Постанова

від 18.05.2011 по справі 3/311

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "18" травня 2011 р.                                                                                    

Справа № 3/311  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                                                        Остапенка М.І. (головуючого),

                                                                        Гончарука П.А.,

                                                                        Кондратової І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву на рішення господарського суду м. Києва від 9 грудня 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2011 року у справі № 3/311 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Променерго-1" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про зобов'язання продовжити строк завершення будівництва об'єкта та внесення змін до договору, –

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Променерго-1" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про зобов'язання продовжити строк завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва –фірмового магазину-салону "Електроніка", що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Правди, 12-в, до 1 грудня 2014 року, та внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва № 602 від 1 грудня 1998 року шляхом викладення п. 5.4 договору у наступній редакції: "закінчити будівництво об'єкта незавершеного будівництва –фірмового магазину-салону "Електроніка", що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Правди, 12-в, до 1 грудня 2014 року".

Рішенням господарського суду м. Києва від 9 грудня 2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2011 року, позов задоволено. Зобов'язано відповідача продовжити строк завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва –фірмового магазину-салону "Електроніка", що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Правди, 12-в, до 1 грудня 2014 року, та внести зміни до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва № 602 від 1 грудня 1998 року, виклавши п. 5.4 договору у наступній редакції: "закінчити будівництво об'єкта незавершеного будівництва –фірмового магазину-салону "Електроніка", що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Правди, 12-в, до 1 грудня 2014 року". Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу –без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 1 грудня 1998 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та закритим акціонерним товариством "Променерго", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Променерго-1", укладено договір купівлі-продажу об‘єкта незавершеного будівництва № 602., відповідно до п. п. 1.1 якого продавець продав, а покупець купив об‘єкт незавершеного будівництва –фірмовий магазин салон "Електроніка" за адресою: м. Київ, пр. Правди, 12-в.

Передачу об‘єкта приватизації оформлено актом № 648 прийому-передачі від 3 грудня 1998 року.

Відповідно до п. 1.3 договору право власності на об‘єкт незавершеного будівництва переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 30 листопада 1998 року та зареєстровано в Подільській районній в м. Києві раді 7 грудня 1998 року за реєстровим № 118.

Згідно укладених сторонами додаткових угод до вказаного договору строк закінчення будівництва подовжено і визначено до 1 грудня 2009 року (додаткова угода № 602/3).

3 березня 2010 року позивачем проведено перевірку виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва № 602 та додаткової угоди до нього 602/3, за результатами якої складено акт № 4 про невиконання умов договору, в зв'язку з чим 11 травня 2010 року відповідач звернувся до позивача з письмовою пропозицією щодо розірвання договору купівлі-продажу та повернення його за актом приймання-передачі.

7 серпня 2009 року позивач звернувся до відповідача з проханням продовжити строк закінчення об‘єкту будівництва.

У відповідь відповідач вимагав від позивача надання рішення органу місцевого самоврядування про продовження строків будівництва.

Неодноразові звернення позивача до відповідних державних органів для вирішення даного питання залишились без належного результату.

Встановивши зазначене, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об‘єктів незавершеного будівництва" та п. 3.1 Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29 жовтня 1998 року № 2041, дійшов висновку про відсутність вини позивача у невиконанні зобов‘язань щодо строків завершення будівництва та задовольнив заявлені позовні вимоги щодо продовження терміну виконання договору та внесення до умов договору відповідних змін.

З таким рішенням місцевого господарського суду погодився й суд апеляційної інстанції, залишивши його без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову, з урахуванням рішення господарського суду м. Києва від 30 вересня 2010 року у справі № 40/364, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 9 лютого 2011 року, яким відмовлено відповідачу в розірванні договору № 602 від 1 грудня 1998 року, є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

ПОСТАНОВИВ:        

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 9 грудня 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2011 року у справі № 3/311 –без змін.

Головуючий                                                                                   Остапенко М.І.

Судді                                                                                           Гончарук П.А.        

                                                                                                    Кондратова І.Д.