Рішення

від 26.09.2006 по справі 32/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.06р.

Справа № 32/282

За позовом: Приватного підприємства «Каліпсо», м. Дніпропетровськ

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк»,м. Дніпропетровськ

Про: розірвання кредитного договору

та

За зустрічним позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк»,                               м. Дніпропетровськ

До : Приватного підприємства «Каліпсо», м. Дніпропетровськ

Про : стягнення 216 966,94  грн.

                                                                                                                    Суддя  Васильєв О.Ю.             

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ( ПП «Каліпсо») : Линник А.О. (дов. від 05.01.06 р.) ;

Від відповідача( ТОВ «Діалогбанк») :  Смирнов Д.Є. ( дов. № 22/08/06 від 22.08.06 р. ) , Орленко Н.В. ( дов. № 22/08/06 від 22.08.06 р. )                                                                

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Каліпсо»в липні 2006 р. звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк»розірвання з 17.05.06 р. кредитного договору  № 38/05/к від 11.04.05 р. ,укладеного між сторонами. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням позивача на наступні обставини : 11.04.2005 р. між ТОВ «Діалог банк»та Приватним підприємством «Каліпсо»був укладений кредитний договір № 38/05/к . Кредит видавався на умовах відкличної відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів Позивача (п. 1.2 Договору), починаючи з 11 квітня 2005 р. (п. 1.4 Договору), строком  на 365 днів, тобто до 10.04.2006 р. Відповідач надавав кредит частинами, а Позивач отримував кредит і вчасно та в повному обсязі сплачував відсотки за кредитом та повертав кредит частинами включно по квітень 2006 р. Але виконати в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, тобто повернути до 10.04.2006 р. кредит , Позивач не зміг через суттєві зміни чинного законодавства України, які призвели до припинення фінансово-господарської діяльності Позивача. Так , основним видом господарської діяльності Позивача була оптова торгівля алкогольними напоями, яка передбачала обов'язкову наявність відповідної Ліцензії. У момент укладання вказаного Договору, тобто на 11.04.2005 р., Позивач мав Ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, вартістю 50 тис. грн. на 1 рік, до закінчення строку дії якої залишалося 7 (сім) місяців - до 25.10.2005 р.  Але з прийняттям 25.03.2005 р. Верховною Радою України змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", вартість Ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями була збільшена з 50 тис. грн. до 250 тис. грн. на рік (ст. 15 зазначеного Закону ). Передбачити такі зміни в законодавстві України Позивач не мав можливості, а тому, після 25.10.2005 р. через суттєве збільшення вартості ліцензії та відсутність необхідної суми грошових коштів, Позивач не зміг придбати відповідну ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями за 250 тис. грн. строком на 1 рік, про що повідомив Відповідача. Не  маючи  Ліцензії  на  право здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями, з 25.10.2005 р. Позивач припинив свою фінансово-господарську діяльність, а з листопада  2005 р. були звільнені з підприємства усі працівники, за виключенням директора та головного бухгалтера. У той же час, з 25.10.2005 р. по 20.04.2006 р., Позивач регулярно, щомісячно сплачував Відповідачу відсотки за користування кредитом та погашав суму кредиту за рахунок коштів, що надходили на розрахунковий рахунок Позивача від контрагентів підприємства. 20.04.2006 р., повністю розрахувавшись з Відповідачем по відсоткам за користування кредитом, Позивач направив Відповідачу письмову пропозицію про розірвання з 21 квітня 2006 р. кредитного договору та відповідну Додаткову угоду про умови його розірвання. На жаль, у тексті Пропозиції та Додатковій угоді були допущені описки в номері та даті кредитного договору, а тому, незважаючи на письмове повідомлення від 10.05.2006 р. про виправлення указаної описки, Відповідач залишив Пропозицію та Додаткову угоду Позивача - без реагування. 17.05.2006 р. Позивач цінним листом із рекомендованим повідомленням удруге направив Відповідачу Пропозицію про розірвання кредитного Договору № 38/05/к від 11.04.2005 р. та відповідну Додаткову угоду від 17.05.2005 р. про розірвання указаного кредитного договору з 17.05.2006 р. Згідно рекомендованого повідомлення, зазначені Пропозицію та Додаткову угоду від 17.05.2006 р. ТОВ «Діалогбанк»отримало 22.05.2006 р.

11.06.2006 р. сплинув 20-денний строк, відведений ст. 188 Господарського кодексу України, для розгляду пропозиції про розірвання кредитного договору та надання відповіді. Станом на 19.06.2006 р., тобто на дату звернення до суду, Відповідач відповіді на Пропозицію від 17.05.2006 р. про розірвання кредитного договору Позивачу не направив. У зв'язку з відмовою Відповідача дати згоду на розірвання кредитного договору, та неможливістю виконати Позивачем своїх зобов'язань у повному обсязі, через припинення фінансово-господарської діяльності, з метою запобігання настання невигідних для обох сторін договору майнових наслідків, Позивач змушений передати спір на розгляд господарського суду.

  Товариство з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк»проти задоволення позовних вимог про розірвання кредитного договору заперечувало , посилаючись на наступні обставини : в обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що суттєві зміни чинного законодавства (збільшенням вартості ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями з 50 тис.грн. до 250 тис.грн.) призвели до припинення Позивачем його фінансово-господарської діяльності та неможливості виконання в повному обсязі зобов'язань щодо повернення до 10.04.2006 р. кредиту, який було йому надано відповідно до Кредитного договору  № 38/05/К від 11.04.2005 р. .Змінами чинного законодавства, на які посилається Позивач, є Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”, прийнятий 25.03.2005 р. Верховною Радою України. Відповідно до абзацу 4 підпункту ґ) пункту 10 розділу І цього Закону збільшено вартість ліцензії з 50 тис. грн. до 250 тис. грн. Вищезазначений Закон згідно п.1 розділу ІІ Прикінцевих положень набрав чинності з дня його опублікування, тобто з 31.03.2005 р. (офіційне опублікування в газеті “Урядовий кур'єр” від  31.03.2005 р.                          № 58-59).Кредитний договір було укладено із Позивачем 11.04.2005 р. Таким чином, на дату укладення Кредитного договору вищезазначений Закон вже був чинний, тому суттєві зміни законодавства, на які посилається Позивач, фактично відбулися ще до укладення Кредитного договору. Якщо Позивач не був би готовий здійснювати господарську діяльність на нових для нього умовах, він не укладав би з Відповідачем Кредитний договір.

    Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що його єдиним видом господарської діяльності була оптова торгівля алкогольними напоями, яка передбачає обов'язкову наявність відповідної ліцензії. Проте, згідно Довідки № 1956 від 05.03.2002 р. про включення до ЄДРПОУ, виданої Дніпропетровським обласним управлінням статистики України, основними зареєстрованими видами діяльності (КВЕД) Позивача є кілька видів діяльності, у тому числі: неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; інші види оптової торгівлі; діяльність автомобільного вантажного транспорту; консультації з питань комерційної діяльності та управління; посередництво в торгівлі різними товарами. Також п.2.2. Статуту Позивача передбачено великий обсяг видів діяльності, у тому числі і вищезазначені, які визначені предметом його діяльності. Взагалі метою отримання Позивачем кредиту згідно п.1.2. Кредитного договору є  поповнення його обігових коштів. Отже, Позивач не був позбавлений можливості використовувати кошти, які були ним одержані за Кредитним договором , на здійснення інших видів господарської діяльності, передбачених його Статутом. І це фактично відбувалося. Здійснення Позивачем іншої господарської діяльності, окрім оптової торгівлі алкогольними напоями, підтверджується випискою за поточним рахунком Позивача                            № 2600501392667. Із цієї виписки вбачається, що Позивач здійснював окрім торгівлі лікеро-горілчаними виробами і купівлю-продаж продуктів та інших товарів народного споживання.

      Як зазначає Позивач у своїй позовній заяві, на дату укладення Кредитного договору           (11.04.2005 р.) він мав ліцензію вартістю 50 тис. грн., до закінчення якої залишилося 7 (сім) місяців (до 25.10.2005 р.), а після 25.10.2005 р., не маючи відповідної суми грошових коштів для придбання нової ліцензії за 250 тис.грн., він припинив свою фінансово-господарську діяльність, про що повідомив на адресу Відповідача. Однак, незважаючи на такі, за ствердженням Позивача, суттєві зміни обставин Позивач не припинив здійснення своєї господарської діяльності, а продовжував її здійснювати і після 25.10.2005 р. Здійснення Позивачем господарської діяльності після 25.10.2005 р. підтверджується випискою за поточним рахунком Позивача № 2600501392667. Із цієї виписки вбачається, що Позивач здійснював зі свого поточного рахунку платежі за такими видами діяльності: комп'ютерний консалтинг, оплата за горілчані вироби, мерчендайзенгові послуги, маркетингові дослідження (послуги маркетингових заходів), оплата за страхування майна, купівля товару, оплата послуг тощо. Перелік платежів, які Позивач отримував на свій поточний рахунок, наступні: плата за горілчані вироби, товари народного споживання, продукти харчування, плата за маркетингові послуги, плата за послуги зберігання тощо. Слід зазначити, що після 25.10.2005 р. Позивач ще неодноразово отримував за його письмовими заявами кредит за відкличною відновлюваною кредитною лінією згідно умов Кредитного договору. Так, згідно заяви від 28.10.2005 р. № 123 Позивачу було надано кредит у сумі  20 000, 00 грн. Також згідно заяви від 30.11.2005 р. № 124 Позивачу було надано кредит у сумі 20 000, 00 грн. Це підтверджується випискою за позичковим рахунком № 2062804392667 та копіями платіжних доручень про перерахування грошових коштів № 2114 від 28.10.2005 р. та № 57 від 30.11.2005 р. відповідно.

          У відповідності з п. 5.2.3, 5.2.6 Кредитного договору Позивач зобов'язувався письмово інформувати Відповідача про всі обставини, що можуть негативно вплинути на виконання ним зобов'язань за Кредитним договором, негайно після виникнення таких обставин, а в разі різкого погіршення фінансового стану та в інших випадках, коли виникла загроза того, що він не зможе своєчасно в повному обсязі виконати свої зобов'язання за цим Договором, Позивач зобов'язувався повернути всю суму кредиту та сплатити Відповідачу всі проценти за користування кредитом в 2-денний термін з моменту виникнення відповідної обставини.                             Але Позивач фактично не виконав ці умови Кредитного договору (перше повідомлення про нібито неможливість повернення кредиту замість квітня 2005 року надіслано аж 22.05.2006 р., а кредит в повному обсязі не повернув до цього часу), що свідчить про те, що він не вважав “суттєві зміни”, на які він посилається, такими, що можуть негативно вплинути на виконання ним зобов'язань за Кредитним договором.

Норми чинного законодавства України містять вичерпний перелік підстав для одностороннього розірвання договорів. Але жодна з цих підстав не може бути застосована до спірного Кредитного договору.  Не підлягає застосуванню в нашому випадку і ст. 652 Цивільного кодексу України «Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин», оскільки зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах, а у нашому випадку після укладення Кредитного договору обставини не змінювалися.

Відповідач також має зазначити, що ним належним чином були виконані взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором і за період з 15.04.2005 р. по 30.11.2005 р. ним було надано Позивачу кредит на умовах відкличної відновлювальної лінії на загальну суму 1 219 729, 00 грн., що підтверджується випискою за позичковим рахунком № 2062804392667.

Проте, Позивач порушив свої зобов'язання щодо повернення частини кредиту у сумі 176 190,05 грн. у строк до 10.04.2006 р., а також погашення відсотків за користування кредитом за період з 22.04.2006 р. по 25.06.2006 р. в сумі 7 530,42 грн., що підтверджується випискою за рахунком простроченої заборгованості за кредитом № 2067001392667, випискою за рахунком обліку нарахованих відсотків № 2068404392667, випискою за рахунком прострочених нарахованих відсотків за кредитом № 2069201392667. Таке невиконання Позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором фактично є спробою односторонньої відмови від виконання зобов'язань, що є недопустимим в силу норм ст. 525 Цивільного кодексу України. Фактично Позивач на сьогоднішній день продовжує неправомірно користуватися чужими коштами, тобто коштами належними Відповідачу.  Поданий Позивачем позов порушує права Відповідача та може спричинити йому матеріальну шкоду на тій підставі, що правовими наслідками розірвання Кредитного договору є припинення зобов'язань сторін, що також передбачає неможливість витребування того, що було виконано сторонами за зобов'язаннями до моменту розірвання договору (ст. 653 Цивільного кодексу України).

 Окрім того Товариство з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк»14.08.06 р. звернулося до Приватного підприємства «Каліпсо»із зустрічним позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 38/05/К від 11 квітня 2005 року у сумі  205 808, 40 грн., що складається із:  заборгованості за кредитом у сумі 176 190,05 грн. ; заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 7 530,42 грн. ; пені за порушення строку погашення кредиту у сумі 8 949,81 грн. ; пені за порушення строків погашення процентів за користування кредитом у розмірі 138, 12 грн. ; неустойки за порушення зобов'язань за Кредитним договором у розмірі 13 000, 00 грн. Зустрічний позов обґрунтовується посиланням на наступні обставини : у зв'язку із тим, що правовими наслідками розірвання кредитного договору є припинення зобов'язань сторін (ст. 653 Цивільного кодексу України) та враховуючи те, що у ТОВ „Діалогбанк” є грошові вимоги до ПП „Каліпсо”, які виникли на підставі кредитного договору  № 38/05/К від 11.04.2005 року, ТОВ „Діалогбанк” вважає за необхідне звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області із цією зустрічною позовною заявою про стягнення заборгованості для спільного її розгляду з первісним позовом ПП „КАЛІПСО”. Так, згідно Кредитного договору № 38/05/К від 11 квітня 2005 року ТОВ „Діалогбанк” надав ПП „КАЛІПСО” кредит у розмірі та на умовах, встановлених Кредитним договором, а ПП „КАЛІПСО” зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. У відповідності з п. 1.2, 2.2, 2.2.6 Кредитного договору ТОВ „Діалогбанк” надав ПП „КАЛІПСО” кредит на поповнення обігових коштів на умовах відкличної відновлювальної лінії з лімітом кредитування у розмірі 650 000,00 грн. на строк 365 днів , починаючи з 11 квітня 2005 року. Згідно п. 4.1 Кредитного договору  ПП „КАЛІПСО” повинен був сплачувати ТОВ „Діалогбанк” проценти у розмірі 24 %  річних від суми фактично наданих ПП „КАЛІПСО” за Кредитним договором коштів, які не повернуті ПП „КАЛІПСО” ТОВ „Діалогбанк” на кінець кожного дня. Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору ПП „КАЛІПСО” повинен був сплачувати нараховані за поточний місяць проценти щомісячно в строк до останнього робочого дня (включно) місяця, в якому проценти були нараховані. За умовами п. 5.1.1. Кредитного договору ПП „КАЛІПСО” було відкрито у ТОВ “Діалогбанк” позичковий рахунок № 2062804392667 та рахунок обліку нарахованих відсотків                                  № 2068404392667. Згідно п.п. 2.2.3, 2.3. Кредитного договору частини кредиту надавалися ПП „КАЛІПСО” за відповідними заявами у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ПП „КАЛІПСО”. Відповідно до п.п. 5.2.1., 6.1 Кредитного договору ПП „КАЛІПСО” повинен був повернути ТОВ „Діалогбанк” суму кредиту не пізніше 10 квітня 2006 року. ПП „КАЛІПСО” зобов'язувався повернути кредит і здійснювати щомісячну оплату нарахованих відсотків шляхом перерахування коштів з будь-якого свого поточного рахунку на позичковий та рахунок обліку нарахованих відсотків відповідно (п. 4.6, 6.4. Кредитного договору). За період з 15.04.2005 р. по 30.11.2005 р. ПП „КАЛІПСО” відповідно до Кредитного договору  № 38/05/К від 11 квітня 2005 року було надано кредит на умовах відкличної відновлювальної лінії на загальну суму 1 219 729,00 грн., що підтверджується копіями вищезазначених  платіжних доручень про перерахування грошових коштів, які додаються до даної позовної заяви. ПП „КАЛІПСО” зі свого поточного рахунку, відкритого у ТОВ „Діалогбанк”, із використанням програмно-технічного комплексу „Клієнт-Банк” здійснив часткове погашення суми кредиту .Загальна сума платежів, які були здійснені ПП „КАЛІПСО” у рахунок погашення суми кредиту , становить 1 043 538, 95 грн. ,що підтверджується випискою за позичковим рахунком ПП „КАЛІПСО”  № 2062804392667, яка додається до даної позовної заяви. Отже, заборгованість ПП „КАЛІПСО” перед ТОВ „Діалогбанк” за кредитом становить  176 190, 05 грн. Також ПП „КАЛІПСО” було здійснено часткове погашення суми нарахованих відсотків за користування кредитом за період з 11.04.2005 р. по 21.04.2006 р. , що підтверджується випискою за рахунком обліку нарахованих відсотків № 2068404392667, яка додається до даної позовної заяви.

  Отже, заборгованість ПП „КАЛІПСО” перед ТОВ „Діалогбанк” за нараховані відсотки за користування кредитом за період з 22.04.2006 р. по 25.06.2006 р. складає 7 530,42 грн.  У зв'язку із порушенням строків виконання грошових зобов'язань ПП „КАЛІПСО” згідно підпункту 5.5.3 Кредитного договору повинен сплатити ТОВ „Діалогбанк” за кожний день прострочки пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного ПП „КАЛІПСО” грошового зобов'язання. Сума пені за порушення строку погашення кредиту складає 8 949,81 грн., розрахунок якої додається до даної позовної заяви. Сума пені за порушення строків погашення процентів складає 138, 12 грн. ,розрахунок якої додається до даної позовної заяви. Також згідно п. 5.5.5. Кредитного договору за порушення ПП „КАЛІПСО” своїх зобов'язань, що випливають з Кредитного договору ПП „КАЛІПСО” повинен сплатити ТОВ „Діалогбанк” за кожен випадок такого порушення неустойку в розмірі 2 % від суми Кредитного договору. Сума неустойки за порушення ПП „КАЛІПСО” своїх зобов'язань, що випливають з Кредитного договору складає 13 000, 00 грн., розрахунок якої додається до даної позовної заяви. Отже, загальна сума заборгованості ПП „КАЛІПСО” перед ТОВ „Діалогбанк”, яка виникла на підставі Кредитного договору № 38/05/К від 11 квітня 2005 року, складає 205 808, 40 грн.

 Окрім того , в письмових поясненнях щодо суми неустойки, яка була заявлена Позивачем у зустрічній позовній заяві від 21.07.2006 р. № 01-05/668, ТОВ «Діалогбанк»зазначив наступне : неустойка є самостійним різновидом штрафної санкції, передбаченим ст. 230 Господарського кодексу України. Пунктом 5.5.5. кредитного договору № 38/05/К від 11.04.2005 р. встановлено неустойку за кожен випадок порушення Кредитного договору у розмірі 2% від суми кредиту. Відповідач допустив декілька порушень своїх зобов'язань за Кредитним договором. Так, в порушення п.5.2.3 Кредитного договору Відповідач не повідомив Позивача про обставини, що негативно вплинули на виконання ним зобов'язань за Кредитним договором. В порушення п. 5.2.6 Кредитного договору Відповідач достроково не повернув всю суму кредиту та не сплатив Позивачу всі проценти за користування кредитом в 2-денний строк з моменту виникнення обставин, що викликали різке погіршення його фінансового стану та негативно вплинули на своєчасне в повному обсязі виконання зобов'язань за Кредитним договором. В порушення п. 4.1, п. 4.2 Кредитного договору Відповідач не сплатив Позивачу починаючи з 01.05.2006 р. проценти за користування кредитом у сумі 463,51 грн., починаючи з 01.06.2006 р. Відповідачем не були сплачені проценти у сумі 3 475, 53 грн.,  починаючи з 01.07.2006 р. Відповідачем не були сплачені проценти у сумі 3 591, 38 грн., починаючи з 01.08.2006 р. Відповідачем не були сплачені проценти у сумі 3 475, 53 грн., починаючи з 01.09.2006 р. Відповідачем не були сплачені проценти у сумі 3 591, 38 грн., які Відповідач зобов'язувався сплачувати Позивачу щомісячно в строк до останнього робочого дня (включно) місяця, в якому проценти були нараховані. В порушення п.6.1. Кредитного договору Відповідачем у строк до 10.04.2006 р. не було повернуто Позивачу частину кредиту у сумі 176 190, 05 грн. Незважаючи на багато порушень, які були вчинені Відповідачем, Позивач одноразово застосовує до Відповідача неустойку у розмірі, встановленому п. 5.5.5. Кредитного договору, а саме 2% від суми кредиту.

Ухвалою суду від 22.08.06 р. порушено провадження за зустрічним позовом ТОВ «Діалогбанк»про стягнення з ПП «Каліпсо»заборгованості за кредитним договором , об'єднано провадження за первинним та зустрічним позовом в єдине провадження у справі              № 32/282 .  06.09.06 р. до канцелярії суду надійшла заява ТОВ «Діалогбанк»про збільшення суми позовних вимог ,відповідно до якої банк просить стягнути з ПП «Каліпсо»заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 216 966, 94 грн, що складається із:  заборгованості за кредитом у сумі 176 190,05 грн. ; заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 14 597,33 грн. ; пені за порушення строку погашення кредиту у сумі 12 806,68 грн. ; пені за порушення строків погашення процентів за користування кредитом у розмірі 372, 88 грн. ; неустойки за порушення зобов'язань за Кредитним договором у розмірі 13 000, 00 грн.

   ПП «Каліпсо»проти наявності заборгованості за кредитним договором в розмірі , зазначеному в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог ,не заперечував ; однак вважав ,що зустрічний позовні вимоги банку задоволенню не підлягають ,оскільки кредитний договір підлягає розірванню з підстав , наведених у первинному позові.  

      Заслухавши пояснення представників сторін  , дослідивши матеріали справи , господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

              11.04.2005 р. між ТОВ «Діалогбанк» ( кредитодавець ) та Приватним підприємством «Каліпсо» ( позичальник ) був укладений кредитний договір № 38/05/к ,відповідно до умов якого кредитодавець надав , а позичальник отримав на умовах відкличної відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів  650  000,00 грн. , починаючи з 11.04.05 р. строком  на 365 днів, тобто до 10.04.2006 р. Відповідач  вчасно та в повному обсязі сплачував відсотки за користування кредитом та повертав кредит частинами включно по квітень 2006 р.

 ПП «Каліпсо»направляв на адресу ТОВ «Діалогбанк»письмову пропозицію про дострокове розірвання вищезазначеного  кредитного договору та відповідну Додаткову угоду про умови його розірвання ; із змісту яких вбачається , що позичальник пропонував в рахунок погашення своєї заборгованості за отримані кредитні кошти передати кредитодавцю алкогольні напої на загальну суму 18 039,99 грн.  ( тоді як заборгованість позичальника складала значно більшу суму ) ,та після підписання додаткової угоди та передачі товару вважати всі розрахунки за кредитним договором завершеними . Однак кредитодавець не погодився із запропонованими позичальниками умовами припинення кредитного договору .

На теперішній час згідно із розрахунком , наданим ТОВ «Діалогбанк», який не заперечується ПП «Каліпсо»; позичальник  має заборгованість за вищезазначеним кредитним договором у загальній сумі 216 966, 94 грн., що складається із:  заборгованості за кредитом - у сумі 176 190,05 грн. ; заборгованості по процентам за користування кредитом - у сумі                             14 597,33 грн. ; пені за порушення строку погашення кредиту - у сумі 12 806,68 грн. ; пені за порушення строків погашення процентів за користування кредитом - у сумі 372, 88 грн. ; неустойки за порушення зобов'язань за Кредитним договором - у сумі 13 000, 00 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості  на час прийняття рішення у справі не надав .

25.03.05 р. Верховною Радою України було прийнято  Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України » ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 17, N 18-19,                   ст.267 ), відповідно до якого були внесені зміни у статтю 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»,а саме : річна плата за ліцензії на право імпорту, експорту і оптової торгівлі цією продукцією встановлюється в таких розмірах: оптова   торгівля  алкогольними  напоями  -  250000  гривень, тютюновими виробами - 125000 гривень. ( Абзац частини другої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3032-III (  3032-14 ) від 07.02.2002, N 849-IV ( 849-15 ) від 22.05.2003, в редакції Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 ). При цьому вищезазначений Закон в частині , що стосується збільшення розміру річної плати за ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями , набув чинності  з дня опублікування –тобто з 31.03.05 р. ( Публікації: Відомості Верховної Ради України, рік 2005, 29.04.2005, N 17, ст. 267, стор.724;  Голос України, 01.04.2005, N 59;  Урядовий кур'єр, 31.03.2005, N 58;  Офіційний вісник України, рік 2005, 15.04.2005, N 13, ст. 662, стор.57)

 Враховуючи , що кредитний договір № 38/05/к був укладений між сторонами 11.04.2005 р. , то на час його укладання ПП «Каліпсо»повинно було бути обізнаним про збільшення розміру річної плати за ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями до 250 000,00 грн. ,а тому прийняття вищезазначеного Закону до часу укладання сторонами кредитного договору не може вважатися істотною зміною обставин , якими сторони керувалися при укладенні           договору ; та бути законною підставою для дострокового розірвання цього договору.

          За  договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.  Договір позики  є  укладеним  з  моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.(ст.1046 ЦК України)

У відповідності із ст.526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до приписів стаття 651 цього Кодексу : зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.     Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.   У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

  Згідно до ст. 652 ЦК України : у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.  Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.  Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:  1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;                        2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;  3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.  Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для  сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

  Статтею 653 ЦК України передбачені правові наслідки зміни або розірвання договору ,а саме :

у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або  розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

 Враховуючи вищезазначене ,суд вважає позовні вимоги ПП «Каліпсо»про розірвання кредитного договору безпідставними , та такими , що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України ; натомість зустрічні позовні вимоги ТОВ «Діалогбанк»з цих же підстав є обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню в повному обсязі.

        Згідно вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.525,526,651- 653, 1046 ЦК України, ст.ст. 49,75,82-85 ГПК України ,господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

  1. В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Каліпсо»про розірвання кредитного договору № 38/05/к від 11.04.05 р.  з 17.05.06 р. – відмовити .

2. Задовольнити зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк»про

Стягнення  з Приватного підприємства «Каліпсо»заборгованості за кредитним договором .

3. Стягнути з відповідача –Приватного підприємства «Каліпсо» ( 49033, м. Дніпропетровськ ,  вул. ім. 152-ї Дивізії, 3 к.526,527 ; пот./рах. № 2600501392667 в ТОВ «Діалогбанк»у                            м. Дніпропетровську , МФО 307112, код ЄДРПОУ 31891155 ) на користь позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк»( 49101, м. Дніпропетровськ, вул.Свердлова,26,поз.5 ; кор./рах. № 32000104900 в Управлінні НБУ у Дніпропетровській області , МФО 307112, код ЄДРПОУ 21734522) :

·          176 190,05 грн. –заборгованості  за кредитом  ;

·          14 597,33 грн. - заборгованості  по сплаті відсотків за користування кредитом;

·          12 806,68 грн.  -  пені за порушення строку погашення кредиту ;

·          372,88 грн. –пені за порушення строків погашення відсотків за користування кредитом ;

·          13 000,00 грн. –неустойки за порушення зобов'язань за кредитним договором ;

·          2 169,67 грн . - витрат на сплату держмита ;

·          118, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності .

Суддя                                                                                                                 О.Ю. Васильєв