Постанова

від 09.06.2011 по справі 7/266-16/8/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "09" червня 2011 р.                                                                                    

Справа № 7/266-16/8/2011  

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Добролюбової Т.В.

суддів

Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши  матеріали касаційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтеграл"

на  постанову

Київського апеляційного господарського суду від 22.09.10

у справі

№7/266-16/8/2011

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтеграл"

до

1.          Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"

2.          Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна Компанія "Автомобільні дороги України"  

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

за участю

Товариство з обмеженою відповідальністю

"Укрмонтажсервіс"

Прокуратури Луганської області

про

стягнення

за зустрічним позовом

Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"

до

1.          Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажсервіс"

2.          Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтеграл"

про

визнання недійсним договору

В судовому засіданні взяли участь представники:

від прокуратури: Громадський С.О. –прокур. ГПУ, посв. №42;

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1 –за дов. від 20.12.10;

від відповідача -1 за первісним позовом: ОСОБА_2 –за дов. від 30.05.11;

від відповідача-2 за первісним позовом: ОСОБА_3 –за дов. від 07.06.11

доповідач: Добролюбова Т.В.

          Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтеграл" у квітні 2009 року заявлений позов, з урахуванням змін, про стягнення солідарно з ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" 1 228 801,11 грн –інфляційних втрат,  309 942, 24 грн –3% річних,        743 151, 66 грн –пені. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на порушення відповідачем -1 зобов'язань зі сплати за отриманий товар згідно договору поставки              № 115 від 16.03.06, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, право на стягнення якої виникло у позивача на підставі договору про відступлення права вимоги від 24.10.08 №24-УВ-1, укладеного між ним та ТОВ "Укрмонтажсервіс".                                        Водночас, до суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою звернулось  Дочірнє підприємство "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрмонтажсервіс” та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" про визнання недійсним договору від 16.03.06 №115 з тих підстав, що в договорі невірно вказано  найменування підприємства і договір підписаний не уповноваженою особою.  

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.06.10, ухваленим суддею Якименко М.М., первісний позов задоволено частково шляхом стягнення з відповідача -1  на користь позивача 1 228 801, 11 грн -  інфляційних втрат, 309 942, 24 грн - 3% річних. У позові до відповідача -2 судом відмовлено з посиланням на те, що умовами договору поставки не передбачено солідарної відповідальності ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" за невиконання або неналежне виконання ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" своїх зобов’язань. В частині вимог про стягнення  743 151, 66 грн  пені судом відмовлено з огляду на те, що між сторонами відсутня письмова угода щодо забезпечення виконання зобов’язання, а умовами основного договору не передбачено стягнення пені з покупця за прострочення виконання зобов’язання. У задоволені зустрічного позову судом першої інстанції відмовлено з тих підстав, що позивачем вчинялись дії, які свідчать про схвалення цього договору, водночас, судовим рішенням у іншій справі №6/466 встановлені факти дійсності як договору поставки, так і договору про відступлення права вимоги.     

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Тищенко О.В. –головуючого, Алданової С.О., Чорної Л.В., постановою від 22.09.10, перевірене рішення суду першої інстанції скасував. Справу повернув до господарського суду міста Києва для скерування матеріалів справи за територіальною підсудністю до господарського суду

Луганської області. Вмотивовуючи постанову суд апеляційної інстанції виходив з того, що ДП  "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" є самостійним суб'єктом господарювання, зареєстровано в місті Луганськ, а тому даний спір підлягає вирішенню в господарському суді Луганської області. При цьому, апеляційний суд керувався приписами статей 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, статті 62 Господарського кодексу України, статті 96 Цивільного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтеграл" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить  постанову у справі скасувати, а рішення просить залишити в силі. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на неврахування апеляційним судом того, що на момент подання позову та порушення провадження у справі відповідачами виступали дві юридичні особи, одна з яких зареєстрована у місті Києві, тому на думку заявника, висновок апеляційного суду про невірно обрану підсудність є хибним. Окрім цього, заявник наголошує на неврахуванні апеляційним судом приписів статей 96, 541, 543 Цивільного кодексу України та вважає правомірним залучення ВАТ "Державна акціонерна Компанія "Автомобільні дороги України" в якості співвідповідача, адже, фінансування дорожніх будівельно –ремонтних робіт ведеться централізовано через відповідача -2.

Від Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" отримано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

          Від Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна Компанія "Автомобільні дороги України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажсервіс" відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

          Вищий  господарський  суд України заслухавши доповідь  судді  Добролюбової Т.В. і пояснення присутніх у судовому засіданні учасників процесу, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів процесуального законодавства,  відзначає  наступне.

Принцип доступності правосуддя реалізується через приписи статті 1 Господарського процесуального кодексу України. Так, до господарського суду вправі звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспрюється. При  цьому,  має  значення  лише  суб’єктивне уявлення такої особи  про  те,  що  її  право чи  інтерес потребує  захисту.  Лише  в  результаті  розгляду  спору виявляється чи доведене таке порушення і за  відсутності порушення суд відмовляє у позові. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду за первісним позовом є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтеграл" про стягнення солідарно з ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" 1 228 801,11 грн –інфляційних втрат,  309 942, 24 грн –3% річних, 743 151, 66 грн –пені.  Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам. При цьому, розмежування компетенції між господарськими судами щодо розгляду справ відбувається з урахуванням правил підсудності. Підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Загальні правила територіальної підсудності справ визначено статтею 15 Господарського процесуального кодексу України. За приписами частин 1, 3 цієї статті  справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії.           Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Згідно з частиною               3 статті 17 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду. Виходячи з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтеграл" звертаючись з даним позовом, визначило                       двох відповідачів, місцезнаходженням одного з яких є місто Київ, і просило стягнути спірні кошти з них солідарно, господарський суд міста Києва обґрунтовано прийняв справу до свого провадження. Висновок суду апеляційної інстанції про порушення  правил територіальної підсудності у зв‘язку з фактичною відсутністю порушень прав позивача відповідачем-2 визнається помилковим, оскільки обставини щодо                наявності або відсутності такого порушення  могли стати відомі судові першої             інстанції лише після встановлення їх в процесі розгляду спору по суті, а відтак                     спір у даній справі правомірно розглянутий господарським судом міста Києва, тобто                     тим судом, яким прийнятий позов до провадження. Таким чином, доводи скаржника                                         про   порушення апеляційним судом  норм процесуального права знайшли своє підтвердження. Відповідно до приписів статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами    для   скасування   постанови    апеляційного   господарського  суду     є                                                                       

порушення або неправильне застосування, зокрема, норм процесуального права. За приписами статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо апеляційний суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Враховуючи те, що спір по суті заявлених вимог апеляційним судом не розглядався,  постанова у справі підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду. При новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

              Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                                                      ПОСТАНОВИВ:

                    Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.10 у справі №7/266-16/8/2011 скасувати. Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Київського апеляційного господарського суду.

                    Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтеграл" задовольнити частково.

Головуючий     суддя                                                                            Т. Добролюбова

Судді                                                                                                         Т. Гоголь

                                                                                                                   В.Швець