Рішення

від 21.03.2011 по справі 22/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/22

21.03.11

За позовом   Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави

в особі           Київської міської ради

до                  1. Комунального підприємства «Плесо»

                     2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про               визнання недійсним договору та зобовязання вчинити дії

                                                                                                                               суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:         не з’явились;

від відповідача 1:  Малюга В.М. (довіреність від 10.01.2011р.);

від відповідача 2: ОСОБА_3 (довіреність від 18.03.2011р.);

21.03.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Київський природоохоронний прокурор звернувся до суду з позовом у якому просив:

- визнати недійсним договір № 18 про надання послуг щодо тимчасового безпечного швартування (стоянки) плавзасобу за адресою: АДРЕСА_2 (фактично договір оренди земельної ділянки), укладений 30 березня 2010р. між Комунальним підприємством «Плесо»(надалі КП «Плесо», відповідач 1) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1, відповідач 2);

- зобов’язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути земельні ділянки площею 876 кв. м. за адресою Оболонський район м. Києва (в прибережно-захисній смузі затоки АДРЕСА_2) Київській міській раді, привівши її у попередній стан, придатний для використання, звільнивши від будівель та споруд.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірний договір укладений з порушенням вимог законодавства України про оренду землі, оскільки фактично передбачає оренду земельної ділянки площею 876 кв. м., що свідчить про самовільну передачу відповідачем 1 у тимчасове користування відповідачу 2 зазначеної земельної ділянки.

Відповідачами позову не визнано, від відповідача 1 судом отримані письмові заперечення проти позову, у яких зазначено що в жодному пункті договору перед КП «Плесо»не виникає зобов’язань передачі у користування земельних ділянок.

Як про те стверджує відповідач 1, КП «Плесо»являється спеціалізованою водогосподарською організацією і є платником земельного податку за площі землі, що знаходяться на балансі підприємства. Друга сторона договору № 18 компенсує КП «Плесо»частину від усього сплаченого підприємством земельного податку до місцевого бюджету. Тобто, інтереси держави у вигляді недоотриманих платежів і надходжень до бюджету, не порушуються. Договір № 18 від 30.03.2010р. ніяким чином не порушує права та інтереси Київської міської ради, а навпаки, договір спрямований на виконання рішень міськради, розпоряджень його виконавчого органу. Укладання таких Договорів знаходиться в межах делегованих повноважень, якими місцеві органи влади наділили (делегували) Комунальне підприємство «Плесо»щодо питань благоустрою земель водного фонду та прибережних захисних смуг для виконання його статутних завдань. Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 111 від 04.02.2009 «Про передачу на баланс та закріплення за КП «Плесо»водних об'єктів та оформлення земель водного фонду м. Києва»вирішено вжити заходів щодо закріплення за комунальним підприємством «Плесо»на праві господарського відання внутрішніх водних об'єктів, гідротехнічних споруд та оформлення земель водного фонду м. Києва.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2010р. між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 18 про надання послуг щодо тимчасового безпечного швартування (стоячого) плавзасобу.

За умовами цього договору виконавець (КП «Плесо»), як спеціалізована водогосподарська організація, надає спеціалізовані послуги на платній основі власнику Плавзасобу, який належить замовнику; місце швартування розташоване за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, затока Наталка згідно карти-схеми (додаток № 1), площа визначеної території –300 м. кв., площа прилеглої території 150 м. кв., загальна площа території 450 м. кв.; територія закріплена за виконавцем на праві господарського відання та знаходиться на його балансі згідно Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.02.2009р. № 111 «Про передачу на баланс та закріплення за КП «Плесо»водних об’єктів та оформлення земель водного фонду м. Києва»(п. 1.1 договору).

Рішенням Київської міської ради № 38/1093 від 22.01.2009р. «Про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг у м. Києві»встановлено, що функції водогосподарської спеціалізованої організації по утриманню водних об'єктів з прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів та гідротехнічними спорудами здійснює комунальне підприємство «Плесо», яке підпорядковується виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Пунктом 6 вказаного рішення передбачено, що якщо розміщення плавзасобів на водних об'єктах та тимчасових споруд в прибережних захисних смугах не суперечить законодавству, то комунальне підприємство «Плесо»має право до затвердження зазначених вище схем укладати угоди на їх розміщення терміном до одного року.

Тобто, згаданий пункт рішення передбачає можливість укладення КП «Плесо»угод про розміщення тимчасових споруд, якщо це не суперечить законодавству.

При укладенні оспорюваного договору сторонами погоджено, що договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 30 березня 2012 року, а в частині оплати до повного погашення замовником заборгованості за отримані послуги, збитків та інших витрат, які поніс виконавець (п. 2.1 договору).

Стаття 116 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 111 від 04.02.2009 «Про передачу на баланс та закріплення за КП «Плесо»водних об‘єктів та оформлення земель водного фонду м. Києва»вирішено вжити заходів щодо закріплення за комунальним підприємством «Плесо»на праві господарського відання внутрішніх водних об‘єктів, гідротехнічних споруд та оформлення земель водного фонду м. Києва.

Відповідно до п. 4. розпорядження підприємствам, установам та організаціям виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передати, а КП «Плесо»взяти на баланс внутрішні водні об'єкти та гідротехнічні споруди згідно з додатком.

Як вбачається з додатку до розпорядження № 111 від 04.02.2009р. до переліку внутрішніх водних об‘єктів та гідротехнічних споруд, що передаються на баланс КП «Плесо»входить затока р. Дніпро «Наталка»у Оболонському районі міста Києва.

Отже, згідно вказаного розпорядження Комунальному підприємству «Плесо»не передавались в користування земельні ділянки на яких розташовані об‘єкти, які за цим розпорядженням КП «Плесо»отримано на баланс.

Докази того, що КП «Плесо»в установленому законодавством порядку отримало документи, що посвідчують право користування земельними ділянками на яких розміщенні ці об‘єкти у КП «Плесо»відсутні.

Доказів того, що відповідач 2 має документи, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою площею 876 кв. м. в тому числі на умовах оренди згідно вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України не подано.

Згідно ст. 202, ст. 203, 205, 207  ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків; зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин може вчинятися  усно або в письмовій формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 235 Цивільного кодексу України визначає, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Представленими до матеріалів справи актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, що складені уповноваженим органом –Головним управлінням земельних ресурсів за № 1121/05, № 1122/05, № 1123/05, № 1124 від 30.09.2010р. підтверджено фактичне використання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 земельних ділянок загальною площею 876 кв. м. (600 кв.м. + 108 кв.м. + 108 кв. м. + 60 кв.м.) під розміщення ТС (МАФ) літнього майданчика та для розміщення стоянкового плавзасобу (плавресторан).

З наведеного вбачається, що фактично при укладеному між сторонами договорі про надання про надання послуг щодо тимчасового безпечного швартування (стоячого) плавзасобу між сторонами виникли відносини по оренді земельної ділянки, що знаходиться в Оболонському районі м. Києва, зона відпочинку «Наталка», та використовується відповідачем 2 загальною площею 876 кв. м..

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті; право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи; орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.ст. 92, 93 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Згідно ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З наведених норм права вбачається, що розпоряджатись земельними ділянками, в тому числі надавати їх в оренду, користування мають права власники цих земельних ділянок, користувачі земельних ділянок можуть володіти та використовувати надані їм земельні ділянки з дня одержання відповідного правовстановлюючого документа, але не можуть без дозволу власника передавати ці земельні ділянки іншим особам.   

Як встановлено судом, документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою в Оболонському районі м. Києва, затока р. Дніпро зона відпочинку «Наталка», загальною площею 876 кв. м. у відповідачів відсутні; зазначена земельна ділянка знаходиться у комунальній власності м. Києва.                                                  

Київською міською державною адміністрацією було надано дозвіл на оформлення відповідачем 1 земельних ділянок на яких розташовані внутрішні водні об‘єкти та гідротехнічні споруди у користування. Таким чином, відповідач 1 не мав права до отримання відповідного правовстановлюючого документа використовувати земельну ділянку та без згоди позивача укладати спірний договір, що фактично передбачало передання частини цієї земельної ділянки відповідачу 2 у платне користування.

За вказаних обставин суд вважає, що спірний договір суперечить вищевказаним нормам чинного законодавства України, тому позовні вимоги Київської природоохоронної прокуратури про визнання договору № 18 від 30.03.2010р. недійсним підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов‘язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Пункт 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проведеної Головним управлінням земельних ресурсів, встановлено, що за адресою Оболонський район м. Києва, затока р. Дніпро зона відпочинку «Наталка»фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 використовуються земельні ділянки загальною площею 876 кв. м. (600 кв.м. + 108 кв.м. + 108 кв. м. + 60 кв.м.) під розміщення ТС (МАФ) літнього майданчика та для розміщення стоянкового плавзасобу (плавресторан).

Враховуючи те, що власником земельної ділянки за адресою Оболонський район м. Києва, урочище «Наталка»р. Дніпро є територіальна громада міста Києва, від імені якої діє Київська міська рада, та матеріалами справи підтверджується знаходження на цій земельній ділянці тимчасової споруди, плавзасобу, що належить відповідачу 2, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог прокуратури про зобов‘язання відповідача 2 повернути земельні ділянки площею 876 кв. м. саме Київській міській раді привівши її у попередній стан, звільнивши від будівель та  споруд.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Київської природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Згідно положень ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача в силу положень ч. 5 ст. 49 ГПК України.

З відповідачів підлягають стягненню судові витрати у сумі  321 грн. (85  грн. –державне мито; 236 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити.

          2. Визнати недійсним договір № 18 про надання послуг щодо тимчасового безпечного швартування (стоянки) плавзасобу за адресою: місто Київ, вул. Прирічна, затока Наталка (фактично договір оренди земельної ділянки), укладений 30 березня 2010р. між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»(ідент. код 23505151) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1).

          3. Зобов’язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) повернути земельні ділянки площею 876 кв. м. за адресою Оболонський район м. Києва (в прибережно-захисній смузі затоки АДРЕСА_2) Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36), привівши її у попередній стан, придатний для використання, звільнивши від будівель та споруд.

          4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету України (рахунок 31110095700011 банк ГУ ДКУ у м. Києві, одержувач УДК у Шевченківському районі міста Києва, код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095)  42, 50  грн. (сорок дві гривні 50 копійок) державного мита.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету України (рахунок 31218264700001, код 22050003, одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 24262621, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019) 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»(04071, м. Київ, вул. Дегтярівська 7, ідент. код 23505151) в доход державного бюджету України (рахунок 31110095700011 банк ГУ ДКУ у м. Києві, одержувач УДК у Шевченківському районі міста Києва, код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095)  42, 50  грн. (сорок дві гривні 50 копійок) державного мита.

          7. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»(04071, м. Київ, вул. Дегтярівська 7, ідент. код 23505151) в доход державного бюджету України (рахунок 31218264700001, код 22050003, одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 24262621, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019) 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    Р.І.Самсін

                                                                   дата підписання рішення  23.03.2011