Рішення

від 17.02.2011 по справі 30/350

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/350

17.02.11

За позовом  Державної екологічної інспекції в м. Києві

До:                1) Національного банку України (далі –відповідач-1);

                     2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне

                     міжгосподарче об’єднання «Ліко-Холдінг»(далі –відповідач-2);

                     3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Анатолія»

                     (далі –відповідач-3)

Про               стягнення 678 113,10 грн.

                                                                                       Суддя  Ващенко Т.М.  

Представники сторін:

Від позивача          не з’явився

Від відповідача-1  Медолиз Т.М.  –представник за довіреністю № 18-208/3286-11458

                                від 05.07.10.

Від відповідача-2  Бойчак В.О. –представник за довіреністю № 774 від 21.12.10.;

                               Ланець А.М. –представник за довіреністю № 773 від 21.12.10.

Від відповідача-3  Содоль А.М. –представник за довіреністю № 8 від 10.01.11.                            

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державної екологічної інспекції в м. Києві до Національного банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об’єднання «Ліко-Холдінг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Анатолія»про стягнення з відповідачів солідарно збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства в розмірі 678 113,10 грн. на спеціальний рахунок місцевого бюджету.

Спір у справі виник в результаті заподіяних, на думку позивача, відповідачами збитків, внаслідок порушення законодавства України про охорону земель.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.10. порушено провадження у справі № 30/350; розгляд справи було призначено на 02.12.10. о 15-50.

01.12.10. представником відповідача-1 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Національний банк України просить суд визнати його неналежним відповідачем та у задоволенні позову Державної екологічної інспекції в м. Києві до Національного банку України відмовити, та зобов’язати відповідача-2 та відповідача-3 привести земельну ділянку по вул. Академіка Вільямса, 10 у Голосіївському районі міста Києва, яка надана у постійне користування відповідачу-1 у придатний у використання стан включаючи знесення тимчасових споруд з даної ділянки. Відповідач-1 вказує на те, що ним не було допущено правопорушень у сфері охорони навколишнього середовища.

Крім того, відповідач-1 зазначає, що на момент отримання Національним банком України державного акта на право постійного користування земельною ділянкою по вул. Академіка Вільямса, 10 у Голосіївському районі в м. Києві територія земельної ділянки вже була засмічена землекористувачем суміжної земельної ділянки (замовником будівництва) ТОВ «Ліко-Холдинг»разом з підрядником - ТОВ «Анатолія». З початку виявлення порушення природоохоронного законодавства, Національним банком України вживались заходи стосовно спонукання ТОВ «Ліко-Холдинг»та ТОВ «Анатолія»прибрати сміття із земельної ділянки відповідача-1, а також знесення з цієї території тимчасових побутових та складських споруд, які належать підряднику ТОВ «Ліко- Холдинг» - ТОВ «Анатолія». Відповідач-1 вказує на те, що на даний час вимоги Національного банку України не виконані, сміття з будмайданчика та майно ТОВ «Анатолія»знаходяться на території земельної ділянки Національного банку України, в зв’язку з чим, він не може виконати дії, пов'язані з прибиранням цієї земельної ділянки та розпочати будівництво.

Представники позивача та відповідача-3 в судове засідання 02.12.10. не з’явились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 23.11.10. про порушення провадження у справі № 30/350 не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача-2 в судове засідання 02.12.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 23.11.10. про порушення провадження у справі № 30/350 не виконав, але 02.12.10. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання, відповідно до якого просить суд відкласти розгляд справи в зв’язку з перебуванням повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об’єднання «Ліко-Холдінг»у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/350 відкладено на 16.12.10. о 11-45.

В судовому засіданні 16.12.10. представником відповідача-2 було подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об’єднання «Ліко-Холдінг»просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач-2 вказує на те, що ТОВ «ТМО «ЛІКО-ХОЛДІНГ»не є замовником будівництва по вул. Академіка Вільямса, 10 в м. Києві, та не укладав жодних договорів з генпідрядними організаціями на проведення будь-яких будівельних робіт по вул. Академіка Вільямса, 10, в м. Києві.

В судовому засіданні 16.12.10. представником відповідача-2 було подано клопотання, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об’єднання «Ліко-Холдінг»просить суд зупинити провадження у справі № 30/350. Клопотання обґрунтовано тим, що Подільським районним судом міста Києва розглядається справа за позовом Генерального директора відповідача-2 до старшого інспектора Державної екологічної інспекції в м. Києві про визнання протиправними дій щодо винесення постанов про адміністративне правопорушення.

Крім того, в судовому засіданні 16.12.10. представником відповідача-2 було подано клопотання, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об’єднання «Ліко-Холдінг»просить суд відкласти розгляд справи № 30/350 та витребувати у Державної екологічної інспекції в м. Києві: копії протоколу про адміністративне правопорушення складеного 19.07.10. ст. державним інспектором з ОНПС в м. Києва Петручек М.Т. відносно головного інженера ТОВ «Анатолія»ОСОБА_1 та надати оригінали для огляду суду в судовому засіданні; копії протоколу вимірювань безпосередньо на об'єкті перевірки та надати оригінали для огляду суду в судовому засіданні; копії поштових відправлень суб'єктам господарювання - щодо яких проводилась перевірка та надати оригінали для огляду суду в судовому засіданні; копію наказу Державної екологічної інспекції в м. Києві від 13.07.10. № 748 на проведення позапланової перевірки, та інші документи; копію записів з журналу обліку виданих та використаних бланків протоколів реєстрації протоколів та надати оригінали для огляду суду в судовому засіданні; копію записів з журналу реєстрації постанов в якому ведеться нумерація та дата оформлення постанов та надати оригінали для огляду суду в судовому засіданні.

Клопотання про витребування доказів судом задоволено.

Представник позивача в судове засідання 16.12.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 02.12.10. не виконав, але 16.12.10. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання, відповідно до якого просить суд відкласти розгляд справи в зв’язку із зайнятістю повноважного представника Державної екологічної інспекції в м. Києві  в іншому судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/350 відкладено на 11.01.11. о 10-30.

В судовому засіданні 11.01.11. представником відповідача-3 було подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Анатолія» просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач-3 на має дозволу Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва на проведення будівельних робіт по вул. Академіка Вільямса, 10 в м. Києві і ніколи таких робіт не проводило, та зазначає, що позивачем не доведено належність відходів на зазначеній земельній ділянці Товариству з обмеженою відповідальністю «Анатолія».

Крім того, відповідач-3 стверджує, що позивачем було порушено норми чинного законодавства при проведенні позапланової перевірки та при складанні постанови № 000027 від 19.07.10.

Представник позивача в судове засідання 11.01.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.10. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/350 відкладено на 20.01.11. о 14-30.

В судовому засіданні 20.01.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 27.01.11. о 14-30.

В судовому засіданні 27.01.11. представником позивача було подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких  Державна екологічна інспекція в м. Києві просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених в письмових поясненнях.

В судовому засіданні 27.01.11. представником відповідача-2 було подано клопотання, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об’єднання «Ліко-Холдінг»просить суд відкласти розгляд справи, та на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжити строк вирішення спору у справі № 30/350.

В судовому засіданні 27.01.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 10.02.11. о 14-30.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.11. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/350 на п'ятнадцять днів.

Представник позивача в судове засідання 10.02.11. не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представником відповідача-2 через канцелярію Господарського суду міста Києва подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об’єднання «Ліко-Холдінг»проти позову заперечує та вказує на те, що відповідач-2 є орендарем земельної ділянки вул. Вільямса, 7 (розмір 6,0030 га) згідно Договору оренди земельної ділянки від 23.03.06. (Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 27.03.06. за № 79-6-00396 у книзі записів державної реєстрації договорів), а також є замовником будівництва на земельній ділянці по вул. Вільямса, 7 (розмір 6,0030га). на будівництві житлових будинків по вул. Вільямса 7 і вул. Ломоносова 42-50 (3-й мікрорайон) в Голосіївському районі м. Києва, уклавши угоди з Генпідрядними організаціями, які своїми силами та на власний ризик виконують будівельні роботи залучають субпідрядні організації та несуть за них відповідальність.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об’єднання «Ліко-Холдінг»зазначає, що воно не є замовником будівництва по вул. Академіка Вільямса, 10 в м. Києві та не укладав жодних договорів з генпідрядними організаціями на проведення будь-яких будівельних робіт по вул. Академіка Вільямса, 10. Відповідач-2 вказує на те, що воно не є виробником відходів, оскільки не має свого виробництва і не виробляє продукцію; також вказує на те, що не виконує жодних робіт, внаслідок яких можуть утворюватись відходи.

Також відповідач-2 зазначає, що всі роботи з організації будівництва виконує генпідрядна організація, яка передає будівельний майданчик на земельній ділянці по вул. Академіка Вільямса, 7, в м. Києві субпідрядним організаціям для виконання робіт. Відповідальність за дотримання законів з охорони навколишнього середовища та санітарний стан несе власник або орендар земельної ділянки, на якій знаходиться сміття (в даному випадку - відповідач-1 - Національний банк України), який повинен вживати заходів по зменшенню засмічення земельної ділянки, тримати земельну ділянку в належному стані;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.11. розгляд справи         № 30/350 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 17.02.11. о 15-15.

15.02.11. Відповідачем-2 через канцелярію Господарського суду міста Києва подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких ТОВ «Територіальне міжгосподарче об’єднання «Ліко-Холдінг»зазначає, що позивачем не доведено факт засмічення території відповідача-1 відповідачем-2, не проведено належного дослідження та з'ясування власника відходів (підприємства чи фізичної особи, які у своїй діяльності створили ці відходи) (поряд з земельною ділянкою відповідача -1 котеджне містечко індивідуальних забудовників, неподалік житло зводять Фірма "Т.М.М."- ТОВ (по вул. Ломоносова), ТОВ «УМК»(по вул. Трутенка). Відповідач-2 зазначає, що використовуючи той факт, що відповідач-2 є найближчим забудовником позивач зробив припущення про його винність у завданні збитків (прямих доказів немає, та й не може бути, оскільки відповідач-2 сам жодних робіт не виконує, а лише приймає результати від генпідрядників).

Також відповідач-2 вказує на те, що позивачем не доведено причинного зв'язку між діяльністю відповідача-2 та збитками, і його вини у завданні збитків (відсутній склад делікту - неправомірна діяльність та причинний зв'язок).

Розглянувши клопотання відовідача-2 про зупинення провадження у справі, суд відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.  

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутній факт неможливості розгляду даної справи до вирішення Подільським районним судом міста Києва справи за позовом Генерального директора відповідача-2 до старшого інспектора Державної екологічної інспекції в м. Києві   про визнання протиправними дій щодо винесення постанов про адміністративне правопорушення, в зв’язку з чим, клопотання відповідача-2 залишається без задоволення, з огляду на його безпідставність.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/350.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників відповідачів, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 Положення про державну екологічну інспекцію в місті Києві, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища № 55 від 19.02.07. (далі - Положення), вбачається, що Державна екологічна інспекція в місті Києві (далі - Інспекція) є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції (далі -Держекоінспекція).

Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території міста Києва.

Повноваження Інспекції поширюються на територію міста Києва. Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінприроди та Держекоінспекції, а також цим Положенням.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Положення «Про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого Наказом Мінприроди України від 19.12.06. за № 548, Інспекція, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією в м. Києві було проведено позапланову перевірку дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг»за адресою: вул. Академіка Вільямса, 10, Голосіївський район, м. Київ, про що було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.07.10.

В результаті зазначеної вище перевірки було встановлено, що на території земельної ділянки Національного Банку України площею 1,2773 га виявлено засмічення побутовими відходами площею 1,5 м * 4 м, висотою 0,3 м. Виявлено засмічення території, яка належить ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг»будівельними відходами.

В зазначеному вище акті встановлено, що на території, яка відноситься до Національного Банку України і території ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг»веде будівництво підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Анатолія», яке й призвело до засмічення всієї території.

За результатами перевірки було встановлено, що земельна ділянка площею   1 2773 га, яка розташована на вул. Академіка Вільямса, 10, в м. Києві, належить Національному Банку України на праві постійного користування, для будівництва експлуатації та обслуговування житлових будинків з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом з метою забезпечення житлом працівників Національного Нанку України, згідно Державного акту на право користування земельною ділянкою площею, який зареєстровано в Головному управлінні земельних ресурсів Київської міської державної  адміністрації від 25.05.10. за № 07-9-00114.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в зв'язку з виявленим порушенням екологічного законодавства, а саме: порушенням вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення, 19.07.10. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в м. Києві Петручек М.Т., було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно головного інженера ТОВ «Анатолія»ОСОБА_1, та відповідно ст. 82, ст. 242-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення було винесено постанову № 000027 про притягнення до адміністративної відповідальності, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн., яку йому було вручено під розписку. Представником відповідача ТОВ «Анатолія», штраф було сплачено в повному обсязі, згідно квитанції.

Позивач вказує на те, що відповідно до «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.07. державним інспектором з ОНПС в м. Києві було проведено розрахунок збитків, завданих державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Державна екологічна інспекція в м. Києві вказує на те, що сума збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства відповідачем становить 678 113,10 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У травні 2010 року, відповідно до рішення Київської міської ради від 27.11.09. № 754/2823, Національний Банк України отримав Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 1.2773 га, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів за № 07-9-00114.

Зазначена земельна ділянка по вул. Академіка Вільямса, 10 у Голосіївському районі в м. Києві була надана відповідачу-1 у постійне користування для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом, з метою забезпечення житлом працівників Національного Банку України.

Як вбачається з матеріалів справи, в результаті звернень Національного банку України, 19.07.10. Державною екологічною інспекцією в м. Києві було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства суб'єктом господарювання ТОВ «Ліко-Холдинг»на земельній ділянці Національного банку України по вул. Академіка Вільямса, 10 у Голосіївському районі м. Києва, про що було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.07.10.

Згідно з ст. 18 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставами для здійснення позапланових заходів є, в тому числі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»передбачено, що для здійснення позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. За результатами здійснення позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до розділу 2 Порядку організації та проведення перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.08. № 464 встановлено, що для здійснення перевірки керівником відповідного органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити: найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки; період, за який буде здійснюватись перевірка; визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками). На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника органу Мінприроди і засвідчується печаткою.

Згідно з розділом 3 вказаного вище Порядку вбачається, що позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи органу Мінприроди. Позапланова перевірка проводиться за наявності таких обставин, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Під час проведення позапланової перевірки державні інспектори перевіряють питання, необхідність висвітлення яких стала підставою для її проведення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки. Позапланова перевірка проводиться за наказом органу Мінприроди та направленням на проведення перевірки керівника органу Мінприроди або його заступника.

Відповідно до розділу 4 зазначеного вище Порядку визначено, що перевірка складається з таких основних частин: підготовка до перевірки; проведення перевірки; оформлення результатів перевірки (складання акта перевірки, оформлення інших матеріалів перевірки); обговорення результатів перевірки, підписання акта перевірки; застосування адміністративних стягнень до порушників законодавства про охорону навколишнього природного середовища (у разі виявлення порушень).

Перед початком перевірки державні інспектори зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Мінприроди, і надати копію направлення.

Державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб. За результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства. В акті перевірки також зазначається інформація, пов'язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань. В останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання.

З наведених норм права вбачається, що позивач, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позапланові перевірки можуть проводитись позивачем за зверненнями юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. У цьому разі позапланова перевірка здійснюється тільки за наявності згоди Державної екологічної інспекції України на її проведення, та у присутності керівника або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Для здійснення позапланової перевірки, позивач видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання та предмет перевірки. На підставі цього наказу оформляється направлення на перевірку.

Перевірка складається з підготовки до перевірки, проведення перевірки та оформлення результатів перевірки, складання акта перевірки, обговорення результатів перевірки, підписання акта перевірки та застосування адміністративних стягнень. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами позивача та відповідача-2.

Як встановлено судом, 19.07.10. позивач за вимогою Національного Банку України здійснив позапланову перевірку дотримання відповідачем-2 вимог природоохоронного законодавства, за результатами проведення якої був складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до вказаного акту, за результатами перевірки було встановлено, що на території земельної ділянки Національного Банку України площею 1,2773 га виявлено засмічення побутовими відходами площею 1,5 м * 4 м, висотою 0,3 м. Виявлено засмічення території, яка належить ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг»будівельними відходами.

В зазначеному вище акті зазначено, що на території, що відноситься до Національного Банку України і території ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг»веде будівництво підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Анатолія», яке й призвело за засмічення всієї території.

З наведеного вбачається, що позапланова перевірка відповідача-2 проводилась позивачем 19.07.10. за вимогою Національного Банку України. При цьому, доказів видання наказу на проведення цієї позапланової перевірки, згоди Державної екологічної інспекції України на проведення цієї перевірки позивач суду не надав.

Судом встановлено, що дана перевірка 19.07.10. проводилась позивачем за відсутності керівника відповідача-2 або його уповноваженої особи.

За таких обставин, суд вважає, що вказана перевірка від 19.07.10. була проведена позивачем з вищенаведеними порушеннями норм ст. 3, 4, 6. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», розділів 2, 3, 4 Порядку організації та проведення перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.08. № 464, а тому поданий позивачем акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.07.10. не може бути належним доказом порушення відповідачем-2 природоохоронного законодавства, а вказані в ньому відомості спростовуються матеріалами справи та недоведені позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що у відповідності до  Дозволу на виконання будівельних робіт від 13.12.07. № 2872-Гл/С, виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМО «Ліко-Холдінг»здійснює технічний нагляд за виконанням робіт, а будівельні роботи проводяться підрядною організацією ТОВ «Анатолія» на земельній ділянці по вул. Академіка Вільямса, 10, в м. Києві, на якій було виявлено такі порушення, а саме: засмічення ділянки площею 1,5 м х 4 м, висотою 0,3 м., яма закидана пінопластом 10 м х 12 м та висотою 2,5 м, та будівельними відходами: куски бетону, бій цегли, щебінь, відвал землі площею 40 м х 30 м, висота 1,5 м, відвал землі 116 м х 3 м з висотою 2,0 м.

Але зазначені вище твердження позивача спростовуються матеріалами справи, оскільки з наданих суду документів вбачається, що зазначений вище Дозвіл на виконання будівельних робіт № 2872-Гл/С від 13.12.07. було видано Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Товариству з обмеженою відповідальністю ТМО «Ліко-Холдінг»на будівництво житлових будинків з підземними паркінгами та закладами по обслуговуванню населення за адресою: вул. Вільямса. 7 і вул. Ломоносова, 42-50, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Анатолія»було зазначено як виконавець будівельних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 23.03.06., укладеного між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТМО «Ліко-Холдінг»(орендар), орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 27.11.03. за № 236/1111, за актом приймання-передачі передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку розміром 6,0030 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Вільямса, 7, строком на 5 років.

Таким чином з наведеного вбачається, що відповідач-2 є орендарем земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Вільямса, 7, у Голосіївському районі.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.07.10., проводилось обстеження земельної ділянки, яка розташована по вул. Вільямса, 10, в м. Києві,  до якої ТОВ «Анатолія»не має жодного відношення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що твердження позивача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об’єднання «Ліко-Холдінг» здійснює технічний нагляд за виконанням робіт, а будівельні роботи проводяться підрядною організацією ТОВ «Анатолія»на земельній ділянці по вул. Академіка Вільямса, 10, в м. Києві, є необґрунтованими та безпідставними.

Також необхідно зазначити, що відповідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.07.10. позивачем позаплановою перевіркою перевірявся суб'єкт господарювання –ТОВ «Територіальне міжгосподарче об’єднання «Ліко-Холдінг», місцезнаходження якого в акті зазначено як: вул. Академіка Вільямса, 10, в м. Києві, але судом встановлено, що  ці данні суперечать дійсності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач-2 є орендарем земельної ділянки за адресою: м. Київ,  вул. Вільямса, 7.

Крім того, слід зазначити, що позивачем безпідставно було залучено до перевірки гол. інженера ТОВ «Анатолія»Бонюка С.В., якому не було роз'яснено його права, не надано направлення на перевірку земельної ділянки, що дозволило йому зробити висновок, що перевіряється ділянка на якій підприємство проводить будівельні роботи.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування  збитків.

Чинне законодавство України, що регулює питання відшкодування збитків, відрізняє обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (ст. 623 Цивільного кодексу України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків. Порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як вбачається зі змісту ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Обов’язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Чинним законодавством України обов’язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв’язок між правопорушенням і збитками.

При цьому, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків.

Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Тобто збитки - це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у певних  витратах.

Отже, чинним законодавством передбачено, що необхідною умовою виникнення у відповідача обов’язку відшкодування збитків є порушення ним господарського зобов’язання.

Обов‘язок доведення покладається законом на позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи –позивача у справі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем належними засобами доказування не доведено суду факту нанесення збитків в результаті господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об’єднання «Ліко-Холдінг».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста      Києва, –

                                В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні позову Державної екологічної інспекції в м. Києві відмовити.

2.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                 Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 21.02.11.