Ухвала

від 28.07.2010 по справі 1-60

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Паська Д.Г.

суддів: Ващук В.И., Олексієнко Ю.Г.

за участю прокурора: Фінца Д.Г.

адвоката: ОСОБА_1

засудженого: ОСОБА_2

розглянула «28» липня 2010 року кримінальну справу за апеляцією із доповненнями державного обвинувача та апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від «07» травня 2010року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий,

визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених КК України та призначено покарання:

- за ч. 1 cm. 172 КК України у вигляді штрафу в сумі 850 гривень;

- за ч. 1 ст. 366 КК України до 3-х років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими та організаційно - господарськими обов 'язками строком на 2 роки;

- за ч. 2 ст. 368 КК України до 5-ти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими та організаційно - господарськими обов 'язками строком на 3 роки.

Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з

1

позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - господарськими обов'язками строком на 3 роки.

Відповідно до вимог ст. ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з 3-х річним іспитовим строком.

В порядку ст. 76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації та не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу КВІ.

Вирішена доля речових доказів.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_2, згідно рішення Немирівської районної державної адміністрації № 236 від 31 січня 1996 року для зайняття дозволеними видами діяльності, пов 'язаними з вирощуванням зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва зареєстрував, як юридичну особу, селянське ( фермерське) господарство «Трипілля» і, знаючи про те, що він, згідно положень ст. 2 Закону України « Про селянське ( фермерське) господарство» від 20.12.1992 року, а також розділу 5 та ст.. ст. 6.8, 7.4-7.7, 9.2 Статуту фермерського господарства « Трипілля» отримував право самостійно представляти інтереси фермерського господарства і його членів перед органами державної влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і у зв'язку з цим наділявся обов'язками, які були пов 'язані з виконанням адміністративно - господарських та організаційно - розпорядчих функцій, являв собою службову особу та протягом 2008 - 2009 років вчинив інкриміновані йому злочини за таких обставин.

Так, ОСОБА_2 займаючись дозволеним видом підприємницької діяльності - вирощуванням зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва, використовуючи згідно ст.ст. 6.8, 7.4- 7.7, 9.2, Статуту фермерського господарства « Трипілля» найману працю працівників, умисно, грубо порушував їх положення, а також порушував вимоги п. 6 ст. 24 КЗ п П України, а саме : прийнявши на роботу робочими селянського ( фермерського) господарства « Трипілля» ОСОБА_4 з 12 липня 2008 року по 09 грудня 2009 року та ОСОБА_5 з 02 липня 2008 року до 01 лютого 2009 року, і фактично допустивши вказаних осіб до роботи , порушуючи вимоги п. З ч. 2 ст. 35 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 9 ч.2 ст. 17 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не надав до територіальних органів Пенсійного Фонду України та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відомості про прийняття на роботу ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Крім цього, ОСОБА_2, використовуючи найману працю ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в порушення вимог ст. ЗО Закону України « Про оплату праці», заробітну плату їм не нараховував і не обліковував та виплачував її без оформлення відомостей або інших платіжно - видаткових документів, тобто в « конвертах».

Окрім того, продовжуючи злочинну діяльність ОСОБА_2, являючись службовою особою, на прохання ОСОБА_8 допомогти у одержані кредиту в КБ « Приватбанк», 02.10.09 та 03.10.09 років склав і видав останньому дві різні довідки про доходи встановленого зразка, у які вніс завідомо неправдиві відомості про те, що

громадянин ОСОБА_8 працює в СФГ « Трипілля» с. Дудовець на посаді тракториста та отримує заробітну плату в розмірі від 1750 до 2910 гривень на місяць.

За вчинення зазначених дій ОСОБА_2 вимагав та одержав від громадянина ОСОБА_9 хабару сумі 1300 гривень.

Зокрема, 02.10.2009 року ОСОБА_8 в м. Немирів на автобусній зупинці по вул. Горького передав ОСОБА_2 першу частину хабара в сумі 100 гривень, а 03.10.2009 о оку близько 11 год. в м. Немирів, неподалік від кафе «Ластівка» розташованого по вул. Горького, другу частину хабара в сумі 1200 гривень.

Після одержання хабара в сумі 1200 гривень і передачі ОСОБА_10 довідки про доходи , ОСОБА_2 був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Крім цього ОСОБА_2, являючись службовою особою, умисно, з корисливих мотивів, маючи за мету одержати з ОСОБА_8, за виконання певних дій хабар, протягом 02-03 жовтня 2009 року, не маючи для того законних підстав вчинив службове підроблення.

В своїй апеляції з доповненнями державний обвинувач ставить питання про скасування вироку в частині призначеного покарання ОСОБА_2 в зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості., та істотного порушення кримінально-процесуального закону. Справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 07 травня 2010 року відносно останнього змінити, справу провадженням закрити в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 368 КК України.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, та захисника адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляційну скаргу, міркування прокурора про незаконність вироку щодо ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляція з доповненнями державного обвинувача підлягає до задоволення, апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення.

Судом при розгляді кримінальної справи по суті були допущені істотні порушення крімінально-процесуального закону, а саме, після зміни прокурором обвинувачення підсудному ОСОБА_2 не була надана можливість підготуватися до захисту від нового обвинувачення, відклавши розгляд справи не менше ніж на три доби, відповідно до ст. 277 КПК України. Клопотання підсудного ОСОБА_2, відповідно до протоколу судового засідання, про скорочення строку не надходило ( а.с. 226).

Головуючий двічі оголошував судове слідство по справі закінченим, при цьому переходив спочатку до оголошення матеріалів справи (а.с. 225), а потім переходив до судових дебатів (а.с. 227). Відповідно до ст. 317 КПК України, після розгляду судом усіх доказів ( в ті му числі і оголошення документів ст. 374 КПК України), що є у справі, головуючий після опиту учасників судового розгляду, виносить постанову про закінчення судового слідства та переходу до судових дебатів.

Судом ОСОБА_2 за ч.1 ст. 366 КК України було призначено покарання у вигляді 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно - розпорядчими та організаційно-господарськими обов'язками строком 2 роки.

Засуджений ОСОБА_2, 18 вересня 1949року народження, тому відповідно ч.3 ст. 61 КК України покарання у вигляді обмеження волі не може бути йому визначено.

Судом в резолютивній частині вироку не вказано, що ОСОБА_2 звільняється лише від основного покарання, що є порушенням ст. 77 КК України.

При новому розгляді кримінальної справи по суті, суду також слід з ясувати в чому полягало вимагання хабара у потерпілого ОСОБА_8, які саме вимоги ОСОБА_3 під загрозою вчинення або не вчинення, з використанням влади чи посадового становища, міг завдати шкоди правам чи законним інтересам потерпілого, за яких останній був вимушений дати хабар.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію з доповненнями державного обвинувача, - задовольнити, апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 07 травня 2010 року щодо ОСОБА_3, - скасувати. Кримінальну справу повернути в Немирівський районний суд Вінницької області на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.

Головуючий:

Судді: