Рішення

від 24.04.2008 по справі 5020-7/079

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-7/079

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" квітня 2008 р. справа № 5020-7/079

За позовом:          Відкритого акціонерного товариства

          „Севастопольський морський завод”

          (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13)

до відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю

          „Транспорт Індастріал Сервіс-Південь”

          (99012, м. Севастополь, вул. Істоміна, 29-26)

про          стягнення заборгованості в сумі 8742,03 грн.,

Суддя Г.П. Ілюхіна

Представники сторін:

від позивача:          - Латиш О.В., представник, довіреність №02/1-ю від 03.01.2008;

від відповідача:          - не з'явився;

Суть спору:

25.02.2008 (вх.№ 528) Відкрите акціонерне товариство „Севастопольський морський завод” (далі –ВАТ „СМЗ”) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспорт Індастріал Сервіс-Південь” (далі –ТОВ „ТІС-Південь”) про стягнення заборгованості в сумі 8742,03 грн., з посиланням на Договір № 40709 від 25.02.2005, статті 525, 526, 546, 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 29.02.2008 порушено провадження по справі (арк.с.1-2).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України (арк.с.33-34, 48-49).

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив,  вимоги ухвал суду від 29.02.2008, 25.03.2008, 16.04.2008 не виконав, витребуваних документів та доказів, відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно по юридичній адресі, в матеріалах справи міститься повернення документів, надісланих на адресу відповідача з відміткою установи пошти: „за закінченням терміну зберігання” (арк.с.25, 50-52).

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, так як позивачем надані докази, що підтверджують обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

25.02.2005 між ТОВ „СевморДострой” (правонаступником якого з 17.07.2007 є ВАТ „СМЗ”) (Виконавець) та ТОВ „ТІС-Південь” (Замовник) укладено договір № 40709, згідно з яким  Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати ремонт меблів по переліку Замовника, згідно листу-замовленню від 23.02.2005 (пункт 1 Договору) (арк.с.8-9).

Згідно пункту 2.3 Договору датою закінчення виконання робіт вважається день підписання двостороннього Акту виконаних робіт.

Відповідно до пункту 4.1 Договору вартість робіт визначається кошторисною калькуляцією-протоколом, які є Додатком № 1 до цього Договору.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що оплата робіт здійснюється по рахунку Виконавця в наступному порядку:

-          попередня оплата в розмірі 50% від орієнтовної ціни протягом трьох днів після підписання цього Договору;

-          кінцевий розрахунок здійснюється протягом п'яти банківських днів після підписання Акту виконаних робіт.

Пунктом 5.2.1 Договору передбачений обов'язок Замовника здійснити платежі на умовах цього Договору.

25.02.2005 сторонами затверджено Кошторисну калькуляцію-протокол (Додаток № 1 до Договору № 40709 від 25.02.2005), згідно з яким договірна ціна робіт складає 27960,99 грн. (арк.с.10).

28.02.2005 позивачем за роботи по ремонту меблів по Договору № 40709 від 25.02.2008 відповідачу виставлений Рахунок-фактура № СФ-0000032 на суму 6990,00 грн. (арк.с.38).

29.03.2005 сторонами підписаний Акт № 1 здачі-приймання робіт (Додаток до Договору № 40709 від 25.02.2005) (арк.с.42).

29.04.2005 сторонами підписаний Акт № 2 здачі-приймання робіт (Додаток до Договору № 40709 від 25.02.2005) (арк.с.13).

06.05.2005 позивачем за роботи по ремонту меблів по Договору № 40709 від 25.02.2008 відповідачу виставлений Рахунок-фактура № СФ-0000073 на суму 6030,00 грн. (арк.с.11).

30.06.2005 позивачем за роботи по ремонту меблів по Договору № 40709 від 25.02.2008 відповідачу виставлений Рахунок-фактура № СФ-0000105 на суму 960,00  грн. (арк.с.12)

Згідно Акту звірки зустрічних фінансових зобов'язань від 15.01.2007, наданому позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 15.01.2007 складає 5973,00 грн. (арк.с. 26-30).

Згідно Протоколу № 6 прийому-передачі дебіторської заборгованості за роботи, послуги з зовнішніми замовниками від ТОВ „СевморДострой” до ВАТ „СМЗ”, складеному на підставі Акту № 7 прийому-передачі дебіторської заборгованості за роботи, послуги з зовнішніми контрагентами станом на 15.01.2007, Акту інвентаризації № 2 дебіторської заборгованості за роботи, послуги з зовнішніми контрагентами станом на 15.01.2007 заборгованість за надані послуги зовнішнім контрагентам складає 21573,00 грн. (арк.с.39-41).

Згідно Акту звірки зустрічних фінансових зобов'язань від 27.03.2008, наданому позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 27.03.2008 складає 5973,00 грн. (арк.с. 45-46).

Спір виник в зв`язку з тим, що  відповідач не виконав своєчасно зобов`язання по оплаті отриманих послуг по Договору № 40709 від 25.02.2005, у зв'язку з чим його заборгованість за надані послуги по Договору № 40709 від 25.02.2005 склала 5973,00 грн., яка підлягає стягненню повністю, так як згідно статті 25 Господарського процесуального кодексу України, в разі вибуття однієї зі сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Правовідносини сторін регулюються статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно статті 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 527, 530 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Позивачем на суму простроченої заборгованості в розмірі 5973,00 грн. нараховано індекс інфляції за період з 06.07.2005 по 15.02.2008 в розмірі 2301,17 грн. та 3% річних за період з 06.07.2005 по 15.02.2008 в розмірі 467,86 грн., які також підлягають стягненню.

Заборгованість підтверджується матеріалами справи, а відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому процесі, письмового відзиву і заперечень, контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заборгованості не надав, від проведення звірки взаєморозрахунків ухилився, про що позивачем надані докази (арк.с.26-30, 45-46).

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При вищезазначених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 8742,03грн., з яких: 5973,00грн. –основний борг, 2301,17грн. - індекс інфляції, 467,86грн. - 3% річних.

Витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтями 22, 25, 33, 34, 44, 49, 75, 77, 82-85, 90 Господарського процесуального кодексу України,  суд, –

Вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспорт Індастріал Сервіс-Південь” (99012, м. Севастополь, вул. Істоміна, 29-26, ідентифікаційний код 31709891, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства „Севастопольський морський завод” (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13, ідентифікаційний код 14312370, п/р 260042409 в СФ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324504) заборгованість в сумі 5973,00 грн., індекс інфляції  - 2301,17 грн., 3% річних –467,86 грн., державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                       Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано,

в порядку ст. 84 ГПК України

05.05.2008