Рішення

від 13.03.2008 по справі 5020-2/038

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/038

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"13" березня 2008 р. справа № 5020-2/038

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Білкозин”

                       (02002, м. Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 2б офіс 281)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Базіс'04”

                       (99012, м. Севастополь, вул. Горпищенко,16 кв.10)

про стягнення 2722,37 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

від позивача: - не з'явився;   

від відповідача: - Іванова А.В., довіреність б/н від 31.08.2007.

СУТЬ  СПОРУ:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Білкозин” (далі –ТОВ „ТД „Білкозин”) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Базіс'04” (далі –ТОВ „Базіс'04”) про стягнення штрафу у розмірі 2722,37 грн. за прострочення оплати отриманої продукції.

03.03.2008 позивач відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального  кодексу України надав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 12988,29грн., оскільки згідно договору поставки відповідач несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 70% від вартості поставленої продукції, з посиланням на статтю 526 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України (арк.с. 36-38).

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти заявлених вимог заперечує, вважаючи їх необґрунтованими з посиланням на минування строку позовній давності (арк.с. 51-53).

У судовому засіданні 04.03.2008 у передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України порядку оголошувалась перерва до 13.03.2008.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки продукції №31-06АД, згідно якого позивач повинен поставити, а відповідач зобов'язаний прийняти та оплатити вартість отриманої продукції.

Пунктами 6.1, 6.3 Договору №31-06АД передбачено, що оплата кожної партії поставленої продукції здійснюється відповідачем згідно рахунку на дану партію продукції у строки, вказані у додатках або додаткових угодах до договору. Відповідно до додаткової угоди №1 до договору від 20 вересня 2006 року оплата продукції повинна відбуватися протягом 45 днів з моменту отримання продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, після укладення договору протягом 2007 року позивач поставляв відповідачу білкову ковбасну та сосисочну оболонку, а відповідач здійснював оплату отриманої продукції, але із затримкою.

Згідно підпункту 12.2 Договору №31-06 АД у разі прострочення оплати продукції відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 70% від вартості поставленої продукції.

У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті продукції між сторонами було проведено звірення розрахунків, про що складений акт, згідно якого заборгованість відповідача станом на 01 липня 2007 року складає 18554,70 грн. З метою врегулювання спору  після проведення часткових розрахунків ТОВ «ТД «Білкозин»на адресу ТОВ «Базіс'04»була направлена претензія на 6611,47грн., яка складалася із суми основного боргу –3889,10грн. та нарахованого штрафу у розмірі 70% від суми 3889,10грн. –2722,37грн.

Відповідно до положень статей 525, 526  Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статей 549, 610 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Викладене є підставою для визнання позовних вимог у сумі 2722,37 грн.  обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню.

Згідно статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином, суд приймає до уваги невеликий термін затримки оплати продукції, надмірно великий розмір штрафу порівняно із збиткам позивача та сумою простроченої заборгованості і розміром відповідальності позивача по цьому договору, а тому вважає, що розмір суми штрафних санкцій підлягає зменшенню до 1855,47 грн.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Базіс'04» (99012, місто Севастополь, вул. Горпищенко, 16 кв.10, ЕДРПОУ 33093893, р/р 26003945217761 у СФ АКБ Укрсоцбанк м. Севастополь, МФО 324195) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білкозин»(02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська,2б офіс 281, ЕДРПОУ 31301937, р/р 26009006149 в ЗАТ «Полікомбанк»м.Чернігів, МФО 353100) штраф у сумі 1855,47 грн. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 47 коп.);  витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

   Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      Шевчук Н.Г.

Рішення оформлено і підписано  відповідно до вимог

ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 17.03.2008.