Рішення

від 18.02.2008 по справі 37/494-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2008 р.                                                           

Справа № 37/494-06

вх.

№ 12750/4-37

Суддя

господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі

судового засідання Івахненко І.Г.

за участю

представників сторін:

позивача

-  Виноградов А.М. за довіреністю № 17/5

від 14.12.2007 року  відповідача -

ОСОБА_1.

розглянувши

справу за позовом Управління Державного Департаменту України з питань

виконання покарань в Луганській області, м. Луганськ 

до  суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1м. Харків    

про

стягнення 17266,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління

Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській

області (позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з

відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_1заборгованості по орендній платі по договору № 002252/09 від 11.07.2005

р. у розмірі 6144,27 грн. та заборгованості по відшкодуванню балансоутримувачу

витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг

за договором  № 17/1/05 від 11.07.2005 р.

у сумі 11122,15 грн.

Відповідач,

через канцелярію господарського суду 23.11.2006 р. за вх. № 24540, надав відзив

на позовну заяву, в якому просив суд в задоволенні позову відмовити.

Сторони до

початку судового засідання призначеного на 11.02.2008 року о 10:00 год. надали

узгоджене клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів

фіксації судового процесу, яке було прийнято судом та було задоволено.

Позивач, через

канцелярію господарського суду 29.01.2008 р. за вх. № 1090, надав письмові

пояснення, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Сторони, через

канцелярію господарського суду 21.11.2007 року за вх. № 25120, надали

клопотання про зупинення провадження у справі № 37/494-06 до вирішення

пов'язаної зі справою  № 37/494-06 справи

№ 46/481-06, в задоволенні якого господарським судом було відмовлено, у зв'язку

з тим, що по справі № 52/408-07 (н.р. № 46/481-06) було прийнято рішення та

воно набрало законної сили.

Представник

позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник

відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві

на позовну заяву.

Беручи до

уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України

обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за

статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за

наявними матеріалами.

У судовому

засіданні призначеному на 11.01.2008 року о 15:30 год. було оголошено перерву

до 18.02.2008 року о 12:30 год., у зв'язку з необхідністю підготовлення повного

тексту рішення по справі.

Суд, дослідивши

матеріали справи, встановив наступне.

11 липня 2005

року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській

області та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1було

укладено договір оренди державного майна № 002252/09, згідно з яким позивач

передав відповідачу в строкове платне користування вбудовані нежитлові

приміщення (кімнати № 101, 105), розміщені на першому поверсі 11-ти поверхової

адміністративної будівлі загальною площею 289,6 кв.м., що розташоване за

адресою: АДРЕСА_1, що знаходяться на балансі Управління державного департаменту

України з питань виконання покарань в Луганській області. Приміщення,

відповідно до пункту 2.1. Договору, було передане відповідачу для здійснення

торгівлі непродовольчими товарами (меблі) - 177,20 кв.м., розміщення складу -

112,40 кв.м.

Строк дії

договору оренди, згідно з п. 11.1. договору, було встановлено до 11 червня 2006

року. Актом прийому - передачі від 11.07.2005 року приміщення було передано

орендарю.

11 липня 2005

року між Управлінням державного департаменту України з питань виконання

покарань в Луганській області та Суб'єктом підприємницької діяльності -

фізичною особою ОСОБА_1на виконання пункту 5.10. договору оренди державного

майна № 002252/09 від 11 липня 2005 року було укладено договір № 17/01/05 про

відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого

майна та надання комунальних послуг орендарю. Строк дії даного договору, згідно

з п. 5.1. договору, було встановлено до 11 червня 2006 року.

Пунктом 5.4.

договору № 17/01/05 від 11 липня 2005 року було передбачено те, що у разі

відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору

після закінчення його чинності протягом одного місяця, він вважається

продовженим на  той самий термін і на тих

самих умовах.

Рішенням

господарського суду Харківської області у справі № 52/408-07 (н.р. № 46/481-06)

було встановлено те, що листами №2-22 від 22.05.2006 року, №1-11 від 11.06.2006

року, №6-07 від 17.06.2006 року відповідач звертався до орендаря та

балансоутримувача з заявами щодо внесення змін до договору про зменшення

орендованої ним площі з 289,60 кв.м. до 112,40 кв.м. з підстав незадовільного

стану крівлі. Листом № 10/3603 від 18.07.2006 р. балансоутримувач орендованого

приміщення - Управління державного департаменту України з питань виконання покарань

в Луганській області повідомило Регіональне відділенням Фонду державного майна

України по Луганській області та відповідача про небажання продовження строку

дії договору оренди, укладеного з відповідачем.

Постановою

Вищого господарського суду України від 17.10.2007 року по справі №46/481-06,

було встановлено правильність і відповідність матеріалам справи і вимогам

закону, висновку суду по справі № 46/481-06 про припинення дії договору оренди

державного майна № 002252/09 від 11 липня 2005 року, в зв'язку з закінченням

строку його укладення.

Також, судом

встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області у справі №

52/408-07 (н.р. № 46/481-06) в частині позовних вимог про стягнення з

відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 4530,46 грн., пені в розмірі

65,07 грн., та 3% річних в розмірі 10,25 грн. Регіонального відділення Фонду

державного майна України по Луганській області 

за договором оренди державного майна № 002252/09 від 11 липня 2005 року

було відмовлено у зв'язку з тим, що Регіональним відділенням Фонду державного

майна України по Луганській області була нарахована відповідачу заборгованість

за період після припинення дії договору оренди державного майна № 002252/09 від

11 липня 2005 року.

Враховуючи

вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що станом на 11 червня

2006 року договір оренди державного майна № 002252/09 від 11 липня 2005 року та

договір № 17/01/05 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання

орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 11

липня 2005 року припинили дію.

В задоволенні

позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості

по орендній платі по договору № 002252/09 від 11.07.2005 р. у розмірі 6144,27

грн. за період з червня 2006 року та по вересень 2006 року господарський суд

вважає відмовити у зв'язку з тим, що дана сума нарахована відповідачу за період

після припинення дії договору оренди № 002252/09 від 11.07.2005 р.

В задоволенні

позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості

по відшкодуванню балансоутримувачу витрат на утримання орендованого нерухомого

майна та надання комунальних послуг за договором  № 17/1/05 від 11.07.2005 р. у сумі 11122,15

грн. господарський суд вважає відмовити у зв'язку з тим, що позивачем у

позовній заяві докладно не зазначено за який період він просить стягнути з

відповідача вищевказану заборгованість.

Частиною 2 ст.

35 Господарського процесуального кодексу України передбачено те, що факти,

встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує

господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при

вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до

ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1

статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні

встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей

строк (термін).

Відповідно до

ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше

сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та

обов'язків.

Згідно зі ст.

628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти),

визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими

відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 631

Цивільного кодексу України передбачено те, що строком договору є час, протягом

якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно

до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть

встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли

до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від

відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 629

Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для

виконання сторонами.

На підставі

вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги

позивача є безпідставним, не обґрунтованими та такими, які не підтвердженні

документально, у зв'язку з чим вони не підлягають задоволенню.

За таких

обставин господарський суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити

повністю.

Відповідно до

статті 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачене позивачем

державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу у разі відмови в позові повністю покладаються на позивача.

На підставі

викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 626, 628, 629, 631 Цивільного кодексу

України, ст.ст. 1, 4, 12, 21, 33, 35, 43-49, 75, 82-85 Господарського

процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні

позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                           

Доленчук Д. О.