13/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області
91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области
91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.03.08 Справа № 13/18
За позовом дочірнього підприємства «Поліграфспектр »м. Київ
до малого приватного підприємства «Ланграф»м. Луганськ
про стягнення 38076 грн. 60 коп.
Суддя Яресько Б.В.
За участю:Секретар судового засідання Савенко В.Ю.
Від позивачаМазко С.М. дов. № 02/08-011 від 11.02.2008 р.
Від відповідача Не прибув
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення суми основного боргу –30126 грн. 99 коп., пені 2689 грн. 94 коп., 3 % річних –1119 грн. 13 коп., індексу інфляції –4140 грн. 54 коп.
Позивач позов підтримав.
Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.
Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд
ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № ДП –06/42 від 20.02.2006 р. позивач здійснив поставку на користь відповідача поліграфічного обладнання.
В порушення умов п. 3.1.1. договору відповідач оплатив товар лише частково в сумі 12979 грн. 68 коп.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 30126 грн. 99 коп., пеню 2689 грн. 94 коп. відповідно до п. 7.3. договору, 3 % річних –1119 грн. 13 коп., індексу інфляції –4140 грн. 54 коп.
Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Суд не приймає як доказ поставки товару наступні видаткові накладні:
№ п/пДатаВидаткова накладна № ПС-Вартість товаругрн.
129.03.200600005432926,72
213.03.200600005425250,46
303.08.20060001482743,24
424.01.200700001601043,32
Разом
9963,74
Оскільки позивачем не надано доказів повноважень особи, яка одержала товар за зазначеними накладними, діяти від імені відповідача.
В порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 року яка передбачає, що відпуск будь-яких товарно-матеріальних цінностей між підприємствами здійснюється тільки за довіреністю одержувачів встановленого зразка, які є документами суворої звітності, товар позивачем був відпущений без одержання зазначеної довіреності.
Крім того, накладна № ПС-0001482 взагалі не підписана будь якою особою з боку одержувача товару.
За таких обставин зазначені видаткові накладні не є належним доказом, що підтверджують факт передачі товару відповідачу на суму 9963 грн. 74 коп.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З врахуванням викладеного позов підлягає задоволенню частково.
З відповідача на користь позивача належить стягнути борг в сумі 20163 грн. 25 коп., пеню в сумі 2141 грн. 20 коп., 3 % річних –875 грн. 58 коп., та втрати від інфляції –3296 грн. 89 коп., в решті вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –264 грн. 77 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 82 грн. 05 коп., в решті на позивача.
Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з малого приватного підприємства «Ланграф»м. Луганськ, вул.. Радянська 59 а/33 ідентифікаційний код 21834436 на користь дочірнього підприємства «Поліграфспектр»м. Київ, пр. Московський б. 6 оф. 808 ідентифікаційний код 33100271 борг в сумі 20163 грн. 25 коп., пеню в сумі 2141 грн. 20 коп., 3 % річних –875 грн. 58 коп., та втрати від інфляції –3296 грн. 89 коп., державне мито у сумі –264 грн. 77 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 82 грн. 05 коп., наказ видати.
3. В решті вимог відмовити.
За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення
Суддя Б.В. Яресько
Дата підписання повного тексту рішення
25.03.2008
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2008 |
Оприлюднено | 09.04.2008 |
Номер документу | 1509637 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні