Постанова

від 22.06.2011 по справі 4/516

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2011 № 4/516

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Агрикової О.В .

Авдеєва П.В.

за участю представників:

від прокуратури - Цюкало О .В. (прок-р відділу);

від Київської міської ради : не з' явився;

від Головного управління о хорони та медичного забезпеч ення: ОСОБА_2. (за довір.);

від Головного управління к омунальної власності: не з' явився;

від ТОВ «Арма-Центр»: ОСОБ А_1 (за довір.);

від Медцентру «СУВАГ»: ОС ОБА_3 (за довір.);

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу Товариства з обмеже ною відповідальністю «Арма-Ц ентр» на рішення Господарськ ого суду м. Києва від 17.02.2011 року у справі № 4/516 (суддя - Борисенк о І.І.)

за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтереса х держави, в особі Київської м іської ради, Головного управ ління охорони та медичного з абезпечення виконавчого орг ану Київської міської ради

до 1. Головного управлі ння комунальної власності м. Києва виконавчого органу Ки ївської міської ради (Київсь кої міської державної адміні страції)

2. Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Арма-Центр»

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору

Міський медичний центр про блем слуху та мовлення «СУВА Г»

про визнання уг оди недійсною та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року Заст упник прокурора м. Києва в інт ересах держави, в особі Київс ької міської ради, Головного управління охорони та медич ного забезпечення виконавчо го органу Київської міської ради звернувся до господарсь кого суду із позовом до Голов ного управління комунальної власності м. Києва виконавчо го органу Київської міської ради та Товариства з обмежен ою відповідальністю «Арма-Це нтр» про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу, укладеного 25.03.2010р. за № 618 між відповідачами та про зобов' язання ТОВ «Ар ма-Центр» повернути у комуна льну власність територіальн ої громади міста Києва нежил ий будинок, загальною площею 563,40 кв.м., розташований по вул. В олодимирській, 43, літ. «В» у м. К иєві, вартістю 4 092 000,00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що процедура включення н ежитлового приміщення, розта шованого по вул. Володимирсь кій, 43, літ. «В» у м. Києві до пере ліку об' єктів комунальної в ласності територіальної гро мади м. Києва, які підлягають п риватизації, проведена з пор ушенням вимог законодавства України про приватизацію, а с аме відсутні необхідні погод ження, що вимагаються для об' єктів групи «Ж»; порушено вим оги Закону України «Про держ авну програму приватизації» . Позивач також вказує на те, щ о оспорюваний договір купівл і-продажу було укладено на пі дставі п. 524 додатку до рішення Київської міської ради від 27. 11.2008р. № 652/652 «Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007р. № 62/ 723 «Про Програму приватизації комунального майна територі альної громади міста Києва н а 2007- 2010 роки», який за результат ами розгляду протесту заступ ника прокурора 29.04.2010 року втрат ив чинність на підставі ріше ння №604/4042. Купівля-продаж даног о об' єкту, який, за твердженн ям позивача, належить до об' єктів охорони здоров' я, шко дить інтересам неповнолітні х, що мають вади мови та слуху.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 17.02.2011р. у спр аві № 4/516 позов задоволено повн істю.

ТОВ «Арма-Центр», не погоджу ючись з прийнятим рішенням, о скаржило його до суду апеляц ійної інстанції з мотиву пор ушення судом першої інстанці ї норм матеріального і проце суального права, та неповног о з' ясування обставин справ и, просить прийняти нове ріше ння, яким в позові відмовити. А пелянт вважає, що господарсь кий суд дійшов помилкових ви сновків щодо укладення відпо відачами спірної угоди з пор ушенням вимог чинного законо давства.

Апелянт стверджує, що позов заявлено необгрунтовано, по зивачем не доведено, що спірн ий об' єкт належить до групи „Ж”, процедура приватизації яких вимагає відповідних по годжень. Натомість відповіда ч вказує, що об' єкт не є за св оїм статусом об' єктом охоро ни здоров' я, та відноситься до групи “А”, а тому його було відчужено без порушень чинн ого приватизаційного законо давства. Крім того, судом не бу ло враховано те, що оспорюван ий договір було виконано сто ронами, відповідачем було пе рераховано повністю грошові кошти за придбаний об' єкт. О днак, господарський суд, задо вольняючи позов та визнаючи договір недійсним, зобов' яз уючи відповідача повернути о б' єкт до комунальної власно сті, не застосував двосторон ню реституцію у відповідност і до положень ст.216 ЦК України.

Головним управлінням охор они здоров' я виконавчого ор гану Київської міської ради надано письмовий відзив на п одану апеляційну скаргу, згі дно якого оскаржуване рішенн я господарського суду вважає обґрунтованим та просить за лишити без змін, апеляційну с каргу - без задоволення.

Інші учасники письмові від зиви на подану апеляційну ск аргу суду не надали.

Для повного, всебічного та об' єктивного розгляду спра ви та з метою з' ясування всі х обставин справи, ухвалою Ки ївського апеляційного госпо дарського суду від 11.05.2011 залуче но до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору, на стороні відповіда ча - Міський медичний центр проблем слуху та мовлення „С уваг”.

Представник Міського меди чного центру проблем слуху т а мовлення «СУВАГ» в судовом у засіданні просив суд відхи лити апеляційну скаргу, а ріш ення суду першої інстанції з алишити без змін.

Київська міська рада та Гол овне управління комунальної власності м. Києва своїми про цесуальними правами щодо при йняття участі в судовому зас іданні не скористалися, повн оважних представників не нап равили, про час та місце судов ого засідання повідомлені на лежним чином (в матеріалах сп рави наявні поштові повідомл ення про вручення ухвали суд у).

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце її розгляд у судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз' яснення Президії Вищо го Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та допо вненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики засто сування Господарського проц есуального кодексу України” ).

У випадку нез'явлення в засі дання господарського суду пр едставників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщ о неявка таких представників не перешкоджає вирішенню сп ору (абзац 4 пункту 3.6. Роз' ясне нь Президії Вищого Арбітражн ого суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 і з змінами та доповненнями ст аном на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Госпо дарського процесуального ко дексу України»).

Заслухавши думку інших пре дставників сторін, колегія п риходить до висновку про мож ливість розгляду поданої апе ляційної скарги за відсутнос ті представників Київської м іської ради та Головного упр авління комунальної власнос ті м. Києва.

Розглянувши у судовому зас іданні апеляційну скаргу, на даний відзив, дослідивши мат еріали справи та зібрані у ні й докази, заслухавши пояснен ня представників сторін, суд ова колегія вважає, що суд пер шої інстанції дійшов помилко вих висновків та необґрунтов ано задовольнив позов, врахо вуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи позов ні вимоги, господарський суд дійшов висновків про те, що в спірне приміщення по вул. Вол одимирській, 43, літ. «В» у м. Киє ві є закладом охорони здоров ' я, оскільки в ньому розміщу ється Медичний центр проблем слуху та мовлення «СУВАГ».

Відповідно до ст. 5 Закону Ук раїни «Про державну програму приватизації» об' єкти охор они здоров' я віднесено до г рупи «Ж», що передбачає певні особливості процедури прива тизації: здійснення продажу переважно за некомерційним к онкурсом з поданням пропозиц ій щодо терміну збереження п рофілю діяльності або можлив ості перепрофілювання відпо відного об' єкту (ст. 99 Закону України «Про державну прогр аму приватизації»). Однак, вка зані пропозиції до органу пр иватизації не подавались, пи тання збереження профілю не вирішувались. Вказані поруше ння призводять до невиконанн я статті 49 Конституції Україн и, ст. 6 Закону України «Про охо рону дитинства», в частині за безпечення безоплатного мед ичного обслуговування.

Крім того, суд першої інстан ції дійшов висновку про те, що п. 524 додатку Рішення Київсько ї міської ради від 27.11.2008р. № 652/652 «П ро внесення змін до рішення К иївради від 08.02.2007р. № 62/723 «Про Прог раму приватизації комунальн ого майна територіальної гро мади міста Києва на 2007- 2010 роки» (на підставі якого відчужува вся спірний об' єкт), було при йнято з порушенням вимог зак онодавства, а сам договір куп івлі-продажу укладено всупер еч вимогам чинного законодав ства та без достатніх на те пр авових підстав, оскільки вка зане рішення Київради було с касовано згодом на підставі поданого протесту прокуроро м.

З огляду на недійсність осп орюваного договору, керуючис ь ст. 216 ЦК України, суд першої і нстанції визнав обґрунтован ими та такими, що підлягають з адоволенню позовні вимоги що до повернення ТОВ «Арма-цент р» спірного нерухомого майна у комунальну власність тери торіальної громади.

Дослідивши обставини спра ви та зібрані докази, колегія суддів не може погодитись з т акими висновками суду першої інстанції, вважає їх помилко вими з огляду на наступне.

Вирішуючи спір про визнанн я правочину недійсним, госпо дарський суд повинен встано вити наявність тих обставин, з якими закон пов' язує можл ивість такого визнання та на стання відповідних наслідкі в: відповідність змісту прав очину вимогам закону, додерж ання встановленої форми прав очину, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно по лягає неправомірність дій ст орони та інші обставини, що ма ють значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни «Про приватизацію держ авного майна» приватизація д ержавного майна - це відчужен ня майна, що перебуває у держа вній власності, і майна, що нал ежить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та ю ридичних осіб, які можуть бут и покупцями відповідно до ць ого Закону. Згідно з ст. 3 вказа ного Закону відчуження майна , що є у комунальній власності , регулюється положеннями ць ого Закону, інших законів з пи тань приватизації і здійснює ться органами місцевого само врядування. Враховуючи поло ження ст.ст. 7, 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств», про цес приватизації комунально го майна включає в себе затве рдження місцевими радами пе реліків об' єктів, що підляг ають приватизації певним сп особом, та подальше укладенн я договору купівлі- продажу .

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону Украї ни «Про приватизацію державн ого майна» продаж майна, що є у комунальній власності, здій снюють органи, створювані ві дповідними місцевими радами . Зазначені органи діють у меж ах повноважень, визначених в ідповідними місцевими радам и, та є їм підпорядкованими, пі дзвітними і підконтрольними .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про приватизацію д ержавного майна» Державна пр ограма приватизації визнача є цілі, пріоритети та умови пр иватизації, розробляється Фо ндом державного майна Україн и і затверджується Верховною Радою України. Законом Украї ни від 18.05.2000 року затверджено Де ржавну програму приватизаці ї на 2000 - 2002 роки, яка діє до затвер дження чергової Державної пр ограми приватизації. З норм З акону України «Про приватиза цію державного майна» та Зак ону України «Про Державну пр ограму приватизації» вбачає ться, що всі об' єкти привати зації поділяються на групи, щ о передбачає різні способи т а порядок приватизації для о б' єктів різних груп.

На час прийняття Рішення ві д 27.11.2008р. № 652/652 «Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007р. № 62/723 «Про програму приватизац ії комунального майна міста Києва на 2007-2010 роки» Київська мі ська рада відносила об' єкт приватизації - нежиле примі щення по вул. Володимирській , 43, літ «В» у м. Києві, що став пре дметом купівлі-продажу, саме до об' єктів групи «А», що пе редбачає певну процедуру при ватизації, відмінну від прив атизації об' єктів групи «Ж» .

Позивачами не заперечував ся той факт, що приватизація в казаного об' єкту, саме як об ' єкту групи «А», проведена у відповідності до вимог чинн ого законодавства.

Надаючи правову оцінку обс тавинам справи, колегія вваж ає, що суд першої інстанції ді йшов помилкового висновку пр о те, що об' єкт приватизації належить до групи «Ж» як об' єкт охорони здоров' я, та не д ав належної правової оцінки всім обставинам справи.

Згідно матеріалів справи в нежитловому приміщенні розм іщується Міський медичний це нтр проблем слуху та мовленн я «СУВАГ». Центр «СУВАГ» є бюд жетною установою (не прибутк овою організацією), самостій ною юридичною особою, створе ний за рішенням Київської мі ської Ради 26.06.2003 року № 523/683.

Судом встановлено, що будів ля, в якій знаходиться приміщ ення, де розміщується Центр, входить до складу історичної садиби, яка належала професо ру Київського університету А нтоновичу А.Я., і була передана на баланс Центру на праві опе ративного управління згідно розпорядження Київської міс ької державної адміністраці ї від 30.07.2004 року № 1412 № «Про переда чу основних фондів комунальн ої власності територіальної громади м. Києва».

Згідно листа Київської міс ької державної адміністраці ї від 25.07.06р. № 006-969 (а.с. 91) передана це нтру будівля 1917 року забудови є лише приміщеннями, пристос ованими під лікувальний закл ад.

Відповідно будівля з нежит ловими приміщеннями, що стал и об' єктом приватизації, бу ла збудована до створення Це нтру, будівництво здійснювал ося не з метою розміщення зак ладу охорони здоров' я. Нежи лі приміщення по вул. Володим ирській, 43 «В» були передані н а баланс Медичного центру «С УВАГ» після його створення, т обто будівля при заснуванні Центру не була його невід' є мною частиною.

Як вбачається зі змісту ріш ення, господарський суд, задо вольняючи позов та вирішуючи , що спірний об' єкт нерухомо сті відноситься до групи «Ж» , виходив з того, що в приміщен ні знаходиться вказаний Меди чний центр, отже ці приміщенн я є об' єктом охорони здоров ' я. Однак, зазначене не є виз начальною підставою для визн ачення приналежності об' є кту до відповідної групи при ватизації.

Чинне законодавство не дає визначення «об' єкту охорон и здоров' я», але для врегулю вання відносин в сфері охоро ни здоров' я, використовуєть ся поняття «заклад охорони з доров' я».

Відповідно до статті 16 Осно в законодавства України про охорону здоров' я безпосере дню охорону здоров' я населе ння забезпечують санітарно-п рофілактичні, лікувально-про філактичні, фізкультурно-озд оровчі, санаторно-курортні, а птечні, науково-медичні та ін ші заклади охорони здоров' я . Аналіз норм законодавства д ає підстави вважати тотожним и ці поняття.

Відповідно до ст. 3 Основ зак онодавства України про охоро ну здоров' я, заклади охорон и здоров' я - це підприємст ва, установи та організації, з авданням яких є забезпечення різноманітних потреб населе ння в галузі охорони здоров' я шляхом подання медико-сані тарної допомоги, включаючи ш ирокий спектр профілактични х і лікувальних заходів або п ослуг медичного характеру, а також виконання інших функц ій на основі професійної дія льності медичних працівникі в. В свою чергу, установа - це організація, створена одніє ю або кількома особами (засно вниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об' єднання (виділення) їхнього м айна для досягнення мети, виз наченої засновниками, за рах унок цього майна.

Стаття 16 Основ законодавств а України про охорону здоров ' я передбачає, що заклади ох орони здоров' я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними ф ормами власності, а також при ватними особами при наявност і необхідної матеріально-тех нічної бази. Порядок діяльно сті, перелік та статус майна, щ о входить до матеріально-тех нічної бази такого закладу, м ає визначатись його засновни ком та відображається в уста новчих документах відповідн о з наявними доказами переда чі майна.

Отже, в цілях приватизації о б' єкт охорони здоров' я - це певна установа (підприємс тво, організація), що має відпо відний профіль діяльності в сфері охорони здоров' я, має володіти певним майном, ство реним/придбаним безпосередн ьо для реалізації мети його с творення.

Відповідно до змісту оспор юваного договору купівлі-про дажу, відповідач не здійснюв ав приватизацію безпосередн ьо Медичного центру «СУВАГ», як закладу (установи) охорони здоров' я. Приватизація буд івлі, в свою чергу, не призводи ть до зміни профілю або припи нення діяльності Центру.

Враховуючи зазначене, поси лання Прокурора на те, що спір ний об' єкт відноситься до г рупи «Ж» є безпідставними. За змістом Державної програми приватизації на 2000-2002 роки до гр упи «Ж» відносяться об' єкти , що є цілісними комплексами. П роте, нерухоме майно, придбан е відповідачем, не відповіда є ознакам цілісного майновог о комплексу, а є окремим індив ідуально визначеним майном, та належить до об' єктів гру пи «А». Класифікація об' єкт у приватизації лише по принц ипу знаходження приміщень на балансі Центру в даному випа дку є необґрунтованою. Спірн е майно не створювалося як об 'єкт охорони здоров'я, та не бу ло відповідним чином перепро фільовано уповноваженим вла сником органом. Фактичне вик ористання спірного приміщен ня Медичним центром не зміню є статусу самого об'єкта.

Крім того, під час розгляду спору колегією встановлено, що має місце використання ча стини приміщення на підставі договору оренди іншою юриди чною особою ТОВ «РЕОТОН» (в ма теріалах справи наявні копії договору про передачу майна комунальної власності терит оріальної громади міста Києв а, яке передається в оренду ві д 17.03.2009р. та Додаткової угоди ві д 29.03.2010р.), яке зокрема, не є закла дом охорони здоров' я, не під порядковується Головному уп равлінню охорони та медичног о забезпечення виконавчого о ргану Київської міської ради (КМДА), надає послуги на комер ційній основі, що також підтв ерджує те, що вказані приміще ння є індивідуально визначен им майном, та не є невід' ємно ю частиною закладу охорони з доров' я.

Враховуючи вищевикладене, майно, придбане за оспорюван им договором в результаті пр иватизації, є окремим, індиві дуально-визначеним та належи ть до об'єктів групи «А». Суд п ершої інстанції помилково ді йшов висновку про те, що була п орушена процедура приватиза ції, і, відповідно, не дотриман о вимог ст. 49 Конституції Укра їни, ст.ст. 6, 26 Закону України «П ро охорону дитинства». Крім т ого, відсутні підстави вважа ти, що продаж об' єкту та укла дення оспорюваного договору призводить до порушення пра в дітей-інвалідів, що обслуго вуються Центром, чи те, що посл уги стали надаватись на плат ній основі, доступність та еф ективність їх знизилась, дія льність Центру не припинялас ь. Натомість в судовому засід анні представником відповід ача-2 надані пояснення, згідн о яких вживаються всі можлив і заходи для поліпшення умов діяльності Центру, підвищен ня якості послуг, ведеться сп івпраця з Національною дитяч ою спеціалізованою лікарнею «ОХМАТДИТ», що сприяє захист у прав та інтересів дітей-інв алідів.

З приводу доводів позивачі в та висновків суду першої ін станції про укладення спірно го договору за відсутності д остатніх правових підстав ко легія зазначає наступне.

Як було встановлено, оспорю ваний договір було укладено на підставі п. 524 Додатку до ріш ення Київської міської ради від 27 листопада 2008 року № 652/652, яке було чинним на момент укладе ння договору, та на підставі п ротоколу про хід торгів на ау кціоні від 16.03.2010р. № 8.

Матеріали справи свідчать про те, що протест прокурора б уло внесено 26 березня 2010 року, т обто після укладення договор у.

Рішення «Про розгляд проте сту заступника прокурора міс та Києва від 26.03.2010 №07/3-129вих-10 на пун кт 524 додатка 4 до рішення Київр ади від 27.11.2008 № 652/652 «Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 № 62/723 «Про Програму привати зації комунального майна тер иторіальної громади міста Ки єва на 2007 - 2010 роки» № 604/4042, яким визн ано такою, що втратила чинніс ть позиція 524 розділу «Головне управління комунальної влас ності м. Києва виконавчого ор гану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» Група «А» до датка 4, було прийнято Київськ ою міською радою 29 квітня 2010 ро ку за результатами розгляду цього протесту.

За таких обставин договір б уло укладено у відповідності до чинного на час його укладе ння рішення. Відповідно 25 бер езня 2010 року шляхом укладення відповідного договору купів лі-продажу рішення Київської міської ради від 27 листопада 2008 року № 652/652 в частині п. 524 Додатк у до нього було виконано.

Протест прокурора був внес ений після фактичного викона ння опротестованого акту.

Рішення Київської міської ради від 27.11.2008р. № 652/652 «Про внесен ня змін до рішення Київради в ід 08.02.2007р. № 62/723 «Про Програму прив атизації комунального майна територіальної громади міст а Києва на 2007 - 2010 роки», зокрема в частині п. 524 Додатку, звернено до окремого суб' єкта (орган , відповідальний за продаж ма йна, в даному випадку - Головне управління комунальної влас ності м. Києва виконавчого ор гану Київської міської ради) , та містило конкретний припи с (приватизація об' єкту з ме тою залучення коштів до бюдж ету). Дане рішення виконуєтьс я одноразово, після чого прип иняє свою дію (після продажу м айно вибуває з переліку об' єктів приватизації, внаслідо к передачі прав власності на це майно і вибуття його з кому нальної власності).

Колегія звертає увагу на по ложення пункту 5 мотивувальн ої частини рішення Конституц ійного Суду України від 16 квіт ня 2009 року №7-рп/2009, згідно якого о ргани місцевого самоврядува ння є відповідальними за сво ю діяльність перед юридичним и і фізичними особами. Таким ч ином, органи місцевого самов рядування не можуть скасовув ати свої попередні рішення, в носити до них зміни, якщо відп овідно до приписів цих рішен ь виникли правовідносини, по в'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охороню ваних законом інтересів, і су б'єкти цих правовідносин зап еречують проти їх зміни чи пр ипинення. Це є «гарантією ста більності суспільних віднос ин» між органами місцевого с амоврядування і громадянами , породжуючи у громадян впевн еність у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього р ішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядув ання є актами одноразового з астосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконанн я, тому вони не можуть бути ска совані чи змінені органом мі сцевого самоврядування післ я їх виконання. В даному випад ку рішення Київської міської ради від 27 листопада 2008 року № 65 2/652, зокрема в частині п. 524 Додат ку до нього, є ненормативним а ктом, що передбачає конкретн і приписи, звернені до окремо го суб' єкта, після реалізац ії яких, таке рішення припиня є свою дію. Отже, скасування Ки ївською міською радою раніше прийнятого нею рішення, а сам е: скасування рішення, що виче рпало свою дію, не може призво дити до зміни правовідносин, що виникли на підставі таког о рішення.

Крім того, колегія суддів з важає на наступне.

Згідно статті 1 Першого прот околу Конвенції про захист п рав і основних свобод людини кожна фізична або юридична о соба має право мирно володіт и своїм майном. Ніхто не може б ути позбавлений своєї власно сті інакше як в інтересах сус пільства і на умовах, передба чених законом і загальними п ринципами міжнародного прав а.

Відповідно до частини перш ої статті 9 Конституції Украї ни чинні міжнародні договор и, згода на обов'язковість яки х надана Верховною Радою Укр аїни, є частиною національно го законодавства України.

Законом України «Про ратиф ікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людин и 1950 року, Першого протоколу т а протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конве нції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобо д людини 1950 року, Перший прото кол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конв енції.

Пунктом 21 рішення Європейсь кого суду з прав людини у спра ві «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено , що відповідно до прецедентн ого права органів, що діють на підставі Конвенції, право вл асності може бути «існуючим майном» або коштами, включаю чи позови, для задоволення як их позивач може обґрунтовува ти їх принаймні «виправданим и очікуваннями» щодо отриман ня можливості ефективного ви користання права власності.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суд у з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» ві д 24 червня 2003 року майном у знач енні статті 1 Протоколу 1 до Ко нвенції вважається законне т а обґрунтоване очікування на бути майно або майнове право за договором, укладеним з орг аном публічної влади.

Враховуючи положення ст.ст . 17,18 Закону України «Про викона ння рішень та застосування п рактики Європейського суду з прав людини», та ст. 19 Закону Ук раїни «Про міжнародні догово ри», колегія також приймає до уваги обставини, встановлен і в наявному в матеріалах спр ави рішенні Європейського су ду з прав людини по справі Stretch v. United Kingdom, 44277/98 від 03.12.2003 року, згідно як ого вилучення у заявника пра ва володіння, раніше наданог о державною установою, є пору шенням Конвенції, навіть якщ о державна установа не мала п овноважень надавати заявник у право володіння майном згі дно національного законодав ства (п. 30 зазначеного рішення ).

Укладаючи договір купівлі -продажу спірного приміщення від 25 березня 2010 року, та перера ховуючи грошові кошти за ньо го, відповідач, ТОВ «Арма-Цент р», згідно наданих пояснень в судовому засіданні очікувал о на набуття права власності та можливість ефективно вик ористовувати право власност і.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний об' єкт у від повідності до вимог чинного законодавства було продано на конкурсній основі у відпо відності до зазначеного ріше ння Київської міської ради в ід 27 листопада 2008 року № 652/652. Відп овідач брав участь в аукціон і, організованому та проведе ному уповноваженим органом п риватизації - Головним упра влінням комунальної власнос ті м. Києва виконавчого орган у Київради (КМДА), з дотримання м умов, встановлених законом . Протокол за результатами пр оведеного аукціону №8 від 16.03.2010 не оспорювався, результати п роведення аукціону недійсни ми не визнані, відповідно існ ували належні правові підста ви для укладення відповідног о договору купівлі-продажу з відповідачем як переможцем конкурсу.

У відповідності до положен ь ч.2 ст.216 ЦК України у разі неді йсності правочину кожна із с торін зобов' язана повернут и другій стороні у натурі все , що вона одержала на виконанн я цього правочину.

Як вбачається зі змісту ріш ення суду, господарський суд , задовольняючи позов та зобо в'язуючи повернути відповіда ча придбаний об'єкт до комуна льної власності, не дослідив питання чи був виконаний сто ронами оспорюваний договір т а чи була внесена відповідач ем повна вартість об'єкту. За в казаних обставин не застосув ання судом двосторонньої рес титуції призводить до поруше ння законних прав відповідач а в частині повернення грошо вих коштів, сплачених за оспо рюваним договором.

Як встановлено колегією, ст оронами договір було виконан о повністю, відповідачем спл ачено грошові кошти в повном у розмірі відповідно до умов укладеного договору.

Спірний договір відповіда є вимогам чинного законодавс тва, намірам та внутрішньому волевиявленню сторін, спрям ований на реальне настання п ередбачених у ньому наслідкі в, договір укладено відповід но до акту органу місцевого с амоврядування (чинного на ча с його укладення), відповідає змісту цього акта, а тому коле гія приходить до висновку пр о відсутність підстав для ви знання такого договору недій сним у відповідності до поло жень статей 203 та 215 Цивільного кодексу України. За таких обс тавин заявлений позов визнає ться необгрунтованим.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу Укра їни передбачено, що кожна сто рона повинна довести ті обст авини, на які вона посилаєтьс я як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаютьс я сторонами та іншими учасни ками судового процесу, госпо дарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи , які відповідно до законодав ства повинні бути підтвердже ні певними засобами доказува ння, не можуть підтверджуват ись іншими засобами доказува ння.

Враховуючи встановлені пі д час розгляду спору обстави ни справи, апеляційна скарга визнається обґрунтованою, т а підлягає задоволенню.

За таких обставин колегія в важає, що господарським судо м не повністю були досліджен і обставини справи, та зробле ні помилкові висновки, а тому оскаржуване рішення від 17.02.2011 р оку у справі № 4/516 підлягає скас уванню, в позові слід відмови ти.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господ арського процесуального код ексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Арма-Центр» задов ольнити.

2. Рішення Господарського су ду міста Києва від 17.02.2011 р. у спра ві № 4/516 скасувати.

В позові відмовити.

Повернути Товариству з обм еженою відповідальністю «Ар ма-Центр» (ідентифікаційний код 36588974, м. Київ, вул. Печерський узвіз, буд. 19) з Державного бюдж ету України 42 грн. 50 коп. - держа вного мита, сплаченого за под ання апеляційної карги. Вида ти наказ.

Видачу наказу доручити Гос подарському суду м. Києва.

4. Матеріали справи № 4/516 повер нути Господарському суду міс та Києва.

Постанова набуває чинност і з дня її прийняття і може бут и оскаржена до Вищого господ арського суду України протяг ом двадцяти днів.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Агрикова О.В.

Авде єв П.В.