Постанова

від 17.07.2006 по справі 14/231

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/231

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.07.2006                                                                                           № 14/231

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Капацин  Н.В.

 суддів:                                          Данилової  Т.Б.

                                        Андрієнка  В.В.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача -Волтарніст М.О.(дов. № 04-06/24  від 11.04.2006)

 від відповідача -не з'явились

 розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Гарантія - Трейд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.06.2006

 у справі № 14/231 (Калатай Н.Ф.)

 за позовом                               Дочірнього підприємства "Гарантія - Трейд"

 до                                                   Приватного підприємства "Бумеранг"

 про                                                  стягнення 11193,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 14/231 від 06.06.2006 в позові відмовлено повністю.

         Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивач зайво сплатив відповідачу кошти в сумі 11193,65 грн. за товари, які не отримав по договору поставки №490 від 01.01.2004, але не заявив відповідачу вимогу про повернення коштів у відповідності статті 530 Цивільного кодексу  України, на підставі цього суд зробив висновок, що термін повернення коштів не настав, права позивача не порушені.

Також позивачем в порядку, який передбачений статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано доказів звернення до відповідача з вимогою повернути йому спірну заборгованість. Суд першої інстанції дійшов висновку про те що у відповідача не виник обов'язок по поверненню спірної заборгованості, внаслідок невиконання якого були порушені права позивача.

Не погоджуючись  з рішенням суду першої інстанції, Дочірнє підприємство “Гарантія – Трейд” (далі – ДП “Гарантія – Трейд”) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить  Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду  м. Києва від 06.06.2006 в повному обсязі та прийняти нове, яким задовольнити в повному обсязі позов ДП “Гарантія – Трейд” до Приватного підприємства “Бумеранг” (далі – ПП “Бумеранг”) про стягнення 11193,65 грн.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, судом не враховано норми статей 11, 1212 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), процесуального права, а також на те, що висновки викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи.  

       Представник  позивача в судове засідання з'явився, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представник відповідача  в судове засідання не з'явився.  Відповідачу за адресою, яка вказана в договорі поставки №490 від 01.01.2004 та в довідці ЄДРПОУ, була направлена ухвала від 06.07.06 Київського апеляційного господарського суду, дана ухвала   була повернута органами зв'язку  з відміткою, що за зазначеною адресою адресат вибув.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначкою “адресат вибув”, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо  повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Зважаючи на вище викладене судова колегія ухвалила слухати справу у відсутності представника відповідача, за наявним матеріалами справи.            

           Розглянувши апеляційну скаргу, наявні та додатково надані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне:

Між ДП “Гарантія – Трейд” та ПП “Бумеранг” було укладено договір поставки №490 від 01.01.2004 (далі – Договір), відповідно до умов якого ПП “Бумеранг” зобов'язувався постачати певний товар ДП “Гарантія – Трейд”, а позивач зобов'язувався прийняти цей товар та здійснити його оплату на умовах Договору.

В пункті 1.2 Договору зазначено, що найменування товару, його кількість та асортимент передбачаються в Заявках, які подаються відповідачу покупцем при його потребі в товарі.

В період  з 14.11.2003 по 21.06.2003, відповідно до умов Договору, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 667214,10 грн., що підтверджується накладними згідно з розрахунком, доданим до позовної заяви.

Пункт 7.1 Договору передбачає, що оплата за отриманий товар здійснюється позивачем протягом 10 днів.

Позивачем було повернуто відповідачу товар на загальну суму 3926,01 грн., що підтверджено накладними №1223 від 16.01.2004 та №2272 від 11.03.2004, копії яких містяться в матеріалах справи.

Також позивачем було здійснено перерахування коштів у сумі 674490,67 грн. на рахунок відповідача.

Кількість поставленого товару та перерахування коштів підтверджується Довідкою про розрахунки (а.с. 7-9), накладними (а.с. 10-83), платіжними дорученнями (а.с. 84-99).

Тобто, у відповідача залишилось 11202,58 грн., перерахованих йому позивачем, не забезпечених поставками товару.

Пункти 1,2 статті 1212 ЦК України передбачають, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Дані норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Стаття 1212 ЦК України не передбачає обов'язок заявити попередню вимогу щодо повернення безпідставно набутого майна.

Пункт 1 статті  509 ЦК України, передбачає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В свою чергу статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Оскільки умовами Договору не передбачено обов'язок та порядок повернення відповідачем позивачу зайво перерахованих коштів, то судом першої інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин норми статті 530 ЦК України, у відповідності до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Фактично така вимога повернути безпідставно отримані кошти означала б досудове врегулювання спору, а обов'язковість попереднього претензійного порядку скасована Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо досудового врегулювання спорів” від 23.06.2005 №2705-ІV.

           За таких обставин колегія вважає, що рішення  Господарського суду м. Києва по даній справі не відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи,  підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва у справі №14/231  задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2006 у справі №14/231 скасувати.

3.          Стягнути з Приватного підприємства “Бумеранг” (02232, м. Київ, вул. Милославська,39/48, кв.235, код ЕДРПОУ 32591742 р/р 26009027477981 в Шевченківському відділенні Київської міської філії АКБ Укрсоцбанк МФО 322012) на користь Дочірнього підприємства “Гарантія – Трейд” (04070, м. Київ, вул. Набережно – Хрещатицька,25, р/р 26000301241874 в Київському міському відділенні Промінвестбанку, МФО 322250 код ЕДРПОУ 22958488), або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - 11193 ( одинадцять тисяч сто дев'яносто три) грн.65 коп. заборгованості, 111 ( сто одинадцять) грн. 94 коп. витрат по сплаті державного мита з позовної заяви, 55 (п'ятдесят п'ять) грн.. 97 коп. витрат по сплаті державного мита з апеляційної скарги,  118 ( сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5.          Матеріали справи №14/231 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                          Данилова  Т.Б. (переведена)

                                                                                          Андрієнко  В.В.

18.07.06 (відправлено)