Постанова

від 15.05.2009 по справі 2-а-20/09

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

№ 2-A-20/09

 Категорія 2.30

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2009р. м. Житомир

В складі: суддя Грибан І.О.

секретар Ковальчук ТС.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання рішень та дій неправомірними та зобов’язання надати дозвіл про відключення від системи централізованого опалення -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з даним позовом, в обгрунтування якого в судовому засіданні зазначав, що є власником квартири № 75 по провулку 1-му Київському, 25 в м. Житомирі. Квартира облаштована системою центрального теплопостачання. В зв’язку з неякісним наданням послуг теплопостачання позивачка звернулася до відповідача в особі міжвідомчої комісії про надання дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП. 29.04.08р. листом виконавчого за підписом заступника міського голови у видачі дозволу відмовлено. Вважаючи відмову незаконною позивач просить визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача надати дозвіл на відключення від мереж ЦО і ГВП. Рішення вважає незаконним, оскільки, наказ, на який послався відповідач, суперечить вимогам Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів» та «Про теплопостачання»

Представник відповідача проти позову заперечувала. Зазначала, що відповідно до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 4 від 22.11.05р. із змінами, внесеними наказом № 169 від 06.11.07р., надання дозволів на відключення окремих приміщень в багатоповерхових будинках заборонено. Можливе вирішення питання в комплексі, за умови прийняття рішенням всіма власниками будинку про відмову від надання послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання. В подальшому в судові засідання не з’являлася.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши надані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Між сторонами виник спір з правовідносин в сфері споживання житлово-комунальних послуг, зокрема здійснення відповідачем, як органом місцевого самоврядування, покладених на нього функцій регулювання діяльності суб’єктів відносин у сфері теплопостачання, межах, віднесених до відання відповідних рад, визначених Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання» та делегованих повноважень, відповідно до постанов та розпоряджень(наказів) централь них органів виконавчої влади.

Так, відповідно до пп.10, 12 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить здійснення контролю за дотримання законодавства у сфері захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг та вирішення інших питань у цій сфері відповідно до законів.

якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. У разі зникнення потреби в отриманні послуг або відмови споживача від користування послугою, споживач має право розірвати договір у порядку встановленому законом.

Доводи представника відповідача, про правомірність відмови в задоволенні заяви позивача на відключення від мереж опалення його квартири, з посиланням на вимоги зазначеного вище наказу № 169 від 06.11.07р. судом до уваги не приймалося, оскільки положеннями цього наказу звужено права громадян, визначені відповідними законами, що регулюють вказані правовідносини, зокрема «про житлово-комунальні послуги», Про теплопостачання», «Про захист прав споживачів».

Крім того, згідно протоколу засідання Міжвідомчої Комісії від23.04.08р., на якій було прийнято рішення щодо відмови позивачу в наданні дозволу на відключення, одночасно комісією, без наявності колективних заяв співвласників, було визначено ряд будинків(а.с. 44-45) в яких відключення від мереж ГВП визнано доцільним. Таким чином, при розгляді однакових питань відповідачем в особі Міжвідомчої комісії було порушено принципи рівності та обгрунтованості.

Керуючись ст.. 11, 52, 69, 71, 158, 160, 163 КАС України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Про захист прав споживачів», -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати неправомірним рішення виконавчого комітету Житомирської міської радив особі Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов’язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води від 23.04.08р. щодо відмови в наданні дозволу ОСОБА_1 на відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання квартири 75 будинку 25 по 1-му провулку Київському в м. Житомирі.

Зобов’язати Житомирську міську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання квартири 75 будинку 25 по 1-му провулку Київському в мЖитомирі.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги через Богунський районний суд протягом десяти днів, починаючи з дня виготовлення повної постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви на апеляційне оскарження, якщо така заява або апеляційна скарга не були подані.

Відповідно до вимог ст.. 13 Закону України « Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування відноситься затвердження місцевих програм розвитку у сфері теплопостачання, затвердження проектів містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, схем теплопостачання та іншої містобудівної документації; здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог;встановлення тарифів на теплову енергію, що надається підприємствами та організаціями комунальної власності.

Згідно до вимог ст. ст..20, 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та ст..24 Закону України «Про теплопостачання» споживач (фізична чи юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору) має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. У разі зникнення потреби в отриманні послуг або відмови споживача від користування послугою, споживач має право розірвати договір у порядку встановленому законом. Захист прав споживачів теплової енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюється, крім вказаних законів, Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до вказаних законів відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення (надалі ІДО) та постачання гарячої води (надалі ГВП) при відмові споживачів від централізованого теплопостачання здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

До листопада 2007р. такий порядок встановлювався відповідно до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 4 від 22.11.05р. і передбачав відмову в наданні дозволу на відключення лише в разі неможливості забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання сусідніх приміщень або будинку в цілому(п. 2.2.2). При цьому враховуються технічні рішення теплопостачання будинків, викладені в додатку № 3 до Наказу. Питання дозволу на відключення мало розглядатися на засіданні Комісії з участю споживача (п.2.2.3). Перенесення розгляду питання могло бути лише за умови погодження дати наступного розгляду із споживачем та з підстав підготовки рішення про відключення від мереж ЦО і ГВП всього будинку(під’їзду або секції).

Змінами, внесеними до цього наказу наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 169 від 06.11.07р. розділ 2. наказу змінено і ним передбачається лише порядок прийняття рішення щодо відключення окремого житлового будинку.

Порядок надання дозволів на відключення окремого жилого приміщення в багатоквартирних житлових будинках взагалі відсутній.

Відповідно до вимог ст. 22 Конституції України гарантується, що при прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до вимог СТ. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996р., при здійснення правосуддя судам під час розгляду справи необхідно піддавати оцінці нормативно-правові акти на відповідність їх як Конституції України так і закону, якщо при цьому буде встановлено, що нормативно -правовий акт, який підлягає застосуванню не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Відтак, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягають саме вимоги ст. ст..20, 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та ст..24 Закону України «Про теплопостачання», відповідно до яких споживач (фізична чи юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору) має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, одержувати вчасно та відповідної