Рішення

від 17.03.2008 по справі 38/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/11

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.03.08 р.                                                                               Справа № 38/11                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуші Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за первинним позовом: Комунального  підприємства „Горлівське трамвайно-тролейбусне управління” м. Горлівка Донецької області   

до відповідача: Товариства  з  обмеженою відповідальністю „Архан” м. Донецьк

про стягнення  4500грн.

за зустрічним позовом Товариства  з  обмеженою відповідальністю „Архан” м. Донецьк

до відповідача Комунального  підприємства „Горлівське трамвайно-тролейбусне управління” м. Горлівка Донецької області   

про визнання недійсним договору від 15.06.2006р. на розміщення рекламно-інформаційної продукції на рухомому складі між КП “Горлівське ТТУ” та ТОВ “Архан”, укладеного під впливом обману (шляхом замовчування Горлівським ТТУ обставин, які мають істотне значення) та стягнення понесених збитків у подвійному розмірі, у сумі 47578,66 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Шокуров Г.М. юрисконсульт за дов. № 990 від 16.07.2007р.

від відповідача: Чуленков Ю.М. представник за дов. № б\Н від 28.01.2008р.; Васьковський О.Є. директор

Суть спору:

Позивач, Комунальне  підприємство „Горлівське трамвайно-тролейбусне управління”  м. Горлівка Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства  з  обмеженою відповідальністю „Архан” м. Донецьк  про стягнення заборгованості у сумі 4 500грн.

        В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на  договір № б/н від 15.06.2006р. на розміщення рекламно-інформаційної продукції на рухомому составі.

Відповідач представив суду 29.01.2008р. відзив від 28.01.2008р.,  в якому повідомив наступне:

-        договір № б/н від 15.06.2006р. на розміщення рекламно-інформаційної продукції на рухомому составі був укладений сторонами та строк дії  якого скінчився 15.06.2007р.                  ( п.1.3 договору);

- заборгованості за послуги Горлівського трамвайно-тролейбусне управління за договором № б/н від 15.06.2006р. відповідач не має;

-          пункт 1.3 договору передбачає можливе продовження строку договору за додатковою згодою сторін;

- додаткову угоду щодо продовження дії вищевказаного договору сторони не укладали, та відповідно, з 16.06.2007р. припинено всі взаємовідносини за даним договором та у позивача відсутній обов'язок надавати послуги, а у відповідача відсутній обов'язок їх сплачувати;

- згідно п.2.2.2 договору у випадку несвоєчасної нейтралізації рекламних матеріалів відповідачем, позивач мав право на самостійне зняття рекламної продукції із відшкодуванням витрат за рахунок відповідача, але цим правом не скористувався. Претензії відносно нейтралізації рекламної продукції відповідачу не направлялися.

Оскільки, пропозицій про продовження строку дії договору від позивача відповідач не отримував, то останній вважає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором № б/н від 15.06.2006р. на розміщення рекламно-інформаційної продукції на рухомому составі безпідставними та просить суд відмовити у задоволені його позовних вимог.

Відзив  судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

05.02.2007р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 23.01.2008р. № 22-10/128, відповідно до якого, за ідентифікаційний кодом 33417872 у ЄДРПОУ значиться як юридична особа, Товариство  з  обмеженою відповідальністю „Архан” м. Донецьк,  яка знаходиться за адресою: 83121, м. Донецьк, пр. Київський ,5, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

До суду надійшли пояснення відповідача від 28.01.2008р., які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

15.02.2008р. до суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ “Архан” до КП “Горлівське ТТУ” від 13.02.2008р., яка ухвалою суду від 18.02.2008р. повернута позивачу на підставі п.4 ст. 63 ГПК України.

Позивач звернувся до суду із заявою від 18.02.2008р. про збільшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму у розмірі 6000,25 грн., вказуючи на те, що з 01.01.2008р. по 31.01.2008р. вартість використання  рухомого складу для розміщення рекламної інформації відповідача становила 1500,25 грн. згідно акту виконаних робіт, направленому на адресу відповідача, який він не підписав та рахунок № 17 від 29.01.2008р. не сплатив.

19.02.2008р. позивач надіслав суду заперечення на відзив, в яких, зокрема зазначив про таке.

Відповідач підтверджує факт укладання договору від 15.06.2006р. та стверджує, що строк дії його скінчився 15.06.2007р. з посиланням на п.1.3 договору, але в  цьому пункті договору вказаний строк використання рухомого складу, а не строк дії договору, що не є тотожним. Згідно п.5.1 договору строк дії договору від 15.06.2006р. є невизначеним. Зміни та розірвання договору допускаються за взаємною згодою сторін. Про розірвання укладеного договору на невизначений строк, відповідач не направляв у письмовому вигляду відповідну пропозицію. Отже, в п.1.3 договору передбачена можливість продовження строку використання рухомого складу за додатковою угодою сторін, але не продовження строку договору, укладеного на невизначений строк.

Після 15.06.2007р. сторони за усною домовленістю уклали угоду про використання рухомого складу для розміщення реклами шляхом залишення рекламної продукції на рухомому складі з боку позивача, прийняття рахунків на оплату послуг за встановленими в договорі від 15.06.2006р. вимогами та їх оплати з боку відповідача за червень, липень, серпень, вересень 2007р. При цьому остання оплата за вересень 2007р. здійснена 30.10.2007р. Ці обставини підтверджені наданими суду документами, які є у матеріалах справи.

В обґрунтування доводів щодо припинення правовідносин за договором, відповідач посилається на п.2.2.2 договору, за яким позивач мав право на самостійне видалення рекламної продукції, а вимоги відносно нейтралізації рекламних матеріалів в адресу відповідача не направляв. Але ці обставини, на думку позивача, лише підтверджують факт додаткової угоди сторін щодо продовження строку використання рухомого складу, оскільки саме у зв”язку із додатковою угодою щодо продовження строку використання рухомого складу, відповідач не здійснив нейтралізацію рекламного матеріалу на рухомому складу відповідача на протязі 5 днів із дня закінчення строку використання рухомого складу ( п.1.3 договору), а позивач не здійснив самостійне видалення рекламної продукції із відшкодуванням витрат за рахунок відповідача.

Відповідач у порушення своїх зобов”язань не залишав розпис у підтвердження отримання рахунків, хоча  отримував рахунки на оплату, акти виконаних робіт та здійснював їх оплату у період до 01.10.2007р. У спірний період з 01.10.2007р. до 31.12.2007р. відповідач у порушення п.3.3 договору взагалі не отримував рахунки на оплату та не сплачував вартість використання рухомого складу, хоча цією послугою користується до теперішнього часу.

Відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою від 22.02.2008, в якій  просить суд визнати недійсним договір від 15.06.2006р. на розміщення рекламно-інформаційної продукції на рухомому складі між КП “Горлівське ТТУ” та ТОВ “Архан”, укладений під впливом обману шляхом замовчування Горлівським ТТУ обставин, які мають суттєве значення та стягнути з КП “Горлівське ТТУ” на користь ТОВ “Архан понесені збитки у подвійному розмірі, а саме 47578,66 грн. та судові витрати віднести на відповідача за зустрічним позовом.

Ухвалою від 27.02.2008р. суд прийняв зустрічну позовну заяву до розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог відповідач (позивач за зустрічним позовом) посилається на те, що згідно п.2.1.1 договору від 15.06.2006р. відповідач ( позивач за первісним позовом) зобов”язувався надати рухомий склад у технічно справному та санітарно-чистому вигляду для розміщення інформаційно-рекламної продукції. Між тим, як стало відомо позивачу за зустрічним позовом, рухомий склад Горлівського ТТУ складається із трамвайних вагонів КТМ-5, які вже давно відпрацювали свій ресурс ( вагон 424 –1990 р.) є самим новим вагоном. Для розміщення реклами позивача за зустрічним позовом були надані вагони № 412,413,415 ( 1985р.випуску), № 405 ( 1983р.випуску) та № 402 (1981р.випуску), при тому,  що нормативний строк служби трамваїв КТМ-5 складає 15 років. Таким чином, на думку позивача за зустрічним позовом,  про вказані обставини Горлівське ТТУ при укладання договору із ТОВ “Архан” умовчало, що послужило підставою для укладення  правочину під впливом обману.

У період з 15.06.2006р. по теперішній час ТОВ “Архан” сплатило Горлівському ТТУ за використання рухомого складу 23789,33 грн., що є, на думку позивача за зустрічним позовом реальними збитками, які позивач здійснив або повинен був здійснити для відновлення свого порушеного права, тобто укладення договорів з іншими рекламодавцями та сплатити розміщення реклами на інших рекламоносіях. Посилаючись на ч.2 ст. 230 Цивільного кодексу України, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача збитки у подвійному розмірі – 47578,66 грн.

Відповідач за первісним позовом надіслав суду відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог від 03.03.2008р.., який судом розглянутий. прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Відповідач за первісним позовом надіслав суду клопотання від 03.03.2008р., в якому просив суд залучити до матеріалів справи відповідні документи, яке судом розглянуто, прийнято до уваги та задоволено.

Відповідач за первісним позовом звернувся до суду із клопотанням від 03.03.2008р., в якому просив суд витребувати у позивача за первісним позовом пояснення та матеріали. Клопотання було розглянуто судом у судовому засіданні 05.03.2008р. Враховуючи те, що позивачем за первісним позовом були представлені документи, що стосувалися технічного стану трамвайних вагонів, що були використані під розміщення реклами, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача за первісним позовом є таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідачем за зустрічним позовом було надано відзив, який судом отриманий 06.03.2008р., в якому, зокрема, відповідач за зустрічним позовом вимоги не визнає у повному обсязі, посилаючись на таке:

          - для розміщення реклами надані трамваї у технічно справному стані, як передбачено договором від 15.06.2006р. ( п.2.1.1), що підтверджено документами, які знаходяться у матеріалах справи;

          - факт експлуатації трамваїв понад 15 років не є свідченням їх технічної несправності, а надання для нанесення реклами на трамваях зі строком служби менш ніж 15 років не було умовою договору; рік випуску трамваїв також не був умовою договору;

          - в даному випадку важливим є факт експлуатації трамваїв в технічно справному стані більш ніж 20 днів  на місяць згідно п.2.1.3 договору;

          - вимога щодо стягнення збитків є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки ця вимога є похідною від основної вимоги щодо визнання договору недійсним.

Відповідач за зустрічним позовом надав суду листа від 05.03.2008р., яким просив залучити до матеріалів справи документи у підтвердження технічного стану рухомого складу, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Позивач за зустрічним позовом звернувся до суду із клопотанням від 06.03.2008р., в якому просив суд ознайомитися з матеріалами справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Позивач за зустрічним позовом звернувся до суду із клопотанням від 11.03.2008р., в якому просить суд зупинити провадження у справі до закінчення проведення прокуратурою м. Горлівки перевірки законності актів державного технагляду за заявою ТОВ “Архан”.

Клопотання судом розглянуто, залучено до матеріалів справи та відхилено з наступного.

Частиною другою ст. 79 ГПК України передбачено випадки, коли господарський суд має право, але не зобов”язаний зупиняти провадження у справі. До таких випадків віднесено:

1)          призначення господарським судом судової експертизи;

2)          надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3)           заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

          Установлений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, тобто будь-які інші обставини не можуть бути підставою зупинення провадження у справі.

          Позивач за зустрічним позовом надіслав суду заперечення на відзив відповідача від 07.03.2008р., які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

          У судовому засіданні 17.03.2008р.  відповідач за зустрічним позовом надав суду клопотанням, яким просив залучити до матеріалів справи копії технічних рішень про продовження строків експлуатації трамваїв №№ 402,405,412,413,415, яке  судом розглянуто, прийнято до уваги та задоволено.

Справа слуханням відкладалась у зв'язку з необхідністю представлення сторонами додаткових документів, необхідних для розгляду спору по суті.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд, -

                                                         ВСТАНОВИВ:

15.06.2006р. між Комунальним  підприємством „Горлівське трамвайно-тролейбусне управління”  м. Горлівка Донецької області (за договором – виконавець, далі – позивач ) та Товариством  з  обмеженою відповідальністю „Архан” м. Донецьк   ( за договором – замовник, далі – відповідач)  було укладено договір на розміщення рекламно-інформаційної продукції на рухомому складі (далі – договір), згідно до п.1.2 якого, виконавець надає замовнику рухомий склад у кількості 5 одиниць для розміщення на його зовнішньої поверхні інформаційно – рекламної  продукції про товари та послуги замовника (далі - реклама). Додатково виконавець виконує роботи по фарбуванню 5 одиниць рухомого складу.

Пунктом 1.3 договору передбачається, що строк використання рухомого складу для розміщення реклами встановлюється з 15.06.2006р. по 15.06.2007р. з можливим продовженням строку за додатковою угодою сторін.

В свою чергу, виконавець зобов'язаний надавати акт прийому -  передачі виконаних робіт не пізніше 10 числа наступного місяця (п.2.1.7 договору).

Пунктом 2.2.6 договору передбачений обов”язок замовника (відповідача) своєчасно у встановлені вказаним договором строки, здійснювати оплату за використання рухомого складу  в якості рекламоносія.

Порядок розрахунків передбачено розділом 3 договору, а саме:

вартість використання рухомого складу для розміщення інформаційно-рекламної продукції є договірною та визначається протоколом узгодження договірної ціни, який є невід”ємною частиною договору (п.3.1);  з моменту підписання договору замовник здійснює передоплату вартості використання рухомого складу, в розмірі місячної суми згідно протоколу про договірну ціну. Послідуючі  платежі в період строку використання рухомого складу для розміщення рекламно-інформаційної продукції здійснюються замовником до 10 числа кожного місяця (п.3.2 договору).

          Сторони у судовому засіданні підтвердили, що протокол узгодження договірної ціни не укладався, тому відсутній у матеріалах справи.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що замовник отримує рахунок на оплату у бухгалтерії виконавця під розпис. Загальна сума договору 18 003грн.( п.3.3 договору).

На виконання вимог договору  позивач надав відповідачу рахунки №102 від 13.07.2007р., №135 від 20.08.2007р., №154 від 20.08.2007р., № 160 від 14.09.2007р. на загальну суму 6 000грн.

Відповідач  здійснив оплату за вищезазначеними рахунками, що підтверджується банківськими виписками.

За періоди з 01.10.2007р. по 31.10.2007р., з 01.11.2007р. по 30.11.2007р., з 01.12.2007р. по 31.12.2007р. та з  01.01.2008 по 31.01.2008р. відповідач оплату не здійснив, тому позивач вважає, що заборгованість за  договором  на розміщення рекламно-інформаційної продукції на рухомому складі за чотири місяці складає 6000,25грн. з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

У порушення умов договору, а саме п.2.1.7 договору акти виконаних робіт та рахунки за вказаний період були направлені відповідачу у січні 2008р., що підтверджено поштовою квитанцією № 2567 від 30.01.2008р. До теперішнього часу вказані рахунки не сплачені, акти виконаних робіт не підписані.

Договором передбачений обов”язки виконавця (пункт 2.1.1), який зобов”язується надати замовнику рухомий склад у технічно-справному та санітарно-чистому стані для розміщення інформаційно-рекламної продукції на протязі 3-х днів від дня здійснення замовником передоплати, а також забезпечення роботи на лінії рухомого складу із розміщеною рекламою не менш 20 днів на місяць ( п.2.1.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи ( акти виконаних робіт)  трамвайні вагони №              № 402, 405, 412, 413, 415 (5 одиниць) у 2006 році були справними, що підтверджено актом державного технічного огляду трамвайних вагонів від 24.03.2006р., а у 2007р. всі справні, крім вагона № 412, що підтверджено актом державного технічного огляду трамвайних вагонів від 27.03.2007р.

Позивачем за первісним позовом були надані докази щодо експлуатації рухомого складу за спірний період не менше 20 днів на місяць стосовно трамвайних вагонів № 405, 412, 413, 415. Щодо  експлуатації рухомого складу стосовно трамвайного вагону № 402 позивач таких доказів не надав.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до виконання взаємних обов'язків.

Договір №б/н від 15.06.2006р. підписаний сторонами у встановленому порядку.

Суд вважає договір № б/н від 15.06.2006р. укладеним згідно вимог ст. 638 ЦК України.

Оскільки до теперішнього часу відповідач не розрахувався з позивачем відповідно до умов договору за період з  жовтня 2007р. по січень 2008р., останній  просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі  6000,25грн. з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою від 22.02.2008, в якій  просить суд визнати недійсним договір від 15.06.2006р. на розміщення рекламно-інформаційної продукції на рухомому складі між КП “Горлівське ТТУ” та ТОВ “Архан”, укладений під впливом обману шляхом замовчування Горлівським ТТУ обставин, які мають суттєве значення та стягнути з КП “Горлівське ТТУ” на користь ТОВ “Архан понесені збитки у подвійному розмірі, а саме 47578,66 грн. та судові витрати віднести на відповідача за зустрічним позовом.

Як стало відомо позивачу за зустрічним позовом, рухомий склад Горлівського ТТУ складається із трамвайних вагонів КТМ-5, які вже давно відпрацювали свій ресурс ( вагон 424 –1990 р. є самим новим вагоном. Для розміщення реклами позивача за зустрічним позовом були надані вагони № 412,413,415 ( 1985р.випуску), № 405 ( 1983р.випуску) та № 402 (1981р.випуску), при тому,  що нормативний строк служби трамваїв КТМ-5 складає 15 років. Таким чином, на думку позивача за зустрічним позовом,  про вказані обставини Горлівське ТТУ при укладання договору із ТОВ “Архан” умовчало, що послужило підставою для укладення  правочину під впливом обману.

Посилаючись на ч.2 ст. 230 Цивільного кодексу України, позивач за зустрічним позовом, крім того, просить суд стягнути з відповідача збитки у подвійному розмірі – 47578,66 грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач за первісним позовом  у підтвердження позовних вимог посилається на договір №б/н від 15.06.2006р.,  копії рахунків №102 від 13.07.2007р., №135 від 20.08.2007р., №154 від 20.08.2007р., № 160 від 14.09.2007р., банківські виписки від 23.08.2007р. та 30.10.2007р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач за первісним позовом посилається на відзив від 28.01.2008р., відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог від 03.03.2008р,. клопотання від 03.03.2008р,. клопотання від 06.03.2008р.,  правовстановлюючі документи тощо.

Позивач за зустрічним позовом посилається на  договір б/н від 15.06.2006р., взаєморозрахунки.

Відповідач за зустрічним позовом посилається на відзив на зустрічний позов, лист від 05.03.2008р., клопотання від 17.03.2008р.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно до приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно приписів чинного законодавства неподання додаткових матеріалів і доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень сторонами свідчить про те, що вони вважають наявні у справі докази достатніми, а суд відповідно до ст.ст. 43, 82 ГПК України надає їм належну оцінку та має право прийняти за наявними у матеріалах справи документами відповідне рішення.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договір від 15.06.2006р., укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов”язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов”язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ( ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

   Позивач за первісним позовом в обґрунтування заявлених вимог посилається на договір № б/н від 15.06.2006р.

  Пунктом 1.3  договору чітко передбачено, що строк використання рухомого складу для розміщення реклами встановлюється з 15.06.2006р. по 15.06.2007р. з можливим продовженням строку за додатковою угодою сторін.

Додаткову угоду щодо строку використання рухомого составу для розміщення реклами сторони суду не надали, але  своїми діями підтвердили, що  вказаний строк є продовженим, оскільки позивачем надавалися послуги, а відповідачем були сплачені рахунки після 15.06.2007р., що підтверджено матеріалами справи.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору ( ч. 1 ст. 631 ЦК України)

          Слід зазначити, що п.5.1 договору передбачалося, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до виконання взаємних зобов”язань.

Крім цього, п.2.2.2 договору передбачено, що  в обов”язки замовника входить самостійно та за свій рахунок здійснити роботи по виготовленню та розміщенню рекламної продукції на рекламоносіях виконавця та її нейтралізацію на протязі 5 днів з моменту закінчення строку використання рухомого складу згідно п.1.3. договору у відповідності із паспортом покраски та обов”язковим складанням акту виконаних робіт.

Цей пункт щодо нейтралізації реклами замовником виконано не було, про що було підтверджено у судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд вважає помилковим твердження відповідача щодо закінчення строку дії договору в цілому, яким він вважає строк використання рухомого складу для розміщення реклами ( п.1.3 договору). Отже, строк договору сторонами передбачено до виконання взаємних зобов”язань.

Крім того, згідно  п.3.3, договору загальна сума договору 18003 грн.  Відповідачем надані взаєморозрахунки, з яких вбачається, що у період з 15.06.2006р. по 31.10.2007р,  ТОВ “Архан” сплатило Горлівському ТТУ за використання рухомого складу 23789,33 грн.

  Пунктом 3.3 договору передбачено, що замовник отримує рахунок на оплату у бухгалтерії виконавця під розпис.

          Позивач надав суду докази виставлення рахунків відповідачу за спірний період з 01.10.2007р. по 31.01.2008р.

Одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, встановлено ст. 525 ЦК України.

Враховуючи норми статті 629 ЦК України про те, що договір є обов”язковим для виконання сторонами, а також те, що  зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ч. 1 ст. 526 ЦК України),  суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення заборгованості за договором б/н від 15.06.2006р. за період з  01.10.2007р. по 31.01.2008р. підлягають задоволенню.

Договором б/н від 15.06.2006р не передбачено, які саме трамвайні вагони повинен використовувати виконавець для розміщення інформаційно-рекламної продукції, про це йде мова тільки у актах виконаних робіт.

Крім того, слід зазначити, що умовами договору, укладеного між сторонами не було передбачено, які саме трамвайні вагони повинні бути використані для розміщення реклами, їх кількість та дата випуску.

Суд вважає, що ненадання позивачем довідки за шляховими листами стосовно трамвайного вагону № 402 щодо його використання впродовж 20 днів на місяць не є підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог. Суд враховує, що вагон № 412 був несправний, але виходив на лінію, що підтверджено довідкою за шляховими листами трамвайного вагону за 2007р., а відтак послуга була позивачем надана, тому повинна бути оплачена.

Розглянувши зустрічну позовну заяву, суд вважає, що підстав для її задоволення немає з посиланням на таке.

Під обманом законодавець має на увазі як активну поведінку сторони правочину, яка проявляється в заперечення обставин, так і пасивну поведінку, яка полягає в тому, що особа замовчує існування істотних обставин. Визначальною ознакою обману є умисні дії сторони правочину.

Поряд з цим, необхідною умовою для визначення правочину недійсним є також те, щоб приховувані (шляхом заперечення чи замовчування) обставини могли перешкодити вчиненню правочину, якби інша особа дізналась про їх існування.

Як вбачається з матеріалів справи на момент укладання договору б/н від 15.06.2007р. з боку виконавця, тобто відповідача за зустрічним позовом були виконані зобов”язання щодо надання та розміщення рухомого складу у технічно - справному та санітарно-чистому стані для розміщення інформаційно-рекламної продукції, що підтверджено актом державного технічного огляду трамвайних вагонів від 24.03.2006р.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом надав суду технічні рішення про продовження строку експлуатації трамваїв, затверджені 27.03.2007р., з яких вбачається, що використані під рекламу трамвайні вагони № 415, 413, 412, 405, 402 технічно полагоджені та їх експлуатація дозволена строком на один рік.

З огляду на це, суд дійшов висновку про те, що умисних дій з боку відповідача за зустрічним позовом при укладанні договору б/н від 15.06.2006р. не було.

Заявлені вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення збитків суд відхиляє, оскільки вважає, що позивачем  не доведені обставини по справі, об'єктивна та суб'єктивна  сторона збитків, вина відповідача у їх спричиненні та причинний зв'язок між діями відповідача та спричиненими збитками.

Таким чином, підстав для задоволення зустрічного позову немає.

Суд вважає, що за первісним позовом судові витрати слід віднести на відповідача, за зустрічним позовом – на  позивача згідно вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 11, 509, 526, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  Комунального  підприємства „Горлівське трамвайно-тролейбусне управління”  м. Горлівка Донецької області до Товариства  з  обмеженою відповідальністю „Архан” м. Донецьк  про стягнення заборгованості у сумі 6 000,25грн.,  задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Архан” ( м.83121, м. Донецьк, пр. Київський, б.5, р/р 26001301776008 у філії ГУ ПІБ у Донецькій області, МФО 334635,   код ЄДРПОУ 33417872) на користь Комунального підприємства “Горлівське трамвайно-тролейбусне управління” (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул.Безпощадного,51, р/р 2600501595402 в Горлівському відділенні № 1 ВАТ “Райффайзен Банк “Аваль”, МФО 335076, ЄДРПОУ 03328267) суму заборгованості у розмірі 6 000,25грн., витрати по сплаті держмита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

У зустрічних позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю “Архан” до Комунального  підприємства „Горлівське трамвайно-тролейбусне управління”  м. Горлівка Донецької області про  визнання недійсним договору від 15.06.2006р. на розміщення рекламно-інформаційної продукції на рухомому складі між КП “Горлівське ТТУ” та ТОВ “Архан”, укладеного під впливом обману шляхом замовчування Горлівським ТТУ обставин, які мають суттєве значення та стягнення з КП “Горлівське ТТУ” на користь ТОВ “Архан понесених збитки у подвійному розмірі, а саме 47578,66 грн., відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.03.2008р.

          Рішення набирає законної сили у десятиденний строк з дня його підписання.

Суддя                                                                         Радіонова О.О.                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі