Ухвала

від 18.05.2011 по справі 22-ц-1217/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-1217/11 12.05.2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-1217/11 Голову ючий першої інстанції Андрощ ук В.В.

Категорія 44 Доповідач апеляційного суд у Козаченко В.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2011 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової пал ати в цивільних справах апел яційного суду Миколаївс ької області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Кутової Т.З., Мурлигіно ї О.Я.,

при секретарі судового зас ідання Кулик О.В.,

з участю: позивача ОСОБА_2 та відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянувши в відкритому с удовому засіданні цивільну с праву за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Заводс ького районного суду м. Микол аєва від 22 грудня 2010 р. за позово м ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила п раво користуватись житловим приміщенням, та позовом ОС ОБА_3, яка діє також в інтерес ах малолітнього сина ОСОБА _4, до ОСОБА_2 про вселення ,

В С Т А Н О В И Л А :

16 квітня 2008 р. ОСОБА_2 звер нувся до суду з позовом до О СОБА_3 про визнання її такою , що втратила право користува тись квартирою АДРЕСА_1, м отивуючи це тим, що вона в трав ні 2001 р. вибула з указаної кварт ири на постійне проживання д о іншого житла.

В лютому 2009 р. ОСОБА_3 пред ' явила в суді свій позов (дал і - зустрічний позов) до ОСОБ А_2 про вселення до спірної к вартири, посилаючись на те, що в 2006 році позивач вигнав її раз ом з малолітнім сином ОСОБА _4 із указаної квартири, хоча вона не втратила право корис туватись нею, а позивач проти правно не допускає її в кварт иру.

Ухвалою суду від 14 травня 2009 р . указані позови об' єднанні в одне провадження.

Рішенням Заводського райо нного суду м. Миколаєва від 22 г рудня 2010 р. у задоволенні перв існого позову відмовлено, а з устрічний позову задоволено повністю і вселено позивачк у та її малолітнього сина до с пірної квартири.

В апеляційній скарзі позив ач, посилаючись на неправиль не застосування місцевим суд ом норм матеріального права та порушення вимог процесуал ьного права, просив рішення с касувати та ухвалити нове рі шення про задоволення його п озову та відмову в задоволен ні позову відповідачки.

Вислухавши суддю- доповід ача, дослідивши надані доказ и та перевіривши законність і обґрунтованість рішення мі сцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених в суді першої інст анції, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підл ягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, розгл янувши справу в межах заявле них і уточнених позовних вим ог, повно та всебічно досліди в обставини справи, належно о цінив надані сторонами доказ ам і дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання відповідачки такою , що втратила право користува тись спірною квартирою, а том у ухвалив рішення про її всел ення до цього житла на підста ві чинного законодавства Укр аїни.

Так, відповідно до ст. 405 ЦК Ук раїни члени сім'ї власника жи тла, які проживають разом з ни м, мають право на користуванн я цим житлом відповідно до за кону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, виз начається його власником.

Член сім'ї власника житла вт рачає право на користування цим житлом у разі відсутнос ті члена сім'ї без поважних п ричин понад один рік, якщо ін ше не встановлено домовленіс тю між ним і власником житла або законом.

Крім того частинами 1, 4 ст. 156 Ж К України встановлено, що, чле ни сім'ї власника квартири, я кі проживають разом з ним у кв артирі, що йому належить, кор истуються жилим приміщення м нарівні з власником кварти ри, якщо при їх вселенні не бул о іншої угоди про порядок ко ристування цим приміщенням.

До членів сім'ї власника кв артири належать особи, зазна чені в частині другій ст. 64 цьо го Кодексу (дружина (чоловік), їх діти і батьки. Членами сім'ї може бути визнано й інших осі б, якщо вони постійно прожива ють разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство). П рипинення сімейних відносин з власником квартири не позб авляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власн иком квартири і колишнім чле ном його сім'ї про безоплатне користування жилим приміще нням до цих відносин застосо вуються правила, встановлені ст. 162 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 25 вер есня 1997 р., який був розірваний рішенням Заводського районн ого суду м. Миколаєва від 17 тра вня 2001 р. Реєстрація розірванн я шлюбу проведена 21 лютого 2008 р . Від цього шлюбу вони мають си на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з відповідачк ою.

Відповідно до свідоцтва пр о право власності на житло (в п орядку приватизації) від 17 вер есня 1996 р. позивач є власником о днокімнатної квартири АДР ЕСА_1, в якій сторони прожива ли під час шлюбу та зареєстро вані по теперішній час (позив ач - з 1995 р., відповідачка - з 24 грудня 1999 р., а їхній син - з дня народження).

17 грудня 2010 р., позивач відмови вся від своїх вимог про визна ння сина ОСОБА_4 таким, що в тратив право користуватись с пірною квартирою, і така відм ова прийнята в той же день ухв алою місцевого суду.

Місцевим судом правильно в становлено, що відповідачка не проживає в спірній кварти рі з 2006 р. з поважної причини: че рез неприязні стосунки з поз ивачем, який не дозволяє їй ко ристуватись цим житлом, всел ивши до нього ОСОБА_5, з яко ю він проживає без реєстраці ї шлюбу.

Поважність причин відсутн ості позивачки в спірній ква ртирі підтвердила і перевірк а, яку за її заявою проводили п рацівники Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївські й області у вересні 2008 р. і вине сли постанову від 10 вересня 2008 р. про відмову в порушенні кри мінальної справи, але провів ши з позивачем профілактичну бесіду про недопущення ним п равопорушень.

Правильно встановивши так і обставини, місцевий суд дій шов обґрунтованого висновку , що відповідачка не втратила право користуватись спірною квартирою, а тому ухвалив ріш ення про її вселення до цього житла, відмовивши позивачу в задоволенні його позовних в имог.

При цьому місцевий суд прав ильно надав критичну оцінку акту від 25 березня 2008 р. про добр овільність виселення відпов ідачки зі спірної квартири, о скільки сам позивач визнав, щ о він забрав у неї ключі від кв артири і не дозволяє їй корис туватись цим житлом.

Посилання позивача на немо жливість вселення відповіда чки до спірної квартири чере з його хворобу необґрунтован і. Дійсно, він хворіє туберкул ьозом і згідно до Правил облі ку громадян, які потребують п оліпшення житлових умов і на дання їм жилих приміщень в УР СР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Україн ської республіканської ради професійних спілок від 11 груд ня 1984 р. має право на поліпшення житлових умов. Однак ця обста вина не позбавляє права відп овідачки на користування спі рною квартирою.

Інші доводи апеляційної ск арги не спростовують указани х висновків суду першої інст анції, а тому не можуть бути пі дставою для скасування рішен ня, ухваленого з додержанням норм матеріального та проце суального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК У країни, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА _2 відхилити, а рішення З аводського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2010 р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду н абирає законної сили з момен ту її проголошення. але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти д нів.

Головуючий:

Судді: