Рішення

від 19.03.2008 по справі 34/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  34/12

19.03.08

За позовомДержавного комплексу соціальної реабілітації дітей-інвалідів

доПриватного підприємства студія «Учфільм»

простягнення  28 337,98 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Хіренко Ю.В. (довіреність № 1 від 31.01.2008);

від відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державний комплекс соціальної реабілітації дітей-інвалідів (далі –Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства студія «Учфільм»(далі –Відповідач) про стягнення 20 000 грн. заборгованості з попередньої оплати, 4 360 грн. інфляційних втрат, 982,36 грн. 3% річних, 1 595,62 грн. пені, 1400 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неповерненням Відповідачем попередньої оплати у сумі 20 000 грн. отриманої ним від Позивача відповідно до договору про створення телепродукту № 49 від 02.02.2006 (далі –Договір), укладеного між Позивачем та Відповідачем.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання та про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу Відповідача: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 1/3, кв. 21 зазначену в позовній заяві, його реєстраційних документах та Довідці Головного управління статистики у м. Києві, виданої станом на 22.02.2008.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Розгляд справи відкладався.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:  

02.02.2006 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Відповідач (Виконавець) зобов'язується за завданням Позивача (Замовник) виготовити документальний фільм «Я теж хочу до вас»(робоча назва) формат DVcam, хронометраж –20 хвилин, за затвердженою Замовником тематикою, в порядку та на умовах визначених даним Договором.

Відповідно до пункту 2.3 Договору сума даного Договору становить 20 000 грн.

Згідно з пунктом 2.5 Договору оплата послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця у вигляді 100% передплати.

Відповідно до частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України платіжні зобов'язання Замовника виникають лише за умови наявності відповідного бюджетного призначення (пункт  2.7 Договору).

Виконавець зобов'язаний виконати роботи у термін не більш тридцяти календарних днів з моменту передплати (пункт 3.1.4 Договору).

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у вигляді штрафних санкцій в розмірі подвійної облікової ставки НБУ із дня одержання бюджетних коштів. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

На виконання пункту 2.5 Договору Позивач перерахував Відповідачу 20 000 грн. попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 10.03.2006.

25.04.2006 Позивач направив Відповідачу претензію № 149, у якій зазначив, що у зв'язку з порушенням Відповідачем пункту 3.1.4 Договору, Позивач вимагає від Відповідача виконати свої зобов'язання за Договором та сплатити неустойку у вигляді штрафу.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді, а вимоги Позивача без задоволення.

04.04.2007 Позивач направив Відповідачу претензію № 259, у якій зазначив, що у зв'язку з порушенням Відповідачем пункту 3.1.4 Договору, Позивач відмовляється від прийняття виконання і вимагає повернення сплаченої відповідно до Договору передплати.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді, а вимоги Позивача без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, Відповідач відповідно до пункту 3.1.4 Договору зобов'язаний був виготовити продукцію у строк до 10.04.2006.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 3 статті 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом (частина 1).

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання (частина 2).

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється (частина 3).

Як убачається з матеріалів справи, Відповідач свої зобов'язань за Договором щодо виготовлення та передачі Позивачу продукції не виконав, внаслідок чого зобов'язання за Договором втратили для Позивача інтерес.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 20 000 грн. попередньої оплати є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте Відповідач, всупереч вказаної норми, не виконав вимогу Позивача щодо повернення попередньої оплати в установлений строк.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції та 3% річних підлягає задоволенню за розрахунком Позивача в сумі 4 360  грн. інфляційних втрат та 982,36 грн. 3% річних.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, а саме за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Довідки Головного управління статистики у Миколаївській області № 19/11-3861, Позивач є державною організацією, а тому він належить до державного сектору економіки.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 1400 грн. штрафу. Розрахунок штрафу відповідає нормам законодавства та матеріалам справи.

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені також підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 1 595,62 грн. пені. Розрахунок пені відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пункту 4.1  Договору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 546, 549, 611, 612, 625,  ЦК України, статтями 193, 230, 231 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства студія «Учфільм»(01001, м. Київ, вул. Десятинна, 1/3, кв. 21 ідентифікаційний код 31356043, р/р 26009027235101 в Шевченківському відділенні Київської міської філії АКБ «УСБ», МФО 322012, а у випадку відсутності коштів із будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Державного комплексу соціальної реабілітації дітей-інвалідів (54055, Миколаївська область, Центральний район, м. Миколаїв, вул. Дзержинського, 55, ідентифікаційний код 22440082, р/р 35225001000032 в ГУДК України в Миколаївській області, МФО 826013) 20 000 (двадцять тисяч) грн. боргу, 4 360 (чотири тисячі триста шістдесят) грн. інфляційних втрат, 982 (дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 36 коп. 3% річних, 1 595 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 62 коп. пені, 1 400 (одну тисячу чотириста) грн. штрафу, а також 283 (двісті вісімдесят три) грн. 37 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 19.03.2007