Вирок

від 12.05.2009 по справі 1-60

ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД КИЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

№ 1 -60

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2009 року місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ДЯЧУКА С. І., при секретарі судового засідання ГОРЖИЙ А.В., за участю державного обвинувача - військового прокурора Сумського гарнізону - підполковника юстиції ВІТКА В.А., підсудного ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням колишнього військовослужбовця контактної служби Державної прикордонної служби України

сержанта запасу ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Біжівка Буринського району Сумської області, українця. громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не судимого. колишнього старшого патрульного групи прикордонних патрулів прикордонної застави Міропілля прикордонної комендатури Краснопілля Сумського прикордонного загону, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 424 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2007 року біля 2 години 30 хвилин ночі, ОСОБА_3 та його начальник по службі -ОСОБА_4 - начальник прикордонної застави „Миропілля", будучи кожний в стані алкогольного спяніння, рухались на легковому автомобілі „ЗАЗ 110307" д.н НОМЕР_2 по площі Миру в селі Миропілля, Краснопільського району, Сумської області, в напрямку прикордонної застави. Побачившії вантажний автомобіль „КАМАЗ-5320" д.н. НОМЕР_1, ОСОБА_4 вирішив зясувати обставини його знаходження в селі, у звязку з чим вони, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зупинилися на площі. Підійшовши до вантажного автомобіля, ОСОБА_4 став вимагати від громадян ОСОБА_5 і ОСОБА_6 відкрити двері і надати документи. Будучи невдоволеним тим, що останні не виконують його вимог, ОСОБА_4 витягнув ОСОБА_5 з кабіни автомобіля та наніс йому разом з ОСОБА_3. перевищуючи спільними діями службові повноваження, по декілька ударів ногами та кулаками рук по тілу, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості. Продовжуючи протиправні дії. ОСОБА_3, підтримуючи ОСОБА_4, біля 3 години 30 хвилин тієї ж ночі безпідставно затримав потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6, яких доставив до прикордонної застави „Миропілля".

Своїми діями ОСОБА_3 перевищив службові повноваження, порушуючи при цьому вимоги ст. ст. 19, 20, 21, 23 Закону України „Про Державну прикордонну службу України", ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 1147, , Про прикордонний режим", чим завдав істотної шкоди, яка виразилася у порушенні прав потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на їх особисту недоторканість шляхом застосування до ОСОБА_5 фізичного насильства, безпідставного затримання обох потерпілих, а також підриву авторитету Державної прикордонної служби України.

Вироком військового місцевого суду Київського гарнізону від 1 серпня 2008 року, який вступив в законну силу, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні за вказаних обставин злочину, передбаченого ч. 1 ст. 424 КК України.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у предявленому обвинуваченні визнав у повному обсязі і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши таке. Він дійсно 10 вересня 2007 року біля 2 години 30 хвилин ночі. перебуваючи у стані спяніння, підтримав протиправні дії свого начальника ОСОБА_4, який під час зясування причин перебування в селі Миропілля вантажного автомобіля з реєстраційними номерами іншого міста почав застосовувати насильство до ОСОБА_5. У звязку з цим він, ОСОБА_3, наніс декілька ударів ногами та кулаками рук по тілу потерпілого. У подальшому він, ОСОБА_3.

продовжуючи підтримувати дії свого начальника, затримав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і примусово доставив їх до прикордонної застави.

Крім особистих показань вина підсудного у перевищенні наданих йому службових повноважень, що спричинило істотну шкоду, підтверджується дослідженими по справі іншими доказами стосовно всіх фактичних обставин справи, і ці фактичні обставини справи підсудний та державний обвинувач не оспорюють і підтримують в повному обсязі.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_5, вночі 10 вересня 2007 року він разом зі своїм товаришем - ОСОБА_6 відпочивав у кабіні належного їм вантажного автомобіль „КАМАЗ-5320" в районі площі Миру в селі Миропілля, Краснопільського району, Сумської області. Біля 2 години 30 хвилин двоє невідомих осіб, які були в стані алкогольного спяніння, і як він пізніше зясувалося - прикордонники ОСОБА_4 і ОСОБА_3, розбудили їх за вимагали відчинити двері і надати документи. Коли він, ОСОБА_5, відчинив двері, його ОСОБА_4 з силою виштовхнув з кабіни автомобіля та, при цьому, наніс удар рукою в область правого ока, після чого разом з ОСОБА_3 по черзі нанесли по декілька ударів ногами по тілу та по декілька ударів. кулаками в область живота і голови. У подальшому їх, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 примусово затримали, посадили в легковий автомобіль „ЗАЗ" та відвезли на прикордонну заставу, де декілька годин утримували. Також потерпілий уточнив, що ні він, ні ОСОБА_6, знаходячись біля автомобіля „КАМАЗ" і на прикордонній заставі громадського порядку не порушували і опору ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не чинили.

Аналогічні за змістом показам потерпілого ОСОБА_5 послідовно давав покази і потерпілий ОСОБА_6, який при цьому, уточнив, що він, злякавшись вимоги ОСОБА_4 і ОСОБА_3, які гучно стукали в двері автомобіля „КАМАЗ" і погрожували розправою, намагався викликати міліцію.

Даними протоколів відтворень обстановки і обставин події, проведеними за участю потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6, під час яких вони дали свідчення аналогічні своїм показам та викладеному в описовій частині вироку, також підтверджується вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину.

З досліджених в суді протоколів огляду документів прикордонної застави „Миропілля" вбачається, що відомості про проведення ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 10 вересня 2007 року затримання громадян ОСОБА_5 і ОСОБА_6 відсутні.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1934 від 25 вересня 2007 року ОСОБА_5 було заподіяно легкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Аналіз положень ст. ст. 19, 20, 21, 23 Закону України „Про державну прикордонну службу", ст. от. 12 та 14 Закону України „Про міліцію", ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 „Про прикордонний режим" дають підстави для висновку про відсутність передбачених законом підстав для застосування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 фізичної сили до ОСОБА_5, а фактично застосована ними фізична сила не відповідала обстановці, що склалася та характеру поведінки з боку вказаних вище потерпілих.

За таких обставин, дії ОСОБА_3, який будучи військовою службовою особою, умисно вчинив дії. які явно виходять за межі наданих йому службових повноважень, тобто перевищив надані йому службові повноваження, порушуючи при цьому вимоги ст. ст. 19, 20, 21, 23 Закону України „Про Державну прикордонну службу України", ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 „Про прикордонний режим", чим завдав істотної шкоди, під якою суд вважає: порушення прав потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на їх особисту недоторканість шляхом застосування до ОСОБА_5 фізичного насильства, безпідставного затримання обох потерпших, а також підрив авторитету Державної прикордонної служби України, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 424 КК України.

Водночас, суд виключає з обвинувачення підсудного ОСОБА_3 вказівку на порушення ним вимог ст. ст. 2, 3, 4 Закону України „Про Державну прикордонну службу України", оскільки вони мають загальних характер і не визначають конкретних обовязків підсудного по службі.

Призначаючи підсудному ОСОБА_3 покарання суд визнає обставиною, яка обтяжує його покарання, те, що він вчинив злочин, перебуваючи у стані алкогольного спяніння.

Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_3 вказівку на таку обставину, яка обтяжує його покарання, як вчинення злочину групою осіб, оскільки факт того, що ця група діяла за попередньою змовою, ані в суді, ані під час досудового слідства не доведено.

Суд також бере до уваги і визнає обставинами, які помякшують ОСОБА_3 покарання, його щире каяття, відсутність значної шкоди здоровю потерпілим, які заявили, що претензій до підсудного не

мають і фактично примирилися з ним, крім того, ОСОБА_3 вчинив злочин через службову залежність від ОСОБА_4, який і виступив ініціатором конфлікту.

Беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протизаконному замічений не був, характеризується виключно позитивно, займається суспільно корисною працею, має намір утворити сімю, до кримінальної відповідальності притягається вперше. суд знаходить можливим, приймаючи до уваги і матеріальний стан підсудного, застосувати до ОСОБА_3 ст. ст. 69 та 53 КК України і перейти до іншого, більш мякого виду основного покарання. не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 424 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суд. справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 323 - 325, 332 - 335 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 424 КК України, за якою призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста двадцяти (120) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 2 040 грн.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 - особиста порука - скасувати.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.