Постанова

від 02.04.2008 по справі 9/243

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/243

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "02" квітня 2008 р.                                                                   Справа № 9/243

Суддя господарського суду Чернівецької області Чорногуз Михайло Георгійович

розглядаючи справу

за позовом   Державна податкова інспекція в м.Чернівці

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенергетична компанія"

про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за нікчемними правочинами

за участю представників:

позивача:  Ткач Д.Б. довіреність №28569/10-008 від 12.12.2006р.

Івідповідача:  Булига Г.В. довіреність від 28.11.2007р

ІІвідповідача:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державна податкова інспекція у м. Чернівці звернулася із позовною заявою в якій просить стягнути в дохід держави з ТзОВ “Біоенергетична компанія” 231600 грн. та з ТзОВ “Таіс” 231600 грн., як вартість товару за нікчемною угодою.

20 березня 2008 року ДПІ у м. Чернівці подано уточнення до позовної заяви, згідно якого просить стягнути в дохід держави з ТзОВ “Біоенергетична компанія” 463 200 грн., як кошти отримані за нікчемною угодою та вартість товару  за нікчемною угодою. Копія уточнення вручена  представнику відповідача в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні 2 квітня 2008 року уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтовуючи укладенням угоди з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

ТзОВ «Біоенергетична компанія» у запереченні на позовну заяву та його представник в судовому засіданні заперечує проти позову, мотивуючи правомірністю укладеного правочину та тим, що відповідач не повинен був та не знав про скасування реєстрації контрагента, як платника ПДВ.

ПП «Таіс» належним чином було повідомлено про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Від другого відповідача надійшла телеграма в якій представник повідомив що документи відсутні та про неможливість з'явитись в судове засідання.

Нез'явлення представника другого відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення проти позову, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив наступне.

У серпні та вересні 2006 року, на підставі усної домовленості, ТзОВ «Біоенергетична компанія» придбало у ПП «Таіс» м'ясо свине, що підтверджується податковими накладними  № 28 від 15.08.2006 року, та № 39 від 03.09.2006 року та накладними № 15/08 від 15.08.2006 року, та № 03/09 від 03.09.2006 року.

ДПІ у м. Чернівці проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТзОВ "Біоенергетична компанія" було направлено запит №2416/7/23-108 від 11.06.2007 року до Єнакієвської ОДПІ про надання інформації по взаєморозрахунках між ТзОВ "Біоенергетична компанія" та ПП "Таіс" (код ЄДРПОУ 23417560, Донецька обл., м. Єнакієве) за період з 01.08.2006 по 31.12.2006 р.

Згідно отриманої відповіді №19772/7/23-113-1/1130 від 21.06.2007 року ПП "Таіс" було знято з обліку як платника податку на додану вартість. Так, ПП "Таіс" звернулось до податкового органу із заявою форми 8-ОПП про зняття з обліку платників податків. На підставі зазначеної заяви приватне підприємство було знято з обліку платників податку на додану вартість про що був складений акт №15-014/183 від 23.11.2005 року про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

ТОВ "Біоенергетична компанія" у серпні 2006 року до податкового кредиту включено суму ПДВ згідно податкових накладних: №28 від 15.08.2006р на суму 178300.00 грн.; №39 від 03.09..2006 року на суму 53300.00 грн. на загальну суму 231600.00 грн. в т.ч. 38600.00 грн. отриманих від ПП "Таіс".

У відповідності до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітнім податковим документом та одночасно розрахунковим документом, а згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону податкова накладна надає право покупцеві віднести відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Згідно п.п.7.2.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У відповідності до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні. Крім того, згідно з тією ж статтею, рішення про анулювання реєстрації за заявою платника податку приймається у строки, визначені цією статтею для податкової реєстрації. Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво:           якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою платника податку, - разом із наданням заяви про таке анулювання;

Пунктом 9.7 Закону передбачено, що копії свідоцтва про реєстрацію, засвідчені податковим органом, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених підрозділах.

Приватне підприємство "Таіс" на момент складання податкової накладної не було зареєстроване у податковому органі як платник податку на додану вартість та не звітувало, але в порушення вищезазначених норм законодавства виписувало податкові накладні, тобто вчиняло умисні протизаконні дії, направлені на ухилення від сплати податків.

Дії ПП «Таіс» на укладення усної угоди з ТзОВ «Біоенергетична компанія» підприємствами та видача податкової накладної на виконання такої угоди є безсумнівним підтвердженням мети завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" №509-ХІІ від 04.12.1990 року (зі змінами та доповненнями) визначено право органів державної податкової служби подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Відповідно до ч. І ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч. І ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 2 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до ч. І ст.208 ГК України - якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Актом перевірки № 3997/23-1/33616799 від 12 жовтня 2007 року встановлено, що «бухгалтерські документи, що підтверджують витрати по доставці та транспортуванню даної продукції  відсутні. Розрахунки між підприємствами не приводились.» Вказане в судовому засіданні не спростовано.

Оскільки приватне підприємство "Таіс" виписало податкову накладну в порушення норм чинного законодавства (не будучи належно зареєстрованим платником ПДВ) і не мало на меті сплатити до бюджету суму податку на додану вартість з ціни товару, а ТзОВ "Біоенергетична компанія" заявила відповідно таку суму ПДВ до відшкодування, то намір на настання неправомірних наслідків мали обидва контрагенти.

Посилання першого відповідача на те, що він не знав про умисел другого відповідача є безпідставним. Відповідно до Господарського кодексу України «Підприємництво - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.» Отже ТзОВ «Біоенергетична компанія» зобов'язано було знати про повноваження свого контрагента (ПП «Таіс»).

Усна угода на постачання м'яса свинного ПП «Таіс» для ТзОВ «Біоенергетична компанія» є нікчемною, оскільки направлена на ухилення від сплати податків та не правомірного відшкодування ПДВ, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. За таких умов до даної угоди належить застосувати наслідки ст. 208 ГК України, враховуючи що ТзОВ «Біоенергетична компанія» оплату по усній  угоді не проводила,  позов підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи  не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергетична компанія» ( 58000, м. Чернівці, вул.. Руська 277/71 код 33616799)

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             М.Г. Чорногуз