Постанова

від 21.11.2006 по справі 36/384

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/384

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.11.2006                                                                                           № 36/384

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Брайка  А.І.

 суддів:                                          Бившевої  Л.І.

                                        Розваляєвої  Т.С.

 при секретарі:                              Даценко В.М.

 За участю представників:

 від первісного позивача – Іващенко А. К.,

від первісного відповідача – Маслак О. І.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПП "Зв"язокмонтаж"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.06.2006

 у справі № 36/384 (Трофименко Т.Ю.)

 за позовом                               ЗАТ "ТРП"

 до                                                   ПП "Зв"язокмонтаж"

 про                                                  стягнення 38778,00 грн.

 після оголошеної на підставі ст. 77 ГПК України перерви в судовому засіданні 07.11.2006р. до 09 год. 45 хв. 21.11.2006р.,

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2006р. у справі № 36/384  первісний позов задоволено повністю, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Відповідач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якій просив скасувати та прийняти нове, яким стягнути з позивача за первісним позовом 14 415 грн. 00 коп.  основного боргу, 5 593 грн. 02 коп. пені, 30 000 грн. 00 коп. матеріальної компенсації моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що  судом порушено норми чинного законодавства та неповно досліджено обставини, що мають значення для справи; 09.09.2003р. між сторонами було укладено договір на виконання робіт по прокладці та улаштуванню телефонної каналізації; роботи ПП “Зв'язокмонтаж” були виконані в листопаді 2003 року, про що був складений акт прийняття виконаних робіт; ЗАТ “ТРП” частково оплатило виконані позивачем за зустрічним позовом роботи, перерахувавши останньому 121 778 грн. 00 коп.; таким чином заборгованість ЗАТ “ТРП” становить 14 415 грн. 00 коп.; розмір пені, яку ЗАТ “ТРП” повинно сплатити за прострочення оплати станом на 30.06.2005р. становить 5 593 грн. 02 коп.

Позивач за первісним позовом відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 13.04.2005р. Закрите акціонерне товариство “ТРП” звернулось з позовом до  Приватного підприємства “Зв'язокмонтаж” про стягнення 38 778 грн. 00 коп. заборгованості та 4 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката. При цьому позивач зазначив, що 09.09.2003р. між позивачем та відповідачем була укладена усна угода про проведення телефонізації приміщень позивача; на виконання усної домовленості позивач перерахував відповідачеві 121 778 грн. 00 коп.; відповідач поставив позивачу комплектуючи матеріали на суму 83489 грн. 00 коп.  та не здійснив монтажних робіт по телефонізації приміщень; на підставі ст. 1212 ЦК України відповідач повинен повернути позивачеві 38 289 грн. 00 коп.

06.09.2005р. Приватне підприємство “Зв'язокмонтаж” звернулось із  зустрічним позовом до Закритого акціонерного товариства “ТРП” про стягнення 14 415 грн. 00 коп. основного боргу, 5 593 грн. 02 коп. пені станом на 30.06.2005р. за 338 днів прострочення платежу, 30 000 грн. 00 коп. матеріальної компенсації моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог позивач за зустрічним позовом зазначив, що 09.09.2003р. між позивачем та відповідачем укладено договір про виконання робіт по прокладці та улаштуванню телефонної каналізації; роботи за вказаним договором були виконані ПП “Зв'язокмонтаж” в листопаді 2003 року, про що було складено акт приймання виконаних робіт;  примірник договору від 09.09.2003р. відповідач за зустрічним позовом не підписав; свою заборгованість перед ПП “Зв'язокмонтаж” відповідач за зустрічним позовом погасив лише частково, перерахувавши 121 778 грн. 00 коп.; таким чином сума боргу, що підлягає стягненню з ЗАТ “ТРП” становить 14 415 грн. 00 коп.; через несвоєчасне перерахування грошових коштів  відповідачем за зустрічним позовом ПП “Зв'язокмонтаж” не змогло своєчасно виплатити заробітну плату своїм працівникам, не змогло використати ці кошти на розвиток господарства, закупити обладнання для виконання інших робіт підприємства, що завдало моральної шкоди, розмір якої в матеріальному виразі оцінює в 30 000 грн. 00 коп.

У відзиві на зустрічну позовну заяву ЗАТ “ТРП” зазначило, що між сторонами не було укладено письмової угоди на виконання робіт по телефонізації; правочин, здійснений без дотримання вимог ст. 208 ЦК України, вважається неукладеним і не створює ніяких юридичних наслідків.

22.05.2006р. ЗАТ “ТРП” звернулось до місцевого господарського суду із заявою про зміну позовних вимог, в якій просило суд стягнути з відповідача за первісним позовом 38 289 грн. 00 коп. основного боргу та 9 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2006р. у справі № 36/384  первісний позов задоволено повністю, в задоволенні зустрічного позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем за первісним позовом робіт з телефонізації ЗАТ “ТРП” та прийняття вказаних робіт останнім; договір № 20 від 09.09.2003р., на який посилається ПП “Зв'язокмонтаж”, належним чином оформлений не був, а отже не може вважатися підставою виникнення прав та обов'язків сторін; на підставі ст. 1212 ЦК України відповідач за первісним позовом повинен сплатити на користь позивача 38 289 грн. 00 коп.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна  скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції - скасуванню повністю в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, з винесенням нового рішення про відмову в задоволенні первісного позову та часткове задоволення зустрічного.

Відповідно до абз. 2 п. 4, п. 10 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності; правила Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 1 січня 2004р., була встановлена інша відповідальність за такі порушення.

Отже до спірних правовідносин сторін слід застосовувати положення ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами  договору  є  умови  про  предмет договору, умови,  що визначені законом як  істотні  або  є  необхідними  для договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір  укладається  шляхом  пропозиції  однієї   сторони укласти  договір  (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 837 ЦК України за   договором   підряду    одна сторона  (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Аналіз глави 61 ЦК України дає змогу зробити висновок, що істотною умовою договору підряду є предмет договору, тобто зазначення видів робіт, які виконуються підрядником.

Як вбачається з матеріалів справи, в 2003 році між позивачем та відповідачем був укладений усний договір підряду, відповідно до умов якого відповідач за первісним позовом (виконавець) зобов'язався виконати роботи з телефонізації приміщень позивача за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1А, а позивач за первісним позовом (замовник) зобов'язався прийняти та оплатити виконані відповідачем роботи.

На виконання умов вказаного договору 29.03.2003р. Київською міською дирекцією ВАТ “Укртелеком” було погоджено картограму прокладки кабелю для телефонізації фірми ЗАО “ТРП” по вул. Рухівська, де виконавцем цих робіт зазначено ПП „Зв”язокмонтаж”.

За замовленням позивача за первісним позовом 01.09.2003р. Київською міською дирекцією ВАТ “Укртелеком” було виготовлено технічні умови № ЛД 04-196 на проектування прокладення телефонної каналізації до службового приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1А.

Гарантійним листом № 27 від 18.12.2003р. на ім'я начальника ЦЕЗ № 4 ЗАТ „ТРП” зобов'язалося сплатити 30 000 грн. 00 коп. після покупки і перевірки в дії телефонних номерів по телефонному кабелю, який проложений фірмою „Зв”язокмонтаж” відповідно до умов ТУ ЛД-04-196, а також після підписання акту приймання-передачі.

18.12.2003р.  комісія в складі представників Київської дирекції ВАТ “Укртелеком” в присутності виконавця робіт – ПП “Зв'язокмонтаж” здійснила приймання виконаних останнім робіт по телефонізації ЗАТ “ТРП”, що знаходиться по вул. Пухівська, 1А, яке знайшло своє відображення в акті № 132 від 18.12.2003р.

Аналізуючи вищезазначені документи, апеляційний суд приходить до висновку, що саме ПП “Зв'язокмонтаж” проводило роботи по телефонізації ЗАТ “ТРП”.

Посилання позивача за первісним позовом на той факт, що роботи з телефонізації приміщень по вул. Пухівський, 1-А проводились СПД – фізичною особою Котенком Олегом Петровичем, не приймається апеляційним господарським судом до уваги, керуючись наступним.

Так, Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” встановлені види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, тощо.

Відповідно до ст. 9 цього Закону будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж) підлягає обов'язковому ліцензуванню.

Доказів наявності такої ліцензії у СПД – фізичної особи Ктенка О. П. в матеріалах справи немає і позивачем за первісним позовом не надано.

Разом з тим на виконання вимог вказаного закону 15.07.2004р. Державним комітетом України з будівництва та архітектури була видана ліцензія серії АА № 772478, відповідно до якої ПП “Зв'язокмонтаж” отримало право на проведення будівельних робіт, зокрема, на проектування внутрішніх та зовнішніх інженерних мереж, систем та споруд.

Відповідно до акту виконаних робіт, копія якого наявна в матеріалах справи (а. с. 102), відповідач за первісним позовом виконав роботи з телефонізації приміщень позивача на загальну суму 130 024 грн. 00 коп.

08.04.2004р. примірник вказаного акту був отриманий представником позивача за первісним позовом, про що свідчить розписка останнього на вказаному акті.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Однак в матеріалах справи відсутні, а позивачем за первісним позовом не надані докази мотивованої відмови від підписання акту виконаних відповідачем робіт на загальну суму 130 024 грн. 00 коп.

За вказаних обставин апеляційний господарський суд вважає, що зазначений акт є належним доказом виконання відповідачем за первісним позовом підрядних робіт з телефонізації приміщень позивача на загальну суму 130 024 грн. 00 коп.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач за первісним позовом лише частково оплатив виконані відповідачем роботи,  перерахувавши останньому 121 778 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 36 від 28.01.2004р., № 40 від 30.01.2004р., № 165 від 30.04.2004р., № 198 від 17.06.2004р., № 171 від 11.09.2004р.

Таким чином заборгованість позивача за первісним позовом перед відповідачем становить 8 246 грн. 00 коп. (130 024 грн. 00 коп. - 121 778 грн. 00 коп.).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що вимоги за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню, а саме: заборгованість в сумі 8 246 грн. 00 коп. підлягає стягненню з ЗАТ “ТРП” на користь ПП “Зв'язокмонтаж”.

Вимоги зустрічного позову про стягнення з ЗАТ “ТРП” 5 593 грн. 02 коп. пені не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Твердження позивача за зустрічним позовом про те, що 09.09.2003р. між сторонами було укладено письмовий договір, відповідно до п. 5.2. якого замовник (відповідач за зустрічним позовом) повинен сплатити на користь ПП “Зв'язокмонтаж” пеню в розмірі 0,1% від суми неоплачених робіт, не приймається апеляційним господарським судом до уваги, оскільки в матеріалах справи наявний лише проект договору від 09.09.2003р.  Доказів належного оформлення та підписання вказаного договору двома сторонами позивач за зустрічним позовом не надав.

Як зазначалось вище, договір на виконання ПП “Зв'язокмонтаж” робіт з телефонізації  приміщень позивача, укладався в усній формі.

За вказаних обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову в цій частині.

Не підлягають задоволенню і вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з ЗАТ “ТРП” 30 000 грн. 00 коп. матеріальної компенсації моральної шкоди, оскільки діюче законодавство не встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди в результаті порушення зобов'язань за договором підряду.

Оскільки апеляційний господарський суд прийшов до висновку про дійсне та належне виконання з боку відповідача робіт по телефонізації приміщення позивача, то позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з ПП “Зв'язокмонтаж” 38 289 грн. 00 коп. основного боргу за невиконання таких робіт  не підлягають задоволенню.

Місцевий господарський суд, постановляючи спірне рішення по даній справі, невірно визначив правову природу спірних відносин сторін та право позивача за зустрічним позовом, яке порушено, не звернув уваги на вказані вище обставини справи, а тому дійшов хибного висновку про необхідність задоволення первісного та наявність підстав для відмови в задоволенні зустрічного позовів.

Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи при відмові в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Господарського судуміста Києва від 19.06.2006р. у справі № 36/384 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення.

В первісному позові відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “ТРП” (ідентифікаційний код 30572293; 03127 м. Київ, пров. Коломиївський, 3/1) на користь Приватного підприємства “Зв'язокмонтаж” (ідентифікаційний код 31093928; 04213 м. Київ, вул. Прирічна, 5, к. 533) 8 246 грн. 00 коп. основного боргу, 824 грн. 60 коп. витрат по оплаті державного мита за подання позову, 19 грн. 46 коп. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В частині стягнення пені та моральної шкоди відмовити та 6 169 грн. 00 коп. основного боргу відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “ТРП” (ідентифікаційний код 30572293; 03127 м. Київ, пров. Коломиївський, 3/1) на користь Приватного підприємства “Зв'язокмонтаж” (ідентифікаційний код 31093928; 04213 м. Київ, вул. Прирічна, 5, к. 533) 31 грн. 97 коп. витрат по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Накази на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Брайко  А.І.

 Судді                                                                                          Бившева  Л.І.

                                                                                          Розваляєва  Т.С.

29.11.06 (відправлено)