Постанова

від 26.09.2006 по справі 3/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "26" вересня 2006 р.                                                                                Справа №  3/202

Господарський  суд  Рівненської області у складі головуючого судді ШАНДАЛЮКА М.П. при секретарі судового засідання Садовській Л.О., розглянувши справу

за позовом :         Державна податкова інспекція у Костопільському районі

до відповідача :  Костопільський районний військовий комісаріат

про               стягнення в сумі 183 грн. 48 коп.

Представники сторін:

від позивача :        Красовський А.С. –представник по довіреності

від відповідача  :  Савчук О.В., Снітко О.В. - представники по довіреності

Статті 27,49,51 КАС України сторонам роз'яснені.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідачем 183,48 грн. штрафних санкцій за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів протягом граничних строків, згідно наданих доказів.

Відповідач письмове заперечення на позов суду не надав. В судовому засіданні представник відповідача, посилаючись на Закон “Про Збройні Сили України” вважає, що військовий комісаріат, як установа Збройних Сил України, звільнений від сплати усіх видів податків, а отже, нарахування штрафних санкцій за несплату транспортного податку є необгрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Костопільський районний військовий комісаріат включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є установою Збройних сил України, має статус юридичної особи і зареєстрований як суб'єкт господарської  діяльності у Збройних силах України, що стверджується довідкою № 799 про включення до ЄДРПОУ від 30.12.1998 р. та свідоцтвом про реєстрацію як суб'єкта господарської діяльності у ЗС України, виданим головним фінансово-економічним управлінням МО України 10.05.2002 р. реєстраційний номер 527.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 11.12.1991 р. № 1963-XІІ (далі-Закон № 1963) платниками цього податку є підприємства, організації, установи, які є юридичними особами та мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, визначені в статті 2 цього Закону як об'єкт оподаткування.

Відповідно до ст.39 Закону України “Про власність” від 02.07.1991 р. № 697-XІІ (далі –Закон № 697) майно, що є державною власністю та закріплене за державною установою, належить їй на праві оперативного управління. На праві оперативного управління, як передбачено ч.2 ст.14 Закону України “Про Збройні Сили в Україні”, належить військовим частинам і майно, яке закріплене за ними.

Із аналізу зазначених правових норм випливає, що застосоване в ст.1 Закону № 1963 поняття “власні транспортні засоби” наряду з правом власності на транспортні засоби, означає також їх  перебування у платника податку на праві повного господарського відання та праві оперативного управління.

Не може бути визнане підставою положення ч.2 ст.14 Закону “Про Збройні Сили України” щодо звільнення майна, закріпленого за військовими частинами, установами та організаціями Збройних Сил України, від сплати усіх видів податків.

Відповідно до частини 1,3 ст.1 Закону України “Про систему оподаткування” в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України, Верховною Радою АР Крим, сільськими, селищними і міськими радами відповідно до цього Закону, інших Законів про оподаткування.

Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися іншими Законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідач самостійно задекларував суму податку з власників транспортних засобів в поданому до податкового органу розрахунку на суму 367,52 грн., однак добровільно у визначений законом строк не сплатив.

На підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон № 2181) Костопільською МДПІ (правонаступником якої є ДПІ у Костопільському районі) прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005771530/0 від 30.04.2004 р. про застосування до Костопільського райвійськкомату штрафу в розмірі 50% узгодженої суми  податкового зобов'язання з транспортного податку, що становить 183,76 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення вручено представнику відповідача Паньова Л.В. 24.05.2004 р. під розписку.

На сплату узгодженої суми штрафної санкції податковим органом вручені відповідачу перша податкова вимога № 1/233 від 07.06.04 р. та друга податкова вимога № 2/257 від 08.07.04 р. на суму 183,48 грн. податкового боргу.

Однак, сума податкового боргу добровільно не сплачена.

Зазначені рішення  та податкові вимоги, що прийняті податковим органом, є актами ненормативного характеру, однак відповідачем не оскаржені і в установленому порядку не скасовані, а отже, визначена в них сума штрафної санкції підлягає погашенню відповідно до норм Закону № 2181.

Пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено, що фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби в Україні, сплачуються платником податків добровільно або стягуються в судовому порядку.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Позов обгрунтований і підлягає задоволенню на суму 183,48 грн.

Відповідно до статті 87,94 та пп.3 п.3 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України на відповідача відноситься судовий збір в розмірі одного відсотка від суми задоволеного позову, що становить 1,83 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Костопільського районного військового комісаріату (Рівненська область, м.Костопіль, вул Коперника,24, код ЄДРПОУ 09539232, рахунки 37112022000320, 35213013000320 в УДК в Рівненській області, МФО 833017, 25557301590566 в Костопільській філії Промінвестбанку, МФО 333153) до місцевого бюджету штрафну санкцію в сумі 183 грн. 48 коп.

Стягнути з Костопільського районного військового комісаріату (Рівненська область, м.Костопіль, вул Коперника,24, код ЄДРПОУ 09539232, рахунки 37112022000320, 35213013000320 в УДК в Рівненській області, МФО 833017, 25557301590566 в Костопільській філії Промінвестбанку, МФО 333153) до державного бюджету судовий збір в сумі 1 грн. 83 коп.

Видати виконавчі листи після набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив дану постанову, в порядку і строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

     Суддя                                                           Шандалюк М.П.

Постанова підписана  "28" вересня 2006 р.