Ухвала

від 26.04.2011 по справі 10/272пн(11/126пн)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

 У Х В А Л А

26.04.11                                                                                 Справа № 10/272пн(11/126пн).

За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

м. Золоте -1 Луганської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Астат", м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -  Приватне  підприємство  “Зеніт –Сервіс”,  м. Луганськ,       

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, м. Луганськ

про визнання права власності на майно та витребування його з чужого незаконного володіння  

та зустрічним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Луганськ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Золоте -1 Луганської області

про визнання права власності на майно  

Суддя Мінська Т.М.

Представники сторін:

позивач (заявник по скарзі)- ОСОБА_1;

відповідач - не прибув;

від Артемівського ВДВС Луганського МУЮ - представник не прибув;

від 3-ої особи ТОВ "НВФ "Астат" - представник не прибув;

від 3-ої особи ПП “Зеніт –Сервіс” - представник не прибув;       

від 3-ої особи ОСОБА_3 - представник не прибув.

Суть спору: позивачем за первісним позовом заявлені вимоги про визнання права власності на устаткування, а саме на холодильну камеру об’ємом 118,09 куб. м, до складу якої входять компресорно-конденсаторні агрегати “Maneurop” 44HM 4YE  № 1514194 та № 1514201 -  2 одиниці, воздухоохолоджувач “TERMSTER  KRAKOV: WIIGZY Stok –13” - 2 одиниці, та 38 пенопластикових сандвіч-панелей; холодильну камеру обємом  214,54 куб. м, до складу якої входять: компресорно –конденсаторний агрегат “Maneurop” СМ 125-4JT № 118431, рессівер “FRIGABON CREMIEMU” 38460 RSV –10684, воздухоохолоджувач “KUBA GEPRUF” № 507384 та 48 шт. пенопластикових сендвіч-панелей, які є стаціонарною малою архітектурною формою та розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Лутугинська, 121, та витребування вказаного майна з чужого незаконного володіння.

Відповідачем у справі подано зустрічний позов, за яким заявлені вимоги про визнання права власності на устаткування, а саме на:

- компресорно-конденсаторний агрегат марки "Maneurop" type GM 125-4JT заводський № 118431 у кількості 1 одиниця, який розташований на сендвіч-панелі (камері) об’ємом 200, 0 м3 у кількості 1 одиниця;

- компресорно-конденсаторний агрегат марки "Maneurop" model 44HM 4YE заводський № 1514194 у кількості 1 одиниця;

- компресорно-конденсаторний агрегат марки "Maneurop" model 44HM 4YE заводський № 1514201 у кількості 1 одиниця, який розташований на сендвіч-панелі (камері) об’ємом 100, 0 м3 у кількості 1 одиниця.

          Відповідачем у справі –заявником зустрічного позову надано письмову заяву від 22.10.2008 про уточнення позовних вимог, в якій  викладено вимоги про визнання за фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 права власності на:

- холодильну камеру об’ємом 118,1 куб. м, до складу якої входить компресорно-конденсаторний агрегат марки "Maneurop" model 44HM 4YE заводський № 1514194, компресорно-конденсаторний агрегат марки "Maneurop" model 44HM 4YE заводський № 1514201, воздухоохолоджувач “TERMSTER  KRAKOV: WIIGZY Stok –13” 2 шт., пенопластикові сендвіч     - панелі: розміром 270х108х10 см –52 шт., розміром  270х54х100 см –2 шт., розміром 102х54х10 см –1 шт., 216Х54х10 см –2 шт;

- холодильну камеру об’ємом  205,6 м куб., до складу якої входять: компресорно –конденсаторний агрегат “Maneurop” type GМ 125-4JT заводський № 118431, рессівер “FRIGABON CREMIEMU”38460 RSV –10684, воздухоохолоджувач CUBA GEPRUF” № 507384 пенопластикові сендвіч - панелі: розміром 255х120х10 см –26 шт., розміром 255х110х10 см. –3 шт., розміром 255х90х10 см –3 шт., 255х80х10 см. –1 шт., розміром 600х120х10 см. –24 шт.

Представником позивача уточнено позовну заяву (16.01.2009), яка прийнята до провадження частково в наступній редакції:

- визнати права власності на майно:  холодильну камеру об’ємом 118,09 куб. м, до складу якої входять компресорно-конденсаторні агрегати “Maneurop” 44HM 4YE  № 1514194 та № 1514201 -  2 одиниці, воздухоохолоджувач “TERMSTER  KRAKOV: WIIGZY Stok –13” - 2 одиниці та 38 пенопластикових сандвіч-панелей; холодильну камеру об'ємом  214,54 куб. м, до складу якої входять: компресорно –конденсаторний агрегат “Maneurop” СМ 125-4JT № 118431, рессівер “FRIGABON CREMIEMU” 38460 RSV –10684, воздухоохолоджувач “KUBA GEPRUF” № 507384 та 48 шт. пенопластикових сендвіч-панелей, які є стаціонарною малою архітектурною формою та розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Лутугинська, 121;

- зобов’язати відповідача повернути це майно з чужого незаконного володіння.

Суд  встановив:  Рішенням господарського суду Луганської області від 05.10.2010 № 10/272пн(11/126пн)  позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.02.2011 апеляційна скарга ФОП ОСОБА_2 залишена без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 05.10.2010 № 10/272пн(11/126пн)  залишено без змін.

            В  ході  розгляду  справи  № 10/272пн(11/126пн)   господарський  суд  ухвалою  від 14.01.2010  в порядку   ст. ст.   66,67, 86 ГПК України  застосував  заходи  забезпечення  позову  -  ухвалив  накласти арешт на майно, а саме на холодильну камеру об’ємом 118,09 куб. м, до складу якої входять компресорно-конденсаторні агрегати ”44HM 4YE  № 1514194 та № 1514201 -  2 одиниці, воздухоохолоджувач  KRAKOV: WIIGZY Stok –13”2 одиниці, та 38 пенопластикових сандвіч-панелей; холодильну камеру об’ємом  214,54 куб. м, до складу якої входять: компресорно –конденсаторний агрегат ”СМ 125-4JT № 118431, рессівер CREMIEMU”38460 RSV –10684, воздухоохолоджувач GEPRUF”№ 507384 та 48 шт. пенопластикових сандвіч - панелей, які є стаціонарною малою архітектурною формою та розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Лутугинська, 121.

           Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 11.05.2010  вищевказана  ухвала  залишена  без змін.  А  Постановою  Вищого господарського суду  віл 16.11.2010  залишена  без  змін  Постанова  Луганського апеляційного  господарського суду  від 11.05.2010.   

            02.07.2010 державним виконавцем  Артемівського  відділу  ДВС  Луганського міського управління юстиції  ОСОБА_4  здійснено  опис  а  арешт   майна, про  що  складено  акт опису  і  арешту  майна  від 02.07.2010  серія  АА №  026070 (а.с. 134-137, т. 7),  але  із  зауваженнями,  зазначеним  в  цьому  акті.

            Також на  сторінці 3 акту вказано, що на описане майно накладено арешт в  встановлено обмеження права користування  ним: розтрату, відчуження, приховування,  підміну. З урахуванням властивостей майна, його значення для власника,  необхідність використанні  та  інших обставин  встановити обмеження  користування  описаним майном  з  02.08.2010.     

          09.09.2010 державним  виконавцем  Артемівського ВДВС Луганського МУЮ ОСОБА_4  винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання    вищевказаної  ухвали  господарського  суду  Луганської області від 14.01.2010  в зв’язку з надходженням до Артемівського ВДВС Луганського МУЮ скарги на дії державного виконавця.    

          За результатами розгляді цієї скарги 17.09.2010 в.о. начальника Артемівського  відділу ДВС Луганського міського управління юстиції Прямовою Г.О. при здійсненні  контролю за  виконавчим провадженням заведеним на підставі ухвали № 10/272пн(11/126пн)  прийнята  постанова  (а.с. 131, 132,  т.8), якою  визнано  дії  державного виконавця  щодо встановлення  обмеження користування описаним майном, згідно акту опису  й арешту майна  від 02.07.2010 серія АА №  026070, такими, що не в повному обсязі відповідають  Закону  України «Про виконавче провадження». Цією постановою скасовано встановлене  обмеження користування описаним майном, згідно акту опису й арешту майна від 02.07.2010 серія  АА №  026070.

            В даній постанові  зазначено, що державний  виконавець  всупереч ч. 4 ст. 55  Закону  України «Про виконавче провадження»при вирішенні питання  про обмеження  користування описаним майном не врахував властивостей майна, його значення для власника, необхідність використанні та інших обставин. Крім того, ухвалою суду від 14.01.2010 у  вимозі  ОСОБА_1 щодо заборони  ОСОБА_2 використовувати майно було відмовлено.

Позивач (стягувач) звернувся до суду зі скаргою від 01.10.2010 б/н на бездіяльність органу Державної виконавчої служби та просить суд винести ухвалу, якою визнати неправомірною постанову від 17.09.2010 в.о. начальника Артемівського ВДВС Луганського МУЮ Прямової Г.О. та зобов‘язати ДВС на виконання ухвали господарського суду Луганської області від 14.01.2010 встановити обмеження користування боржником ОСОБА_2 описаним та арештованим майном згідно Акту й арешту майна серії АА 026070 від 02.07.2010.             

Стягнути з Артемівського ВДВС Луганського МУЮ на користь позивача державне мито в сумі 3 грн. 40 коп., витрати для надання юридичної допомоги в розмірі 500 грн., витрати пов‘язані з поїздкою до суду в судове засідання в розмірі 150 грн., згідно до ч.5 ст. 49 ГПК України.          

            Скаржник  в  скарзі  посилається  на  те, що вказаною постановою  порушується  його  конституційне право  власності на майно,  оскільки  під час  опису  було  виявлено, що майно  приведено у стан, непридатний  для подальшого використання. Скаржник  вважає, що  державний  виконавець  під  час опису  і при встановленні обмеження  користування  майном діяла  у  відповідності  до  закону,  отже  не  було підстав для  скасування  такого обмеження  користування майном.     

           Артемівський   ВДВС Луганського МУЮ   не надав  будь –яких  пояснень  на  скаргу.  

            Відповідач  також  ніяких  пояснень не  надав.

            Суд  вважає  доводи  скарги  обґрунтованими  з  огляду на таке:                 

            Відповідно  до ч. 4 ст. 55  Закону  України «Про виконавче провадження» про  проведення  опису  майна  боржника і накладення на нього арешту  державний  виконавець  складає  акт опису  й арешту майна боржника.  Під  час  проведення  опису  й  арешту  майна  боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або  вилучити його  у  боржника  та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

            Як  вбачається  із  змісту  акту  опису  й арешту майна  від 02.07.2010  серія  АА №  026070.  державним  виконавцем при встановленні  обмеження  користування  майном  були   враховані властивості майна, його значення для володільця, необхідність  використання та інші обставини, тому  державний  виконавець надав  достатній строк  (один  місяць)  після  якого встановлюється  обмеження  користування  майном,  і  протягом  якого  боржник   мав розпорядитись  продукцією,  яка  знаходиться  в холодильних  камерах.  

            Саме наявність  продукції  боржника  в  холодильних  камерах  ускладнює  виконання  рішення  суду,  а  його  відчуження  - взагалі б  унеможливило  виконання  рішення  суду.  

            Заходи  забезпечення позову, в  тому  числі  арешт майна, насамперед  направлені  на гарантування виконання рішення суду –забезпечення позову допускається якщо  невжиття таких  заходів  може  утруднити чи  зробити неможливим виконання  рішення  суду. А ч. 4 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження»дає  можливість врахувати баланс  інтересів  боржника  і  стягувача.  

            В оскаржуваній  постанові не наведено будь-яких  підстав,  з  яких  в.о. начальника Артемівського ВДВС Луганського МУЮ  вважає, що державний  виконавець не врахував  обставини, викладені  в  ч. 4 ст. 55 Закону України «Про виконавче  провадження»при  обмеженні  користування майном.   

             Враховуючи  вищевикладене,  скарга  підлягає задоволенню  в  частині   визнання  неправомірною постанови від 17.09.2010 в.о. начальника Артемівського ВДВС Луганського МУЮ Прямової Г.О.  Щодо решти  вимог,  а  саме - зобов‘язати ДВС на виконання ухвали господарського суду Луганської області від 14.01.2010 встановити обмеження користування боржником ОСОБА_2 описаним та арештованим майном згідно Акту й арешту майна серії АА 026070 від 02.07.2010., то суд  відхиляє  вимоги в  цій  частині,  оскільки  це  питання  вже  вирішено державним виконавцем в акті  опису й арешту майна  від 02.07.2010  серія  АА №  026070, і є діючим  в  зв’язку  із визнанням  неправомірною постанови від 17.09.2010 в.о. начальника Артемівського ВДВС Луганського МУЮ .            

Державне мито в сумі 3 грн. 40 коп. повертається  заявнику,  оскільки  при  поданні  скарги  сплата  державного мита  та  інших судових витрат не передбачено.  Відшкодування  витрат  в  зв’язку  з  поїздкою до суду  не  передбачено законодавством.

На підставі викладеного,  керуючись ст. ст. 86, 1212  ГПК України, суд

у х в а л и в:

            1. Скаргу  фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, від 01.10.2010 б/н  задовольнити частково.  

           2. Визнати неправомірною постанову від 17.09.2010 в.о. начальника Артемівського ВДВС Луганського МУЮ Прямової Г.О.

           3.  В  решті  вимог  скарги  відмовити.

           4.  Повернути  фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з  Державного бюджету  України  державне мито в сумі  3 грн. 40 коп.,  сплачене  квитанцією   № 66 від 01.10.2010  на  суму  3 грн. 40 коп., видавши її  з матеріалів справи.  

          Суддя                                                                                          Т.М.Мінська