Постанова

від 05.06.2007 по справі 48/42

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

48/42

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05.06.2007                                                                                           № 48/42

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Отрюха  Б.В.

 суддів:                                          Верховця А.А.

                                        Тищенко  А.І.

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача - Дмишук В.Б. - директор, Корнієнко Т.С. - юрист

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Мазай"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.02.2007

 у справі № 48/42 (Сулім В.В.)

 за позовом                               Дочірнє підприємство "МІСЬКІНВЕСТЖИТЛОБУД"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Мазай"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                     Акціонерне товариство холдингова компанія "Київміськбуд"

 про                                                  примусове звільнення незаконно займаної земельної ділянки та усуненняперешкод для подальшої діяльності

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м.Києва від 22.02.2007 року у справі  № 48/42 позов задоволено, зобов”язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Мазай” звільнити незаконно займану земельну ділянку, яка розташована на перетині вулиць Оноре де Бальзака та Марини Цвєтаєвої у Деснянському районі м.Києва загальною площею 4,37 га під кадастровим номером 8000000000:62:010:0012, а також усунути перешкоди для подальшої діяльності позивача.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою,  просить  його  скасувати, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що він правомірно користується спірною земельною ділянкою, оскільки Розпорядженням Ватутінської державної адміністрації м.Києва №452 від 14.05.96р.  відповідачу було доручено замовити та виготовити проектну документацію на будівництво відкритої автостоянки на спірній земельній ділянці, погодити її з Головкиївархітектурою, вирішити питання про відведення земельної ділянки, отримати дозвіл на розміщення автостоянки, що відповідачем було виконано, крім укладення договору оренди.   

В судове засідання представник відповідача не з”явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що у справі відсутні нові докази, вислухавши думку представника позивача, колегія вважає, що розгляд справи можливий за відсутності представника відповідача, оскільки в справі достатньо матеріалів для її розгляду по суті.   

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія  встановила наступне.

Рішенням Київської міської ради від 25 вересня 2003 року №31/905 „Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" був затверджений проект відведення земельної ділянки Дочірньому підприємству „"Міськінвестжитлобуд" для будівництва житлового комплексу на перетині вулиці Оноре де Бальзака та Марини Цвєтаєвої у Деснянському районі м. Києва, а також передано Дочірньому підприємству „Міськінвестжитлобуд" за умови виконання умов цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 4.37 га для будівництва житлового комплексу на перетині вулиць Оноре де Бальзака та Марини Цвєтаєвої у Деснянському районі міста Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

На виконання вимог рішення Київської міської ради №31/905 від 25.09.2003р. між позивачем та Київською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки від 01.03.2004р., зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), про що зроблено запис від 11.03.04р. за №62-6-00121 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що спірна ділянка знаходиться в орендному користуванні у Позивача.

Відповідно до статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 27 Закону України „Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Судом встановлено, що на частині земельної ділянки, переданій за договором оренди, за оренду якої Позивач сплачує орендну плату, що підтверджується платіжними дорученнями, і на якій згідно дозволу позивач має право здійснювати будівництво житлового комплексу, розміщені автостоянки Відповідача.

Відповідно до ст. З Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Рішення Київської міської ради про надання спірної земельної ділянки відповідачу в оренду відсутнє, договір оренди спірної земельної ділянки не укладався, як цього вимагають ст.ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України, державний акт на право власності та на право постійного користування не видавався.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Відповідач на момент розгляду справи займає спірну земельну ділянку незаконно.

Відповідно до п. 1 ст. 211 Земельного кодексу України у разі самовільного зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності з врахуванням наданих доказів колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо захисту прав та інтересів позивача та задоволення їх.

Враховуючи вищенаведене, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, у зв»язку з чим рішення  слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазай» на рішення Господарського суду м.Києва від 22.02.2007 року у справі № 48/42 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 22.02.2007 року у справі № 48/42 залишити без змін.

Матеріали справи № 48/42 повернути Господарському суду м.Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Верховець А.А.

                                                                                          Тищенко  А.І.

 14.06.07 (відправлено)