Рішення

від 15.06.2009 по справі 2-183/2009

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-183/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2009 року Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченко О.В.

при секретарі Бондаренко Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володарка бсправу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 25.03.2009 року звернувсь з названою позовною заявою до суду в якій посилавсь на те, що 1996 році ним було укладено договір з заводом „Лазурит" про дольову участь в будівництві 8 квартирного будинку по вулиці Миру смт. Володарка Київської області. Від імені заводу виступав директор ОСОБА_2, який запевнив, що він отримає 2 кімнатну квартиру в 1997 році. Через деякий час роботи на будівництві уповільнились а згодом зовсім зупинились. На неодноразові звернення до відповідача він все запевняв, що це все через тимчасові труднощі і все буде добре, в 2002 році відповідач повідомив, щоб я забирав недобудовану квартиру. Відповідно до рішення Володарського районного суду Київської області від 19.11.2002 року та ухвали від 21.12.2006 року (в зв’язку із зміною назви відповідача) ТОВ „Лазурит-2004" повинен повернути кошти в сумі 31259 гривень 40 коп., що внесені на будівництво житла ще в 1997 році, та витрат в сумі 450 гривень. По даний час кошти не повернуті. Тому позивач вважає, що діями відповідача та його поведінкою позивачу завдано моральну шкоду внаслідок неправомірних винних дій та бездіяльності відповідача, що полягають в невиконанні своїх зобов’язань по наданню позивачу квартири та неповерненню вкладених позивачем в будівництво коштів, що позбавило придбати власне житло, тому позивач оцінює завдану відповідачем моральну шкоду в 35000 гривень які просить стягнути з відповідача посилаючись на обставини викладені в позовній заяві а також стягнути судові витрати.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини які викладенні в позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги не визнав.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

По справі встановлено, що 19.09.1996 року позивач ОСОБА_1 та завод „Лазурит" в особі ОСОБА_2 уклали договір № 5А про часткове будівництво 8-ми квартирного житлового будинку по вулиці Миру смт. Володарка Київської області (а.с. 40-41). Відповідно до рішення Володарського районного суду Київської області від 19.11.2002 року, договір № 5А від 19.09.1996 року який укладено ОСОБА_1 та заводом „Лазурит" розірвано, стягнуто із заводу „Лазурит" на користь ОСОБА_1 31259 гривень 40 коп. та на відшкодування збитків 5000 гривень моральної шкоди та витрат в сумі 450 гривень (а.с. 7-11). Відповідно до рішення Апеляційного суду Київської області від 06.06.2003 року, апеляційну скаргу заводу „Лазурит" задоволено частково, рішення Володарського районного суду Київської області від 19.11.2002 року в частині стягнення з заводу „Лазурит" на користь ОСОБА_1 5000 гривень моральної шкоди скасовано та постановлено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди в іншій частині рішення залишено без змін (а.с. 59-61). Свої вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач ОСОБА_1 мотивував тим, що він не отримав житла від заводу „Лазурит" та не виконується рішення суду про стягнення із заводу „Лазурит" грошових коштів внесених на будівництво квартири в будинку згідно договору.

Відповідно до виконавчого провадження № 669/173 за виконавчим листом Володарського районного суду Київської області, виконується виконавче провадження про стягнення збитків із заводу „Лазурит-2004" на користь ОСОБА_1 в сумі 36 709 гривень 40 коп. (а.с. 47-92).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 ствердив суду, що відповідачем не виконується рішення суду про повернення коштів вкладених ним на будівництво квартири, тому позивач вважає, що у нього є правові підстави для відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до рішення Апеляційного суду Київської області від 06.06.2003 року встановлено, що рішення Володарського районного суду Київської області від 19.11.2002 року в частині стягнення з заводу „Лазурит" на користь ОСОБА_1 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди скасовано та винесено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди. В рішенні зазначено, що відповідно до глави 18 ЦК України (1963 року) сторони за договором не зазначено відшкодування моральної шкоди (а.с. 59-61).

Відповідно до даного рішення, а також як було і встановлено в судовому засіданні, що правовідносини між сторонами ОСОБА_1 та заводом „Лазурит" в особі директора ОСОБА_2 виникли в вересні місяці 1996 року тому вони повинні регулюватись цивільним законодавством яке було чинне на той час, тобто Цивільним Кодексом України (в редакції 1963 року), що і вказано в рішенні Апеляційного суду Київської області, як посилання на норму матеріального права (главу 18 ЦК України 1963 року) при скасуванні стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 із заводу „Лазурит" за рішенням Володарського районного суду Київської області. Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві про стягнення моральної шкоди та в судовому засіданні посилається на норми Цивільного Кодексу України (в редакції 2003 року) а саме ст. 1167, що є неправильним так як зазначалось раніше правовідносини виникли між сторонами в 1996 році, правовідносини між ОСОБА_1 та заводом „Лазурит" від імені якого виступав директор ОСОБА_2. Цивільний Кодекс України (в редакції 2003 року) відповідно до прикінцевих та перехідних положень набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Відповідно до ст. 440/1 ЦК України (1963 року), моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

 ст. 203 ЦК України (1963 р.) зазначає, що, в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання боржником він зобов’язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також неодержанні кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов’язання було виконано боржником.

Враховуючи викладене а також те, що такого роду правовідносини які виникли між позивачем ОСОБА_1 та заводом „Лазурит" не передбачають відшкодування моральної шкоди, а посилання в даному випадку на ст. 440/1 ЦК України (1963 р.) недопустиме, оскільки вказана норма матеріального права передбачає відшкодування позадоговірної моральної шкоди, необхідно відмовити в задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні встановлено, що договору письмового між сторонами в 1996 році між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди в разі не виконання договірних зобов’язань між позивачем та заводом „Лазурит" не укладалось, де б було передбачено відшкодування моральної шкоди в разі невиконання умов зобов’язання, що також не передбачено і самим договором № 5 А від 19.09.1996 року, враховуючи також рішення Володарського районного суду Київської області від 19.11.2002 року та рішення Апеляційного суду Київської області 06.06.2003 року. Главою 15 та 18 ЦК України (1963 року) виконання зобов’язань, відповідальність за порушення зобов’язань, не передбачено відшкодування моральної шкоди стороні в разі не виконання умов зобов’язання, тому суд вважає що порушення зобов’язання, яке допустив завод „Лазурит" відносно ОСОБА_1 не тягне за собою відшкодування моральної шкоди і вимоги позивача ОСОБА_1 є безпідставними такими, що не грунтуються на вимогах норм матеріального права.

КЕРУЮЧИСЬ СТ. СТ. 161 - 167, 203, 211, 440/1 ЦК УКРАЇНИ (1963 P.), CT.CT. 3, 5, 8, 13, 57, 208, 209, 212 - 215 ЦПК УКРАЇНИ, СУД, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд Київської області шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.