Постанова

від 21.04.2011 по справі 5/227

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/227

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"21" квітня 2011 р.  № 5/227

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                    суддів Сидоренка М.В.

                                Будішевська Л.О.

при секретарі судового засідання Романів О.В.

за участю представників сторін:

від Держкомрезерву  –не з'явився;

від ліквідаційної комісії ДП  ДАК „Хліб України” „Братолюбівський елеватор” –не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 09 лютого 2011р.  №5/227

за заявою  Державного комітету України з державного матеріального резерву

до  ліквідаційної комісії ДП  ДАК „Хліб України” „Братолюбівський елеватор”

про визнання кредиторських вимог

(сторони та суть спору зазначаються згідно оскаржуваної ухвали)

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

          У судовому засіданні 21.04.2011р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.          

Встановив:

У лютому 2011р. Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до ліквідаційної комісії ДП  ДАК „Хліб України” „Братолюбівський елеватор” про визнання кредиторських вимог та внесення їх до реєстру вимог кредиторів ДП „ДАК „Хліб України” „Братолюбівський елеватор” на суму 3 993 137,71грн.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 09.02.2011р. позовну заяву повернуто позивачу без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України. Ухвала суду обґрунтована посиланнями на положення  ч.ч. 1, 2 ст.1, ч.1 ст. 21 ГПК України та вмотивована тим, що в позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, позивачем до заяви не додано статутних та реєстраційних документів, заяви про визнання вимог від 31.12.2010р. та доказів її направлення відповідачу;  позивачем подано позов до ліквідаційної комісії, яка не має статусу юридичної чи фізичної особи, державного чи іншого органу, а тому не може бути стороною судового процесу (відповідачем) й виступати в ньому від власного імені, оскільки за приписами ч.3 ст. 105 ЦК України з моменту призначення ліквідаційної у комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи, і названа комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

          Не погоджуючись з ухвалою від 09.02.2011.р, Державний комітет України з державного матеріального резерву подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та зобов'язати господарський суд Херсонської області прийняти справу №5/227 до провадження та слухати її по суті, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вимоги скаржника обґрунтовані посиланнями на положення ч.1 ст. 21 , ст. 54 ГПК України, ч.3 ст. 112, ч.3 ст. 105 ЦК України та вмотивовані тим, що позивачем були надані докази, що підтверджують вимоги позовної заяви, які ґрунтуються на рішенні господарського суду м. Києва від 21.06.2005р. по справі №15/531; твердження суду першої інстанції про ненадання позивачем статутних та реєстраційних документів, а також заяви Держкомрезерву про визнання кредиторських вимог до відповідача не може бути підставою залишення позову без розгляду, адже це не відповідає приписам ст. 54 ГПК України; висновок суду стосовно того, що боржник не є юридичною особою, тому не може бути стороною судового процесу суперечить ст. 112 ЦК України; порушення судом першої інстанції наведених норм законодавства у вигляді залишення позову Держкомрезерву без розгляду може призвести до нанесення збитків державному резерву в особливо великих розмірах.

          В засідання суду апеляційної інстанції представники сторін не з'явились.

          Перевіривши одержані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення її вимог виходячи з наступного.

          Відповідно до ст. 63 п.3 ч.1 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви встановлюються у ст. 54 ГПК України, в якій, зокрема, зазначається, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов.

Таким чином, законодавчо визначеним є обов'язок позивача  викласти в позовній заяві обставини, з яких виник спір та на яких ґрунтуються позовні  вимоги, та зазначити докази, що цей позов підтверджують.

Наведені приписи процесуального законодавства були дотримані Держкомрезервом в позовній заяві: викладені обставини, з яких виник спір, та докази, що ці обставини підтверджують (відмова відповідача від визнання кредиторських вимог позивача на суму 3 993 137,71грн.), зазначені докази, що підтверджують наявність та розмір вимог (рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2005р. №15/531), додане до матеріалів позовної заяви, договір від 01.08.1999р. №109 про відповідальне зберігання, приймальні акти по формі Р-16; цінова довідка Держкомрезерву, на підставі якої визначено суму вимог, тощо.

Позовна заява містить також правове обґрунтування заявлених позовних вимог у вигляді посилань на норми чинного законодавства.

Відсутність будь-яких доказів, тим більше тих, на які містяться посилання в позовній заяві, в жодному разі не може бути підставою для її повернення, оскільки суперечить змісту п.3 ст.63 ГПК України, що вимагає зазначення доказів в позовній заяві.

Усі інші недоліки та неповнота доказової бази поданого позову усуваються судом після вирішення питання про порушення провадження у справі шляхом вчинення дій з підготовки справи до розгляду в порядку ст. 65 ГПК України. Зокрема, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.

Господарський суд першої інстанції має також достатній обсяг повноважень, застосування яких при розгляді справи забезпечує встановлення фактичних обставин справи і правильне застосування законодавства, а отже – правильне вирішення спору.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд безпідставно повернув позовну заяву Державного комітету України з державного матеріального резерву, неправильно застосував норми процесуального права –п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України, у зв'язку з чим оскаржена ухвала №5/227 від 09.02.2011р. підлягає скасуванню з передачею матеріалів позовної заяви (вх. №227 від 08.02.2011р.) на розгляд господарського суду Херсонської області.

Разом з цим, апеляційна скарга Державного комітету України з державного матеріального резерву задовольняється частково, оскільки вимога зобов'язати господарський суд прийняти справу до провадження та слухати її по суті не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, не відповідає приписам ч.7 ст. 106 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, колегія суддів –

Постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Херсонської області №5/227 від 09.02.2011р. скасувати.

Матеріали позовної заяви Державного комітету України з державного матеріального резерву (вх. №227 від 08.02.2011р.) передати на розгляд господарського суду Херсонської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                                   М.А. Мишкіна

Суддя                                                                                                             М.В.Сидоренко                  

          Суддя                                                                                               Л.О. Будішевська