Постанова

від 29.01.2008 по справі 9/305

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/305

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.01.2008                                                                                           № 9/305

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:            Михальської  Ю.Б.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - не з"явився.

 від відповідача - Лєвін В.О. (за дов.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Укртранснафта" в особі Госпрозрахункової виробничої фірми "Рута"філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи"  

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2006

 у справі № 9/305  

 за позовом                               ВАТ "Укртранснафта" в особі              Госпрозрахункової виробничої фірми "Рута"

                                             філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи"

 до                                                   ЗАТ  "Дніпровський універмаг"

 про                                                  стягнення 4 756,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м.Києва від 16.11.2006 у справі №9/305 взадоволенні позовних вимог ВАТ „Укртранснафта” в особі Госпрозрахункової виробничої фірми „Рута” філії „Придніпровські магістральні нафтопроводи” до ЗАТ „Дніпровський універмаг” про стягнення 4 756,20 грн. відмовлено повністю.

Позовну заяву мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем 15.09.2004 був укладений договір № 199 на поставку трикотажних виробів, згідно якого за накладною № 725 (товаро-транспортна накладна №1101) від 23.09.2005 відповідачу було поставлено товар за довіреністю на отримання матеріальних цінностей ЯЛЕ №925160 на загальну суму 7024,98 грн. Відповідач відповідно до пункту 4.2. договору №199 товар не оплатив, повернув позивачеві нереалізований товар на суму 2356,02 грн., але не розрахувався за реалізований товар на суму 4668,96 грн. Також між позивачем та відповідачем було укладено угоду про погашення заборгованості від 20.03.2006.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2006 №2-1688/01-06 ухвалено вважати Касьянову В.І. недобросовісним набувачем, яка несе самостійну відповідальність по діям відповідача з 23.01.2001 по 12.05.2006 від свого імені, жодного визнання права Касьянової В.І. до відповідача не визначено. Виходячи з цього, Касьянова В.І. несе самостійну відповідальність за власні дії, у тому числі з майном і рахунком відповідача. За таких обставин, Господарський суд м.Києва дійшов висновку, що за невиконання зобов'язань з оплати товару за договором №199 від 15.09.2004 повинна нести відповідальність Касьянова В.І., а не відповідач.

Не погодившись з рішенням суду, ВАТ „Укртранснафта” в особі Госпрозрахункової виробничої фірми „Рута” філії „Придніпровські магістральні нафтопроводи” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду (два примірника апеляційної скарги отримано Київським апеляційним господарським судом 09.01.2007 та 06.03.2007), в яких просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2006 у справі №9/305 та прийняти нове про відшкодування з відповідача на користь позивача 4 668 грн. основного боргу, 11,90 грн. 3% річних, 75,34 грн. пені, а також судові витрати.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що договір №199 від 15.09.2004, згідно якого позивач зобов'язався продати, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його, з боку відповідача був підписаний Головою правління ЗАТ “Дніпровський універмаг”, якою на той час була Касьянова В.І., що підтверджується установчими документами, а також даними Єдиного державного реєстру (витяг з ЄДРПОУ станом на 24.10.2006). Договір № 199 від 15.09.2004 укладався між юридичними особами і підписувався представниками, які мали відповідні повноваження.

Ухвалою від 23.03.2007 було порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 10.04.2007.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2006 по справі №9/305 прийнято у відповідності до законодавства, просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення. У відзиві відповідач наголошує на тому, що документи (договір №199, довіреність ЯЛЕ №925160, за якою отримано товар певною громадянкою) підписані гр. Касьяновою В.І., яка діяла у відносинах з позивачем з застосуванням печатки з відбитком юридичної особи відповідача та завідомо підробленим документом про призначення. Інша особа, яку видавали у відносинах з операціями з товаром позивача за головного бухгалтера, гр. Майська Тетяна Володимирівна, підпис якої має бути на довіреності ЯЛЕ №925160, має останнє місце роботи з 05.01.2001 по 03.01.2003 у приватного підприємця “СПД ФО Іванівська Є.В. ід.код №2765602342”, в інший час – непрацююча особа.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 розгляд справи було відкладено на 24.04.2007 та витребувано додаткові докази, необхідні для розгляду справи, а саме: позивача зобов'язано надати копію податкової накладної на товар, відвантажений за накладною № 725 від 23.09.2005; ЗАТ “Дніпровський універмаг” було зобов'язано надати дані аналітичного і синтетичного обліку з балансового рахунку “товари” з розшифровкою по видах товарів за період вересень-жовтень 2005 року, дані реєстратора розрахункових операцій за період вересень-жовтень 2005 року, книгу обліку придбання товарів (робіт, послуг) за період вересень-жовтень 2005 року (згідно наказу Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 №244 реєстр отриманих та виданих податкових накладних), книгу реєстрації довіреностей на отримання матеріальних цінностей за вересень 2005 року.

В судове засідання 24.04.2007 позивачем було надано податкову накладну від 23.09.2005 №947/7 на загальну суму 7024,98 грн., в т.ч. податок на додану вартість 1170,83 грн. та реєстр виданих податкових накладних за вересень 2005 року.

Відповідач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що

- Соколовський О.В. в одній особі здійснює від імені юридичної особи розрахункові операції та облік;

- дані аналітичного і синтетичного обліку з балансового рахунку “товари” з розшифровкою по видам товарів, не обліковано, книга обліку не заведена;

- дані розрахункових операції за підписом керівника не обліковано;

- книга обліку придбання товарів (робіт, послуг) не заведена;

- книга реєстрації довіреностей не заведена, довіреностей на отримання матеріальних цінностей не видано.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2007 на підставі пункту 2 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі було зупинено у зв'язку з надсиланням матеріалів справи до слідчих органів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2007 після отримання судом матеріалів перевірки від прокуратури Дніпровського району м.Києва розгляд справи було поновлено, справу призначено до розгляду на 29.01.2008.

25.01.2008 Київським апеляційним господарським судом отримано телеграму від позивача, відповідно до змісту якої він просить розглядати справу за відсутності представника позивача (скаржника).

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, судова колегія встановила наступне.

15.09.2004 між позивачем (продавець) та ЗАТ „Дніпровський універмаг” в особі Голови правління Касьянової В.І. (покупець) укладено договір №199 (надалі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець – прийняті у власність трикотажні вироби (товар) та оплатити їх на умовах даного договору.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що розрахунок за кожну партію товару проводиться в наступному порядку: 50% вартості товару протягом 3-х банківських днів після поставки товару, наступні 50% протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару. Датою поставки вважається дата підписання товарно-транспортних документів при передачі товару покупцю в пункті поставки (п.5.1. Договору).

Пунктом 9.3. Договору передбачено. що при затримці оплати товару більше тридцяти календарних днів покупець повертає нереалізований товар.

На виконання Договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 7024,98 грн., що підтверджується накладною №725 від 23.09.2005 на суму 7024,98 грн., товарно-транспортною накладною №1101 від 23.09.2005 та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серія ЯЛЕ №925160 від 23.09.2005.

Позивачем було виписано податкову накладну від 23.09.2005 №947/7 на суму 7 024,98 грн., в тому числі ПДВ – 1 170,83 грн., яку внесено до реєстру виданих податкових накладних за вересень 2005 року.

29.12.2005 за накладною №58 відповідач повернув позивачеві товар на суму 2 356,02 грн.

28.02.2006 відповідач надіслав позивачу лист №22 за підписом Голови правління ЗАТ „Дніпровський універмаг” Касьянової В.І. з пропозицією погашення заборгованості в сумі 4668,96 грн. до травня 2006 року в наступні терміни: березень – 2300 грн., квітень – 2368,96 грн.

20.03.2006 між позивачем та ЗАТ „Дніпровський універмаг” в особі Голови правління Касьянової В.І. укладено угоду про погашення заборгованості (далі – Угода). Предметом Угоди є встановлення порядку і строків погашення заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки №199 від 15.09.2004 та згідно якої відповідач визнав заборгованість в сумі 4668,96 грн. та зобов'язався сплатити її в повному обсязі до 01.05.2006 згідно графіка: до 01.04.2006 в сумі 2300 грн., до 01.05.2006 – 2368,96 грн.

Пунктом 6 Угоди встановлено, що у разі порушення строків погашення боргу, вказаних в п.2 даної Угоди, боржник сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з суми простроченого платежу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сума заборгованості в розмірі 4668,96 грн. підтверджується поданими доказами та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних відповідно до п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 11,90 грн. та пені на підставі п. 6 Угоди про погашення боргу в сумі 75,34 грн., розрахований позивачем за один місяць прострочення за період з 02.05.2006 по 02.06.2006, відповідає обставинам справи та законодавству, а тому позовні  вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача про те, що ЗАТ „Дніпровський універмаг” не є відповідачем по справі, а відповідачем є Касьянова В.І. як фізична особа не приймається колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону

Касьянову В.І. обрано Головою правління ЗАТ „Дніпровський універмаг” загальними зборами акціонерів ЗАТ „Дніпровський універмаг” згідно протоколу від 31.01.2001.

Даних щодо визнання недійсними загальних зборів ЗАТ „Дніпровський універмаг”, проведених 31.01.2001, суду не надано.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про господарські  товариства" Голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства.

26.07.2007 постановою о/у ВДСБЕЗ Дніпровського РУ ГУМВС України в м.Києві в порушенні кримінальної справи за ст. 190 КК України відносно Касьянової В.І. відмовлено.

Постановою В.о. прокурора Дніпровського району м.Києва від 17.09.2007 скасовано постанову від 26.07.2007 про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.190 Кримінального кодексу України, матеріали перевірки направлено до Дніпровського РУГУ МВС у м.Києві для проведення додаткової перевірки.

Постановою о/у ВДСБЕЗ Дніпровського РУ ГУМВС України в м.Києві від 26.10.2007 після проведення додаткової перевірки відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст.190 КК України відносно Касьянової В.І.

Перевіркою встановлено, що з 07.08.2001 по 12.05.2006 Касьянова В.І. працювала Головою правління ЗАТ „Дніпровський універмаг”, на цю посаду обрана загальними зборами; з 07.08.2001 після призначення Касьянової В.І. на посаду Голови правління вона була зареєстрована на цій посаді в усіх державних органах та діяла від імені юридичної особи, укладала та підписувала офіційні документи як посадова особа. Відповідно до отриманої звітності по ДПІ у Дніпровському районі в період 2004 - 2005 років головний бухгалтер Майська Т.В. офіційно працювала в ЗАТ „Дніпровський універмаг”, отримувала заробітну плату та платила відповідні податки.

Крім того, в матеріалах справи міститься наказ по ЗАТ „Дніпровський універмаг” від 12.05.2006 „Про проведення інвентаризація наявного майна”, в якому Касьянова В.І. відповідачем зазначена як колишній керівник.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що договір № 199 від 15.09.2004 укладався позивачем з юридичною особою ВАТ „Дніпровський універмаг”, підписаний з боку ЗАТ „Дніпровський універмаг” легітимною посадовою особу – Головою правління Касяновою В.І., нелегітимність призначення її на посаду Голови правління ЗАТ “Дніпровський універмаг” не підтверджена належними доказами. Товар поставлявся позивачем юридичній особі  ЗАТ "Дніпровський універмаг" згідно договору № 199 від 15.09.2004.

Посилання відповідача на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 11.07.2006 як на підставу своїх заперечень колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідно до статті 208 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення викладаються у двох формах: 1) ухвали; 2) рішення. Судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду (частина 3).

Стаття 213 Цивільного процесуального кодексу України (частина 3) обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом стаття 215 Цивільного процесуального кодексу України в мотивувальній частині рішення суду зазначаються встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини; мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти.

Рішенням від 21.06.2005 Дніпровського районного суду м.Києва у справі №2-2266/1-2005р. за позовом Зубенок Н.О. до ЗАТ “Дніпровський універмаг”, Касьянової В.І. і Соколовського О.В., третя особа ЗАТ “Агенція Індекс” про визнання позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ “Дніпровський універмаг” від 29.04.2005 за адресою м.Київ, вул. Січневого повстання, 16 оф.6 такими, що відбулися та зобов'язання виконати рішення позачергових зборів позовні вимоги задоволено, зобов'язано Касьянову В.І. виконати рішення, які зазначені в протоколі позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ “Дніпровський універмаг”, що відбулися 29.04.2005 – передати новообраному Голові правління Соколовському О.В. круглу печатку товариства, штампи, установчі та інші документи товариства. а також не перешкоджати новообраному голові правління здійснювати діяльність від імені ЗАТ “Дніпровський універмаг” в межах своїх повноважень.

Ухвалою Верховного Суду України від 28.04.2006 оскаржувані судові рішення у даній справі (рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 21.06.2005, залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 20.09.2005) залишені без змін.

В рішенні Дніпровського районного суду м.Києва у справі №2-2266/1-2005р. від 21.06.2005 зазначено, що відповідач Касьянова В.І. як колишня Голова правління, повинна виконувати усі рішення зборів, в тому числі і щодо передання повноважень і звільнення її з посади голови.

11.07.2006 Дніпровським районним судом м.Києва за заявою арбітражного керуючого Левіна В.О. про зміну чи встановлення порядку виконання рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 21.06.2005 було прийнято ухвалу, в якій ухвалено вважати Касьянову Валентину Іванівну недобросовісним набувачем, яка несе відповідальність по діям юридичної особи ЗАТ „Дніпровський універмаг” з 23.02.2001 по 12.05.2006 від свого імені.

В ухвалі Дніпровського районного суду м.Києва від 11.07.2006 зазначені обставини, які не були встановлені в рішенні Дніпровського районного суду м.Києва у справі №2-2266/1-2005р. від 21.06.2005 щодо Касьянової В.І.

Крім того, преюдиційне значення для господарського суду згідно частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України мають саме юридичні факти, встановлені в рішенні суду з цивільної справи, а не їх юридична оцінка іншим судом при вирішенні цивільної справи.

Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідачем надано незасвідчену ксерокопію з фотокопії трудової книжки Касьянової В.І., яка не приймається колегією суддів до уваги як належний та допустимий доказ у справі з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.93 N 301 "Про трудові книжки працівників" затверджено зразки бланків трудової книжки і вкладиша до неї (п.1), відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п.4).

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 (із змінами і доповненнями) затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі – Інструкція)

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (пункт 2.2.).

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3.).

Згідно пункту 2.4. Інструкції всі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження)

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Пунктом 2.6 Інструкції встановлено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Згідно пункту 2.10. Інструкції у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)" і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься (пункт 2.14.).

Згідно пункту 2.25 Інструкції записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дата і номер (пункт 2.26.).

В наданій відповідачем ксерокопії трудової книжки Касьяновой В.І. після порядкового № 21 (запис про прийняття на роботу) внесено запис „Уволена по” без посилання на норму закону та наказ, нижче в графі „№ запису” проставлено цифру „27” та внесено: „запись №34 вважати помилковою...”  

Таким чином, всі записи після порядкового номеру запису „21” здійснені не у відповідності з Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2006 у справі №9/305 підлягає скасуванню, позов підлягає до задоволення. Апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта” в особі Госпрозрахункової виробничої фірми „Рута” філії „Придніпровські магістральні нафтопроводи” задовольнити.

Рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2006 у справі №9/305 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Дніпровський універмаг” (02206, м.Київ, вул.Малишка,39, рахунок № 26008301330507 в Дніпровському ПІБ, м.Київ, МФО 322142, код ЄДРПОУ 01564963) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта” в особі Госпрозрахункової виробничої фірми „РУТА” філії „Придніпровські магістральні нафтопроводи” (39614, м.Кременчук, вул. Артема,3, рахунок № 2600901643717 в ВАТ „Укрексімбанк” м.Полтава, МФО 331649, код ЄДРПОУ 26113244), а у випадку відсутності коштів – з будь якого іншого рахунку, виявленого державним  виконавцем під час виконання судового рішення, 4668,96 грн. основного боргу, 11,90 грн. – 3% річних, 75,34 грн. пені, 102 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 51 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ відповідно до норм законодавства.

Матеріали справи №9/305 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в місячний термін до Вищого господарського суду України.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Михальська  Ю.Б.