Постанова

від 23.03.2011 по справі 9/242-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2011 р. № 9/242-10

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

головуючого Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М.,

Уліцького А.М.

розглянувши касаційну ска ргу Приватного підприємця О СОБА_1

на постанову від 26.01.11 Дніпропетровського апеляційного господарськог о суду

та на рішення від 21.10.10

господарського суду Дніпропетровської област і

у справі №9/242-10

за позовом Криворізького транспортн ого прокурора в інтересах де ржави в особі Криничанської районної державної адмініст рації

до Приватного підприємця О СОБА_1

треті особи 1. Управління з контролю за використанням та охороною зе мель у Дніпропетровській обл асті

2. Державна служба автомобіл ьних доріг України "Укравтод ор" в особі Служби автомобіль них доріг у Дніпропетровські й області

про звільнення самовільно зай нятої земельної ділянки

за участю представників ст орін

від позивача: у засідання не прибули

від відповідача: у засідання не прибули

від третіх осіб: у засідання не прибули

від ГПУ: Ходаківський М.П., посв.

ВСТАНОВИВ:

Криворізький транспортн ий прокурор звернувся до гос подарського суду Дніпропетр овської області з позовом в і нтересах держави в особі Кри ничанської районної державн ої адміністрації до Приватно го підприємця ОСОБА_1, за у частю в якості третіх осіб Уп равління з контролю за викор истанням та охороною земель у Дніпропетровській області та Державної служби автомоб ільних доріг України "Укравт одор" в особі Служби автомобі льних доріг у Дніпропетровсь кій області, про зобов'язання повернути державі в особі по зивача самовільно зайняту зе мельну ділянку площею 0,0059 га за адресою узбіччя 69 км + 520 м (з лів ої сторони в напрямку м. Криви й Ріг) автодороги Н-11 Дніпропе тровськ - Миколаїв у Кринич анському районі Дніпропетро вської області з приведенням її у придатний до використан ня стан шляхом знесення торг івельних палаток.

Рішенням від 21.10.10 господарсь кого суду Дніпропетровської області (суддя Подобєд І.М.), як е залишено без змін постанов ою від 26.01.11 Дніпропетровського апеляційного господарськог о суду (колегія суддів у склад і: Головка В.Г. - головуючого, Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.), п озовні вимоги задовольнив з підстав їх доведеності.

Ухвалою від 14.03.11 Вищий господ арський суд України порушив провадження за касаційною ск аргою відповідача, в якій зая влено вимоги про скасування вказаних судових рішень та п рипинення провадження в спра ві.

Касаційна скарга мотивова на порушенням судом апеляцій ної інстанції вимог процесуа льного права щодо заявлених скаржником клопотань про зуп инення провадження в справі та долучення до матеріалів с прави письмових доказів. Так ож касатор посилається на не належність доказів, на підст аві яких прийнято оскаржуван і судові рішення, неврахуван ня листів позивача №2159/10-31 від 03.11 .10 та Державного комітету Укра їни з земельних питань №21165/17/4-09 в ід 01.12.09.

Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення представника Г енеральної прокуратури Укра їни, перевіривши матеріали с прави, судова колегія вважає , що касаційна скарга не підля гає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами перш ої та апеляційної інстанцій, проведеною Криворізькою тра нспортною прокуратурою спіл ьно з фахівцями державної ін спекції з контролю за викори станням і охороною земель у Д ніпропетровській області пе ревіркою додержання вимог зе мельного законодавства вияв лено, що відповідач самовіль но займає земельну ділянку н а території Затишнянської сі льської ради Криничанського району Дніпропетровської об ласті за межами населеного п ункту на узбіччі автодороги Н-11 "Дніпропетровськ-Миколаїв " 69 км + 520 м (з лівої сторони в напр ямку м. Кривий Ріг) загальною п лощею 0,0059 га під розміщення 2 то ргівельних кіосків. За резул ьтатами перевірки складено а кти від 10.08.10.

У зв'язку з такими обставина ми Криворізький транспортни й прокурор звернувся до госп одарського суду з позовом в і нтересах держави в особі Кри ничанської районної державн ої адміністрації про зобов'я зання відповідача звільнити вказану земельну ділянку як самовільно зайняту з привед енням її у придатний до викор истання стан шляхом знесення торгівельних палаток.

Такий спосіб захисту прав п ередбачений ст. 212 ЗК України, в ідповідно до ч.ч. 1, 3 якої самові льно зайняті земельні ділянк и підлягають поверненню влас никам землі або землекористу вачам без відшкодування затр ат, понесених за час незаконн ого користування ними; повер нення самовільно зайнятих зе мельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Поняття самовільного зайн яття земельних ділянок визна чено в ст. 1 Закону України "Про державний контроль за викор истанням та охороною земель" (в редакції на момент вирішен ня спору) як будь-які дії, які с відчать про фактичне викорис тання земельної ділянки за в ідсутності відповідного ріш ення органу виконавчої влади чи органу місцевого самовря дування про її передачу у вла сність або надання у користу вання (оренду) або за відсутно сті вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за в инятком дій, які відповідно д о закону є правомірними.

Стаття 125 ЗК України (в редакц ії на момент вирішення спору ) передбачає виникнення прав а власності на земельну діля нку, а також права постійного користування та право оренд и земельної ділянки з момент у державної реєстрації цих п рав.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 116 ЗК Ук раїни громадяни та юридичні особи набувають права власно сті та права користування зе мельними ділянками із земель державної або комунальної в ласності за рішенням органів виконавчої влади або органі в місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визнач ених цим Кодексом, або за резу льтатами аукціону.

Задовольняючи вимоги прок урора, суди визнали їх доведе ними. При цьому суди встанови ли, що відповідно до ст.ст. 71, 84 та п. 12 розділу Х "Перехідні полож ення" ЗК України повноваженн я щодо розпорядження спірною земельною ділянкою належать позивачеві, який не приймав р ішення про надання її в корис тування відповідачеві, відпо відний договір оренди відсут ній. Згідно з актом на право ко ристування землею, виданим К риничанською районною Радою депутатів трудящих 19.08.77, відпо відна земельна ділянка в меж ах Криничанського району над ана в постійне користування обласному виробничому управ лінню будівництва і експлуат ації автомобільних шляхів пі д автошлях "Дніпропетровськ- Кривий ріг-Тираспіль".

Більш того, всупереч вимога м ст. 9 Закону України "Про авто мобільні дороги" та п. 32.1 Правил дорожнього руху, затверджен их постановою КМУ від 10.10.01 №1306, то ргівельні кіоски відповідач а розташовані на відстані 27,2 м від осьової лінії автомобіл ьної дороги без узгодження з ДАІ та Службою автомобільни х доріг, у той час як з наданих до матеріалів справи доказі в вбачається, що ширина смуги відведення автомобільної до роги у відповідному місці ск ладає 65 м, тобто по 32,5 м від осьов ої лінії автомобільної дорог и в обидва боки. При цьому згід но з наданим відповідачем па спортом прив'язки малої архі тектурної форми на торгівель ні палатки розташування цих об'єктів повинно бути на відс тані 32 м від автомобільної дор оги, а фактично вони розташов ані на відстані 3 м від автомоб ільної дороги в смузі відвед ення.

Звертаючись з касаційною с каргою, відповідач посилаєть ся на порушення положень ч. 1 с т. 79 ГПК України судом апеляці йної інстанції, який не зважа ючи на клопотання відповідач а, не зупинив провадження в сп раві до вирішення пов'язаних з нею інших справ, що розгляда ється в Дніпропетровському о кружному адміністративному суді за позовом ОСОБА_1 до Криворізького транспортног о прокурора та за позовом О СОБА_1 до завідуючої сектор ом державної інспекції з кон тролю за використанням і охо роною земель відділу Держком зему в Криничанському районі .

Вказана процесуальна норм а передбачає зупинення прова дження в справі, зокрема, в раз і неможливості розгляду дано ї справи до вирішення пов'яза ної з нею іншої справи. Проте в ідповідач не вказав, у чому по лягає неможливість розгляду даної справи до вирішення вк азаних адміністративних спр ав, зокрема встановлення від повідних обставин щодо наявн ості чи відсутності у відпов ідача правових підстав для р озташування належного йому м айна на спірній земельній ді лянці. Отже, вказані доводи не підлягають прийняттю до ува ги.

Також безпідставними є дов оди касатора щодо нерозгляду його клопотання про долучен ня до матеріалів справи пись мових доказів, оскільки відп овідне клопотання з додаткам и приєднано до матеріалів сп рави (а.с. 118-137 т. 1).

По суті ж спору касатор зазн ачає про неправомірне наданн я судом апеляційної інстанці ї переваги доказам позивача над наданими відповідачем до казами, прийняття до уваги ак ту на право постійного корис тування автошляхом, неправил ьну оцінку доказів тощо.

Проте в силу ст. 1117 ГПК Україн и, переглядаючи у касаційном у порядку судові рішення, кас аційна інстанція на підставі встановлених фактичних обст авин справи перевіряє застос ування судом першої чи апеля ційної інстанції норм матері ального і процесуального пра ва та не має права встановлюв ати або вважати доведеними о бставини, що не були встановл ені у рішенні або постанові г осподарського суду чи відхил ені ним, вирішувати питання п ро достовірність того чи інш ого доказу, про перевагу одни х доказів над іншими, збирати нові докази або додатково пе ревіряти докази.

Зважаючи ж на встановлені с удами першої та апеляційної інстанцій обставини розташу вання відповідачем належног о йому майна на земельній діл янці смуги відведення автомо більної дороги без оформленн я відповідних прав на цю земе льну ділянку, судова колегія вважає, що положення ст. 212 ЗК У країни застосовані правильн о.

Заперечуючи проти висновк ів судів, касатор не доводить наявність у матеріалах спра ви певних наданих ним доказі в, які не одержали належної пр авової оцінки судів, але підт верджують набуття ним у вста новленому законом порядку пе вних прав на спірну земельну ділянку або відсутність роз міщення ним власного майна н а цій ділянці.

При цьому доводи касатора щ одо наявності підстав для ук ладення договору особистого строкового сервітуту з мето ю розміщення малої архітекту рної форми є безпідставними за відсутності укладення так ого договору на момент виріш ення спору. Доводи касатора щ одо розпорядження Затишнянс ькою сільською радою спірною земельною ділянкою не відпо відають положенням ст. 7 Закон у України "Про автомобільні д ороги" з урахуванням ст. 84 ЗК Ук раїни.

З огляду на викладене судов а колегія не вбачає підстав д ля задоволення касаційної ск арги та скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарськи й суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровс ького апеляційного господар ського суду від 26.01.11 у справі №9/ 242-10 залишити без змін, а касаці йну скаргу без задоволення.

Головуючий Г.Кравчук

Судді Г.Мачульський

А.Уліцький