Постанова

від 21.04.2011 по справі 20/123-10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2011 № 20/123-10

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Попіко вої О.В.

суддів:

при секретарі:

за участю представників:

від позивача: Гинайло - директор;

Козачков В .Л. - довіреність № 30/08-10 від 30.08.2010 р.

від відповідача: Мозк овий О.П. - довіреність № 3/1 ві д 14.02.2011 р.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

апеляційну скаргу Пр иватного підприємства “Агро фірми “Еліта”

на рішення Госпо дарського суду Київської обл асті від 15.03.2011 р.

у справі № 20/123-10 (суддя - Бабкіна В.М.)

за позовом Товар иства з обмеженою відповідал ьністю “Віола”

до Пр иватного підприємства “Агро фірми “Еліта”

про с тягнення 556 404 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Віола” (д алі - ТОВ “Віола”, позивач) зв ернулось до Господарського с уду Київської області з позо вом про стягнення з Приватно го підприємства “Агрофірми “ Еліта” (далі - ПП “Агрофірма “Еліта”, відповідач) 556 404 грн.

Позовна заява обґрунтован а тим, що відповідач не викона в умов договору купівлі-прод ажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р. і не поставив позивачу 250 т. насіння озимої п шениці репродукції “Еліта” п ісля здійснення ТОВ “Віола” оплати авансу у розмірі 100% вар тості товару у розмірі 250 000 грн . В зв' язку з тим, що відповід ач не поставив товар за догов ором купівлі-продажу позивач також, просив суд стягнути з П П “Агрофірма “Еліта” 141 799 грн. п ені, 138 250 грн. інфляційних втрат , 26 355 грн. 3% річних та судові витр ати.

ПП Агрофірма “Еліта” позов не визнало, зазначивши у відз иві на позовну заяву, що викон ало всі умови договору купів лі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р. шляхо м передачі 05.10.2006 р. ТОВ “Віола” 390 ,625 т. насіння озимої пшениці 1 р епродукції на загальну суму 250 000 грн., що підтверджується ви датковою накладною № 237 від 05.10.20 06 р., довіреністю ЯГТ № 544891 від 05.10.2 006 р. на ім' я ОСОБА_1.

Рішенням Господарського с уду Київської області від 15.03.20 11 р. у справі № 20/123-10 позов задово лений частково, стягнуто з ПП “Агрофірма “Еліта” на корис ть ТОВ “Віола” - 250 000 грн. основ ного боргу, 138 250 грн. інфляційни х втрат, 25 736 грн. 30 коп. 3% річних, 4 1 39 грн. 86 коп. державного мита, 175 грн. 59 коп. витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу, а також 3 410 грн . 88 коп. витрат за проведення су дової експертизи. У стягненн і 141 799 грн. пені відмовлено.

Рішення обґрунтоване тим, щ о відповідно до висновків су дово-почеркознавчої та судов о-технічної експертизи № 10162/10163/ 10-11 від 25.01.2011 р. підпис від імені ОСОБА_1 в графі “Отримав (ла) : “у видатковій накладній № 237 в ід 05.10.2006 р. виконаний не ОСОБА_ 1, а іншою особою з наслідува ння підпису ОСОБА_1”, друк ований текст довіреності ЯГТ №544891 від 05.10.2006 р. виконаний за доп омогою тонеру лазерного прин тера чорного кольору, відтис к печатки проставлений від і мені ТОВ “Віола” в довіренос ті ЯГТ №544891 від 05.10.2006 р. не співпад ає з відтиском печатки позив ача і проставлений значно ра ніше від дати здійснення від тиску. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не до вів факту здійснення поставк и передбачених договором 250 т. насіння озимої пшениці репр одукції “Еліта”, відповідно, має повернути позивачу суму основної заборгованості з у рахуванням індексу інфляції і 3% річних за весь час простро чення виконання свого зобов' язання, тобто в період з верес ня 2006 р. по червень 2010 р. У стягнен ні суми пені відмовлено з під став пропущення строку позов ної давності, встановленого статтею 258 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з рішенням, в ідповідач звернувся до Київс ького апеляційного господар ського суду з апеляційною ск аргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, я ким відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що господарський суд при вин есенні рішення неправильно з астосував норми процесуальн ого та матеріального права, щ о призвело до винесення неза конного рішення. Також, на дум ку апелянта, суд першої інста нції неповно з' ясував обста вини, що мають значення для сп рави, а висновки, викладені в р ішенні не відповідають дійсн ості.

Свої апеляційні вимоги від повідач обґрунтовує наступн им:

- суд першої інстанції безпі дставно задовольнив позовні вимоги та дійшов помилковог о висновку щодо недоведеност і з боку відповідача факту по ставки товару за договором к упівлі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р., щ о підтверджено залученими до віреністю ЯГТ №544891 від 05.10.2006 р. та видатковою накладною № 237 від 05.10.2006 р.

- місцевий господарський су д не прийняв до уваги, встанов лений у висновку судової екс пертизи, яка була проведена у даній справі, факт використа ння позивачем у період з 2005 по 2 006 роки двох печаток, що супере чить п. 3.2.6. Інструкції про поря док видачі міністерствам та іншим центральним органам ви конавчої влади, підприємства м, установам, організаціям, го сподарським об'єднанням та г ромадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майсте рень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок вида чі дозволів на оформлення за мовлень на виготовлення печа ток і штампів та затвердженн я Умов і правил провадження д іяльності з відкриття та фун кціонування штемпельно-грав ерних майстерень, виготовлен ня печаток і штампів, затверд женої Наказом Міністерства в нутрішніх справ України від 11 січня 1999 року № 17;

- відповідно до Інструкції п ро порядок реєстрації видани х, повернутих і використаних довіреностей на одержання ц інностей, затвердженої Наказ ом Міністерства фінансів Укр аїни від 16 травня 1996 року № 99 пос тачальнику лише заповненою і тільки після передачі матер іальних цінностей. Суд першо ї інстанції не дослідив тієї обставини, що позивач переда в довіреність відповідачу і не оскаржував, і відповідно, н а думку відповідача, визнав ф акт здійснення поставки за д оговором купівлі-продажу № 9/1 2-05 від 09.12.2005 р.;

- судом першої інстанції без підставно було відмовлено у призначенні повторної судов ої експертизи, про що відпові дачем заявлялось клопотання ;

- оскаржуване рішення призв ело до неоднакового застосув ання судами різних інстанцій однієї норми матеріального права, що потягло за собою при йняття протилежних рішень в подібних правовідносинах.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 11.04.2011 р. у складі колегії судд ів: доповідач у справі - Попі кова О.В., судді: Бондар С.В., Кон дратова І.Д. апеляційна скарг а прийнята до провадження, ро згляд справи призначений на 21.04.2011 р.

Розпорядженням Голови Киї вського апеляційного господ арського суду № 01-23/1/1 від 20.04.2011 “Пр о зміну складу колегії судді в” в зв' язку з перебуванням судді Кондратової І.Д. на плен арному засіданні Верховної Р ади України з приводу переве дення її до іншого суду, було д оручено розгляд апеляційної скарги у справі № 20/123-10 колегії суддів у складі: судді-допові дача - Попікової О.В., суддів: Бондаря С.В., Гольцової Л.А.

В судовому засіданні 21.04.2011 р. п редставник відповідача усно підтримав доводи апеляційно ї скарги та просив її задовол ьнити.

Позивач відзив на апеляцій ну скаргу суду не надав, однак , присутні представники пози вача усно заперечували щодо доводів апеляційної скарги т а просили відмовити у її задо воленні, а оскаржуване рішен ня суду І інстанції просили з алишити без змін з мотивів у н ьому викладених.

Розглянувши апеляційну ск аргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представн иків сторін, колегія суддів в становила наступне.

Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуаль ного кодексу України у проце сі перегляду справи апеляцій ний господарський суд за ная вними у справі і додатково по даними доказами повторно роз глядає справу, також апеляці йний господарський суд не зв ' язаний доводами апеляційн ої скарги і перевіряє законн ість і обґрунтованість рішен ня господарського суду у пов ному обсязі.

Як встановлено судом першо ї інстанції та підтверджуєть ся матеріалами справи 09.12.2005 р. м іж сторонами у справі було ук ладено договір купівлі-прода жу № 9/12-05, відповідно до п. 1.1 якого продавець (відповідач) зобов ' язується поставити та пере дати у власність покупця (поз ивача), а покупець прийняти та оплатити 250 т. насіння озимої п шениці, репродукції “Еліта” (товар), на умовах даного догов ору, для його (товару) подальшо ї реалізації виробникам.

Згідно з п. 1.2 договору перехі д права власності на товар ві дбувається в момент фактично ї передачі товару покупцеві і підписання сторонами видат кових накладних.

Продавець, відповідно до 2.1. д оговору, зобов'язався постав ити та передати у власність п окупця насіння озимої пшениц і, репродукції “Еліта”, в кіль кості 250 (двісті п'ятдесят) тонн . Фактичний обсяг поставлено го товару фіксується покупце м та продавцем у видаткових н акладних.

Згідно з пп. 2.2.1 договору прод авець зобов'язується постави ти 125 тонн насіння озимої пшен иці, репродукції “Еліта”, в се рпні місяці 2006 року, ще 125 тонн на сіння озимої пшениці, репрод укції “Еліта” в серпні місяц і 2007 року (пп. 2.2.2 договору).

Отримання покупцем товару , згідно до п. 2.5 договору, має ві дбуватись за видатковою накл адною на підставі довіреност і на отримання товарно-матер іальних цінностей встановле ного зразка.

Пунктом 3.1 договору передба чено, що загальна вартість то вару становить 250 000 грн.

Умовами оплати (п. 3.2 договору ) передбачено здійснення пок упцем протягом трьох днів з м оменту підписання даного дог овору попередньої оплати у р озмірі 100% вартості товару, у су мі 250 000 грн.

В разі затримки (прострочен ня) поставки товару більше ні ж на три дні, продавець сплачу є покупцю пеню у розмірі подв ійної облікової ставки НБУ, щ о діяла на момент поставки то вару, від вартості товару, за к ожний день затримки (простро чення) (п. 5.4 договору).

Статтею 655 Цивільного кодек су України встановлено, що за договором купівлі-продажу о дна сторона (продавець) перед ає або зобов'язується переда ти майно (товар) у власність др угій стороні (покупцеві), а пок упець приймає або зобов'язує ться прийняти майно (товар) і с платити за нього певну грошо ву суму.

Відповідно до платіжного д оручення № 139 від 09.12.2005 р. (а.с. 12) поз ивач (ТОВ “Віола”) на виконанн я умов договору купівлі-прод ажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р. перерахувал о на рахунок ПП Агрофірми “Ел іта” 250 000 грн. авансу.

За твердженням позивача, пр одавцем не було виконано умо ви договору купівлі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р. і не було поставл ено ТОВ “Віола” товару на сум у 250 000 грн., у зв' язку з чим ТОВ “ Віола” було направлено на ад ресу ПП Агрофірми “Еліта” ак т звірки взаємних розрахункі в від 14.11.2008 р., який відповідачем не був підписаний.

16.12.2009 р. ТОВ “Віола” було напра влено на адресу ПП Агрофірми “Еліта” претензію б/н від 16.12.2009 р. (а.с.17) з вимогою повернути пе рераховані за договором купі влі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р. кошт и в сумі 250 000 грн. Відповідь на в казану претензію відповідач не надав.

З огляду на зазначені обста вини позивач звернувся до го сподарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми отриманих коштів у розм ірі 250 000 грн., 141 799 грн. пені, 138250 грн . інфляційних втрат, 26 355 грн. 3% рі чних за прострочення виконан ня грошового зобов' язання.

Відповідач заперечуючи пр оти позовних вимог, у своїх пи сьмових поясненнях на позовн у заяву і в апеляційній скарз і наголошує на тому, що ПП Агро фірма “Еліта” свої зобов'яза ння за договором купівлі-про дажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р. виконало, по ставивши ТОВ “Віола” насіння озимої пшениці “Миронівська 67” І репродукції у кількості 90 тонн, насіння озимої пшениці “Миронівська 65” І репродукці ї у кількості 120,625 тонн, насіння озимої пшениці “Селянка” І р епродукції у кількості 180 тонн на загальну суму 250 000 грн., що пі дтверджується накладною № 237 в ід 05 жовтня 2006 року та довірені стю серія ЯГТ № 544891 від 05.10.2006 р.

Відповідач вказує, що позив ач отримав товар, надавши при цьому відповідачу оригінал довіреності ЯГТ № 544891 від 05.10.2006 р., як це передбачено Інструкці єю про порядок реєстрації ви даних, повернутих і використ аних довіреностей на одержан ня цінностей, затвердженої н аказом № 99 Міністерства фінан сів України від 16.05.1996 року та за реєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, згідно з якою довіреність пе редається лише заповненою та лише після отримання товарн о-матеріальних цінностей. Кр ім того, відповідно до п. 10 тієї ж Інструкції, невикористані довіреності повинні бути по вернуті працівнику підприєм ства, який здійснює виписува ння і реєстрацію довіреносте й, не пізніше наступного дня п ісля закінчення строку дії д овіреності. Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіре ностей робиться відмітка про номери документів (накладни х, актів тощо) на одержані цінн ості або про дату повернення довіреності. Повернуті неви користані довіреності гасят ься надписом “невикористана ” і зберігаються протягом ст року, встановленого для збер ігання первинних документів .

За твердженням відповідач а, позивач до 14.11.2008 р. (дати поданн я претензії) жодних дій, перед бачених Інструкцією не вчиня в, тобто підтвердив факт отри мання ним товару за договоро м купівлі-продажу.

Позивач заперечував проти таких доводів відповідача, п осилаючись на те, що директор ОСОБА_1 у видатковій накл адній про отримання товару з а договором не підписувався та не оформлював довіреність ЯГТ №544891 від 05.10.2006 р. на отримання зазначеного у цій накладній товару.

З огляду на згадані супереч ності у твердженнях представ ників сторін, ухвалою Господ арського суду Київської обла сті від 15.10.2010 р. була призначена судово-почеркознавча та тех нічна експертиза документів , відповідно до висновків яко ї підпис від імені ОСОБА_1 в графі “Отримав (ла):” у видат ковій накладній № 237 від 05.10.2006 р. в иконаний не ОСОБА_1, а іншо ю особою з наслідуванням під пису ОСОБА_1, а відтиск печ атки ТОВ “Віола” в довіренос ті ЯГТ №544891 від 05.10.2006 р. нанесений не тією печаткою, що використ овувалась товариством у доку ментах наданих для експертно го дослідження і виготовлени х товариством станом на 05.10.2006 р. , а печаткою, яка використовув алась у зразках документів, щ о були виготовлені товариств ом до дати вказаної довірено сті.

За вказаних обставин, суд пе ршої інстанції дійшов виснов ку, що відповідач не довів фак ту виконання ним зобов' язан ня щодо поставки товару за до говором купівлі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р., оскільки надані вид аткова накладна № 237 від 05.10.2006 р. і довіреність ЯГТ №544891 від 05.10.2006 р. не є належними і допустимими доказами.

В зв' язку з встановленням факту невиконання відповіда чем свого зобов' язання щодо поставки 250 т. насіння озимої п шениці, репродукції “Еліта” і не поверненням за вимогою п озивача суми попередньої опл ати, судом першої інстанції п озов був задоволений в части ні стягнення суми основної з аборгованості, стягнуто 138 250 г рн. суми інфляційних втрат і 25 736,30 грн. 3% річних за весь час про строчення виконання зобов' язання вказаний у позовній з аяві. В стягненні суми пені бу ло відмолено з підстав пропу щення строку позовної давнос ті.

Судова інстанція погоджує ться з тим, що відповідач не до вів факт виконання ним свого зобов' язання за договором купівлі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р. , оскільки, по-перше, у наданій ним видатковій накладній № 23 7 від 05.10.2006 р. зазначене насіння с ортів пшениці, поставка яких не передбачена договором ку півлі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р., по друге, вона не містить відтис ку печатки ТОВ “Віола”, а відп овідно до висновку судово-по черкознавчої експертизи під пис, що міститься на ній у граф і “Отримав (ла):” здійснений не ОСОБА_1, по-третє: відтиск п ечатки, який міститься на дов іреності ЯГТ № 544891 на отримання матеріальних цінностей, від повідно до висновку судової технічної експертизи докуме нтів використовувалась ТОВ “ Віола” раніше, ніж датована з гадана довіреність. З огляду на вказане, колегія погоджує ться з висновками суду першо ї інстанції про те, що надані в ідповідачем докази на спрост ування викладений в позові о бставин не є належними та доп устимими доказами в розумінн і приписів статей 33, 34 Господар ського процесуального кодек су України факту поставки по зивачеві.

Інших доказів на підтвердж ення факту поставки відповід ачем насіння озимої пшениці, репродукції “Еліта”, за яке п озивачем було сплачено аванс в сумі 250 000 грн. не надано.

Окрім того, суд зауважує нас тупне: у договорі купівлі-про дажу № 9/12 05 від 09.12.2005 р. чітко перед бачено поставку саме насіння озимої пшениці, репродукції “Еліта”. Доповнень чи змін що до поставки іншого виду насі ння, а саме: насіння озимої пше ниці “Миронівська 67” І репрод укції і насіння озимої пшени ці “Селянська” І репродукції зазначеного у видатковій на кладній не надано.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов ' язання має виконуватися на лежним чином відповідно до у мов договору та вимог кодекс у, інших актів цивільного зак онодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться. Зазначена но рма кореспондується з припис ами статті 193 Господарського к одексу України.

Згідно статті 193 Господарсь кого кодексу України кожна с торона повинна вжити усіх за ходів, необхідних для належн ого виконання нею зобов' яза нь, враховуючи інтереси друг ої сторони та забезпечення з агальногосподарського інте ресу. Порушення зобов' язань є підставою для застосуванн я господарських санкцій, пер едбачених цим Кодексом, інши ми законами або договором. Не допускається одностороння в ідмова від виконання зобов' язання, крім випадків, передб ачених законом, а також відмо ва від виконання або відстро чка виконання з мотиву, що зоб ов'язання другої сторони за і ншим договором не було викон ано належним чином.

За таких обставин, суд першо ї інстанції правомірно задов ольнив позовну вимогу щодо с тягнення з відповідача 250 000 гр н., сплачених позивачем за нас іння озимої пшениці, репроду кції “Еліта”

Стосовно позовних вимог пр о стягнення з відповідача 141 799 грн. пені за прострочення вик онання зобов' язання за дого вором, апеляційна інстанція погоджується з висновками су ду першої інстанції щодо від сутності правових підстав дл я їх задоволення, з огляду на н аступне:

Відповідно до п. 5.4 договору к упівлі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р., в разі затримки (прострочення ) поставки товару більше ніж н а три дні, продавець сплачує п окупцю пеню в розмірі подвій ної облікової ставки НБУ, що д іяла на момент поставки това ру, від вартості товару, за кож ний день затримки (простроче ння). Позивачем було визначен о розмір пені в сумі 141 799 грн., у т ому числі за період з 01.09.2006 р. до 3 1.08.2007 р. на суму 125 000 грн., з 01.09.2007 р. до 05 .08.2010 р. на суму 250 000 грн.

Пеня, відповідно до статті 2 30 Господарського кодексу Укр аїни, це господарські санкці ї у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у р азі порушення ним правил зді йснення господарської діяль ності, невиконання або ненал ежного виконання господарсь кого зобов'язання.

Незважаючи на те, що факт пр острочення ПП Агрофірми “Елі та” виконання зобов' язання за договором купівлі-продаж у № 9/12-05 від 09.12.2005 р. встановлений с удом, вимога про стягнення з в ідповідача пені в сумі 141 799 грн . не підлягає задоволенню, з ог ляду на наступне.

Згідно з приписами статті 25 6 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк , у межах якого особа може звер нутися до суду з вимогою про з ахист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 267 Циві льного кодексу України позов на давність застосовується с удом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесенн я ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування я кої заявлено стороною у спор і, є підставою для відмови у по зові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Крім того, згідно з приписам и статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів ви мог законом може встановлюва тися спеціальна позовна давн ість: скорочена або більш три вала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до в имог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 ч. 2 статті 258 Ци вільного кодексу України).

В свою чергу, відповідачем у відзиві на позовну заяву від 26.02.2011 р. було зазначено, що термі н позовної давності про стяг нення з відповідача пені спл инув у серпні 2008 року, у зв' язк у з чим ТОВ “Віола” було заявл ено клопотання про застосува ння позовної давності в част ині нарахування позивачем пе ні.

З урахуванням викладеного , позовні вимоги в частині стя гнення 141 799 грн. пені не підляга ють задоволенню судом.

Разом з тим, апеляційна інст анція не може погодитись з су дом першої інстанції щодо ст ягнення з відповідача 138 250 грн . інфляційних втрат і 25 736,30 грн. - 3% річних, нарахованих за пері од з вересня 2006 р. по червень 2010 р ., з огляду на наступне:

Відповідно до вимог частин и другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, яки й прострочив виконання грошо вого зобов'язання, на вимогу к редитора зобов'язаний сплати ти суму боргу з урахуванням в становленого індексу інфляц ії за весь час прострочення, а також три проценти річних ві д простроченої суми, якщо інш ий розмір процентів не встан овлений договором або законо м.

Розмір інфляційних втрат, в изначений позивачем, станови ть 138 250 грн., у тому числі за пері од з вересня 2006 року до серпня 2 007 року на суму 125 000 грн., з вересн я 2007 року до червня 2010 року на су му 250 000 грн.

Розмір 3% річних, визначений позивачем у сумі 26 355 грн., у том у числі за період з 01.09.2006 р. до 31.08.200 7 р. на суму 125 000 грн. у сумі 3 750 грн ., з 01.09.2007 р. до 05.08.2010 р. на суму 250 000 грн. у сумі 22 605 грн.

Задовольняючи вказані поз овні вимоги, суд першої інста нції не врахував вимоги част ини 2 статті 530 Цивільного коде ксу України, відповідно до як ої якщо строк (термін) виконан ня боржником обов'язку не вст ановлений або визначений мом ентом пред'явлення вимоги, кр едитор має право вимагати йо го виконання у будь-який час. Б оржник повинен виконати таки й обов'язок у семиденний стро к від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного вик онання не випливає із догово ру або актів цивільного зако нодавства.

Здійснивши аналіз умов дог овору купівлі-продажу № 9/12-05 ві д 09.12.2005 р. колегія суддів зазнач ає, що умовами договору не пер едбачено такого зобов' язан ня ПП “Агрофірма “Еліта”, як п овернення суми авансу в разі нездійснення поставки товар у. Зазначене зобов' язання в иникло у відповідача після т ого, як позивач скористався с воїм правом наданим ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України та надіслав вимогу про повер нення суми сплачених 250 000 грн. З вказаного моменту дане зобо в' язання і набуло ознак гро шового зобов' язання.

З матеріалів справи вбачає ться, що Товариством з обмеже ною відповідальністю “Віола ” надіслано вказану претензі ю на адресу ПП “Агрофірма “Ел іта” 16.12.2009 р., при цьому не вказав ши конкретний строк для вико нання даної вимоги. Тому, відп овідно до приписів ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України , відповідач був зобов' язан ий повернути суму передоплат и протягом 7 днів з дати отрима ння згаданої претензії.

В зв' язку з тим, що матеріа ли справи не містять даних що до дати отримання претензії відповідачем, судова колегія вважає, що початок перебігу с троку на повернення 250 000 грн. пе редоплати розпочався з 24.12.2009 р., тобто через 7 днів після дати претензії, тому прострочення відповідачем вказаного зобо в' язання розпочалось не з в ересня 2006 р., як вказано у розра хунку позивача, а саме з 24.12.2009 р.

Таким чином, суми інфляційн их втрат і 3% річних у даній спр аві підлягають задоволенню л ише за період з 24.12.2009 р. по червен ь 2010 р. з урахуванням суми забор гованості 250 000 грн., а не з верес ня 2006 р. по червень 2010 р. як просит ь позивач у позовній заяві. Ві дповідно до розрахунку, здій сненого судом апеляційної ін станції стягненню з відповід ача підлягають 3 267,12 грн. - 3% річ них і 9 250 грн. інфляційних втра т.

Враховуючи викладене, ріше ння суду першої інстанції пі длягає зміні в частині стягн ення 3% річних і інфляційних вт рат.

Щодо доводів, викладених в а пеляційній скарзі, судова ін станція зазначає наступне:

Твердження відповідача ст осовно того, що у висновку суд ової експертизи встановлено факт використання позивачем одночасно двох печаток, що су перечить вимогам Інструкції про порядок видачі міністер ствам та іншим центральним о рганам виконавчої влади, під приємствам, установам, орган ізаціям, господарським об'єд нанням та громадянам дозволі в на право відкриття та функц іонування штемпельно-гравер них майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також пор ядок видачі дозволів на офор млення замовлень на виготовл ення печаток і штампів та зат вердження Умов і правил пров адження діяльності з відкрит тя та функціонування штемпел ьно-граверних майстерень, ви готовлення печаток і штампів , затвердженої Наказом Мініс терства внутрішніх справ Укр аїни від 11 січня 1999 року № 17 є без підставним, оскільки по-перш е, у тексті вказаного висновк у відсутнє встановлення дано го факту, а лише міститься заз начення того, що у довіреност і ЯГТ № 544891 проставлена печатка , яка використовувалась ТОВ “ Віола” в інший період ніж дат ований вказаний документ, що не є підставою вважати, що поз ивач використовував печатки одночасно.

Посилання апелянта на ті об ставини, що неповернення поз ивачем довіреності ЯГТ №544891 ві д 05.10.2006 р. з відповідною позначк ою підтверджує факт отриманн я ним поставленого товару за згаданим договором визнаєть ся суперечливим, оскільки ви сновком експертизи ставитьс я під сумнів сам факт обізнан ості останнього з наявністю цих документів і дає підстав и вважати, що вони виписані бе з відома позивача.

Доводи відповідача про нео днакове застосування судами одних і тих же норм матеріаль ного права, внаслідок чого ух валені різні за змістом судо ві рішення у подібних правов ідносинах є безпідставними, оскільки нормами Господарсь кого процесуального кодексу України повноваженнями здій снювати порівняння застосув ання судами норм матеріально го права у подібних правовід носинах наділений лише Верхо вний Суд України.

Відповідно до частини 4 стат ті 42 Господарського процесуа льного кодексу України, при н еобхідності господарський с уд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судово му експерту.

Доводи щодо призначення по вторної експертизи також є б езпідставними, оскільки оцін ивши та перевіривши Висновок судової експертизи, апеляці йна інстанція вважає, що вста новлені судовим експертом об ставини є достовірними і не в икликають сумніву, і відпові дно погоджується з першою ін станцією щодо відсутності пі дстав для призначення у спра ві повторної судової експерт изи.

Враховуючи викладене, коле гія зазначає, що судом першої інстанції в цілому вірно вст ановлено обставини справи, о днак не визначено дату з якої розпочалось прострочення гр ошового зобов' язання з урах уванням вимог ч. 2 статті 530 Циві льного кодексу України, тобт о не встановлено строк за яки й має здійснюватись нарахува ння сум інфляційних втрат і 3% річних.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 103 Господарського про цесуального кодексу України , апеляційна інстанція за рез ультатами розгляду апеляцій ної скарги (подання) має право змінити рішення.

Відповідно до пунктів 1, 4 час тини 1 статті 104 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни підставами для скасуван ня або зміни рішення місцево го господарського суду є неп овне з' ясування обставин, щ о мають значення для справи; п орушення або неправильне зас тосування норм матеріальног о чи процесуального права.

З огляду на викладене, колег ія суддів дійшла висновку пр о наявність підстав для змін и рішення суду першої інстан ції в розумінні статті 104 Госп одарського процесуального к одексу України, а саме: щодо ро зміру задоволених позовних в имог в частині стягнення сум и інфляційних втрат та трьох відсотків річних, як таке, що прийнято з порушенням та неп равильним застосуванням нор м матеріального права, а тако ж при неповному з' ясуванні обставин, що мають значення д ля справи.

Судові витрати за розгляд а пеляційної скарги у зв' язку з відмовою в її задоволенні н а підставі статті 49 Господарс ького процесуального кодекс у України покладаються на ап елянта.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуал ьного кодексу України, Київс ький апеляційний господарсь кий суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скарг у Приватного підприємства “А грофірми “Еліта” задовольни ти частково.

2. Рішення Господарськ ого суду Київської області в ід 15.03.2011 р. у справі № № 20/123-10 змінит и, виклавши пункт 2 резолютивн ої частини рішення в наступн ій редакції :

“Стягнути з Приватного під приємства Агрофірми “Еліта” (09045, Київська обл., Сквирський р -н, с. Каленна, вул. Набережна, 1А , код ЄДРПОУ 32191902) на користь Тов ариства з обмеженою відповід альністю “Віола” (09150, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Фу рси, вул. Радянська, 48А, код ЄДР ПОУ 30683883) - 250 000 (двісті п' ятдеся т тисяч) грн. основного боргу, 9 250 (дев' ять тисяч двісті п' я тдесят) грн. інфляційних втра т, 3 267 (три тисячі двісті шістде сят сім) грн. 12 коп. 3% річних, 2 625 (дв і тисячі шістсот двадцять п' ять) грн. 11 коп. державного мита за подання позову, 111 (сто одина дцять) грн. 34 коп. витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу, а також 3410 (три тисячі чотириста десят ь) грн. 88 коп. витрат за проведен ня судової експертизи. Видат и наказ.”

3. В іншій частині рішен ня Господарського суду Київс ької області від 15.03.2011 р. у справ і № № 20/123-10 залишити без змін.

4. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю “Віола” (09150, Київська обл., Бі лоцерківський р-н, с. Фурси, ву л. Радянська, 48А, код ЄДРПОУ 30683883) на користь Приватного підпри ємства Агрофірми “Еліта” (09045, К иївська обл., Сквирський р-н, с . Каленна, вул. Набережна, 1А, код ЄДРПОУ 32191902) 1 469 (одна тисяча чоти риста шістдесят дев' ять) гр н. 46 коп. державного мита за под ання апеляційної скарги. Вид ати наказ.

5. Доручити Господарсь кому суду Київської області видати накази на виконання з азначеної постанови суду.

6. Справу № № 20/123-10 поверну ти Господарському суду Київс ької області.

Постанова може бути оскарж ена до Вищого господарського суду України протягом двадц яти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді

29.04.11 (відправлено)