Постанова

від 25.05.2011 по справі 31/188-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/188-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2011 року                                    Справа №  31/188-10

    Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів :                                                     Головко В.Г., Стрелець Т.Г.

при секретарі судового засідання       Ревковій Г.О.

з участю представників сторін :

позивача –Терещенко О.А.

відповідача –Колісник К.Г., Чвирьов І.В.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрнопереробний комплекс “Оліком” на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 7.04.2011р. у справі

за позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю “Агростильплюс”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрнопереробний комплекс “Оліком”, смт. Солоне Дніпропетровської області

про стягнення 278025гр.

    В С Т А Н О В И В :

    13.05.2005р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Агростильплюс” (далі ТОВ “Агростильплюс”) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрнопереробний комплекс “Оліком” (далі ТОВ “Оліком”) 278025гр. Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі досягнутої між сторонами домовленості ТОВ “Агростильплюс” перерахувало у грудні 2009р. на рахунок відповідача 257400гр. Натомість, ТОВ “Оліком” зобов'язалось поставити на вказану суму товар –масло соняшника. В порушення домовленостей відповідач товар не поставив, грошові кошти не повернув. На цій підставі позивач просив стягнути з відповідача 257400гр., збитки у сумі 20625гр. та судові витрати.

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2010р. позов задоволено частково : стягнуто з відповідача на користь позивача 257400гр. та судові витрати. В задоволенні іншій частині позову відмовлено.

    Постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 4.11.2010р. та Вищого господарського суду України від 27.01.2011р. зазначене рішення залишено без змін.

    21.03.2011р. ТОВ “Оліком” звернулось з заявою про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2010р. за нововиявленими обставинами. При цьому відповідач послався на те, що після звернення ТОВ “Оліком” у лютому 2011р. до правоохоронних органів було встановлено, що позивач отримав від відповідача товар на суму 257400гр. і вказана партія масла знаходиться у ТОВ “Агростильплюс”.

    Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 7.04.2011р. (суддя Єременко А.В.) в задоволенні заяви ТОВ “Оліком” відмовлено.

    Не погодившись з ухвалою ТОВ “Оліком” звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило ухвалу скасувати та задовольнити заяву. При цьому апелянт послався на те, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність нововиявлених обставин, які мають суттєве значення для розгляду справи.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апелянта, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість ухвали у повному обсязі колегія, суддів вважає, що заява про перегляд постанови суду підлягає задоволенню з наступних підстав :

    Відповідно до ст.112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

    В п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.1981р. “Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” вказано, що в якості нововиявлених можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

    В роз'ясненнях президії Вищого господарського суду України Пунктами “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” від 21.05.2002р. N04-5/563 також зазначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення (п.п.1,1.2 роз'яснень).

     Відповідач, звернувшись до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, послався на те, що у лютому 2011р. ТОВ “Оліком” звернулось до Криворізького міського управління ГУ УМВС України в Дніпропетровській області з заявою про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння його майна –35690кг. масла соняшника на суму 257400гр., яке було відвантажено ТОВ “Агростильплюс”, але за твердженням останнього ним отримано не було, в зв'язку з чим з ТОВ “Оліком” було стягнуто на користь ТОВ “Агростильплюс” 257400гр.

    За наслідками проведеної перевірки було відмовлено у порушенні кримінальної справи (т2 а.с.11-12). При цьому при проведенні перевірки заяви ТОВ “Оліком” було встановлено, що масло соняшника у кількості 35690кг. було отримано ТОВ “Агростильплюс” та знаходиться у нього на зберіганні. Вказані обставини встановлено шляхом опитання керівника ТОВ “Агростильплюс” та підтверджуються відповідною довідкою ТОВ “Агростильплюс” (т2 а.с.11-17).

    В той же час, частково задовольнивши позовні вимоги ТОВ “Агростильплюс” та стягнувши з ТОВ “Оліком” 257400гр., господарські суду виходили з того, що відповідач не спростував твердження позивача про те, що останнє взагалі не отримувало від ТОВ “Оліком” масло соняшника у кількості 35690кг. на суму 257400гр.

    Так, в позовній заяві зазначається, що отримавши від позивача в якості попередньої оплати 257400гр. відповідач не передав ТОВ “Агростильплюс” товар. Ці ж твердження містяться у залучених до справи претензії позивача, відзиву на апеляційну скаргу (т1 а.с.16, 75-76).

    При розгляді справи та прийнятті рішення господарський суд, проаналізувавши надані відповідачем докази (довіреність, видаткову накладну та товарно-транспортну накладну від 13.01.2010р.), дійшов висновку про те, що вказані документи не доводять факту передання відповідачем товару та не спростовують твердження позивача про те, що ним вказаний товар не було отримано.

    В той же час, проведеною правоохоронними органами у лютому 2011р. перевіркою, встановлено, що ТОВ “Агростильплюс” не тільки визнало факт отримання 35690кг. масла соняшника, але й на запит органу досудового слідства надало документальні підтвердження цього (т2 а.с.16-17).

    Таким чином, колегія суддів доходить висновку про те, що під час розгляду справи позивач скрив від суду факт отримання від ТОВ “Оліком” товару, а отримані під час перевірки органами досудового слідства фактичні данні, спростовують факти, встановлені у рішенні господарського суду від 21.07.2010р. про те, що відповідач не передав позивачу у січні 2010р. продукцію.

    Пояснення позивача про те, що отримане ТОВ “Агростильплюс” у січні масло соняшника у кількості 35690кг. є товаром неналежної якості та не супроводжувалось від ТОВ “Оліком” певними документами не є підставою для відмови у перегляді рішення  з огляду на таке.

     Позовні вимоги ТОВ “Агростильплюс” ґрунтуються не на доводах про поставку товару неналежного якості та відсутності супровідних документів до товару, а на твердженні про те, що відповідач взагалі не передавав позивачу масло соняшника. Тому місцевим судом при прийнятті рішення від 21.07.2010р. досліджувалось лише питання наявності доказів виконання відповідачем поставки товару, а якість та комплектність отриманого товару не було предметом судового дослідження. Про те, що предметом позову та судового дослідження по заявленому позивачем позову є виключно факт передання відповідачем товару та оцінка наданих з цього приводу сторонами доказів йдеться і в постанові Вищого господарського суду України (т1 а.с.182).

    З огляду на це, місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що обставини, на які відповідач послався у своїй заяві, не мають істотного значення для правильного вирішення справи та не спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, тобто не є нововиявленими.

    Оскільки доводи позивача про те, що він не отримував від відповідача партію товару спростовано, позовні вимоги про стягнення вартості непоставленого товару задоволенню не підлягають.

    Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

    Відповідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

    Керуючись ст. 106, 114 ГПК України суд, -

У Х В А Л И В :

    Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрнопереробний комплекс “Оліком” задовольнити.      

    Скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 7.04.2011р.

    Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрнопереробний комплекс “Оліком” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду задовольнити.

    Рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2010р. скасувати.

    Відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Агростильплюс”.

    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агростильплюс” (50014, м.Кривий Ріг, вул..Кремлівська,34/9) на користь товариства з обмеженою відповідальністю  “Аграрно-переробний комплекс “Оліком” (52400, Дніпропетровська область, смт. Солоне, вул.Кірова, 253) витрати по сплаті держмита в сумі 4504гр.50коп., у тому числі за розгляд справи в апеляційній та касаційній інстанції.

    Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

     Головуючий                                                                                                    А.О. Логвиненко

     Суддя                                                                                                                     В.Г.Головко

Суддя                                                                                                                 Т.Г. Стрелець

Повний текст постанови виготовлено 26.05.2011р.