Вирок

від 13.01.2011 по справі 1-57

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа N 1-57

2011 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2011 року Оболонський районний суд м.Києва

у складі: головуючого-судді - Мамонтової І.Ю.

при секретарі - Рахуба І.Л.

за участю прокурора - Сімонова Я.Г.

за участю потерпілих - ОСОБА_1

- ОСОБА_2

за участю захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Києва кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, не працюючого, який навчається на 4-му курсі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені ОСОБА_5», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.289 ч.2, 286 ч.2 КК України

У С Т А Н О В И В:

25 березня 2010 року близько 00.40год. ОСОБА_4, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, сів за кермо автомобіля «БМВ 5301», державний номерний знак НОМЕР_1, який йому передала для ремонту ОСОБА_1, та який знаходився за місцем проживання ОСОБА_4 у дворі будинку АДРЕСА_2, завів двигун автомобіля, виїхав з території двору та, рухаючись по Гостомельському шосе в напрямку вул.Міської в м.Києві, потрапив у ДТП, внаслідок чого автомобілю були спричинені пошкодження, що завдало власнику автомобіля ОСОБА_1 реальні збитки на суму 71560,60 грн., що перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, 25 березня 2010 року близько 00.50год. ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем «БМВ 5301», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись зі швидкістю 90,1 … 99,6 км/год. по автодорозі з двостороннім рухом, яка має одну смугу для руху в одному напрямку, по Гостомельському шосе зі сторони смт.Гостомель в напрямку вул.Міської в м.Києві, порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме, керував автомобілем з перевищенням максимально допустимої швидкості, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час руху у темну пору доби не обрав необхідну швидкість руху, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, перед зміною напрямку руху ліворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, у звязку з чим виїхав за межі проїзної частини, де на узбіччі та в лісовій смузі здійснив наїзди на кущі та дерева, внаслідок чого сталось перекидання автомобіля на дах.

В результаті дій ОСОБА_4 пасажир автомобіля «БМВ 5301», державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці ДТП.

Своїми діями ОСОБА_4 порушив п.п.1.5, 2.3 «б», 10.1, 12.2, 12.6 «г» ПДР України. Порушення водієм ОСОБА_4 п.п.1.5, 2.3 «б», 10.1, 12.2, 12.6 «г» ПДР України знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП та її наслідками.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково, а саме за ст.286 ч.2 КК України визнав, за ст.289 ч.2 КК України не визнав, хоча даючи суду показання, фактично визнав. Суду показав, що на початку березня 2010 року він побачив у мережі Інтернет оголошення про продаж автомобіля марки БМВ, держаний номерний знак НОМЕР_1. Цей автомобіль його зацікавив і він домовився з власницею автомобіля ОСОБА_1 про зустріч. При зустрічі ОСОБА_1 повідомила йому, що продає автомобіль за 6400 доларів США, але в автомобілі поламаний стартер. Він та ОСОБА_1 домовились, що він віддає їй завдаток у сумі 500 доларів США, забирає автомобіль до себе додому та ремонтує стартер. Він віддав завдаток ОСОБА_1 та відбуксирував автомобіль до себе додому у двір будинку АДРЕСА_2, де він і перебував до 24.03.2010 року. Також вони домовились, що відремонтувавши автомобіль, він віддасть ОСОБА_1 всю суму. 24.03.2010 року він зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що він полагодив стартер, хоча він цього ще не зробив. Вони домовились про зустріч, на яку він повинен був приїхати без автомобіля та віддати ОСОБА_1 гроші, а вона повинна була оформити на нього документи на автомобіль. Після розмови з ОСОБА_1 він відремонтував стартер та вирішив перевірити як їздить автомобіль, хоча ОСОБА_1 не давала йому дозволу на керування цим автомобілем, а дала його тільки для того, щоб він його полагодив. Йому допомагали ремонтувати автомобіль його брат ОСОБА_7 та товариш ОСОБА_6. У них закінчились сигарети і вони утрьох близько 00.40год. вже 25.03.2010 року сіли до автомобіля БМВ та поїхали на заправку, щоб придбати сигарет. Він сидів за кермом автомобіля, ОСОБА_6 сидів на передньому пасажирському сидінні, а його брат ОСОБА_7 сидів на задньому пасажирському сидінні. Коли вони наблизились до м.Києва, рухаючись зі швидкістю 90 км/год., на дорогу вибігла собака і він одразу вивернув кермо автомобіля ліворуч. Зрозумівши, що кермо вивернув дуже сильно, він намагався вивернути кермо назад, але автомобіль понесло і спочатку він виїхав на зустрічну смугу, а потім за межи проїзної частини, де автомобіль почав скоювати зіткнення з деревами та кущами. Потім він втратив свідомість, а коли прийшов до тями, підбіг до автомобіля, де знаходився ОСОБА_7, з яким вони почали шукати ОСОБА_6. ОСОБА_6 вони знайшли біля дерева, він був мертвий. Після ДТП його (ОСОБА_7) забрала карета швидкої медичної допомоги. Коли вони вже знаходились у м.Києва, автомобіль швидкої допомоги наздогнав його батько, який забрав його додому. Вдома стан його здоровя погіршився і батько відвіз його до лікарні швидкої медичної допомоги у м.Києві, де у нього одразу взяли аналіз крові і він знаходився на лікуванні місяць. Стверджує, що під час керування автомобілем він був тверезий, алкогольні напої до цього не вживав. У вчиненому щиро кається, жалкує про наслідки, які стались внаслідок його дій. Свою винуватість за ст.289 КК України не визнає, тому, що вважає, що керував автомобілем на законних підставах.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що загиблий ОСОБА_6 був його сином. ОСОБА_6 товаришував з ОСОБА_4. 25.03.2010 року до нього додому прийшли ОСОБА_8, який є батьком підсудного, з молодшим сином ОСОБА_9 та повідомили про те, що сталась ДТП і його син загинув. До ОСОБА_4 він та його дружина не мають ніяких претензій, вважає, що це був нещасний випадок, просить не позбавляти підсудного волі.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що в її власності був автомобіль БМВ, державний номерний знак НОМЕР_1, який вона вирішила продати. 17.03.200 року вона зустрілась з ОСОБА_4 і вони домовились, що ОСОБА_4 дасть їй завдаток у сумі 500 доларів США та забере автомобіль, у якого був зламаний стартер, щоб його відремонтувати. ОСОБА_4 віддав їй 500 доларів США та відбуксирував до себе додому її автомобіль. Вони також домовились, що коли він полагодить стартер, то вони зустрінуться і ОСОБА_4 віддасть їй решту грошей у сумі 6000 доларів США, а вона оформить на нього документи на автомобіль. 24.03.2010 року увечері він зателефонував їй і сказав, що відремонтував автомобіль, а наступного дня працівники міліції повідомили їй, що її автомобіль потрапив у ДТП. Вона віддала свій автомобіль ОСОБА_4 тільки для того, щоб той його відремонтував, керувати автомобілем вона не дозволяла, це він вчинив протиправно. Дійсно ОСОБА_4 віддав їй 500 доларів в якості завдатку, але це не давало йому права керувати автомобілем. 26.06.2010 року, вже після ДТП, ОСОБА_4 віддав їй 8600 доларів США і вона віддала йому доручення та документи на автомобіль. Ніяких претензій до підсудного не має, просить не позбавляти його волі.

Свідок ОСОБА_10, допитаний у судовому засіданні, показав, що він працює інспектором ДАІ Оболонського району м.Києва. 25.03.2010 року його з напарником відправили на оформлення ДТП, яке сталось на автодорозі Київ-Ковель, за 2,5 км від посту ДАІ. Коли вони туди приїхали, то побачили перевернутий автомобіль БМВ та двох молодих людей, які виходили з лісу, а біля дерева лежав ще один молодий хлопець, який був мертвий. Він запитав, хто був за кермом автомобіля, на що ОСОБА_4 відповів, що він. Він відчув нібито запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_4, але стверджувати, що той знаходився у стані алкогольного спяніння, не може. Потім приїхали два автомобіля швидкої медичної допомоги і одного з хлопців повезли додому, а другого у лікарню. Огляд на стан спяніння підсудному не проводився.

Свідок ОСОБА_11, допитаний у судовому засіданні, показав, що він працює інспектором ДАІ Оболонського району м.Києва. 25.03.2010 року його з напарником відправили на оформлення ДТП, яке сталось на автодорозі Київ-Ковель, за 2,5 км від посту ДАІ. Коли вони туди приїхали, то побачили перевернутий автомобіль БМВ та двох молодих людей. Він залишився біля службового автомобіля, а напарник пішов до автомобіля БМВ. На питання, хто був за кермом автомобіля, ОСОБА_4 відповів, що він. ОСОБА_4 вів себе неадекватно, але стверджувати, що той знаходився у стані алкогольного спяніння, він не може, тому, що така поведінка може бути обумовлена шоковим станом. Огляд на стан спяніння підсудному не проводився.

Свідок ОСОБА_7, який є рідним братом підсудного, відмовився давати суду показання. Із показань свідка ОСОБА_7, які він давав на досудовому слідстві, та які були оголошені у судовому засіданні (т.1 а.с.98-100), убачається, що його брат ОСОБА_4 18.03.2010 року у якоїсь жінки у м.Києві купив автомобіль БМВ, державний номерний знак НОМЕР_1, а саме віддав за нього завдаток. У автомобіль був зламаний стартер і його додому притягнули на буксирі. 2.03.2010 року він, його брат ОСОБА_4 і товариш ОСОБА_6 почали ремонтувати автомобіль БМВ. Близько 23.00год ОСОБА_4 запустив двигун автомобіля і вони вирішили поїхати до м.Києва за сигаретами. Вже після 00.00год. вже 25.03 2010 року вони сіли в автомобіль БМВ, ОСОБА_4 сів за кермо, ОСОБА_6 сів на переднє пасажирське сидіння, а він сів ззаду. По дорозі він заснув, а прокинувшись він був вже на вулиці, а біля нього знаходились лікарі швидкої медичної допомоги. Подивившись навколо, він побачив, що автомобіль БМВ пошкоджений і знаходиться за межами проїзної частини. Він зрозумів, що вони потрапили у ДТП.

Свідок ОСОБА_12, допитаний у судовому засіданні, суду показав, що він працює виїзним лікарем Київської міської медичної станції допомоги та медицини катастроф. В один з днів, дати він не памятає, був отриманий виклик, що на Гостомельському шосе сталась ДТП, це було вночі. Прибувши на місце виклику, він виявив автомобіль, біля якого знаходились працівники міліції, які показали на потерпілих та третього потерпілого, який лежав без ознак життя. В результаті обстеження, він констатував смерть цього хлопця. Потім він оглянув ще двох хлопців і один з них сказав, що він був за кермом цього автомобіля. На момент огляду підсудного явних ознак травмування не було виявлено. Він запропонував ОСОБА_4 поїхати до лікарні, щоб там зробити більш детальний огляд. По дорозі до лікарні підсудний попросив мобільний телефон і зателефонував своєму батькові. По дорозі їх автомобіль наздогнав автомобіль батька ОСОБА_4, який забрав підсудного додому. Стверджує, що ОСОБА_4 не знаходився у стані алкогольного спяніння, він чітко відповідав на запитання, мовлення було послідовне, запаху алкоголю від нього не відчувалось. Якщо б у нього були підозри з цього приводу, то він би про це зазначив у картці виїзду, яку він особисто складав.

Із показань свідка ОСОБА_13, які він давав на досудовому слідстві, та які були оголошені та перевірені у ході судового слідства (т.1 а.с.133-135) убачається, що 24.03.2010 року о 09.30год він разом зі слідчим Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_14 заступив на добове чергування в складі СОГ УДАІ ГУ МВС України в м.Києві. 25.03.2010 року близько 01.15год. вони отримали виклик про те, що на автодорозі Київ-Ковель, 2,5 км від посту ДАІ сталась ДТП. Прибувши на місце ДТП вони виявили автомобіль БМВ, державний номерний знак НОМЕР_1, який рухаючись зі сторони смт.Гостомель в напрямку м.Києва. виїхав на зустрічну смугу руху, а потім і зовсім зїхав з проїзної частини та скоїв наїзд на дерева та кущі, отримавши при цьому механічні пошкодження. Коли вони приїхали на місце пригоди, то зі слів працівників автопатруля ВДАІ Оболонського РУ було встановлено, що за кермом автомобіля був ОСОБА_4, якого на той момент вже було госпіталізовано до лікарні. На місці пригоди, а саме на узбіччі біля дерева лежав труп ОСОБА_6, який був пасажиром автомобіля БМВ і який від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місце ДТП. Ним в присутності понятих була складена схема ДТП.

Із показань свідка ОСОБА_15, які він давав на досудовому слідстві, та які були оголошені та перевірені у ході судового слідства (т.1 а.с.136-138) убачається, що він дав показання, які є аналогічними показаннями свідка ОСОБА_13

Із показань свідка ОСОБА_16, які він давав на досудовому слідстві, та які були оголошені та перевірені у ході судового слідства (т.1 а.с.124-126) убачається, що 25.03.2010 року біля першої години ночі він, керуючи автомобілем Кіа-Каренс, державний номерний знак НОМЕР_2, рухався по автодорозі «Київ-Ковель». Під час руху, відїхавши від КП-507 близько кілометра, він побачив з правого краю дороги по ходу його руху на даху лежав автомобіль БМВ. Передня частина даного автомобіля була сильно пошкоджена. Зрозумівши, що сталась ДТП, він зупинився. Вийшовши з автомобіля він побачив двох хлопців, які перебували неподалік автомобіля БМВ і щось шукали. Хлопці йому пояснили, що вони втрьох їхали на автомобілі та їх по дорозі занесло за межі проїзної частини. Він запитав, а де третій, на що почув відповідь, що десь у лісі. Він разом з хлопцями став шукати третього хлопця, якого вони знайшли без ознак життя біля дерева на відстані близько 15 метрів від автомобіля. Також він побачив, що попереду автомобіля БМВ було повалено декілька дерев. Він запитав у хлопців, чи потрібна їм допомога, але хлопці вели себе неадекватно, у звязку з чим він подумав, що вони знаходяться у стані алкогольного спяніння. Він по своєму телефону викликав швидку та працівників міліції. Приблизно через 5-7 хвилин приїхала швидка медична допомога, а за нею працівники ДАІ. Лікарі констатували смерть пасажира автомобіля БМВ.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та план-схеми до нього від 25.03.2010 року (т.1 а.с.12-26, 27) та протоколу додаткового огляду місця ДТП від 29.03.2010 року (т.1 а.с.4349) місце дорожньо-транспортної пригоди знаходиться в м.Києві, 2 км 850 м від КП № 507. Дорожнє покриття загальною шириною 7,9 м. Призначено для руху в двох напрямках. В одному напрямку призначено для руху одна смуга. у Внаслідок ДТП пошкоджений автомобіль БМВ, державний номерний знак НОМЕР_1. На місце ДТП виявлений труп ОСОБА_6. На зеленій зоні виявлені поламані кущі та дерева.

Із протоколу огляду транспортного засобу від 30.03.2010 року та фото таблиць до нього (т.1 а.с.34-39) убачається, що на момент огляду автомобіль БМВ, державний номерний знак НОМЕР_1, має чисельні механічні пошкодження.

Згідно карти виїзду швидкої медичної допомоги № 60а, заповненої 25.03.2010 року (т.1 а.с.51) на місце ДТП лікарем ОСОБА_12 був оглянутий ОСОБА_4 який, з його слів, алкоголь не вживав. Був встановлений попередній діагноз ЗЧМТ, забита рана лобної області, садна тіла.

Згідно карти виїзду швидкої медичної допомоги № 60а, заповненої 25.03.2010 року (т.1 а.с.52) на місце ДТП лікарем ОСОБА_12 був оглянутий ОСОБА_7 який, з його слів, алкоголь не вживав. Був встановлений попередній діагноз т. реакція на стрес.

Згідно карти виїзду швидкої медичної допомоги № 60а, заповненої 25.03.2010 року (т.1 а.с.53) на місце ДТП лікарем ОСОБА_12 була констатована смерть ОСОБА_6.

Із висновку судово-медичної експертизи № 40/1052 від 12.04.2010 року (т.1 а.с.150-151) та акту судово-медичного обстеження трупу № 1052 від 12.04.2010 року (т.1 а.с.152-155) убачається, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_17 виявлені наступні тілесні ушкодження: садна на обличчі, крововиливи в мяких тканинах в тімянно-потилочній області праворуч, крововиливи під мякою мозковою оболонкою, кровяниста рідина в шлуночках мозку, множинні переломи ребер з обох сторін, переломи грудини, правої лопатки, розгиблий перелом хребта в грудному відділі з розривами міжреберних мязів, розрив спинного мозку, розрив аорти, розрив аорти, розриви легенів відламками ребер, розриви діафрагми з двох сторін, рана на животі з фіксованим в ній куском гілки дерева, проникаюча в черевну порожнину, обємна ділянка осадження на животі, обємне відшарування мяких тканин на животі, переломи кісток тазу, спіралевидний перелом лівої плечової кістки, садна та синці на нижніх кінцівках, крововиливи у коренях легенів. Смерть ОСОБА_6 настала від множинних переломів кісток з ушкодженням внутрішніх органів. Вказані ушкодження утворились від дій тупих предметів та могли утворитись від автотравми в салоні автомобіля з додатковим контактом з гілками дерев. Дані ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. В крові виявлено 1,1 проміле етилового спирту, що при житті відповідає легкому ступеню алкогольного спяніння.

Із висновку судово-медичної експертизи № 763/Е від 19.05.2010 року (т.1 а.с.164-166) убачається, що при вивченні медичних документів на ОСОБА_4 встановлено, що на момент надходження до стаціонару 25.03.2010 року о 09.20год. у нього мали місце наступні тілесну ушкодження: множинні садни шкіри голови, тулуба, кінцівок; закрита ЧМТ у вигляді забою головного мозку з формуванням вогнища в правій лобній частці та явищами субарахноїдального крововиливу. Вказані ушкодження спричинені тупими предметами, могли утворитись 25.03.2010 року внаслідок ДТП (зіткнення автомобіля, що рухався, з перешкодою) та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. При дослідженні крові спирт етиловий не виявлений.

Згідно протоколу відтворення обстановки і обставин подій від 13.05.2010 року (т.1 а.с.190-193) ОСОБА_4 на місце показав та розповів про обставини вчинення ним ДТП.

Відповідно до висновку авто технічної експертизи № 241ат від 19.05.2010 року (т.1 а.с.199-206) показання ОСОБА_4 про механізм ДТП є технічно неспроможнім. В умовах даної події величина швидкості руху автомобіля БМВ, держаний номерний знак НОМЕР_1 до моменту гальмування складала близько 90,1 …… 99,6 км/год. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля БМВ ОСОБА_4 вбачаються технічні невідповідності вимогам п.п.10.1, 12.2, 12.6 «г» ПДР України.

Відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи № 14 від 25.05.2010 року (т.1 а.с.234-238) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля БМВ 5301, державний номерний знак НОМЕР_1, дорівнює ринковій вартості автомобіля та складає 71560,60 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрації транспортного засобу (т.2 а.с.42, 45) автомобіль БМВ 5301, державний номерний знак НОМЕР_1, належить ОСОБА_1

Згідно посвідчення водія (т.2 а.с.42) ОСОБА_4 має право керувати транспортними засобами з 05.05.2006 року.

Відповідно до довіреності, засвідченої нотаріусом Київського міського нотаріального округу (т.2 а.с.46), ОСОБА_7 та ОСОБА_4 мали право розпоряджатись автомобілем БМВ 5301, державний номерний знак НОМЕР_1, лише з 26.03.2010 року.

Із медичної карти стаціонарного хворого НОМЕР_3, яка була оглянута у судовому засіданні, убачається, що ОСОБА_4 був госпіталізований у КМКЛШМД 25.03.2010 року о 09.20год та виписаний з лікарні 27.04.2010 року. ОСОБА_4 був встановлений попередній діагноз при госпіталізації та діагноз заключний, які співпадають між собою. 25.03.2010 року кров ОСОБА_4 була обстежена на наявність в ній спиртів та відповідно до проведеного аналізу № 2524/7889 в крові ОСОБА_4 спирт етиловий не виявлений.

Оцінюючи показання підсудного в частині невизнання їм своє винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, суд вважає, що це повязано з його юридичною необізнаністю, оскільки підсудний сам підтвердив, що потерпіла ОСОБА_1 передала йому автомобіль тільки для ремонту та не дозволяла керувати ним. Відповідно до розяснень, які містяться у п.15 Постанові № 14 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року, із змінами та доповненнями, «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» н езаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК) слід розуміти як умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі, що знайшло своє підтвердження під час судового слідства, тому сплата завдатку ОСОБА_4 не надавала йому права керувати автомобілем.

Суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_4 за ст.286 ч.2 КК України посилання на порушенням ним п.2.1 ПДР України, оскільки між цим порушенням та настанням смерті потерпілого відсутній причинний зв'язок, а відповідальність за ст.286 КК України настає тільки за умови, що винна особа внаслідок порушення певних правил спричинила з необережності потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження або його смерть.

Також, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_4 за ст.286 ч.2 КК України посилання на порушенням ним п.2.9 «а» ПДР України, тому, що факт перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного спяніння”, не знайшов свого підтвердження як і в ході досудового, так і в ході судового слідства. Жодного доказу, який би підтверджував перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного спяніння, досудовим слідством та державним обвинуваченням суду не надано. Посилання на показання свідків ОСОБА_18, ОСОБА_11, які нібито почули запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_4, та свідка ОСОБА_16, якому поведінка ОСОБА_4 здалась неадекватною, не може бути покладено в основу обвинувачення, оскільки це є припущенням та викликає сумніви, а відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях та усі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченої особи. Також, факт перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного спяніння спростовується аналізом № 2524/7889, висновком судово-медичної експертизи № 763/Е від 19.05.2010 року та показаннями свідка ОСОБА_12, який є лікарем та має медичну освіту.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону під час проведення досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_4 та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не убачається.

Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудного і тільки в межах предявленого йому обвинувачення.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_4 у судовому засіданні доведена.

Дії підсудного ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ст.289 ч.2 КК України, тому що вiн вчинив умиснi дії, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, що завдало значної матеріальної шкоди.

Крім того, дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України, тому, що він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Суд вважає за необхідне виключити як обтяжуючу покарання ОСОБА_4 обставину “вчинення злочинів у стані алкогольного спяніння”, оскільки дана обставина не знайшла свого підтвердження як і в ході досудового, так і в ході судового слідства.

На підставі викладеного, за наявності обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, за відсутністю обтяжуючих обставин, з урахуванням віку винного, його особи, а саме, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, навчається, позитивно характеризується, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, думки потерпілих, які не мають претензій до підсудного та просять не позбавляти його волі, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_4 можливо без відбування основного покарання та вважає за необхідне застосувати щодо нього ст.75 КК України, та у відповідності до ст.77 КК України не призначати додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке передбачено санкцією ст.289 ч.2 КК України.

Суд не знаходить підстав для незастосування до ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачено санкцією ст.286 ч.2 КК України.

Також суд вважає за необхідне стягнути з підсудного судові витрати, повязані з проведенням експертиз по справі.

Від цивільного позову потерпіла ОСОБА_1 відмовилась, з звязку з відшкодуванням завданого збитку; потерпілий ОСОБА_2 цивільний позов не заявляв.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.289 ч.2, 286 ч.2 КК України і призначити йому покарання:

- за ст.289 ч.2 КК України у виді пяти років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ст.286 ч.2 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у виді пяти років позбавлення волі без конфіскацією майна, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

На пiдставi ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, строком на три роки, зобов'язав його, на підставі ст.76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_4 залишити без змін підписка про невиїзд.

Речові докази по справі, а саме цифровий носій інформації диск DVD-R зберігати при матеріалах справи; автомобіль БМВ, держаний номерний знак НОМЕР_1 повернути його законному володільцю ОСОБА_4

Стягнути з ОСОБА_4 за послуги експерта 2128,68 грн. (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018).

Стягнути з ОСОБА_4 за послуги експерта 588,38 грн. (одержувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: І.Ю. Мамонтова