Рішення

від 20.09.2006 по справі 39/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/258

20.09.06

За позовом    

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до                    Товариства з обмеженою

відповідальністю "Мега Плюс"

Третя особа 

Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація

про                  припинення юридичної особи

Суддя  Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Артюх Т.М. (дов. №

4930/9/10 від 25.10.2005 р.)

Від відповідача: не з'явилися.

Від третьої особи: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ :

        Позивач звернувся до суду з позовом про

припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю “Мега Плюс”.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не звітується більше року.

      Ухвалою суду від 05.09.2006 р. порушено

провадження у справі та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє

самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача Дніпровську районну у

м. Києві державну адміністрацію, відповідно до ст.ст. 27, 38 ГПК України.

Відповідач в судове засідання не

з'явився, відзив на позовну заяву не надав і не надіслав, про час та місце

розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

Представник третьої особи належним

чином був повідомлений про час та місце розгляду даної судової справи,  проте, в судове засідання  не з'явився, письмові пояснення по суті

заявлених позовних вимог не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України,

справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну

заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.

Заслухавши пояснення представника

позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому

засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи,

суд, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою

відповідальністю “Мега Плюс” зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві

державною адміністрацією 05.10.2000 р., реєстраційний № 04963, за адресою: м.

Київ, вул. М. Раскової, 23.

Відповідач податкові декларації про

фінансово-господарську діяльність та документи бухгалтерської звітності до

органів державної податкової служби не подає з другого кварталу 2001 р., що

підтверджується довідкою позивача № 43/1501 від 29.06.2006 р.

Статтею 9 Закону України “Про

систему оподаткування” передбаченні обов'язки платників  податків 

і  зборів  (обов'язкових платежів),  а 

саме:  вести  бухгалтерський облік,  складати звітність про фінансово-господарську

діяльність і забезпечувати її зберігання 

у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових

органів та інших державних органів відповідно до законів декларації,

бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням

і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми

податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону

України “Про податкову службу України” із змінами та доповненнями, органи

державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом

випадках до суду з позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта

підприємницької діяльності.

Пунктом 15 ст. 58 Господарського

кодексу України встановлено, що скасування (припинення) державної реєстрації

суб'єкта господарювання здійснюється за його особистою заявою, а також на

підставі рішення суду у випадках визнання недійсними або такими, що суперечать

законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить

закону чи установчим документам, або в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 статті 238 Господарського

кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами

правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть

бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого

самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи

організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення

правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. 

У відповідності із пунктом 1 ст.

239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого

самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку,  встановленому 

законом,   можуть   застосовувати   до  

суб'єктів   господарювання адміністративно-господарські

санкції, однією з яких є скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта

господарювання.

В силу ст. 247 Господарського

кодексу України, у разі здійснення суб'єктом господарювання  діяльності, 

що  суперечить  закону 

чи  установчим  документам, 

до  нього може бути застосовано

адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації

цього суб'єкта та його ліквідації.

        Відповідно до вимог ч.2 ст. 38 Закону

України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців”  підставами для

постановлення судового рішення щодо припинення діяльності юридичної особи, що

не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є: неподання протягом

року органам державної податкової служби податкових декларацій; документів

фінансової звітності відповідно до закону.

        Згідно ч. 3 ст. 38 Закону України “Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” державний

реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження

судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з

банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо

цього судового рішення та повідомити органи статистики, державної податкової

служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та юридичну

особу, щодо якої прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного

реєстру такого запису.  

Відповідно до ст. 33 ГПК України,

кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави

своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин,

повідомлених позивачем, не надав.

За таких обставин, суд вважає

позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито і судові витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49

Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з

відповідача.

Керуючись ст. 9 Закону України “Про

систему оподаткування”, ст. 11 Закону України “Про податкову службу України”,

ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців”, ст. 58, 238, 239 Господарського кодексу України, ст. 33, 49,

82, 84-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Припинити державну реєстрацію

юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю “Мега Плюс” (02002, м.

Київ, вул. М. Раскової, 23, код ЄДРПОУ № 31172763, рахунки в банку невідомі).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю “Мега Плюс” (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, код ЄДРПОУ

№ 31172763, рахунки в банку невідомі) з будь-якого рахунку, виявленого

державним виконавцем під час виконання судового рішення, - до Державного бюджету

України, - 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 коп. державного мита.

4.Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з

обмеженою відповідальністю “Мега Плюс” (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23,

код ЄДРПОУ № 31172763, рахунки в банку невідомі) з будь-якого рахунку,

виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь

Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (01021, м. Київ, вул.

Липська, 18/5, рахунок № 26002014180001 у ВАТ “Банк ”Універсальний” м. Львів,

МФО 325707, код 30045370) 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати наказ.

7.Рішення надіслати сторонам та

державному реєстратору Дніпровського району м. Києва для внесення до Єдиного

державного реєстру запису про судове рішення та для здійснення заходів по

ліквідації юридичної особи у встановленому законом порядку.

Рішення господарського суду набирає

законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Суддя                                                                                          

Гумега О.В.