Постанова

від 09.06.2011 по справі 23/42-63

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/42-63

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.06.2011 р.           справа №23/42-63

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:суддів Шевкової Т.А.Бойченка К.І., Діброви Г.І.

за участюпредставників сторін:від позивача:від відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

не з'явивсяне з'явився

Одеської залізниці м. Одеса    

на ухвалу

господарського судуДонецької області

від29.04.2011р.

у справі№ 23/42-63 (суддя Забарющий М.І.)

за позовомОдеської залізниці м. Одеса    

доВідкритого акціонерного товариства «Концерн Стірол»м. Горлівка Донецької області      

простягнення 20 520грн. 00коп.

В С Т А Н О В И В :

Одеська залізниця м. Одеса звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Концерн Стірол»м.Горлівка Донецької області про стягнення 20520грн.00коп.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 29.04.2011р. у справі № 23/42-63 повернув позивачеві позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, керуючись п.2 ч.2 ст.54, п.п.2, 10 ч. 1 ст.63 ГПК України. При поверненні позовної заяви без розгляду господарський суд встановив, що в позовній заяві позивач не зазначив повного найменування позивача, а саме організаційно-правової форми позивача. Додане позивачем до позовної заяви платіжне доручення № 1664 від 06.04.2011 р. господарський суд не визнав належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з причин відсутності на даному платіжному дорученні печатки установи банку, з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Одеська залізниця м.Одеса, не погоджуючись із висновками господарського суду щодо не зазначення організаційно-правової форми позивача та невизнання платіжного доручення № 1664 від 06.04.2011 р. належним доказом оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 29.04.2011р. у справі № 23/42-63 скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Донецької області.  

Заявник скарги вважає, що господарським судом при прийнятті даної ухвали порушенні норми процесуального права, а саме: п.п.2, 10 ст.63 ГПК України та вважає, що платіжне доручення № 1664 від 06.04.2011 р. відповідає вимогам п.12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів. Вважає, що у суду не було підстав стверджувати про відсутність повного найменування позивача в позовній заяві, в підтвердження чого позивачем надано копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.  

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував  неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів встановила наступне.

Господарський суд повернув позовну заяву Одеській залізниці без розгляду на підставі пунктів 2, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що в позовній заяві позивач не зазначив повного найменування позивача, а саме організаційно-правової форми; доданий позивачем примірник платіжного доручення № 1664 від 06.04.2011р. не містить підпису уповноваженої посадової особи та не скріплений печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.  

Відповідно до статті 54 ГПК України позовна заява повинна містити для юридичних осіб –найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код за його наявністю.

Позовні заява № НЮ-3/27 від 19.04.2011 року оформлена на фірмовому бланку Одеської залізниці, містить найменування позивача, адресу, платіжні реквізити, тобто відповідає п.2 ч.2 ст.54 ГПК України.

Крім того, згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 9259316 повним найменуванням позивача є Одеська залізниця.

Відповідно до п.3-1 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 затверджено Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів.

Відповідно до п.2 Порядку витрати сплачують фізичні та юридичні особи, що звертаються до суду в тому числі і з позовними заявами.

В пункті 11 Порядку передбачено порядок оформлення платіжного доручення, згідно якого у графі «Призначення платежу»зазначається «Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу», а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою.  

За приписами п.12 даного Порядку документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера, скріпленим печаткою фінансової установи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2006 року № 1596 внесені зміни до Порядку стосовно того, що оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів на спеціальні реєстраційні рахунки судів, відкриті в органах Державного казначейства, код класифікації доходів до бюджету 22050000, (лист Державної судової адміністрації України від 21.03.2007року № 11-1685/07).

Господарським процесуальним кодексом України у статті 47-1 визначено, що розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Управління Державного казначейства у Київському районі міста Донецька ГУДКУ у Донецькій області листом № 19.37/04-38/1346 від 18.06.2010 року повідомило реквізити рахунків для зарахування надходжень до державного бюджету з 21.06.2010 року, а саме: отримувач УДК у Київському районі м.Донецька, код ЄДРПОУ 34687001, банк: ГУДКУ у Донецькій області, МФО Банку 834016, р/р 31210264700006.

Такий висновок суду є помилковим, оскільки в матеріалах справи  наявне платіжне доручення № 1664 від 06.04.2011 р., в якому зазначено у   призначенні платежу: «за информац-технич обеспеч судебн процес по иску ОЖД к ВАТ «Концерн Стирол»дело рассм в хозсуде Донецкой области», та в якому є відмітка банку від 06.04.2011 року про проведення платежу банком, яке підписане посадовою особою банку та скріплене штампом банку і свідчить про перерахування інформаційно-технічних витрат у встановленому порядку та про дотримання позивачем вимог ст.57 ГПК України стосовно додання документів, які підтверджують оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в даному платіжному дорученні відсутні відомості щодо ціни позову.

При наявності даних обставин, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає ухвалу господарського суду Донецької області від 29.04.2011р. у справі № 23/42-63 винесеною з порушенням ст.ст.54, 57, п.10 ст. 63 ГПК України, тому скасовує дану ухвалу, і, у відповідності до статті 106 ГПК України, передає позовні матеріали по справі на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -  

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Одеської залізниці м. Одеса задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 29.04.2011р. у справі № 23/42-63 скасувати.

Справу №23/42-63 передати на розгляд господарському суду Донецької області.

     Головуючий                                                                 Т.А. Шевкова

Судді                                                                              К.І. Бойченко                                                               

          Г.І. Діброва

Надруковано 5 прим.:

1 – позивачу;

2 – відповідачу;

3 – до справи;

4 – ДАГС;

5 – ГСДО