Ухвала

від 28.03.2011 по справі 32/313-10(2/405-08(8/51-07(31/43))

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

28 березня 2011 р.                                                                                   

№ 32/313-10(2/405-08(8/51-07(31/43))  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги релігійної громади “Християнська церква “Нова Віфанія”, м. Дніпропетровськ (далі –релігійна громада)

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010 та

постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2011

зі справи  № 32/313-10(2/405-08(8/51-07(31/43)

за позовом релігійної громади

до: Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ;

спеціалізованого державного підприємства “Укрспец’юст”, м. Київ;

Ленінського районного управління юстиції Міністерства юстиції України міста Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ;

відкритого акціонерного товариства “Дніпровськпромбуд”,                                    м. Дніпропетровськ;

Дніпропетровського міського управління юстиції Міністерства юстиції України, м. Дніпропетровськ;

державної податкової інспекції у Ленінському районі, м. Дніпропетровськ;

головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 122 798, 16 грн.,

за участю –прокурора Ленінського району міста Дніпропетровська,                     м. Дніпропетровськ,

ВСТАНОВИВ:

Релігійна громада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 09.03.2011 б/н, в якій просить змінити постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 зі справи, задовольнивши при цьому уточнені позовні вимоги в сумі                         1 499 100 грн. (з яких 1 497 400 грн. - майнові збитки та 1 700 грн. –відшкодування моральної шкоди).

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу  України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.

Згідно зі статтею 45 і частиною першою статті 46 ГПК України заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом (крім випадків, встановлених законодавством) у порядку  і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито” (далі –Декрет).

Відповідно до підпункту “а” пункту 2 статті 3 Декрету ставку державного мита із позовних заяв майнового характеру встановлено в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету розмір ставки державного  мита, зокрема, із касаційних скарг на рішення і постанови становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для  розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового  характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Скаржником до касаційної скарги додано квитанцію від 09.03.2011

№ 28946.176.3 про сплату державного мита в сумі 2 000 грн. Між тим, виходячи з оспорюваної релігійною громадою в касаційній скарзі суми              1 499 100 грн., а також враховуючи те, що позовні вимоги з даної справи  мають як майновий (відшкодування майнових збитків в сумі 1 497 400 грн.) так і немайновий (відшкодування моральної шкоди) характер, скаржником мало бути сплачено державне мито в сумі  7 542, 50 грн. (7 500, 00 грн. +             + 42, 50 грн.).

Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України є підставою для повернення цієї скарги.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 8 Декрету сплачене                      скаржником згідно з квитанцією від 09.03.2011 № 28946.176.3  державне мито в сумі 2 000 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 4 частини першої              і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 зі справи

№ 32/313-10(2/405-08(8/51-07(31/43)8 повернути релігійній громаді “Християнська церква “Нова Віфанія”.

2. Повернути релігійній громаді “Християнська церква “Нова Віфанія” державне мито в сумі 2 000 грн. Видачу довідки на повернення державного мита доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Суддя                                                                                           В. Селіваненко          

Суддя                                                                                            І. Бенедисюк

Суддя                                                                                            Б. Львов