Ухвала

від 26.05.2011 по справі 22-ц-1217/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-1217/11 Головуючий у 1 інста нції: Мельничук О.Я.

Доповідач в 2-й ін станції: Богонюк М. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 року колегія суддів судової палати у циві льних справах апеляційного с уду Львівської області в скл аді:

Головуючого судді: Богонюка М.Я.

Суддів: Шашкіної С.А., Фед оришина А.В.

При секретарі: Качмар М.Я .

розглянувши у відкритом у судовому засіданні в м. Льво ві цивільну справу за апеляц ійною скаргою ОСОБА_2 на р ішення Залізничного районно го суду м. Львова від 20 жовтня 20 10 року, -

ВСТАНОВЛЕНО:

Оскаржуваним рішенням в ідмовлено в задоволенні позо ву ОСОБА_2 до Управління к омунального майна Львівсько ї міської ради, Львівської мі ської ради, Залізничної райо нної адміністрації м. Львова , Регіонального фонду "Право і демократія", ОСОБА_3, Реліг ійної громади Свідків Єгов и в Залізничному районі м. Л ьвова, Дитячого дошкільного закладу №26 про визнання недій сними договорів купівлі - пр одажу будинковолодіння, визн ання права власності.

В апеляційній скарз і ОСОБА_2 просить рішенн я суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольн ити його позов.

Апелянт вважає, що ріш ення суду ухвалене з порушен ням норм матеріального та пр оцесуального права при непов но з'ясованих обставинах, що м ають значення для справи. Ств ерджує, що судом не взято до ув аги те, що виконавчий комітет Львівської обласної ради на родних депутатів незаконно т а безпідставно позбавив його діда - ОСОБА_5 приватної власності на будинок по АД РЕСА_1, оскільки не був визна ним недійсним договір купівл і - продажу за реєстровим но мером №11434/31 та не було скасован е свідоцтво про право власно сті на будівлю. Після смерті й ого діда ОСОБА_5, всі ланки його спадкоємців були позба влені можливості оформити св ої права на спадщину, внаслід ок того, що будинковолодіння було незаконно включено до ж итлового фонду Львівської мі ської ради. Враховуючи вищен аведене вважає, що теперішні орендарі спірного майна в ос обі Дитячого дошкільного зак ладу №26 та власники в особі Ре лігійної громади Свідки Єг ови в Залізничному районі м . Львова володіють, користуют ься цим майном незаконно.

Заслухавши суддю - доп овідача, пояснення сторін на підтримання та заперечення скарги, дослідивши матеріал и справи та доводи апеляційн ої скарги, колегія суддів вва жає, що така задоволенню не пі длягає.

У відповідності до ч . 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановл еному цим Кодексом, звернути ся до суду за захистом своїх п орушених, невизнаних або осп орюваних прав, свобод чи інте ресів.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України на сторони покладає ться обов'язок довести ті обс тавини, на які вони посилають ся як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, в становлених статтею 61 цього К одексу.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України п ідставою недійсності правоч ину є недодержання в момент в чинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встанов лені частинами першою - треть ою, п'ятою та шостою статті 203 ць ого Кодексу.

Угода може бути визнана нед ійсною лише з підстав і з насл ідками, передбаченими законо м. В зв'язку з чим необхідно вс тановити наявність тих обста вин, з якими закон пов'язує виз нання угоди недійсною і наст ання певних юридичних наслід ків.

ОСОБА_2 у вересні 2006 року зв ернувся в суд з позовом про ви знання права власності на бу динковолодіння АДРЕСА_1 т а визнання недійсними ряду д оговорів купівлі - продажу т а оренди частини приміщень с пірного будинковолодіння.

При цьому покликався на те, що його дід - ОСОБА_5 в 1931 ро ці набув у власність дане буд инковолодіння, на підставі д оговору купівлі - продажу. В подальшому, Львівською обла сною та міською радами було п рийнято ряд рішень щодо спір ного будинковолодіння, яке с початку було віднесено до жи тлового фонду Львівської міс ької ради, потім переведено в нежитловий фонд та передані у власність територіальної громади м. Львова. В подальшом у частина приміщень була від чужена шляхом укладення дого ворів купівлі - продажу, а ча стина приміщень передана в о ренду.

Вважав, що його діда ніхто н е позбавляв права власності на спірне будинковолодіння, а тому всі договори купівлі - продажу, та оренди приміщень є недійсними, і він як спадкоє мець на законних підставах у спадкував таке після смерті діда та своєї матері.

Судом достовірно встановл ено, що ОСОБА_5, який приход иться дідом позивачеві, 28 жовт ня 1931 року на підставі договор у купівлі - продажу, придбав у власність будинковолодінн я по АДРЕСА_1 загальною пл ощею 827 кв.м.

В 1939 році дане будинковолоді ння було націоналізовано.

В подальшому щодо даного бу динковолодіння прийнято ряд рішень виконавчим комітетом Львівської міської ради і ос таточно рішенням Львівської обласної ради від 15 серпня 1961 р оку спірний будинок зарахова ний до житлового фонду місце вої ради.

Спірний будинок був переда ний у власність територіальн ої громади м. Львова і частина приміщень відчужена, а на час тину приміщень будинку уклад ено договір оренди.

Відмовляючи в задоволенні позову про визнання недійсн ими договорів купівлі - прод ажу частини спірного будинко володіння та договору оренди частини будинковолодіння, с уд першої інстанції вірно ви ходив з того, що позивачем не д оведено порушеного його прав а. Ним не доведено факту входж ення в спадкову масу спірног о будинковолодіння після сме рті діда ОСОБА_5, успадкув ання цього майна членами йог о родини, та його право на таке спадкове майно.

Рішення органів влади щодо націоналізації спірного буд инковолодіння, передачу його у власність територіальної громади м. Львова, не відмінен і та не скасовані.

Також позивачем пропущено строк звернення до суду.

Враховуючи вищенаведене с уд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову .

Судом вірно встановлені фа ктичні обставини справи, пра вильно застосований матеріа льний закон та дотримана про цедура передбачена ЦПК Украї ни.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків с уду, а тому колегія суддів не в бачає підстав для задоволенн я апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія судд ів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСО БА_2 - відхилити.

Рішення Залізничного райо нного суду м. Львова від 20 жовт ня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду н абирає законної сили з момен ту її проголошення та може бу ти оскаржена до суду касацій ної інстанції протягом двадц яти днів з дня набрання ухвал ою законної сили.

Головуючий:

Судді: