Постанова

від 23.05.2011 по справі 12/159-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/159-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2011 р.                                                                Справа № 12/159-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Олексюк Г.Є.

суддів                                                                             Сініцина Л.М.  

 суддів                                                                             Гудак А.В.

при секретарі судового засідання  Михайлюк К.В.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні  у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду   апеляційну скаргу позивача   Прокурор Іллінецького району   на  ухвалу  господарського суду Вінницької області від 22.02.11 р.

у справі № 12/159-10 (суддя   Білоус В.В. )

позивач  Прокурор Іллінецького району в інтересах держави в  особі  Державного комітету України  з державного матеріального резерву

відповідач  Відкрите акціонерне товариство "Іллінецьке автотранспортне підприємство - 10541"

про стягнення в сумі 2 015 грн. 25 коп. збитків

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

прокурора відділу представництва інтересів держави прокуратури Рівненської області Рункевич І.В.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду  Вінницької   області від 22 лютого 2011 року у справі 12/159-10 (суддя Білоус В.В.)  позов прокурора Іллінецького району в інтересах держави - в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Державного комітету України з державного матеріального резерву до Відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке автотранспортне підприємство - 10541" про стягнення 2 015,25 грн. збитків залишено без розгляду.

Залишаючи  без розгляду позовні вимоги  прокурора Іллінецького району   в інтересах держави - в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Державного комітету України з державного матеріального резерву відповідно до п. 5 ст.81 ГПК України,  суд першої інстанції виходив з того, що позивач без поважних причин вимог ухвали суду від 10.12.2010 р., 18.01.2011 р. про явку в судове засідання представника, надання додаткових доказів не виконав.  Крім того , прокурор вимог ухвали суду від 18.01.2011 року про явку в судове засідання також не виконав.

Також прокурор та позивач двічі не виконали вимог ухвал суду від 10.12.2010 р., 18.01.2011 р. про надання додаткових доказів про те, які стверджують дату, кількість, найменування переданих відповідачеві матеріальних цінностей на зберігання державного матеріального резерву; наряд Держкомрезерву від 07.08.2001р. на розбронювання матеріальних цінностей № 401/239; документ на підставі якого він виданий; доказів облікування за даними Держкомрезерву України за відповідачем ТСО для автосанітарних загонів цивільної оборони в кількості 45 комплектів, ношів 1215; обґрунтоване пояснення причин того, чому розброньовано із них 20 комплектів і 800 штук; акт на відпуск матеріальних цінностей мобрезерву (форма 1 мр); доказів направлення уточнення позовних вимог відповідачеві; лист Вінницького обласного автотранспортного управління № 14/41 від 24.01.2000р. «Про заходи по розбронюванню цінностей мобрезерву».

Не погодившись із означеною ухвалою , прокурором Іллінецького району   подано апеляційну скаргу, якою вважає дану ухвалу незаконною.

Апелянт вказує, що усі наявні докази прокуроратурою району подано  до господарського суду через прокуратуру області  в грудні 2010 року  на виконання ухвали господарського суду від  10 грудня 2010 року . Просить скасувати ухвалу господарського суду  Вінницької області  від 22.02.2011 року у справі 12\159-10 ,а  справу  направити  в господарський суд Вінницької області  для вирішення питання про призначення позову до розгляду .

Прокурор відділу представництва інтересів держави і громадян прокуратури Рівненської області Рункевич І.В. вимоги  апеляційної скарги підтримала і просить їх задоволити .

Представник Державного комітету України з державного матеріального резерву   не скористався  правом участі в ході розгляду апеляційної скарги та не направив свого представника у засідання Рівненського апеляційного господарського  суду .

Представник відповідача Відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке автотранспортне підприємство - 10541"  надіслав  відзив на  апеляційну скаргу , відповідно до якого вказує, що  апеляційна скарга прокурора ні за формою, ні за змістом не відповідає вимогам  ст. 94, ч.5 ст. 106 ГПК України. Апеляційна скарга не містить посилання на жодну норму ГПК , яку на думку апелянта не дотримано господарським судом Вінницької області при розгляді даної справи . Доводи апелянта щодо надання ним додаткових доказів  в грудні 2010 року не підтверджуються  матеріалами справи , а вимоги  суду про  витребування від позивача доказів не виконані без поважних причин .

Крім того, врахувуючи, що  відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25 жовтня 1999 року   № 1958-059 (п.1)  завдання із створення  автомобільного санітарного загону цивільної оборони скасовано  в 1999 року, розброньовані матеріальні цінності відпущено .Таким чином, вже на день звернення прокурора  із позовною заявою про стягнення 2015 грн. 25 коп. збитків  ,заподіяні збитки були відсутні,  а відтак , позовну заяву подано за відсутності предмета  позову.

Вважає ухвалу господарського суду Вінницької області законною і обґрунтованою , постановленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В судове  засідання представник  відповідача не з"явився , про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлявся належним чином та заздалегідь,  про що свідчить повідомлення про вручення  поштового відправлення , наявне в матеріалах справи.  (а.с.12,т.2 )

Враховуючи приписи ст.ст. 101, 102 Господарського процесуального кодексу України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції,   а також з огляду на те, що копії ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 10 травня  2011 року про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення судового засідання на  23 травня 2011 року надіслано на адреси  учасників судового процесу  рекомендованою кореспонденцією та отримано ними (про що свідчать  зворотні  повідомлення про вручення поштових відправлень), тобто учасники судового процесу  належним чином повідомлені про дату, час та місце перегляду справи, явка представників в судове засідання обов”язковою не визнавалась,  апеляційний господарський суд розглянув  апеляційну скаргу по суті за відсутності  представників сторін .

Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені  у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч.6 ст.106 ГПК України).

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вислухавши пояснення прокурора,обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна  скарги підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що  21 жовтня   2010 року прокурором Іллінецького району подано позов в інтересах держави - в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Державного комітету України з державного матеріального резерву до Відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке автотранспортне підприємство - 10541"  про стягнення 2 015,25 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Вінницької  області від 22.10.2010р. позовну заяву прийнято  до розгляду та порушено провадження у справі. Призначивши розгляд справи на  16.11.2010р. , місцевий суд зобов'язав   прокурора та позивача надати оригінали документів, на яких ґрунтуються  їх позовні вимоги, а також надати  докази передачі обладнання на збереження відповідачу, докази на підтвердження  факту заподіянні збитків та їх розміру ,  матеріали інвентаризації, а в разі ненадання витребовуваних доказів  документально підтверджене письмове пояснення . (а.с. 1).

Як вбачається з матеріалів справи , судове засідання  16 листопада 2010 року було відкладено на 14 грудня 2010 року за клопотанням прокурора, який  просив оголосити перерву для  надання документів ,  витребуваних ухвалою суду  про порушення провадження у справі (а.с. 98).

В подальшому , в зв»язку  з  обранням судді Кожухар М.С., в провадженні якого перебувала дана справа , суддею Вінницького апеляційного адміністративного  суду, ухвалою від  10 грудня 2010 року справа була прийняття до провадження суддею Білоус  В.В., її розгляд  призначено на  18 січня 2011 року , витребовано від прокурора і позивача докази , які стверджують дату, кількість, найменування переданих відповідачеві матеріальних цінностей на зберігання державного матеріального резерву; наряд Держкомрезерву від 07.08.2001р. на розбронювання матеріальних цінностей № 401/239; документ на підставі якого він виданий; докази облікування за даними Держкомрезерву України за відповідачем ТСО для автосанітаних загонів цивільної оборони в кількості 45 комплектів, ношів 1215; обґрунтоване пояснення причин того, чому розброньовано із них 20 комплектів і 800 штук; акт на відпуск матеріальних цінностей мобрезерву (форма 1 мр); докази направлення уточнення позовних вимог відповідачеві; лист Вінницького обласного автотранспортного управління № 14/41 від 24.01.2000р. «Про заходи по розбронюванню цінностей мобрезерву».

Аналогічна ухвала  була винесена  судом  18 січня 2011 року.

20 грудня 2010 року через канцелярію суду від позивача надійшло уточнення позовних вимог, в якому він просить зобов'язати відповідача повернути до Державного резерву матеріальні цінності, щодо яких встановлено факт незабезпечення збереження, а саме: ТСО для авто санітарних загонів цивільної оборони в кількості 25 комплектів, та носилки санітарні для ТСО в кількості 415 штук, та стягнути з відповідача до Державного бюджету України штрафні санкції на суму 202080,10 грн., в тому числі 175971,50 грн. штрафу та 26108,60 грн. пені. Оскільки дане уточнення позовних вимог є зміною одночасно предмету та підстави позову, клопотання позивача про уточнення позовних вимог судом відхилено. Разом з тим, до  уточнення були долучені  докази : акт перевірки від 12 лютого 2010 року , цінову довідку від 22.02.2010 року, Лист міністерства економіки та службова записка № 0.411\ 405 від 14. 06. 2010 року.

Ухвалою суду від 22 лютого 2011 року позов прокурора Іллінецького району в інтересах держави - в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Державного комітету України з державного матеріального резерву до Відкритого акціонерного товариства "Іллінецьке автотранспортне підприємство - 10541" про стягнення 2 015,25 грн. збитків залишено без розгляду на підставі  п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

При цьому  місцевий господарський суд вказав , що  позивач вимоги ухвал господарського суду від 10 грудня 2010р., та від  18 січня 2011 року   не виконав, витребуваних судом доказів  не надав, про причини неможливості подання витребуваних господарським судом матеріалів (документів), необхідних для вирішення спору, суд не повідомив. Ненадання позивачем, прокурором двічі без поважних причин витребуваних доказів, неявка в судове засідання представників прокурора, позивача не дозволяє вирішити спір, а тому позов підлягає залишенню без розгляду .

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Як зазначено у п.7 Роз"яснень Президії ВГСУ від 23.08.1994 р. № 02-5/612 " Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 ГПК України",  залишення позову без розгляду можливо тільки за наявності таких умов: 1)  додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; 2) витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; 3) позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Питання поважності причин неподання документів та нез'явлення представника в судове засідання вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевим господарським судом  не було обґрунтовано,яким саме чином   невиконання вимог суду   та неявка представника позивача  в судове засідання перешкоджає  встановленню дійсних обставин справи та  прийняттю рішення,чому саме без витребовуваних судом доказів не можливо вирішити спір по суті .

Залишаючи позов без розгляду ,  місцевий суд не дослідив належним чином докази Позивача, наявні в матеріалах справи, не оцінив доводи, які були заявлені Позивачем в обґрунтування позову.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Крім того,пунктом 5 частини першої статті 81 ГПК України не передбачено обов'язку господарського суду  залишити позов без розгляду в разі неявки в судове засідання позивача та/або неподання ним тих чи інших доказів. У відповідному випадку суд може розглянути справу за наявними в ній доказами, що не було  здійснено господарським судом у даному разі.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Вінницької  області від  22.02.2011 року у справі № 12\159-10  винесена з порушенням п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про залишення позову без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись  ст.ст.  99,101,103,105,106  ГПК України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача- прокурора Іллінецького району в інтересах держави - в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Державного комітету України з державного матеріального резерву  задоволити.

Ухвалу господарського суду Вінницької  області від 22 лютого  2011 року у справі №  12\159-10  скасувати.

Справу передати на розгляд до  господарського суду Вінницької  області.

Постанова набирає законної сили з дня  її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку .

Головуюча  суддя                                                                         Олексюк Г.Є.

Суддя                                                                                              Сініцина Л.М.  

Суддя                                                                                              Гудак А.В.