Постанова

від 17.04.2008 по справі 39/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/16

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.04.2008 р.                                                              справа №39/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:Орлов В.В. за довір. № 44 від 30.01.2008року,

від відповідача:Мельник Н.С. за довір. № 9-242 від 10.03.2008року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргудержавного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від13.03.2008 року

по справі№39/16

за позовомзакритого акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія" м. Луганськ

додержавного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м. Донецьк

простягнення 1 654 935,38 грн.

          Господарський суд Донецької області (суддя Морщагіна Н.С.) рішенням  від 13.03.2008року задовольнив позовні вимоги закритого акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія" м. Луганськ (далі по тексту -               ЗАТ "Луганська вугільна компанія") до державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м. Донецьк (далі по тексту - ДП "Донецька вугільна енергетична компанія") про стягнення 1 654 935,38 грн. та стягнув                з відповідача на користь позивача три процента річних в сумі 262 245,03 грн.            та інфляційних нарахувань в сумі 1 376 304,85 грн.  

          Крім того, суд стягнув з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 16 385,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. та витрати на оплату юридичних послуг в сумі 2 500,00 грн.  

          Судове рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

          Не погодившись з рішення суду, відповідач звернувся до суду                              з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду від 13.03.2008року скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме  ст. ст. 173, 232 Господарського кодексу України.

          Зокрема, заявник посилається на те, що позивачем необґрунтовано                   у більшому розмірі нараховані суми трьох процентів річних та суми інфляційних нарахувань.

          Крім того, заявник посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства та неможливість своєчасного погашення заборгованості, зокрема, вказав                       на включення ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, на які поширюється дія Закону  України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", що відповідно до п. 15 Закону України "Про виконавче провадження" вважає підставою для зупинення виконавчого провадження.

          Відзив на апеляційну скаргу відповідачем по справі не наданий.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, апеляційна інстанція встановила наступне.

          Позивач, а саме ЗАТ "Луганська вугільна компанія" м. Луганськ звернулось до суду з позовом до ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" м. Донецьк про стягнення трьох процентів річних в сумі 262 245,03 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 1 376 304,85 грн., оскільки після прийняття рішення господарського суду Донецької області від 18.07.2007року по справі № 20/196, яким  на користь позивача було стягнуто суму основного боргу. Відповідачем борг не сплачений. Крім того, позивач просив стягнути витрати на послуги адвоката в сумі 10 000,00 грн.

          В обґрунтування заявлених позивачем вимог позивач посилається                         на рішення господарського суду Донецької області від  18.07.2007року по справі № 20/196, договір уступки права вимоги № 20/04 від 10.04.2006року,  договір           на постачання вугільної продукції № 141 від 01.08.2003року та розрахунки.

          Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Донецької області від 18.07.2007року по справі № 20/196 позовні вимоги ЗАТ "Луганська вугільна компанія" м. Луганськ до ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" м. Донецьк про стягнення 9 013 129,29 грн. задоволені на підставі договору уступки права вимоги № 20/04 від 10.04.2006року, оскільки відповідачем належним чином не виконувались умови договору постачання вугільної продукції № 141 від 01.08.2003року.

          З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано доказів виконання рішення господарського суду Донецької області від 18.07.2007року.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції        за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Оскільки рішенням господарського суду Донецької області                              від 18.07.2007року з відповідача було стягнуто лише основний борг, позивачем нараховані інфляційні витрати та три процента річних з моменту виникнення             у відповідача зобов"язань за договором постачання № 141 від 01.08.2003року.

          Таким чином, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення трьох процентів річних в сумі 262 245,03 грн.                    та інфляційних нарахувань в сумі 1 376 304,85 грн.

          Доводи апеляційної скарги щодо включення відповідача до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу № 2711-IV від 23.06.2005року судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги, оскільки зазначений закон                   не звільняє підприємства паливно-енергетичного комплексу від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання, передбаченої                                 ст. 625 Цивільного кодексу України.

          Рішення суду від 13.03.2008року щодо стягнення з відповідача витрат           на оплату юридичних послуг в сумі 2 500,00 грн. є помилковим,  з огляду                   на наступне.

          З матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ "Луганська вугільна компанія" м. Луганськ (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Лекс плюс" м. Єнакієве (Виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг № 27 від 25.10.2005року (а.с. 17-19).

          Додатковою угодою від 01.10.2007року договір пролонгований                        до 01.10.2008року (а.с. 20).

          Відповідно до п. п. 3, 5 додаткової угоди від 01.11.2007року представлення  інтересів ЗАТ "Луганська вугільна компанія" м. Луганськ від Виконавця здійснює адвокат - Колесніков Ю.О. (свідоцтво № 635 від 06.12.2000року) та вартість послуг по стягненню грошових коштів (інфляційних нарахувань та трьох процентів річних) з ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" м. Донецьк       по договору уступки права вимоги № 20/04 від 10.04.2006року                           складає 10 000,00 грн. (а.с. 22).

          Судом першої інстанції обмежено розмір витрат на оплату юридичних  послуг до 2 500,00 грн. з посиланням на невідповідність розміру оплати обсягу виконаній роботі.

          Втим, відповідно до частини 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначається                   у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

          Стягнення витрат за надання юридичних послуг, як це зазначено в рішенні суду першої інстанції, чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

           Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплаченні адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

          Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що позивачем не надано  належних доказів стосовно того, що договір на надання юридичних послуг був укладений саме з адвокатом, а не з юридичною особою. Крім того, не надано доказів оплати послуг саме адвоката, оскільки відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 04.01.2008року роботи виконані ВАТ "Юридична фірма "Лекс плюс" та оплачені відповідачем також юридичній фірмі згідно платіжного доручення № 142 від 24.01.2008року (а.с. 43, 44).

          За таких обставин відповідачем не доведено витрати на послуги адвоката,         в розумінні ст. 48 Господарського процесуального кодексу України.

          Виходячи з вищенаведеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області                                від 13.03.2008року по справі 39/16 підлягає скасуванню в частині стягнення оплати  юридичних послуг в сумі 2 500,00 грн.            

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м. Донецьк задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Донецької області від 13.03.2008року               по справі № 39/16 скасувати в частині стягнення оплати юридичних послуг            в сумі 2 500,00 грн.

          Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 13.03.2008року викласти в наступній редакції:

          2. "Стягнути з державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м. Донецьк (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63, р/р 26002301768811 в філії ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, ЕДРПОУ 33161769,                ІПН 331617605090, свідоцтво № 40378750) на користь закритого акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія" м. Луганськ (91027, м. Луганськ,          вул. Радянська, 18, р/р 26005310780201 в АБ "Південий" м. Одеса,              ЕДРПОУ 32474386, МФО 328209, ІПН 32473812367, свідоцтво № 17313026)                       три процента річних в сумі 262 245,03 грн.,  інфляційні витрати                                         в сумі 1 376 304,85 грн., витрати за державне мито в сумі 16 385,50 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу                             в сумі 118,00 грн."

          В іншій частині рішення суду залишити без змін.

          Суду першої інстанції видати відповідний наказ.  

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

4 ДАГС

5. г/с Дон. обл.