ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/20016/11
№ К/9991/20016/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ»
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2010
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011
у справі № 2а-11302/10/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва
за позовом Публічного акціонерного товариства «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ» (ПАТ)
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ» просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 09.12.2009 № 737/23-10/00158652, про порушення норм підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за 2008 на загальну суму 208283,00 грн. за податковими накладними, виписаними на адресу позивача ТОВ «Інтертехно», на поставку ремонтно-оздоблювальних робіт приміщення по вул. Артема, 77 в м. Києві.
За наслідками перевірки та процедури апеляційного оскарження були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.12.2009 № 0010372310/0, від 18.03.2010 № 0010372310/1, від 27.05.2010 № 0010372310/2 та від 29.07.2010 № 0010372310/3 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 312424,00 грн.( у т.ч. 208283,00 грн. - основний платіж, 104141,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
У судовому процесі встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ «Інтертехно» (Підрядник) було укладено договір від 17.06.2008 № 1706/08 на проведення ремонтно-будівних робіт.
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання провести комплекс ремонтних оздоблюваних робіт в адміністративному приміщенні, розташованому за адресою: вул. Артема, 77, м. Київ.
На виконання господарських операцій з поставки ремонтно-оздоблювальних робіт ТОВ «Інтертехно» виписало на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 1249683,00 грн., включаючи ПДВ - 208283,00 грн., нараховане в ціні придбання послуг, яке позивач у подальшому включив до складу податкового кредиту за 2008 рік, а позич, в свою чергу, перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «Інтертехно» грошові кошти.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті).
Частинами 2 та 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської одиниці; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суди попередніх інстанцій дали правильну оцінку податковим накладним, виписаним від імені ТОВ «Інтертехно» на поставку робіт та не визнали їх належним доказом права позивача на податковий кредит з огляду на встановлений в судовому процесі факт, що ОСОБА_4, яка вказана в податкових накладних як особа, уповноважена здійснювати поставку від імені цього товариства, є громадянкою Білорусі і на дати видачі податкових накладних не перебувала на території України, що об'єктивно виключає можливість складання та підписування цією особою податкових накладних з поставки послуг. Оцінку доказів судами першої та апеляційної інстанцій зроблено з дотриманням правил ст. 86 КАС України. Зазначених дефект податкових накладних позбавляє їх юридичної сили належного доказу.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли юридично обґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР та, як наслідок, про правомірність прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень від 23.12.2009 № 0010372310/0, від 18.03.2010 № 0010372310/1, від 27.05.2010 № 0010372310/2 та від 29.07.2010 № 0010372310/3.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАНСГАЗ» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська. М.В. Сірош
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2013 |
Оприлюднено | 11.01.2014 |
Номер документу | 36557998 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Усенко Є.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні