аних законом інтересів, а так ож для вжиття передбачених ц им Кодексом заходів, спрямо ваних на запобігання правоп орушенням.

Пунктом 1 ст. 80 ГПК України пе редбачено, що господарський суд припиняє провадження у с праві, зокрема якщо спір не пі длягає вирішенню в господарс ьких судах України.

Як свідчать матеріали спра ви, при укладанні рамкової уг оди № 1140 від 15.10.2007р. із змінами та д оповненнями згідно з договор ом № 1 про внесення змін та доп овнень до Рамкової угоди ОС ОБА_1 діяв не як підприємець , а як фізична особа.

Зазначені обставини свідч ать про правомірність виснов ків суду першої інстанції пр о припинення провадження в ч астині позову про визнання н едійними підпунктів 10.2.1. та 10.2.2. п ункту 10.2 договору № 1 про внесе ння змін та доповнень до рамк ової угоди № 1140 від 04.04.2008 р.

Разом з тим, також правомірн ими є висновки суду першої ін станції про відмову в задово ленні позову в частині визна ння недійними підпунктів 10.2.1 т а 10.2.2. пункту 10.2. договору № 6 про в несення змін та доповнень до Рамкової угоди № С-713/09.04 від 04.04.2008 р .

Відповідно до ст. 215 ЦК Україн и, Підставою недійсності пра вочину є недодержання в моме нт вчинення правочину сторон ою (сторонами) вимог, які встан овлені частинами першою - т ретьою, п' ятою та шостою ста тті 203 цього Кодексу.

П. 1 ст. 203 ЦК України передбаче но, що однією з підстав недійс ності правочину є його невід повідність цьому кодексу, ак там цивільного законодавств а а також моральним засадам с успільства.

Позивач вважає, що при уклад анні підпунктів 10.2.1 та 10.2.2. пункт у 10.2. договору № 6 про внесення з мін та доповнень до Рамкової угоди № С-713/09.04 від 04.04.2008 р. сторони порушили норми закону, оскіл ьки встановлений даними поло женнями рамкової угоди розмі р пені (неустойки) значно пере вищує граничний розмір встан овлений законом, тобто подві йну облікову ставка НБУ.

Відповідно до ст. 627 ЦК Укра їни, відповідно до статті 6 цьо го Кодексу сторони є вільним и в укладенні договору, вибор і контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших ак тів цивільного законодавств а, звичаїв ділового обороту, в имог розумності та справедли вості.

Ст. 230 ГК України передбаче но, штрафними санкціями, визн аються господарські санкції у вигляді грошової суми (неус тойка, штраф, пеня), яку учасни к господарських відносин зоб ов'язаний сплатити у разі пор ушення ним правил здійснення господарської діяльності, н евиконання або неналежного в иконання господарського зоб ов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК Україн и неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, я ке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відпові дальність за несвоєчасне вик онання грошових зобов'язань" платник грошових коштів спл ачує на користь одержувача ц их коштів за прострочення пл атежу пеню, в розмірі, що встан овлюється за згодою сторін. Р озмір пені обчислюється від суми простроченого платежу т а не може перевищувати подві йної облікової ставки Націон ального банку України, що дія ла в період, за який сплачуєть ся пеня. Цим Законом встановл ені обмеження щодо розміру п ені, яка може бути стягнута на підставі договору.

Проте, також правомірними є і висновки суду першої інста нції стосовно того, що зазнач ені положення закону жодним чином не обмежують право сто рін при укладанні договору н а встановлення розміру пені на свій розсуд.

Тобто, спірні умови кредитн ого договору щодо встановлен ня розміру пені є результато м домовленості сторін, які ві льні у визначенні зобов'язан ь за договором та будь-яких ін ших умов своїх взаємовідноси н, що не суперечать закону Укр аїни.

Крім того, згідно з приписам и ст. 551 ЦК України, якщо предмет ом неустойки є грошова сума, ї ї розмір встановлюється дого вором або актом цивільного з аконодавства. Розмір неустой ки, встановлений законом, мож е бути збільшений у договорі .

Статтею 526 ЦК України передб ачено, що зобов'язання має вик онуватися належним чином від повідно до умов договору та в имог цього кодексу, інших акт ів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов т а вимог - відповідно до звичаї в ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставлятьс я.

За таких обставин, доводи по зивача щодо невідповідності вимогам закону підпунктів 10.2 .1 та 10.2.2. пункту 10.2. договору № 6 про внесення змін та доповнень д о Рамкової угоди № С-713/09.04 від 04.04.20 08 р. є безпідставними, а відпов ідне рішення господарського суду про відмову в задоволен ні позову в частині визнання згаданих положень договору (рамкової угоди) недійсними п ідлягає залишенню без змін.

При цьому, не можуть бути пр ийняті судом до уваги доводи позивача про те, що укладання спірних пунктів рамкової з й ого боку є наслідком помилки , оскільки відповідно до ч. 2 ст . 229 Цивільного Кодексу Україн и - помилка внаслідок власног о недбальства, незнання зако ну чи неправильного його тлу мачення однією зі сторін не є підставою для визнання прав очину недійсним.

Частиною 1 згаданої статті п ередбачено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилас я щодо обставин, які мають іст отне значення, такий правочи н може бути визнаний судом не дійсним. Iстотне значення має помилка щодо природи правоч ину, прав та обов' язків стор ін, таких властивостей і якос тей речі, які значно знижують її цінність або можливість в икористання за цільовим приз наченням. Помилка щодо мотив ів правочину не має істотног о значення, крім випадків, вст ановлених законом.

Проте, посилання позивача н а те, що він уклав зазначені ви ще договори внаслідок помилк и залишились не доведеними, з окрема в частині встановлено ї договорами розміру пені.

Крім того, позивачем не нада но суду доказів порушення йо го прав чи інтересів як перед умови виникнення права на за хист свого порушеного права в судовому порядку. Разом з ти м, встановлений у договорі ро змір пені, більший від гранич но можливого розміру пені ви значеного законом, не може ро зглядатись як підстава визна ння недійсним пункту договор у про встановлення сторонами розміру пені у договорі. У так ому випадку кредитор буде по збавлений одного із видів за безпечення виконання кредит ного договору (неустойки вст ановленої договором).

Таким чином, висновки, викла дені в рішенні господарськог о суду відповідають вимогам чинного законодавства та фак тичним обставинам справи, а м отиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть б ути підставою для його скасу вання.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу СПД ФО ОСОБА_1 залишити без за доволення.

Рішення господарського су ду Сумської області від 18.01.11 р. п о справі № 11/190-10 залишити без змі н.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена у касаційн ому порядку протягом двадцят и днів до Вищого господарськ ого суду України.

Повний текст постанови під писано 10.03.2011 р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

судді Плахов О.В.

Шутенко І.А.