Рішення

від 23.04.2008 по справі 46/452

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/452

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2008 р.   Справа 46/452

За позовомВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Рівнегаз”

доДочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”

провизнання недійсною односторонньої угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаЯнкевич Л.Д. .—представник за довіреністю 02.01.2008 р. № 11

від відповідача Мацегорін А.О. —представник за довіреністю від 29.12.2007 р. № 248/10

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Рівнегаз” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсною односторонньої угоди № 31/19-4864 від 25.05.2007 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог по договору № 06/07-189 від 31.01.2007 р. на постачання природного газу, оскільки вважає, що спірна угода суперечить нормам чинного законодавства та не ґрунтується на ст. 601 Цивільного кодексу України, а вимоги сторін не мають однорідного характеру.

У ході розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву від 25.02.2008 р., вважаючи позовну заяву безпідставною, необґрунтованою та такою, що суперечить нормам чинного законодавства, адже спірним договором (заявою про зарахування однорідних грошових вимог) між сторонами було проведено зарахування саме однорідних вимог, оскільки вони носять грошовий характер, незалежно від причин їх виникнення та порядку виконання. Також відповідач посилається на судове рішення, яким встановлено правомірність спірного договору та судову практику у подібній категорії спорів.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

                                                         ВСТАНОВИВ:

19.03.2001 р. між Дочірньою компанією “Газ України”  в якості постачальника та  Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Рівнегаз” в якості покупця укладено договір № 10/1-560 на постачання природного газу.

31.01.2007 р. позивачем, як виконавцем та відповідачем, як замовником підписано договір № 06/07-189 про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році.

За твердженнями представників сторін в процесі виконання вищевказаних угод у сторін виникла взаємна заборгованість одна перед одною.  

В зв'язку з наявністю заборгованості позивача перед відповідачем за поставлений природний газ, та відповідача перед позивачем за отримані послуги по транспортуванню природного газу, відповідачем 25.05.2007 р. було направлено на адресу позивача заяву № 31/19-4864 про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 2 787 777,34 грн., складену в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України.

13.06.2007 р. позивачем направлено на адресу відповідача лист № 1352 про розгляд заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог. В листі позивач не погоджується з зарахуванням вимог, в зв'язку з їх неоднорідністю. Позивач зазначає, що за договором № 06/07-189 від 31.01.2007 р. передбачена оплата за послуги по транспортуванню природного газу, а за договором № 10/1-560 від 19.03.2001 року передбачена оплата за поставлений природний газ та ці вимоги не є однорідними. Також позивачем вказується на те, що однорідність вимог передбачає їх юридичну однорідність.

З матеріалів справи слідує, що сторонами вживалися заходи для стягнення  вищезазначеної заборгованості у судовому порядку.

Так, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2006 р. у справі № 14/231 з позивача на користь відповідача стягнуто 19 169 576,32 грн. боргу за поставлений природний газ в рамках договору № 10/1-560 від 19.03.2001 р.

18.06.2006 р. Господарським судом Львівської області видано наказ на примусове виконання зазначеної постанови.    

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2007 р. у справі № 32/426 позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 8 408 156,01 грн. боргу та штрафних санкцій за договором № 06/07-189 від 31.01.2007 р. з мотивів проведення зарахуванням між сторонами однорідних грошових вимог на підставі, зокрема, спірної заяви Дочірньої компанії “Газ України”.

Надалі, постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2008 р. рішення від 19.10.2007 р. скасоване з огляду на помилковість висновків суду щодо однорідності грошових вимог між сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Цивільним кодексом України передбачений вичерпний перелік підстав (ст. 602) недопущення зарахування зустрічних вимог, а саме: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

З наявних у справі копій договору між сторонами 10/1-560 на постачання природного газу від 19.032001 р., постанови Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2006 р. у справі № 14/231, пояснень представників сторін у судовому засіданні слідує, що за зобов'язанням відповідача про оплату поставленого йому на підставі договору № 10/1-560 на постачання природного газу від 19.03.2001 р. природного газу, що підлягає зарахуванню на підставі спірної заяви, було поставлене судове рішення, яке набрало законної сили та в установленому порядку було звернуто до примусового виконання.

Таким чином, відносини сторін, щодо сплати грошових коштів, які є предметом спірної заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, фактично стосуються виконання судового рішення. Ці відносини врегульовані відповідними положеннями Конституції України, Закону України “Про судоустрій України”, Господарським процесуальним кодексом України та Закону України “Про виконавче провадження”.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України “Про судоустрій України” судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Чинним законодавством про виконавче провадження не передбачено підстав для закінчення виконавчого провадження шляхом припинення зобов'язання зарахуванням.

За наявності згоди обох сторін про припинення зобов'язання у такий спосіб вони не позбавлені можливості укласти з цього приводу мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка підлягає затвердженню судом.

Враховуючи, що заява Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” № 31/19-4864 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.05.2007 р. вчинена з порушенням вимог ст. 601, п. 5 ст. 602 Цивільного кодексу України, то такий правочин відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не доведено суду обґрунтованості своїх заперечень, а надані ним копії судових рішень зі схожої категорії спорів (судова практика) в силу діючого процесуального законодавства не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

У відповідності з положеннями ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В  И  Р  І  Ш  И  В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсною заяву Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” № 31/19-4864 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.05.2007 р.

3.          Стягнути з Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) на користь Відкритого акціонерного товариства “Рівнегаз” (33027, м. Рівне, вул. Білякова, 4, ідентифікаційний код 03366701) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по оплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                               С.В. Шабунін

справа №  46/452

23.04.08

За позовом     Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"

до                     Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про                    визнання  угоди недійсною,

Суддя  Шабунін С.В.

Суддя                                                                                                        Шабунін С.В.