Ухвала

від 29.03.2011 по справі 2а-11302/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-11302/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-11302/10/2670                            Головуючий у 1-й інстанції:   Кармазін О.А.  

Суддя-доповідач:  Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" березня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:суддів:       при секретарі:    за участю:Федорової Г.Г.,Данилової М.В., Дурицької О.М.,Петриченко Ю.П.,представника позивача –Ковальової О.В.,представника відповідача –Шкодича Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ»(далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.12.2009 року № 0010372310/0; від 18.03.2010 року № 0010372310/1; від 27.05.2010 року № 0010372310/2; від 29.07.2010 року № 0010372310/3 про визначення сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та розмірів нарахувань штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ», відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.  

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову  або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм  матеріального та  процесуального  права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (зі змінами і доповненнями), головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена документальна невиїзна перевірка ПАТ «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Інтертехно»за період з 01.01.2007 року по 30.07.2009 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 09.12.2009 року № 737/23-10/00158652, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ПАТ «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ»було занижено податок на додану вартість на загальну суму 208 283,00 грн., в тому числі: за липень 2008 року –64 590,00 грн., за серпень 2008 року –8 334,00 грн., за жовтень 2008 року –81 667,00 грн., за листопад 2008 року –20 834,00 грн., за грудень 2008 року –32 858,00 грн. (т. 1 а.с. 12-27).

15 лютого 2009 року службовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва  було складено акт № 5308/23-10/00158652 про відмову від отримання посадовими особами ПАТ «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ» акту документальної невиїзної перевірки (т. 1 а.с. 119).

На підставі акту перевірки від 09.12.2009 року № 737/23-10/00158652, ДПІ у Печерському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.12.2009 року № 0010372310/0 про визначення ПАТ «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ»податкового зобов'язання (з урахуванням  штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 312 424,50 грн. (т. 1 а.с. 28).

17 лютого 2010 року листом за № 7928/10/23-1010 ДПІ у Печерському районі м. Києва було направлено на адресу позивача доповнення до акту перевірки від 09.12.2009 року № 737/23-10/00158652, на яке ПАТ «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ»листом від 23.02.2010 року за № ЮС-18-178 на адресу відповідача були направлені зауваження (т. 1 а.с. 34-41)

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 23.12.2009 року № 0010372310/0, позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За результатом розгляду первинної скарги позивача, ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняла рішення від 26.02.2010 року № 9787/10/25-011, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.12.2009 року № 0010372310/0 - без змін (т. 1 а.с. 42-49). У зв'язку з цим, ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2010 року № 0010372310/1 про визначення ПАТ «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ»податкового зобов'язання (з урахуванням  штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 312 424,50 грн. (т. 1 а.с. 52).

За результатом розгляду повторної скарги позивача, ДПА у м. Києві прийняла рішення від 30.04.2010 року № 2324/10/25-114, яким повторна скарга позивача була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.12.2009 року № 0010372310/0 - без змін (т. 1 а.с. 54-59).У зв'язку з цим, ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.2010 року № 0010372310/2 про визначення ПАТ «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ»податкового зобов'язання (з урахуванням  штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 312 424,50 грн. (т. 1 а.с. 66).

За результатом розгляду послідуючої скарги позивача, ДПА України прийняла рішення від 14.07.2010 року № 6796/6/25-0112, яким скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.12.2009 року № 0010372310/0 та рішення ДПА у м. Києві від 30.04.2010 року № 2324/10/25-114 - без змін (т. 1 а.с. 68-71). У зв'язку з цим, ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.07.2010 року № 0010372310/3 про визначення ПАТ «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ»податкового зобов'язання (з урахуванням  штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 312 424,50 грн. (т. 2 а.с. 178).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Згідно п.п. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2008 року між ПАТ «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ»(Замовник) в особі голови правління Лося В.М. та ТОВ «Інтертехно»(Підрядник) в особі директора Свиридової К.В. було укладено договір № 1706/08 на проведення ремонтно-будівельних робіт.

За умовами вказаного договору Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання провести комплекс ремонтних. оздоблювальних робіт в обсязі, згідно додаткових угод в приміщенні адміністративної будівлі Замовника за адресою: м. Київ, вул. Артема, 77. Роботи проводяться з матеріалів Підрядника, а при необхідності робіт, що непередбачені договірною ціною матеріали надає Замовник. Початком виконання робіт є 18.06.2008 року, закінчення робіт - 18.12.2008 року.

Згідно п. 4.1 договору, перед початком робіт Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника передплату в розмірі 50 % від вартості робіт, що визначена додатковою угодою, авансовий платіж перераховується не пізніше п'яти банківських днів після підписання Додаткової угоди(т. 1 а.с. 72-74).

На виконання вказаного вище договору ПАТ «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ»отримало від ТОВ «Інтертехно»податкові накладні № 656 від 09.07.2008 року, № 670 від 11.07.2008 року, №692 від 22.07.2008 року, № 694 від 22.07.2008 року, № 703 від 25.07.2008 року, № 704 від 25.07.2008 року, № 890 від 15.08.2008 року, № 1006/1 від 03.10.2008 року, № 1237/2 від 23.10.2008 року, № 1241/1 від 24.10.2008 року, № 1309 від 10.11.2008 року, № 1342 від 18.11.2008 року, № 376/2 від 04.12.2008 року на загальну суму 208 283,00 грн., яка була віднесена ПАТ «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ»до складу податкового кредиту відповідних періодів (т. 1 а.с. 75-87).

Вказані податкові накладні були підписані директором ТОВ «Інтертехно»Свиридовою К.В. Проте, відповідно до наявних в матеріалах справи пояснень Свиридової К.В., наданих органам фінансової міліції Республіки Білорусь 29.07.2008 року, будь-яких документів, доручень, заяв та податкової звітностей, пов'язаних з господарською діяльністю ТОВ «Інтертехно»вона не підписувала. Єдиний підпис був проставлений нею на статуті цього підприємства, який 19.07.2007 року реєструвався в державних органах без її участі, коли вона знаходилась у Республіці Білорусь. Внесок до статутного капіталі не здійснювала, печаткою ТОВ «Інтертехно»не користувалася (т. 2 а.с. 104-105).

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі –Закон № 996-XIV), зазначено, що сфера дії Закону поширюється на юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 168/704 від05.06.1995 року (далі - Положення), встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1. Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, понесені витрати на послуги повинні оформлятись відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої послуги. Підставою віднесення податку на додану вартість до складу дозволеного податкового кредиту є їх безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження виконання зобов'язань за договором № 1706/08 на проведення ремонтно-будівельних робіт були надані засвідчені копії кошторисів та актів приймання виконаних підрядних робіт (т. 2 а.с. 6-68). Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що в зазначених документах відсутні дати підписання, кошториси не відомо ким і коли затверджені. Крім цього, всі копії завірені адвокатом Сидоренко І.О., оригіналів а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції позивачем для огляду надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Отже, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на кошториси та акти приймання виконаних підрядних робіт як на докази, оскільки ці документи не містять інформації, а тому не можуть вважатися належними доказами.

Інших документів, які б підтверджували реальне виконання ремонтних робіт та витрат на закупівлю матеріалів апелянтом суду надано не було.

Таким чином, ПАТ «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ»не підтверджено дійсне виконання ремонтно-будівельних робіт згідно договору № 1706/08 від 17.06.2008 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування не вбачається.  

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                    

Суддя:

                      Суддя:             Г.Г. Федорова

М.В. Данилова

О.М. Дурицька

Повний текст ухвали складено та підписано –04.04.11р.